Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №524/14140/25 — Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/14140/25

Провадження № 2/524/1902/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Кременчук

Автозаводський районний суд м. Кременчука у складі:

головуючого судді Колеснікової О.М.,

секретар судового засідання – Мирошніченко А.В.,

учасники справи:

позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент»,

відповідач – ОСОБА_1 ,

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні Автозаводського районного суду м. Кременчука цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив :

31.10.2025 до Автозаводського районного суду м. Кременчука надійшла позовна заява товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій позивач просив стягнути з відповідача на користь ТОВ «Брайт інвестмент» загальний розмір заборгованості, який станом на 24.03.2023 становить 37629,12 грн.: 1) за кредитним договором №2029207083 від 23.02.2020 у розмірі 21038,26 грн. (вказана сума заборгованості включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11000,00 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 10038,26 грн., 2) за кредитним договором №2029207083_CARD від 23.02.2020 в розмірі 16590,86 грн. (вказана сума заборгованості включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9510,93 гривень, заборгованість за відсотками у розмірі 7078,43 грн та заборгованість по комісії у розмірі 1,50 грн), а також судовий збір та витрати на правничу допомогу.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що 23.02.2023 між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитним договір№2029207083, за яким відповідачу було надано кредит на придбання товару.

Даний договір є змішаним, якому містяться елементи різних договорів і Позичальнику надано декілька різних послуг – кредитування та видача і обслуговування картки. П.2 Договору визначено умови укладання Заяви-Анкети про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2029207083_CARD від 23.02.2020, що є невід`ємною частиною Договору про видачу та обслуговування між нар дних платіжних пластикових карток (далі Договір) та усіх додатків до нього, невід`ємною частино якого є Тарифи Банку, Паспорт споживчого кредиту. На підставі Заяви-Анкети Банк відкрив поточний (картковий) рахунок та надав електронний платіжний засіб, про що міститься підпис Позичальника.

АТ «ОТП Банк» свої зобов`язання за Кредитними договорами виконав в повному Обсязі. У порушення умов кредитних договорів Відповідач свої зобов`язання не виконав, що призвело до виникнення заборгованості.

24.03.2023 між АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт інвестмент» було укладено договір факторингу №24/03/23, відповідно до умов якого право грошової вимоги за Кредитним договором №2029207083 від 23.02.2023, укладеним між АТ «ОТП Банк» таОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Брайт інвестмент».

Ухвалою судді від 02.12.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Представник позивача, належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду в судове засідання не прибув, у матеріалах справи наявне клопотання про розгляд справи за відсутності позивача.

Відповідач, належним чином повідомлений про день, час та місце судового розгляду в судове засідання не прибув, про причини своєї неявки суду не повідомив, своїм правом на подачу відзиву не скористався.

За ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ураховуючи те, що представник позивача не заперечував проти ухвалення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи на підставі ст. ст. 280-281 ЦПК України .

На підставі ч.2 ст.247 ЦПК України у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Суд установив, що 23.02.2020року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений Кредитний договір№2029207083(далі - Договір), за умовами якого банк надає позичальнику кредит, а позичальник отримує його на наступних умовах: розмір кредиту – 23997,00 грн. на придбання товару у продавця, 390,00 грн. на сплату додаткових послуг банку, дата остаточного повернення кредиту - 23.02.2023, комісія за управління кредитом – щомісячно у сумі 3% від суми кредиту (п. 1.1.), процентна ставка – 0,01% річних.

Укладаючи вказаний кредитний договір, позивачем підписано заяву-анкету про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» №2029207083_CARD.

Згідно з п. 2.1. кредитного договору банк відкриває позичальнику поточний (картковий) рахунок № НОМЕР_1 разом із отриманням електронного платіжного засобу у вигляді картки MC GOLD, валюта рахунку - гривня.

На дату укладення Зави-анкети розмір процентної ставки становить 5 % в місяць; розмір процентної ставки впродовж пільгового періоду становить 0,01 % річних.

З наданих позивачем суду доказів – виписок АТ «ОТП Банк» по рахункам ОСОБА_1 вбачається, що відповідач, відповідно до укладеного кредитного договору/заяви-анкети 2029207083_CARD від 23.02.2020 отримав від позивача кредитні кошти, а також йому було відкрито розрахунковий рахунок в гривнях та відкрито кредитну лінію.

24 березня 2023 року АТ «ОТП Банк» та ТОВ «Брайт Інвестмент» уклали Договір факторингу № 24/03/2025, за умовами якого АТ «ОТП Банк» передало ТОВ «Брайт Інвестмент» за плату належні йому права вимоги. Відповідно до Реєстрів боржників №1 , №2 до Договору факторингу № 24/03/25 позивач набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором№2029207083

Загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за Кредитним договором становить 37629,12 грн.: 1) за кредитним договором №2029207083 від 23.02.2020 у розмірі 21038,26 грн. (вказана сума заборгованості включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11000,00 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 10038,26 грн., 2) за кредитним договором №2029207083_CARD від 23.02.2020 в розмірі 16590,86 грн. (вказана сума заборгованості включає заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9510,93 гривень, заборгованість за відсотками у розмірі 7078,43 грн та заборгованість по комісії у розмірі 1,50 грн).

