Рішення від 24 лютого 2026 р. у справі №545/4106/25 — Полтавський районний суд Полтавської області

Справа № 545/4106/25

Провадження № 2/545/271/26

З А О Ч Н Е

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25.02.2026 Полтавський районний суд Полтавської області в складі :

головуючого судді Путрі О.Г.,

при секретарі Білик М.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтава в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,-

в с т а н о в и в :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами.

В обгрунтування позову вказано, що 10.07.2021 року між ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 1724117,відповідно до умов договору кредитор надає позичальнику, кредит у розмірі 6 000 грн., а позичальник зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту у строк, визначений договором, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

30.08.2021 року між ТОВ «Фінансова компанія «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір позики №3340512149-114788, відповідно до умов якого кредитодавець надав відповідачу кредит у розмірі 1 000 грн., шляхом перерахування кредитних коштів на банківську картку, а останній зобов`язався повернути його у строк до 13.09.2021 року включно та сплатити відсотки у розмірі 1,95% за кожен день користування кредитом.

06.11.2021 року між ТОВ «МІЛОАН» та ОСОБА_1 укладено договір №103384882, за яким відповідачу було надано кредит у розмірі 1700 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом становить 3,00 % від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

27.08.2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 27/08-1, відповідно до якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за договором позики №1724117 від 10.07.2021 року, що укладений між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1

21.12.2021 було укладено договір №21-12/21 відповідно до якого ТОВ «ФК «ІНКАСО ФІНАНС» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3340512149-114788.

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до Боржників, у тому числі за договором № 1724117.

10.01.2023 було укладено договір №10-01/2023 відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №3340512149-114788.

10.02.2022 між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено Договір факторингу № 10-02/2022-50, відповідно до якого ТОВ «Мілоан» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 103384882 від 06.11.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1

10.01.2023 між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» укладено Договір відступлення права вимоги №10-01/2023, згідно якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило право грошової вимоги ТОВ «Коллект Центр», у тому числі за договором про надання споживчого кредиту № 103384882 від 06.11.2021 року, що укладений між ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 .

Таким чином, ТОВ «Коллект Центр» наділено правом грошової вимоги до відповідача відповідно до вищевказаних договорів.

Позичальник свої зобов`язання перед жодним з кредиторів належним чином не виконала, у зв`язку з чим станом на 10.01.2023 року заборгованість за договором №1724117 від 10.07.2021 року становить 3622,85 грн., з яких: заборгованість за основним зобов?язанням (за тілом кредиту) – 3211,90 грн., інфляційні збитки – 329,78 грн., нараховані 3 % річних – 81,17 грн.; за кредитним договором №3340512149-114788 від 30.08.2021 року становить 7676 грн., з яких: 1000 грн.- заборгованість за основним зобов?язанням (за тілом кредиту), заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги – 6676 грн.; за кредитним договором №103384882 від 06.11.2021 року становить 6392 грн., з яких: 1700 грн. - заборгованість за основним зобов?язанням (за тілом кредиту), заборгованість за нарахованими відсотками – 4199 грн., заборгованість за комісіями – 493 грн.

На підставі викладеного, представник позивача просив суд стягнути з відповідача на користь ТОВ «Коллект Центр» заборгованість за кредитними договорами на загальну суму 17 690,85 грн., а також судовий збір у розмірі 2422,40 грн.

Ухвалою судді Полтавського районного суду Полтавської області від 06.10.2025 року відкрито провадження по справі.

У судове засідання представник позивача не з`явилася, в тексті позовної заяви прохала розглядати дану справу у її відсутність, позов підтримує в повному обсязі, проти винесення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 у судові засідання 05.11.2025 року, 08.12.2025 року, 08.01.2026 року, 25.02.2026 року не з`явилася, про дату, час та місце судового розгляду повідомлена у встановленому законом порядку, відповідно до вимог ст.128 ЦПК України. Відзиву на позовну заяву або будь-яких клопотань із зазначенням поважності причин неприбуття в судові засідання відповідачем до суду не подано. (а.с. 147-149, а.с.160-162, а.с.164-165, а.с.177).

