Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №559/331/26 — Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/331/26

Провадження № 2-а/559/9/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року місто Дубно

Дубенський міськрайонний суд Рівненської області у складі головуючого судді Томіліна О.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про адміністративне правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

До Дубенського міськрайонного суду Рівненської області 03.02.2026 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови №R316050 від 23.01.2026 про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП та закриття провадження у справі.

На обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що він є військовозобов`язаним, але має відстрочку на підставі п.2 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» як особа з інвалідністю 3 групи. З «Резерв +» він дізнався, що порушив правила військового обліку. З метою припинення розшуку в серпні 2025 він звернувся до відповідача з заявою про внесення відомостей у Єдиний реєстр призовників та військовозобов`язаних та зняття його з розшуку. Оскільки відповіді він не отримав, позивач був змушений подати заяву про отримання постанови, а для цього довелося визнати свою вину. 23.01.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо нього винесено постанову №R316050, якою позивача було визнано винним за ч.3 ст.210-1 КУпАП за неприбуття за викликом по повістці та накладено на нього штраф в розмірі 17 000 грн. Про дату, час та місце розгляду справи позивача не повідомляли, постанову винесено в його відсутність. Позивач був змушений визнати свою вину, проте не давав зобов`язань не оскаржувати постанову. З такою постановою позивач не згодний, оскільки пройшли строки, передбачені ч.9 ст.38 КУпАП, оскільки за даними реєстру він нібито порушив правила військового обліку 11.03.2025, а тому строк притягнення закінчився 11.06.2025. Крім того, позивач фактично заперечує свою вину у скоєнні інкримінованого адміністративного правопорушення, оскільки відсутні докази щодо його належного сповіщення про виклик до відповідача, тому що жодних повісток він не отримував. Враховуючи вищевикладене, позивач просить скасувати спірну постанову, провадження у справі закрити на підставі п.п.1,7 ст.247 КУпАП.

Ухвалою суду від 04.02.2026 відкрито провадження у даній справі, вирішено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою суду від 13.02.2026 продовжено відповідачу строк на подання відзиву на 5 днів з дня одержання ухвали, повторно витребувано у відповідача матеріали, що стали підставою винесення постанови серії №R316050 від 23.01.2026 про накладення адміністративного стягнення на позивача за ч.3 ст.210-1 КУпАП.

З відзиву відповідача вбачається, що позовні вимоги останній не визнає, вважає спірну постанову законною та обґрунтовано, при цьому не заперечує, що справа розглянута у відсутність позивача без його сповіщення, оскільки останній подав заяву про притягнення його до адміністративною відповідальності за його відсутності.

Згідно з ч. 1 ст. 286 КАС України адміністративна справа з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності вирішується місцевими загальними судами як адміністративними судами протягом десяти днів з дня відкриття провадження у справі.

У справах, визначених статтями 273-277, 280-283-2, 285-289 КАС України, заявами по суті справи є позовна заява та відзив на позовну заяву (відзив).

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

У зв`язку із розглядом справи без повідомлення (виклику) сторін у спрощеному порядку, відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Відповідно до статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Судом досліджуються саме представлені сторонами письмові докази на підтвердження та спростування тих обставин, на які посилається кожна з них, інших суду не представлено.

Суд, вирішуючи питання, передбачені ст. ст. 9, 244 КАС України, виходить з такого.

Судом встановлено, що позивач є військовозобов`язаним, але має відстрочку на підставі п.2 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку» як особа з інвалідністю 3 групи. З метою припинення розшуку в серпні 2025 позивач звернувся до відповідача з заявою про внесення відомостей у Єдиний реєстр призовників та військовозобов`язаних та знятя його з розшуку. Відомостей про отримання відповіді на заяву матеріали справи не містять. Як вказує позивач, він був змушений подати заяву про отримання постанови, а для цього довелося визнати свою вину, хоча, як це вбачається з позову, свою вину позивач не визнає. 23.01.2026 начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо позивача в його відсутність винесено постанову №R316050, якою позивача було визнано винним за ч.3 ст.210-1 КУпАП за неприбуття за викликом по повістці, чим допущено порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, та накладено на нього штраф в розмірі 17 000 грн. Про дату, час та місце розгляду справи позивача не повідомляли, постанову винесено в його відсутність, що не заперечує і відповідач.

Позивач обґрунтовує свої позовні вимоги тим, що фактично свою вину не визнає, а з вказаною постановою не згодний, оскільки не отримував повістку до ТЦК, крім того строк притягнення до адміністративної відповідальності вже минув, а про розгляд справи про адміністративне правопорушення його не повідомляли.

Відповідач обґрунтовує свої дії надходженням заяви позивача про притягнення його до відповідальності за його відсутності.

Не дивлячись на те, що судом двічі витребовувалися документи, які стали підставою для винесення спірної постанови, вищенаведену заяву суду не надано.

Щодо процедури розгляду справи про притягнення позивача до адміністративної відповідальності передбаченою частиною третьою статті 210-1 КУпАП, суд зазначає наступне.

