Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №566/324/25 — Млинівський районний суд Рівненської області

Справа № 566/324/25

провадження № 3/566/25/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 лютого 2026 року селище Млинів Рівненської області

Млинівський районний суд Рівненської області

в складі головуючої судді Хомицької А. А.,

з участю ОСОБА_1 ,

захисника ОСОБА_1 – адвоката Драгана В. П.,

розглянувши матеріали справи, які надійшли із відділення поліції № 1 Дубенського районного відділу поліції ГУНП в Рівненській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, розлученого, пенсіонера,

за ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

ВСТАНОВИВ:

До Млинівського районного суду Рівненської області надійшли матеріали справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 264392 від 07.03.2025 року, 07 березня 2025 року 08:15:00 в с-щі Млинів, вул. Покровська 40, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом Fiat Doblo, НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння. Огляд проводився на місці зупинки ТЗ за допомогою газоаналізатора АлкоФор 507, що підтверджується тестом № 000097 від 07.03.2025 р., результати огляду становлять 0,29 ‰ (проміле), чим порушив п. 2.9 а ПДР України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 3).

У судовому засіданні ОСОБА_1 вину не визнав та пояснив, що він не перебував у стані алкогольного сп`яніння, бо взагалі не вживає алкогольних напоїв, а перед поїздкою випив столову ложку лікарського засобу, про це наголошував на місці зупинки транспортного засобу та зазначив в поясненнях до протоколу про адміністративне правопорушення. Крім того, він не погодився із результатом огляду на місці зупинки, але йому не запропонували пройти огляд в медзакладі.

Адвокат ОСОБА_1 – Драган В. П. у судовому засіданні просив справу про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності події і складу адміністративного правопорушення, адже: по-перше, як вбачається з матеріалів справи, його підзахисний не погодився із результатом огляду на місці зупинки, але ОСОБА_1 не було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння в медичному закладі, що є порушенням п. 7 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 №1452/735; по-друге, під час огляду за допомогою приладу АлкоФор 507, в організмі ОСОБА_2 було виявлено алкоголь 0,29‰ проміле, в той час коли вищезазначений прилад, відповідно до інструкції з експлуатації, дає похибку вимірювань. За таких підстав, як зазначив адвокат, результат огляду здобуто у межах технічної похибки приладу, тому доказу факту його перебування у стані алкогольного сп`яніння немає(а.с. 33-43).

Суд, дослідивши наявні у матеріалах справи докази в їх сукупності, приходить до такого висновку.

Статтею 7 КпАП України визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа), розглядаючи та вирішуючи справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Згідно з ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

Положеннями ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.9 а Правил дорожнього руху, водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 № 1452/735, огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

У п. 7 розділу І Інструкції зазначено, що у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Однак, як вбачається з матеріалів справи та відеозапису, ОСОБА_1 попри незгоду із результатом огляду на місці зупинки, не запропонували пройти огляд в медичному закладі.

Таким чином, матеріали справи не містять достатніх та допустимих доказів того, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння.

Згідно з ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за таких обставин: відсутність події і складу адміністративного правопорушення.

Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Керуючись ст. 62 Конституції України, ст.ст. 247, 251-252, 280, 283-285 КУпАП,

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП закрити, у зв`язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Рівненського апеляційного суду через Млинівський районний суд Рівненської області.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Повний текст постанови складено 27.02.2026 року.

Суддя А. А. Хомицька