За змістом ч.4 ст.223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до вимог ч.1 ст.280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Ухвалою Полтавського районного суду Полтавської області від 25.02.2026 року призначено проведення заочного розгляду даної цивільної справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно із ч. 1 ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч.1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно з приписами абзацу 2 частини першої статті 1048 ЦК України про щомісячну виплату процентів до дня повернення позики у разі відсутності іншої домовленості сторін може бути застосований лише у межах погодженого сторонами строку кредитування.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другоюстатті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 28.03.2018 року по справі №444/9519/12 дійшла висновку, що після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з частиною другою статті 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 05.04.2023 (справа № 910/4518/16) не знайшла підстав для відступу від цього правового висновку.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством.

Згідно зі ст. 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України «Про електронну комерцію» та Законом України «Про електронний цифровий підпис».

Відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно із ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом:надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону;вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію» встановлено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину;електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом;аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Частиною 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, договір, укладений у відповідності до ч.12 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію» є електронним договором, та вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 16.12.2020 у справі №561/77/19.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 1724117 від 10.07.2021 року.

10.07.2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір № 1724117. (а.с.20-22).

Відповідно до умов договору, товариство зобов`язалося надати у позику 6 000 гривень на умовах строковості, зворотності, платності, а ОСОБА_1 , у свою чергу зобов`язалася повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитними коштами у порядку та на умовах, визначених цим договором (пункти 1.1, 1.3 договору).

Пунктами 1.5, 1.7 договору встановлено, що кредит надається строком на 28 днів з кінцевим строком кредитування 07.08.2021 року; проценти сплачуються за кожен день користування кредитними коштами у розмірі: з 1-го по 15-й день користування кредитом 0,0010%, а з 16-го по 28-й день користування кредитом 4,9500 %.

Пунктом 1.8 цього Договору зазначено рекомендовану дату повернення кредиту в повному обсязі та сплати процентів у сумі 9861,90 грн. - 25.07.2021 року.

Крім того, п. 1.13 Договору передбачено, що обов`язковою умовою для продовження строку кредитування є сплата позичальником платежу у розмірі, встановленому додатковою угодою. Внесений платіж зараховується в рахунок оплати процентів, що нараховані та на момент такої оплати, та в рахунок часткової оплати кредиту ( у разі, якщо сума платежу перевищує розмір нарахованих процентів).

Сторонами погоджено паспорт споживчого кредиту ТОВ «БІ ЕЛ ДЖИ МІКРОФІНАНС», у якому вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача: тип кредиту фінансовий кредит, сума/ліміт кредиту 6 000 грн., строк кредитування 28 днів, мета отримання кредиту - придбання споживчих товарів або послуг, спосіб та строк надання кредиту готівковим або безготівковим способом; процентна ставка складає 839,04%, загальні витрати за кредитом складає 3861,90 грн., реальна річна процентна ставка складатиме 64947,25 %, орієнтовна загальна вартість кредиту складатиме 9861,90 грн. (а.с.23).

Графіком платежів, що є Додатком № 1 до кредитного договору № 1724117 від 10.07.2021 визначено дату видачі кредиту/дату платежу, суму кредиту, проценти за користування кредитом, всього загальна вартість кредиту 9861,90 грн. (зворот а.с.22).

Кредитний договір №1724117 від 10.07.2021 року підписаний ОСОБА_1 в електронному вигляді електронним підписом з одноразовим ідентифікатором 968539.

10.07.2021 року ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» видало ОСОБА_1 обумовлену кредитним договором суму у розмірі 6 000 гривень, що підтверджується витратним чеком. (а.с.52).

27.08.2021 року між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» було укладено договір відступлення прав вимоги № 27/08-1, відповідно до якого ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» відступило на користь ТОВ «Вердикт Капітал» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за договором позики №1724117 від 10.07.2021 року, що укладений між ТОВ «Бі Ел Джи Мікрофінанс» та ОСОБА_1 (а.с.61-62).

Згідно реєстру боржників від 27.08.2021 року до договору відступлення права вимоги № 27/08-1 від 27.08.2021 року, ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1724117 від 10.07.2021 року, у розмірі 9861,90 грн., з яких 6 000 грн. - сума боргу за тілом кредиту, 3861,90 грн. - сума нарахованих процентів.(а.с.64-65).

