Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №569/26931/25 — Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/26931/25

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м. Рівне

Суддя Рівненського міського суду Рівненської області Яковлєв Д.В., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №527564 від 30.11.2025, ОСОБА_1 , 30.11.2025, близько 00:03 год., в м. Рівне, вул. Євгена Коновальця, 32, керував транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, поведінка, що не відповідає обстановці) від проходження огляду на визначення стану алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager 6810 та від проходження такого огляду в мед закладі відмовився чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.

Дії ОСОБА_1 кваліфіковані за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Під час розгляду справи ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин викладених у протоколі про адміністративне правопорушення заперечив та вказав, що транспортним засобом в стані алкогольного сп`яніння не керував. Відсутність факту керування транспортним засобом підтверджується постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 16.01.2026, якою провадження у справі відносно нього за ст. 124 КУпАП закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП. Даною постановою встановлено відсутність доказів, що він керував транспортним засобом та допустив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП. Просив долучити до матеріалів справи копію вищевказаної постанови від 16.01.2026.

Дослідивши матеріали справи, переглянувши відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, приходжу до наступного висновку.

Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертається увага судів на неприпустимість спрощеного підходу до судового розгляду справ про адміністративні правопорушення на транспорті та ігнорування прав осіб, яких притягують до відповідальності, потерпілих, їх законних представників і захисників.

У відповідності до ст. 278 КУпАП, Орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Згідно ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Лише наявність прямих, незаперечних доказів, які вказують на порушення особою правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів може бути підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у розумінні ст. 251 КУпАП, є доказом у справі про адміністративне правопорушення, має містити всі істотні обставини справи, які є доказами вини особи у вчиненні цього правопорушення. В іншому випадку, протокол не може бути вважатися достатнім для встановлення вини особи.

Згідно практики Європейського суду з прав людини у справах "Лучанінова проти України" (рішення від 09.06.2011 р., заява N 16347/02), "Малофєєва проти Росії" (рішення від 30.05.2013 р., заява N 36673/04), "Карелін проти Росії" (заява N 926/08, рішення від 20.09.2016 р.), як і у кримінальному провадженні, суд у цій справі має бути неупередженим і безстороннім і не вправі самостійно змінювати на шкоду особі формулювання правопорушення, викладене у фабулі протоколу про адміністративне правопорушення. Відповідне формулювання слід вважати по суті викладенням обвинувачення у вчиненні адміністративного правопорушення, винуватість у скоєнні якого має бути доведено не судом, а перед судом у змагальному процесі.

Суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення, оскільки таким чином, неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Для притягнення особи до адміністративної відповідальності, необхідно довести наявність в її діях (бездіяльності) складу та події адміністративного правопорушення.

Відеозапис з нагрудних камер працівників поліції, містить відомості про оформлення працівниками поліції матеріалів про адміністративні правопорушення за ст. 130 КУпАП та ст. 124 КУпАП щодо ОСОБА_1 . Факт керування ОСОБА_1 автомобілем або зупинку транспортного засобу під його керуванням не зафіксовано. При цьому, з відеозапису вбачається, що ОСОБА_1 заперечує факт керування транспортним засобом.

Постановою Рівненського міського суду Рівненської області від 16.01.2026, у справі №569/26608/25, провадження у справі відносно ОСОБА_1 закрито на підставі п. 1 ст. 247 КУПАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 27 січня 2026 року.

Зі змісту вищевказаної постанови слідує, що щодо ОСОБА_1 було складено протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №527591 від 30.11.2025, згідно якого останній 30.11.2025, близько 00:03 год., в м. Рівне, вул. Євгена Коновальця, 32, керуючи транспортним засобом, не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, рухаючись дворовою територією, не дотримався річного інтервалу та допустив зіткнення із припаркованим транспортним засобом Fiat, днз НОМЕР_1 та Dacia без НОМЕР_2 , внаслідок чого автомобілі зазнали механічних пошкоджень та завдано матеріальних збитків, чим порушив п.2.3.б., п.13.1. Правил дорожнього руху.

Даною постановою встановлено відсутність доказів, на підтвердження обставин які викладені у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 №527591 від 30.11.2025, зокрема, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та допустив адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Об`єктивна сторона правопорушення передбаченого ст. 130 КУпАП, є зокрема керування транспортними засобами особами в стані алкогольного/наркотичного сп`яніння, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан сп`яніння.

Отже, при наявності у особи яка керувала транспортним засобом ознак алкогольного/наркотичного сп`яніння, як і відмова такої особи від проходження медичного огляду на стан сп`яніння є підставою для притягнення її до адміністративної відповідальності за ст. 130 КУпАП.

Пунктом 2.5 Правил дорожнього руху України встановлено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Отож, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів обов`язок пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану сп`яніння.

Оскільки, в даному випадку, суд дійшов висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, то, відповідно, в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд неодноразово наголошував, що судочинство у національних судах повинно здійснюватись «згідно із законом».

У п. 44 рішення по справі «Корнєв та Карпенко проти України» від 30.09.2010 року Суд наголосив, що суди повинні забезпечувати дотримання матеріальних та процесуальних норм.

У своїх рішеннях, в т.ч і проти України, ЄСПЛ неодноразово наголошував на необхідності суворого дотримання процедури притягнення особи до відповідальності (як кримінальної, так і адміністративної).

У зв`язку із застосуванням принципу презумпції невинуватості саме особа, яка виявила факт адміністративного правопорушення, повинна зібрати докази наявності події і складу адміністративного правопорушення, винуватості особи, тобто довести наявність законних підстав для притягнення особи до адміністративної відповідальності.

Деталі обвинувачення мають дуже суттєве значення, а його неконкретність розглядається ЄСПЛ як порушення права на захист (Справа «Маттоціа проти Італії» від 25 липня 2000 року).

У справі «Barbera, Messegu and Jabardo v.Spain» від 06.12.1998 (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб виконуючи свої обов`язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.

У рішенні по справі «Гефген проти Німеччини» Європейський суд з прав людини для описання доказів, отриманих із порушенням встановленого порядку, сформував доктрину «плодів отруєного дерева», відповідно до якої якщо джерело доказів є неналежним, то всі докази, отримані з його допомогою, будуть такими ж.

У відповідності до положень п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин, а також те, що в силу презумції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ст. 284 КУпАП при наявності обставин, передбачених ст. 247 КУпАП виноситься постанова про закриття справи.

На підставі наведеного та керуючись ст. 247 КУпАП, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови до Рівненського апеляційного суду через Рівненський міський суд Рівненської області.

Суддя Рівненського міського суду Д.В. Яковлєв