Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №635/6595/25 — Харківський районний суд Харківської області

27.02.26

Справа № 635/6595/25

Провадження по справі № 2/635/996/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року смт Покотилівка Харківського району Харківської області

Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді – Даниленко Т.П.,

за участі секретаря судового засідання – Шевченко В.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до Харківського районного суду Харківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення аліментів, в якій просила стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітніх синів, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/2 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 19.08.2025 року і до повноліття дітей.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що з 01 березня 2013 року, позивач перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2 . Від шлюбу маємо: малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 . Обидва сина залишається за взаємною домовленістю разом з мамою, позивачем, оскільки це передбачено і діючим законодавством України і судовою практикою (при розлученні малоліття дитина залишається і проживає разом з мамою). Спільне життя з відповідачем не склалося. Подружні відносини між нами припинені. Основна причина розпаду сім`ї це різниця характерів, відсутність між мною та відповідачем взаєморозуміння і довір`я. Зважаючи на те, що добровільність шлюбу одна з основних його засад. Шлюб - це сімейний союз, при цьому слово "сімейний" засвідчує, що шлюб створює сім`ю, а слово "союз", підкреслює договірну природу шлюбу, яка зумовлює його добровільний характер. Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Шлюб припиняється внаслідок його розірвання. Розірвання шлюбу засвідчує стійкий розлад подружніх стосунків. Позов про розірвання шлюбу подано до Харківського районного суду Харківської області. Дитині повинен бути забезпечений належний рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Такий належний рівень у будь-якому разі не повинен бути меншим, ніж прожитковий мінімум. Такий рівень позивач одна не зможе забезпечити, тому батько, який є здоровим та працездатним, зможе сплачувати аліменти на рівні 1/4 частини з усіх видів заробітку (доходу) на одну дитину, а на двох дітей 1/2 частину з усіх видів заробітку (доходу). Відповідач є депутатом Харківської міської ради, військовим та фізичною особою підприємцем. Ним в обов`язковому порядку подається декларації про доходи яка є в загальному доступі та відповідно до якої він отримує дохід у вигляді заробітної платні та прибуток як підприємець, а також має автотранспортний засіб. Таким чином, при сплаті відповідачем аліментів у зазначеному вище розмірі забезпечується наша рівність при несенні обов`язку утримання дитини. Так, відповідач інших осіб на утриманні не має, він працездатний, отримує дохід, має нерухоме майно, транспортний засіб, його стан здоров`я дозволяє працювати та бути військовим, а тому вважаю він може сплачувати такий розмір аліментів.

Ухвалою Харківського районного суду Харківської області від 20.08.2025 провадження у справі відкрито в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Позивач у судове засідання не з`явилася, надала суду заяву про розгляд справи за її відсутністю, в якій позовні вимоги підтримала та просила їх задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, подавав неодноразово заяви про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи. 10.10.2025 з матеріалами справи ознайомлений, про що свідчить його особистий підпис. Інших заяви чи клопотань до суду не надав.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований 01.03.2013 Московським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Харківського міського управління юстиції, актовий запис № 159, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 01.03.2013 року серії НОМЕР_1 .

Від шлюбу мають двох дітей: малолітнього сина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 ; та малолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 .

Відповідачем не оспорюється факт батьківства, а також той факт, що на теперішній час діти проживають разом із матір`ю, позивачем у справі.

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ч. 1 ст. 2 ЦПК України).

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Стаття 15 ЦК України закріплює право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

У частині першій статті 3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Відповідно до частин першої-другої статті 27 вказаної Конвенції держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку саме в інтересах дитини.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття (стаття 180 СК України).

Відповідно до частин першої, третьої статті 181 СК України способи виконання батьками обов`язку утримувати дитину визначаються за домовленістю між ними. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.

Статтею 182 СК України встановлено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 31) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 32) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Статтею 183 Сімейного кодексу України визначено, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Той із батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина, має право звернутися до суду із заявою про видачу судового наказу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину.

При цьому, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини, а мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Аналізуючи викладену норму, суд приходить до висновку, що нею визначений законодавцем рекомендований розмір аліментів на утримання дітей, який може стягуватись за рішенням суду, а саме на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, оскільки для стягнення аліментів у вказаних розмірах встановлено спрощену процедуру розгляду.

При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача, суд враховує майновий стан платника аліментів, а також їх отримувача, стан їх здоров`я та наявність інших утримувачів, наявність у відповідача стабільного доходу, та дійшов висновку про те, що аліменти у розмірі 1/3 частини доходу відповідача є обґрунтованими та такими, що відповідатимуть інтересам дітей, забезпечить виконання обов`язку відповідача щодо дотримання прав дітей на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку, покриватиме частину витрат на їх утримання і не порушуватиме як законні інтереси платника аліментів, так і законні інтереси їх отримувача, а також забезпечить реальну, ефективну участь платника аліментів у забезпеченні потреб дітей.

Згідно з ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову, а в разі подання заяви про видачу судового наказу - із дня подання такої заяви

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Позивач при подачі позову був звільнений від сплати судового збору на підставі п. 3 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», як позивач у справі про стягнення аліментів.

За змістом ч. 1, 2, 6 ст. 141 ЦПК України, а також враховуючи, що позивача звільнено від сплати судового збору, суд дійшов висновку, що він підлягає стягненню з відповідача на користь держави.

Керуючись ст. 141, 200, 258, 259, 263-265, 273, 351, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , аліменти на утримання неповнолітніх дітей, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , в розмірі 1/3 частини з усіх видів заробітку (доходу), але не менше 50 відсотків прожуткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з 19.08.2025 і до повноліття дітей.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір в сумі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 (двадцять) копійок в дохід держави.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи, яким повне рішення не було вручено у день його складання мають право подати апеляційну скаргу протягом 30 днів з дня вручення їм повного рішення суду.

Відомості, що не проголошуються:

позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;

відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_5 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Суддя Т.П.Даниленко