10.01.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» було укладено Договір факторингу № 10-01/2023, відповідно до якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект Центр» права грошової вимоги до Боржників, у тому числі за договором № 1724117. (а.с.78-80).

Згідно реєстру боржників від 10.01.2021 року до договору відступлення права вимоги № 10-01/2023 від 10.01.2023 року, ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 1724117 від 10.07.2021 року, у розмірі 3622,85 грн., з яких 3211,90 грн. - сума боргу за тілом кредиту, 410,95 грн. – заборгованість за порушення грошового зобов?язання на підставі ст.625 ЦК України.(а.с.82-83).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за договором №1724117 від 10.07.2021 року станом на 10.01.2023 року становить 3622,85 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту – 3211,90 грн., 3 % річних -81,17 грн., інфляційні збитки – 329,78 грн. (зворот а.с.58).

Відповідач ОСОБА_1 належним чином не виконує свої зобов`язання по погашенню заборгованості за договором позики № 1724117 від 10.07.2021 року.

У разі порушення зобов`язання, настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки, відшкодування збитків та моральної шкоди (ст. 611 ЦК України). Згідно ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Крім того, ч. 2 ст.625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до положень п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України уперіод дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установлено, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Згідно розрахунку заборгованості за договором №17224117 від 10.07.2021 року, 3 % річних за користуваннями коштами, нараховані відповідачу за період з 27.08.2021 року по 23.02.2022 року, інфляційні збитки нараховані за період з вересня 2021 року по лютий 2022 року, тобто до початку дії воєнного стану в Україні.

Враховуючи викладене, суд вважає, що у відповідача виникла перед позивачем заборгованість за кредитним договором, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором №1724117 від 10.07.2021 року в розмірі 3622,85 грн., з яких: 3211,90 грн. - заборгованість за основним зобов?язанням, 329,78 грн. – інфляційні збитки, 81,17 грн. - 3 % річних, є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 3340512149-114788 від 30.08.2021 року.

30.08.2021 між ТОВ «Інкасо Фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 3340512149-114788 «Проста позика» (а.с.25-30).

Договір позики підписано одноразовим ідентифікатором (електронним підписом) –

F3XNNGUD.

Відповідно до п. 2.1 даного договору Товариство приймає на себе зобов`язання надати, а позичальник має право отримати та зобов`язаний повернути кредит та сплатити плату за користування кредитом, у вигляді нарахованих на суму кредиту процентів, за фактичний строк користування кредитом, у порядку встановленого цим договором.

Згідно з пунктами 2.2, 2.3 вказаного договору, кредит надається в загальному розмірі (сума кредиту): 1 000 грн. Строк період користування кредитними коштами складає 14 (днів) та починається з 30.08.2021 та закінчується 13.09.2021 (включно).

Відповідно до п. 2.5 договору за користування кредитом позичальник зобов`язаний сплатити Товариству плату згідно з графіком розрахунків, який є невід`ємною частиною цього договору.

Відповідно до графіку розрахунків до договору позики №3340512149-114788 від 30.08.2021 року (що відображений в додатку №1 до договору позики №3340512149-114788 від 30.08.2021 року) загальна вартість кредиту складає 1280 грн., з яких: 1000 грн. – тіло кредиту, 280 грн. – відсотки за користуванням кредиту (зворот а.с.30).

Згідно з п. 2.6 договору розмір фіксованої процентної ставки, встановлений цим договором, не може бути збільшений без письмової згоди позичальника.

Відповідно до п. 2.7 даного договору плата за користування кредитом нараховується в процентному значенні, за фактичну кількість днів, користування кредитом, визначену у п.п. 2.3 цього договору та починається у дату списання кредитних коштів з рахунку товариства й закінчується у дату зарахування суми кредиту та плати за користування кредитом на рахунок товариства.

Відповідно до п. 3.19 Договору позики сторони домовились, що у випадку настання визначених п.п. 4.1.2. цього Договору обставин, строк користування кредитом може бути продовжено на обумовлений сторонами строк, згідно з Тарифами Товариства, за умови задоволення (акцептування) Товариством відповідного звернення Позичальника про врегулювання заборгованості та при відсутності у Позичальника непогашеної заборгованості, передбаченої п.п. 3.10.1 та п.п. 3.10.3 цього Договору, шляхом внесення Позичальником плати, згідно з Тарифами Товариства, шляхом прийняття Товариством від Позичальника вказаної оплати.