На підтвердження заборгованості позивач надав розрахунки та виписку за картковим рахунком ОСОБА_1 .

Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов`язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (частина перша статті 626 ЦК України).

Згідно з ч. 1ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно змісту ч. 1ст. 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Позивач набув право вимоги до відповідача за вказаним кредитним договором на законних підставах.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 1050 ЦК України передбачено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.

Як встановлено судом, первісний кредитор свої зобов`язання виконав належним чином, надав відповідачу кредитні кошти.

Порушивши умови кредитного договору свої зобов`язання ОСОБА_1 за договором своєчасно не виконав, кредитні кошти в повному обсязі не повернув, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість.

З огляду на викладене, суд вбачає наявність підстав для задоволення позову.

Вирішуючи питання про стягнення судових витрат, суд виходить з такого.

При звернені до суду ТОВ «Брайт інвестмент» було сплачено 2422 грн. 40 коп. судового збору.

Крім того, на підтвердження витрат на правничу допомогу в розмірі 8500,00 грн позивач надав копії: договору № 01/05-23 про надання правової допомоги від 01.05.2023, додатку № 1 до договору № 01/05-23 про надання правової допомоги від 01.05.2023, акту про надання правничої допомоги № 2910-25/Б від 29.10.2025.

Частиною четвертою статті 137 ЦПК України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно з частиною 6 вказаної статті обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Разом з тим, при визначенні суми відшкодування витрат суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

Вказаний правовий висновок викладено у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).

У додатковій постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18 лютого 2022 року у справі № 925/1545/20 вказано, що для вирішення питання про розподіл судових витрат суд має враховувати: складність справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); час, витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; пов`язаність цих витрат із розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність предмета спору; ціну позову, значення справи для сторін; вплив результату її вирішення на репутацію сторін, публічний інтерес справи; поведінку сторони під час розгляду справи (зловживання стороною чи її представником процесуальними правами тощо); дії сторони щодо досудового врегулювання справи та врегулювання спору мирним шляхом.

У додатковій постанові Верховного Суду від 08 вересня 2021 року у справі № 206/6537/19 зазначено, що попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності, визначених частиною четвертою статті 137 ЦПК України.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 зроблено висновок про те, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд, за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу. У такому випадку суд, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.

Подібних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 17 квітня 2024 року у справі № 756/6927/20, від 04 квітня 2024 року у справі № 701/804/21, від 10 квітня 2024 року у справі №530/259/21, від 10 квітня 2024 року у справі № 367/6289/21, у яких також вирішувалось питання щодо зменшення розміру витрат на правничу допомогу за відсутності заперечень іншої сторони.

Враховуючи наведене, виходячи з принципів співмірності та розумності судових витрат, суд звертає увагу на той факт, що поданий позов про стягнення заборгованості за кредитним договором є типовим та має шаблонний характер з огляду на вид діяльності позивача. За таких обставин суд доходить висновку про неспівмірність заявленої вартості витрат на правничу допомогу і вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню на користь позивача з 8500,00 грн. до 3000,00 грн.

Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки судом позов задоволено повністю з відповідача на користь позивача необхідно стягнути 2422,40 грн. на відшкодування сплаченого позивачем судового збору та 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до задоволених відносно нього позовних вимог.

На підставі наведеного, керуючись статтями 10, 12, 81, 141, 258, 259, 263, 265, 280-284 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовну заяву товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» заборгованість за кредитним договором №2029207083 від 23.02.2020 у розмірі 21038,26 грн. (з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 11000,00 грн, заборгованість за відсотками у розмірі 10038,26 грн.), та заборгованість за кредитним договором №2029207083_CARD від 23.02.2020 в розмірі 16590,86 грн. (з яких заборгованість за тілом кредиту в розмірі 9510,93 гривень, заборгованість за відсотками у розмірі 7078,43 грн та заборгованість по комісії у розмірі 1,50 грн), а всього стягнути 37629,12 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» 2422,40 грн. на відшкодування сплаченого позивачем судового збору та 3000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, шляхом подачі до Полтавського апеляційного суду апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Учасники справи:

Позивач - товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент», код ЄДРПОУ 43115064, адреса місцезнаходження: 49001, Дніпропетровська обл., місто Дніпро, вул.Січових стрільців, будинок 9.

Відповідач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повне судове рішення складено 26 лютого 2026 року.

Суддя О.М.Колеснікова