За правилами частини першої статті 268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: знайомитися з матеріалами справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання; при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи, виступати рідною мовою і користуватися послугами перекладача, якщо не володіє мовою, якою ведеться провадження; оскаржити постанову по справі. Справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

В матеріалах справи відсутні відомості про належне повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення, як відсутня і його заява про визнання вини та про розгляд справи в його відсутність.

Згідно із приписами частини 1 статті 277-2 КУпАП повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.

Процесуальні гарантії прав особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у тому числі й на участь у розгляді її справи, що закріплені у КУпАП, містять певні застереження, націлені на забезпечення належної реалізації компетентними органами (особами) наданих їм повноважень, зокрема, передбачені щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадку наявності даних, що підтверджують належне повідомлення такої особи про місце і час розгляду справи.

Обов`язок повідомити особу про місце і час розгляду справи не пізніше ніж за три дні до дати розгляду справи про адміністративне правопорушення вважається виконаним, якщо особа, яка притягується до відповідальності, знає (поінформована) про час та місце розгляду справи за три дні до дати розгляду справи. Обов`язок доказування цієї обставини несе уповноважена посадова особа. Повідомлення має на меті забезпечення участі особи у розгляді уповноваженим державним органом справи про адміністративне правопорушення.

Отже, позивач був позбавлений можливості взяти учать у розгляді справи про адміністративне правопорушення, тому його права як особи, щодо якої вирішується питання про притягнення до адміністративної відповідальності дотримані не були.

Вирішуючи питання наслідків розгляду справи про адміністративне правопорушення, якщо особу належним чином не повідомили про дату, Верховний Суд у постановах від 6 березня 2018 року у справі №522/20755/16-а, від 30 вересня 2019 року у справі №591/2794/17, від 6 лютого 2020 року №05/7145/16-а та від 21 травня 2020 року, від 18 листопада 2021 року №185/8460/16-а у справі №286/4145/15-а дійшов наступного висновку:

«…факт несвоєчасного повідомлення або неповідомлення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури. Як наслідок, позивача позбавлено прав, передбачених Конституцією України та КУпАП, зокрема, бути присутнім під час розгляду справи, надавати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, мати професійну правову допомогу.»

Таким чином, факт несвоєчасного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи про адміністративне правопорушення є підставою для визнання постанови у справі про адміністративне правопорушення неправомірною як такої, що винесена з порушенням встановленої процедури.

Відповідно до частини першої статті 317 КАС, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Згідно із пунктом 2 частини третьої статті 286 КАС за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи).

Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2021 року у справі №185/8460/16-а та Восьмий апеляційний адміністративний суд у постанові від 05.06.2025 у справі № № 559/640/25.

Відтак, скасування постанови у справі про адміністративні правопорушення з процесуальних підстав потребує повторного розгляду справи про адміністративне правопорушення в порядку, встановленому законом.

За таких обставин, суд дійшов переконання про необхідність скасування оскаржуваної Постанови з процедурних підстав та направлення такої справи на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_2 .

При цьому суд звертає увагу на те, що позивач фактично не визнає своєї вини.

Згідно з ч. 9 ст. 38 КУпАП, адміністративне стягнення за вчинення в особливий період правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, може бути накладено протягом трьох місяців з дня його виявлення, але не пізніше одного року з дня його вчинення.

Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу.

Правовий аналіз положень КУпАП дає підстави для висновку, що закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення з підстав закінчення строків, передбачених статтею 38 КУпАП, можливо лише за умови встановлення факту вчинення особою протиправної дії чи бездіяльності, що підпадають під визначені законом ознаки адміністративного правопорушення.

Так, з положень ст. 38, п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП вбачається, що їх застосування можливе лише у випадку наявності вини особи у вчиненні правопорушення, адже у разі відсутності вини особи в правопорушенні, провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, через відсутність події і складу адміністративного правопорушення, тобто з реабілітуючої підстави.

Однак, за своєю правовою природою звільнення від відповідальності у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків притягнення до адміністративної відповідальності, передбачених КУпАП, не є реабілітуючою, тобто не є обставиною, яка спростовує факт наявності вини особи в порушенні закону.

Тому за умови, коли справа надійшла в провадження органу, який має її розглядати, в межах строку притягнення до адміністративної відповідальності, однак особа заперечує свою вину і такий орган відповідно вирішує заявлені клопотання, досліджує докази, щоб з`ясувати винна особа чи ні, закриття провадження по строкам, тобто з нереабілітуючої підстави, можливе тоді, коли буде зроблено висновок, що немає підстав для закриття провадження з реабілітуючої підстави.

Таким чином, для належного розгляду справи про адміністративне правопорушення відносно позивача відповідачу необхідно провести розгляд справи із дотриманням прав позивача, передбачених статтею 268 КУпАП, встановити наявність або відсутність вини особи, вирішити питання про застосування або незастосування ст.38 КУпАП, та прийняти відповідне обґрунтоване рішення за наслідками такого розгляду.

Керуючись ст.ст. 77, 78, 132, 139, 244-246, 250, 268, 286 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від №R316050 від 23.01.2026 скасувати, а справу про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за частиною третьою статті 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення направити на новий розгляд до ІНФОРМАЦІЯ_1 .

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його підписання.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , іпн НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 ;

ІНФОРМАЦІЯ_4 (адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ).

Суддя О.М.Томілін