Товариство свої зобов`язання з приводу надання грошових коштів виконало повністю, кошти за кредитним договором в сумі 1000 грн перерахувало на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 , що підтверджується довідкою виданою ТОВ "Універсальні платіжні рішення" № 2873_241209140741 від 09.12.2024. (а.с.53).

Разом з тим, згідно повідомлення АТ КБ «Приват Банк» від 06.10.2025 року, картка НОМЕР_2 , емітована на ім?я - ОСОБА_1 . Кошти на суму 1000 грн. 30.08.2021 року були зараховані відповідачу на картковий рахунок. (а.с.150).

21.12.2021 між ТОВ "ФК "Інкасо Фінанс" та ТОВ "Вердикт Капітал" було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги №21-12/21, відповідно до якого ТОВ "ФК "Інкасо Фінанс" відступило ТОВ "Вердикт Капітал" право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором позики № 3340512149-114788 від 30.08.2021 року, що укладений між ТОВ "ФК "Інкасо Фінанс" та ОСОБА_1 .

Відповідно до реєстру боржників до договору відступлення права вимоги №21-12/21 від 21.12.2021 року, ТОВ "Вердикт Капітал" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №3340512149-114788 від 30.08.2021 у розмірі 1280 грн, з яких: 1000 грн - залишок по тілу кредиту, 280 грн. - залишок по відсотках. (а.с.69-70,зворот а.с.76).

10.01.2023 між ТОВ "Вердикт Капітал" та ТОВ "Коллект Центр" було укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) права вимоги №10-01/2023,відповідно до якого ТОВ "Вердикт Капітал" відступило ТОВ "Коллект Центр" право грошової вимоги до позичальників, у тому числі за договором позики № 3340512149-114788 від 30.08.2021 року, що укладений між ТОВ "ФК "Інкасо Фінанс" та ОСОБА_1 (а.с.78-80).

Відповідно до реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю продаж) прав вимоги від 10.01.2023 том №3 (а.с.51-52) ТОВ "Коллект Центр" набуло права грошової вимоги до відповідача за договором №3340512149-114788 від 30.08.2021 року,у розмірі 7676 грн., з яких: 1 000 грн. - сума заборгованості за основним зобов`язанням, 6676 грн. - сума заборгованості за нарахованими процентами. (а.с.84-85).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за договором №3340512149-114788 від 30.08.2021 року, станом на 10.01.2023 року становить 7676 грн., з яких заборгованість по тілу кредиту – 1000 грн., заборгованість за відсотками - 6676 грн. (зворот а.с.58).

Щодо стягнення заборгованості за відсотками в загальному розмірі 6676 грн.

Згідно розрахунку заборгованості в період з 13.09.2021 по 20.12.2021 року відповідачу нараховувались проценти за договором № 3340512149-114788 від 30.08.2021 року.

Згідно п.2.3 Договору, кредит надається строком на 14 днів.

Отже, правом нараховувати проценти за користування кредитом №3340512149-114788 від 30.08.2021 року, позикодавець був наділений лише у період 14 календарних днів, починаючи з дня видачі кредиту.

Доказів, що відбулась пролонгація договору згідно п.3.19 кредитного договору, позивачем до суду не надано.

Отже, суд вважає, що позовні вимоги в частині нарахування відсотків після закінчення строку дії договору позики № 3340512149-114788 від 30.08.2021 року, є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Таким чином, беручи до уваги вищевикладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача за договором про споживчий кредит № 3340512149-114788 від 30.08.2021 року, слід стягнути суму заборгованості за вказаним договором у розмірі 1280 грн, з яких: 1000 грн - сума заборгованості за тілом кредиту: 280 грн - сума заборгованості за процентами.

Щодо стягнення заборгованості за кредитним договором № 103384882 від 06.11.2021 року.

Судом встановлено, що між ТОВ «Мілоан» та відповідачем було укладено Договір про надання споживчого кредиту №103384882 від 06.11.2021 року (а.с.38-42).

Вказаний договір підписаний відповідачем 06.11.2021 року аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора направленого на номер телефону відповідача (R60937) (а.с.56).

