Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №382/2705/25 — Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(заочне)

Справа № 382/2705/25

номер провадження 2/695/1279/26

27 лютого 2026 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі

судді Апанасенко К.І.,

за участю секретаря судового засідання Козлова Б.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

28.11.2025 позивач Акціонерне товариство «Універсал Банк» звернувся до Яготинського районного суду Київської області з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором про надання банківських послуг у розмірі 10 697,05 грн.

Свій позов мотивує тим, що 06.02.2024 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank» шляхом застосування цифрового підпису. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит в сумі 3 000 грн у вигляді встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок.

Банк свої зобов`язання за договором про надання банківських послуг виконав у повному обсязі. Відповідач не надала своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв`язку з чим у відповідача утворилась заборгованість за наданим кредитом в сумі 10 697,05 грн, яка складається із: 3878,08 грн - заборгованості за тілом кредиту, 1931,46 грн - заборгованості за пенею, 4887,51 грн - боргу за порушення грошового зобов`язання.

У зв`язку з наведеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 10 697,05 грн та понесені по справі судові витрати.

Ухвалою судді Яготинського районного суду Київської області від 03.12.2025 цивільна справа № 382/2705/25 за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості передана за підсудністю до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 06.01.2026 відкрито провадження в справі та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

У судове засідання представник позивача не з`явилась, але в позові просила здійснювати розгляд справи без її участі, на задоволенні позову наполягала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Позовну заяву з доданими документами, ухвалу про відкриття провадження та судові повістки суд двічі направляв відповідачеві за її зареєстрованим місцем проживання, однак документи повернулись з відмітками «адресат відсутній».

Також ОСОБА_1 направлялись електронні листи з ухвалою про відкриття провадження у справі та судова повістка на судове засідання 27.02.2026 на електронну адресу, надану позивачем суду.

27.01.2026 суд розмістив оголошення про судове засідання у справі, призначене на 27.02.2026.

Відповідно до п.4 ч.8 ст.128 Цивільного процесуального кодексу України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Отже, відповідач належним чином була повідомлена про день, час та місце розгляду справи.

У судове засідання відповідач не з`явилася, про причини своєї неявки суд не повідомила, будь-яких заяв від неї на адресу суду не надходило. Відповідач не скористалася своїм правом на подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до ч.3 ст.131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про причини неявки у судове засідання. У разі неповідомлення суду про причини неявки вважається, що учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання без поважних причин.

27.02.2026 постановлено ухвалу суду про заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

06.02.2024 ОСОБА_1 підписала анкету-заяву до договору про надання банківських послуг шляхом застосування цифрового власноручного підпису (арк.спр. 14).

Як зазначено в анкеті-заяві , анкета-заява разом з Умовами і правилами обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/ Universal Bank, таблицею обчислення вартості кредиту та паспортом споживчого кредиту (розміщені за посиланням www.monobank.ua/terms), тарифами (розміщені за посиланням www.monobank.ua/rates) складають договір про надання банківських послуг.

Договір від 06.02.2024 б/н містить передбачені цивільним законодавством істотні умови (ст. 638 Цивільного кодексу України), зокрема, предмет і строк договору, тип і розмір процентної ставки за кредитом.

З огляду на зміст укладеного між сторонами договору про надання банківських послуг б/н від 06.02.2024, він може бути визначений як змішаний договір, що містить елементи договору банківського рахунку, депозитного договору, кредитного договору. Це узгоджується з положеннями самого договору, викладеними в пункті 2.3 розділу І Умов і правил обслуговування в АТ «Універсал Банк» при наданні банківських послуг щодо продуктів monobank/ Universal Bank (далі - Умов).

Своїм підписом на анкеті-заяві ОСОБА_1 підтвердила, що на момент укладення відповідного договору вона ознайомилась і погоджується з умовами договору.

В анкеті-заяві відповідач просила відкрити їй поточний рахунок в АТ «Універсал Банк» у гривні і встановити кредитний ліміт.

На підставі укладеного договору відповідачу відкрито поточний рахунок і встановлено кредитний ліміт в сумі 3 000 грн, що підтверджується довідкою АТ «Універсал Банк» про розмір встановленого ліміту (арк.спр. 13).

Згідно з тарифами картки Monobank розмір обов`язкового щомісячного платежу за користування кредитними коштами – 4% від заборгованості (не менше 100 грн, але не більше залишку заборгованості); базова відсоткова ставка за користування кредитом - 3,1 % на місяць (нараховується на максимальну заборгованість на день, за умови непогашення заборгованості в повному обсязі в пільговий період, за кожний день з моменту виникнення заборгованості); збільшена відсоткова ставка на місяць - 6,2 % на місяць (нараховується у випадку наявності простроченої заборгованості).