Згідно п.1.1 договору кредитодавець зобов`язався на умовах, визначених цим договором, на строк, визначений п.1.3 договору, надати позичальнику грошові кошти (фінансовий кредит) у сумі, визначеній у п.1.2 договору, а позичальник зобов`язався повернути кредитодавцю кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом у встановлений п.1.4 договору термін та виконати інші зобов`язання у повному обсязі на умовах та строки/терміни, що визначені договором.

Відповідно до п.1.2 договору сума (загальний розмір) кредиту становить 1 700 гривень.

Згідно п.1.3 договору кредит надається строком на 15 днів з 06.11.2021 року.

Відповідно до п.1.4. договору термін (дата) повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту та процентів за користування кредитом (дата платежу)- 21.11.2021 року.

Відповідно до п.1.5.2 договору проценти за користування кредитом: 765 грн., які нараховується за ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

Згідно п.1.6 договору стандартна (базова) процентна ставка за користування кредитом становить 5,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день користування кредитом.

Згідно п. 1.5.1 договору комісія за надання редиту:493 грн., яка нараховується за ставкою 29,00 % від суми кредиту одноразово.

Пролонгація строку кредитування визначена пунктом 2.3. кредитного договору.

Позичальник має право неодноразово продовжувати строк кредитування за умови, що кредитодавцем надана така можливість позичальнику відповідно до розділу 6 Правил надання фінансових кредитів ( послуг) товариством, що розміщені на веб-сайті товариства tengo.ua і є невід`ємною частиною цього договору. Для продовження строку кредитування за цим пунктом позичальник має вчинити дії, передбачені розділом 6 Правил, у т.ч. сплатити комісію за управління та обслуговування кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на пільгових умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за ставкою, визначеною пунктом 1.5.2. договору ( пункт 2.3.1.1.).

Пунктом 2.3.1.2 визначено, що позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз, коли позичальник продовжує користуватись кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб, вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилась до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту). Якщо позичальник здійснює продовження строку кредитування (пролонгацію) на стандартних (базових) умовах, проценти за користування кредитом протягом періоду, на який продовжено строк кредитування, нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, наведеною в пункті 1.6 цього договору.

Позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити комісію за надання кредиту та проценти за користування кредитом не пізніше терміну, передбаченого п. 1.4. договору, а у випадку пролонгації - не пізніше дати завершення періоду на який продовжено строк кредитування (пункт 2.4.1.).

У разі прострочення позичальником зобов`язань зі сплати заборгованості згідно з умовами цього договору, кредитодавець, починаючи з дня наступного за датою спливу строку кредитування, з урахуванням пролонгацій та оновлених графіків платежів, що складаються у зв`язку з продовженням строку кредитування (пролонгацією), має право (не обов`язок) нарахувати проценти за стандартною (базовою) ставкою, передбаченою п. 1.6 договору в якості процентів за порушення грошового зобов`язання, передбачених ст. 625 Цивільного кодексу України. У випадку нарахування процентів, вважається що ця умова договору встановлює інший розмір процентів в розумінні ч.2 ст. 625 Цивільного кодексу України на рівні стандартної (базової) ставки, передбаченої п. 1.6 договору. Обов`язок позичальника по сплаті таких процентів настає після відповідної вимоги кредитодавця ( пункт 4.2.). Згідно пунктом 6.1 договору його укладено в електронній формі в Особистому кабінеті Позичальника, що створений в інформаційно-телекомунікаційній системі Товариства та доступний зокрема через сайт Товариства та/або відповідний мобільний додаток чи інші засоби.

Згідно з пунктом 6.3 Договору приймаючи пропозицію Товариства про укладення цього кредитного Договору, Позичальник також погоджується з усіма додатками та невід`ємними частинами (у т.ч. Правилами, Паспортом споживчого кредиту та Графіком платежів) Договору в цілому.

Пунктом 6.4 Договору передбачено, що укладення Товариством Кредитного договору з Позичальником у електронній формі юридично є еквівалентним отриманню Товариством ідентичного за змістом Кредитного договору, який підписаний власноручним підписом Позичальника, у зв`язку з чим створює для сторін такі ж правові зобов`язання та наслідки. Пунктом 7.1 Договору передбачено, що він складається з Правил та індивідуальної частини (з додатками №1 та №2), набирає чинності з моменту його укладення в електронній формі, а права та обов`язки сторін, що ним обумовлені, з моменту отримання кредиту, який визначається згідно Правил та відповідно до способу надання кредиту, визначеному у п. 2.1 цього Договору, та діє до моменту повного фактичного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Відповідно до Додатку № 1 сторонами визначений графік платежів за договором про споживчий кредит №103384882 від 06.11.2021 року (а.с. 42 зворот).

У Додатку № 2 до договору міститься паспорт споживчого кредиту №103384882 від 06.11.2021 року. (а.с.43).

Відповідно до п.2.1 договору кредитні кошти надаються позичальнику шляхом переказу на картковий рахунок.

ТОВ «МІЛОАН» свої зобов`язання за кредитним договором №103384882 від 06.11.2021 року виконав належним чином, перерахувавши грошові кошти у розмірі 1700 гривень відповідачу, що підтверджується квитанцією платіжної системи Liqpay від 06.11.2021 року здійснено платіж: призначення платежу кошти згідно договору №103384882 на суму 1700 грн., платіж було здійснено на картку за номером НОМЕР_3 . (зворот а.с.56).

Згідно повідомлення АТ «Таскомбанк» за вих.№ 6379/47.7-БТ від 20.10.2025 року, вбачається, що банківська картка № НОМЕР_4 , емітована на ім`я - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 ). З виписки за договором б/н, вбачається, що 06.11.2021 року відповідач отримав кредитні кошти в розмірі 1700 грн (зворот а.с. 152-153).

10.02.2022 року між ТОВ «Мілоан» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір факторингу №10-02/2022-50, відповідно до умов якого ТОВ «Мілоан» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором про споживчий кредит №103384882 від 06.11.2021 року, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с. 71-73).

10.01.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» укладено договір відступлення прав вимоги № 10-01/2023, відповідно до якого, Товариство з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» відступило на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» права грошової вимоги до боржників за договорами позики, у тому числі за договором про споживчий кредит №103384882 від 06.11.2021 року, що уклали ТОВ «Мілоан» та ОСОБА_1 (а.с.78-81).

Таким чином, враховуючи положення вказаних статей, ТОВ «Коллект Центр» є новим кредитором у зобов`язаннях з відповідачем ОСОБА_1 .

Як вбачається з Реєстру боржників до договору відступлення прав вимоги 10-01/2023 від 10.01.2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 у розмірі 6392 грн., з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням 1700 грн., сума заборгованості за нарахованими відсотками 4199 грн., 493 грн. сума заборгованості за нарахованою комісією. (а.с.10).

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованість відповідача за договором №103384882 від 06.11.2021 року становить 6392 грн., з яких: сума заборгованості за основним зобов`язанням 1700 грн., сума заборгованості за нарахованими відсотками 4199 грн., 493 грн. сума заборгованості за нарахованою комісією.

Щодо нарахованих відсотків за користування коштами за договорами про споживчий кредит №103384882 від 06.11.2021 року.

За умовами укладеного між сторонами договору про споживчий кредит №103384882 від 06.11.2021 року, ТОВ «Мілоан» надало відповідачу кошти в розмірі 1700 грн., на строк 15 днів, тобто до 21.11.2021 року.

Відповідно до п. 1.5.2 кредитного договору №103384882 від 06.11.2021 року передбачено, що проценти за користування кредитом становлять: 765 грн., які нараховуються за ставкою 3,00 відсотків від фактичного залишку кредиту за кожен день строку користування кредитом.

При цьому пунктом 2.3. договору передбачено пролонгацію строку кредитування.

Проценти нараховуються за стандартною (базовою) ставкою, що визначена п. 1.6. цього договору, яка є незмінною протягом всього строку фактичного кредитування кредитом позичальником, включаючи строк, що настає за терміном (датою) повернення кредиту, визначених п. 1.4., якщо позичальник всупереч умовам цього договору продовжує користуватися кредитом, окрім випадків, коли за умовами акцій, програм лояльності, спеціальних пропозицій, тощо, визначена в п. 1.5.2 процентна ставка запропонована позичальнику зі знижкою і є меншою за стандартну (базову) встановлену п. 1.6 договору. Якщо після настання дати, встановленої п. 1.4 договору позичальник продовжуватиме користуватися кредитом, проценти за стандартною (базовою) ставкою будуть нараховуватися протягом 60 днів, після чого нарахування процентів може бути зупинене або припинено товариством в односторонньому порядку. (п.2.2.3).