Відповідно до п.5.9 розділу ІІ Умов на суму наданого кредиту банк нараховує відсотки за кожен календарний день використання кредитного ліміту, з розрахунку 365/366 календарних днів у році, за процентними ставками, зазначеними в тарифах.

Згідно з п.5.11 розділу ІІ Умов клієнт зобов`язаний щомісяця сплачувати щомісячний мінімальний платіж у розмірі та в термін, зазначені у мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф за несплату щомісячного мінімального платежу згідно з тарифами.

Позивач виконав свої зобов`язання за договором із відповідачем. На підставі укладеного договору відповідач отримала кредит у розмірі 3000 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.

Відповідач зобов`язання за договором від 06.02.2024 б/н із повернення наданих кредитних коштів не виконала.

Відповідно до розрахунку заборгованості за договором про надання банківських послуг між позивачем та відповідачем від 06.02.2024 б/н станом на 05.10.2025 утворилась заборгованість за наданим кредитом в сумі 10 697,05 грн, яка складається із: 3878,08 грн - заборгованості за тілом кредиту; 1931,46 грн - заборгованості за пенею; 4887,51 грн - боргу за порушення грошового зобов`язання.

Вирішуючи правовий спір між сторонами, що виник, суд керується такими нормами права.

Статтею 11 Цивільного кодексу України встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором – це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 цього закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовий формі (ч. 12 ст. 11 вказаного Закону ).

Статтею 12 Закону «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання, зокрема, електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронна ідентифікація – це процес використання ідентифікаційних даних особи в електронній формі, які однозначно визначають фізичну, юридичну особу або уповноваженого представника юридичної особи (п. 11 ч. 1 ст. 1 Закону «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги»).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно зі статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Стаття 1054 ЦК України встановлює, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору (ч. 2 ст. 1054 ЦК України).

Так, відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Частиною першою статті 526 ЦК України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як передбачено частиною першою статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Суд установив факти укладення змішаного договору між позивачем і відповідачем, що містить елементи кредитного договору, а також факт отримання кредитних коштів відповідачем та невиконання останнім своїх зобов`язань за договором із повернення кредитних коштів та сплати відсотків за користування ними.

Встановлені судом факти підтверджені доказами, наявними в матеріалах справи і наданими позивачем. Відповідач не висловив своєї позиції по суті спору, не надав суду відзиву на позовну заяву, а також будь-яких доказів, які би спростовували позицію позивача у справі, його вимоги. У тому числі суду не надані докази оплати відповідачем боргу, який виник у відповідача перед позивачем за договором про надання банківських послуг б/н від 06.02.2024.

Відповідно до положень ч. 1, 3, 4 ст. 12 Цивільного процесуального кодексу України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, які мають рівні процесуальні права й обов`язки. Кожна із сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна із сторін несе ризик настання наслідків, повязаних із вчиненням або невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з пунктом 4 частини 2 статті 43 ЦПК України учасники справи зобов`язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З огляду на викладене, а також враховуючи, що відповідач не спростував наданий позивачем суду розрахунок розміру заборгованості відповідача за договором, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту на суму 3878,08 грн слід задовольнити.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача 1931,46 грн заборгованості за пенею та 4887,51 грн боргу за порушення грошового зобов`язання за договором про надання банківських послуг від 06.02.2024 б/н, суд зауважує наступне.

У відповідності до ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Однак відповідно до п.18 «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З урахуванням наведених норм законодавства суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог в частині стягнення з відповідача 1931,46 грн заборгованості за пенею та 4887,51 грн боргу за порушення грошового зобов`язання за договором про надання банківських послуг від 06.02.2024 слід відмовити.

Щодо розподілу судових витрат суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач при подачі позову до суду сплатив судовий збір у розмірі 3028 грн та заявив позовні вимоги про стягнення 10697,05 гн.

Суд задовольняє позовні вимоги на суму 3878,08 гривень, що становить 36,25 % від ціни позову. Отже, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1097,65 грн.

Керуючись ст. 12, 43, 81, 247, 258, 259, 263-265, 280-282, 284, 353-354 ЦПК України, ст. 526, 1048, 1054 ЦК України, суд

У Х В А Л И В :

Позов Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість в розмірі 3878 (три тисячі вісімсот сімдесят вісім) гривень 08 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» витрати, понесені у зв`язку зі сплатою судового збору, у розмірі 1097,65 (одна тисяча дев`яносто сім) гривень 65 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України, не подана заява про перегляд заочного рішення або після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «Універсал Банк», адреса: вул. Оленівська, 23, м. Київ, 04080, код ЄДРПОУ 21133352.

Відповідач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя К.І. Апанасенко