Відповідно до пунктів 2.3.1, 2.3.2 договору позичальник за наявності відповідної пропозиції позикодавця має право на пролонгацію строку користування/повернення кредиту на тих самих умовах, на певну кількість днів доступну у пропозиції, відповідно до розділу 6 Правил. Для продовження строку користування кредитом позичальник має вчинити дії передбачені розділом 6 Правил, у тому числі сплатити комісію за продовження кредиту та певну частку заборгованості по кредиту. Строк продовження кредиту може становити 3, 7 та 15 днів з максимальним розміром комісії та з максимальним розміром комісії у відсотковому значенні від поточного залишку кредиту за його продовження 3.00, 5.00 та 10.00 відповідно.

Згідно умов договору, а саме п. 2.3.1.2. Договору передбачено пролонгацію на стандартних (базових) умовах: позичальник може збільшити строк кредитування на 1 (один) день шляхом продовження користування кредитними коштами після завершення строку кредитування (з урахуванням всіх пролонгацій). Таке збільшення (продовження) строку кредитування відбувається кожен раз коли позичальник продовжує користування кредитними коштами після спливу раніше визначеного строку кредитування, але загалом не може перевищувати 60 днів. У випадку, якщо внаслідок чергового продовження строку кредитування позичальником у спосіб вказаний цим пунктом, загальний період пролонгації на стандартних (базових) умовах перевищить 60 днів, таке продовження здійснюється на кількість днів, що залишилася до досягнення загальним строком пролонгації на стандартних (базових) умовах 60 днів. Користування кредитними коштами припиняється, якщо у позичальника відсутня заборгованість перед кредитодавцем за кредитом (тілом кредиту).

Зазначені обставини свідчать про те, що умовами кредитного договору сторони передбачили порядок продовження строку кредиту та умови і строк нарахування процентів за користування кредитом.

Матеріали справи не містять відомостей про своєчасне внесення ОСОБА_1 коштів на погашення заборгованості до 21.11.2021 року (дата повернення кредиту і сплати комісії за надання кредиту (п.1.4. договору). Отже, ТОВ «Мілоан» відповідно до п.2.3. продовжив строк кредитування, що не перевищує 60 днів, відповідно до п.2.3.1.2. договору. (а.с.57)

Таким чином, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача заборгованість за відсотками, що склалася за договором про споживчий кредит №103384882 від 06.11.2021 року в розмірі 4199 грн.

Щодо стягнення заборгованості за комісією.

Відповідно до п. 4 ч. 1ст. 1 ЗУ «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно ч. 2ст. 8 ЗУ «Про споживче кредитування»до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Тобто,Закон України «Про споживче кредитування»передбачає право банку встановлювати у кредитному договорі комісію за надання та обслуговування кредиту.

Комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладеного після набуття чинностіЗаконом України "Про споживче кредитування"щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до частин першої та другої статті11, частини п`ятої статті12 Закону України "Про споживче кредитування".

Такий правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 липня 2022 року у справі № 496/3134/19.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року у справі № 204/224/21 (провадження №61-4202сво22).

Таким чином, виходячи з аналізу вимог п.4 ч.1 ст.1,ч.2 ст.8, ч.1 ст.1, ст.47 Закону України "Про банки і банківську діяльність", роз`яснень Великої Палати Верховного Суду щодо застосуванняст.11 Закону України "Про споживче кредитування", які викладені у постанові від 13 липня 2022 року у справі №496/3134/19 така форма витрат, як комісія за надання кредиту існує на законодавчому рівні, визначається кожним банком (фінансовою установою) індивідуально та затверджується внутрішніми актами.

Отже, спеціальним законодавством України прямо визначені легальні можливості позивача як включати до тексту кредитних договорів із споживачами умови щодо нарахування комісії, так і в подальшому нараховувати її, а також витребувати суму несплаченої вищевказаної комісії від відповідача (в т.ч. і в судовому порядку).

Так, за умовами договору про споживчий кредит №103384882 від 06.11.2021 року, а саме п.1.5.1. передбачено одноразову комісію за надання кредиту в розмірі 493 грн.

Згідно з п. 5.1. договору позичальник підтверджує, що до укладення цього договору ознайомився з наявними схемами кредитування, отримав у письмовій формі (у вигляді електронного документа, розміщеного в особистому кабінеті) паспорт споживчого кредиту, який є невід`ємною частиною цього договору, а також з інформацією, передбаченоюст. 9 Закону України «Про споживче кредитування»; до укладення договору отримав його проект разом з додатками (в електронному вигляді в особистому кабінеті), ознайомився з усіма його умовами та Правилами, розміщеними на сайті Товариства та є невід`ємною частиною цього договору; умови договору йому зрозумілі; до укладення договору отримав від кредитодавця інформацію, зазначену вЗаконі України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг»таЗаконі України «Про споживче кредитування».

Отже, включення до текстів кредитних договорів умови про необхідність сплати відповідачем комісії за надання кредиту у розмірі 493 грн., а також подальше витребування нарахованої комісії позивачем з відповідача, відповідає вимогам діючого законодавства.

Враховуючи викладене, підлягають задоволенню позовна вимога у частині стягнення з відповідача на користь позивача комісії за отримання кредитних коштів, оскільки остання передбачена п.1.5.1. договору про споживчий кредит у розмірі 493 грн.

Таким чином, беручи до уваги наданий позивачем розрахунок заборгованості за договором про споживчий кредит №103384882 від 06.11.2021 року, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача слід стягнути суму заборгованості за вказаним договором у розмірі 6392 грн, з яких: 1700 грн - сума заборгованості за тілом кредиту, 4199 грн. - сума заборгованості за процентами, 493 грн. – сума заборгованості за комісією.

Щодо розподілу судових витрат, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до ст.141 ч.1 ЦПК Українисудовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ч.2 ЦПК Україниінші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:

1) у разі задоволення позову - на відповідача;

2) у разі відмови в позові - на позивача;

3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом встановлено, що 01.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» та Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс»,укладено договір №-01-07/2024 про надання правової допомоги. (а.с.15-16).

Відповідно до витягу з акту № 13 про надання юридичної допомоги від 31.08.2025 року до вказаного договору, сторони узгодили отримання адвокатських послуг Адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» на суму 9 000 грн. (а.с.19).

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат:

- розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

- розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим. Аналогічні висновки викладені також у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

При визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.01.2020 року у справі № 690/408/17, та у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Склад витрат, пов`язаних з оплатою за надання професійної правничої допомоги, входить до предмета доказування у справі, що свідчить про те, що такі витрати повинні бути обґрунтовані належними та допустимими доказами.

Згідно позовних вимог позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у загальній сумі 17690,85 грн.

Суд дійшов висновку, що задоволенню підлягають позовні вимоги у розмірі 11 294,85 грн.

Пропорційність задоволених вимог становить 64 % (11 294,85 х 100: 17690,85 = 64%).

Оскільки, вимоги позивача задоволено на 64 %, то витрати на професійну правничу допомогу підлягають задоволенню в розмірі 5760 грн. (9 000 х 64% :100% = 5760) згідност.141 ч.2 п.3 ЦПК України.

Відповідно дост. 141 ч.1 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позов задоволено частково, судовий збір з відповідача стягується пропорційно задоволеним вимогам в розмірі 1550,33 грн. (2422,40 х 64 %:100% = 1550,33).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст.12,13,81,141,259,263-265,280, 352 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження: 01133, м.Київ, вул.Мечнікова, буд.3, оф.306,код ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за кредитними договорами №1724117 від 10.07.2021 року, №3340512149-114788 від 30.08.2021 року, №103384882 від 06.11.2021 року в розмірі 11 294,85 (одинадцять тисяч двісті дев?яносто чотири гривні вісімдесят п?ять копійок).

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір в сумі 1550,33 грн. (одна тисяча п?ятсот п?ятдесят гривень тридцять три копійки) та 5760 грн. (п?ять тисяч сімсот шістдесят гривень) витрат на оплату правової допомоги.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання його копії.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Полтавського апеляційного суду шляхом подання протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя О.Г.Путря