Суд: Третій апеляційний адміністративний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військової служби
Дата: 21 січня 2026 р.
Справа: №280/3197/25
Суддя: Дурасова Ю.В.
ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
і м е н е м У к р а ї н и
22 січня 2026 року м. Дніпросправа № 280/3197/25
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Дурасової Ю.В. (доповідач),
суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Дніпрі апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1
на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року (головуючий суддя Артоуз О.О.)
в адміністративній справі №280/3197/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач, ОСОБА_1 , звернувся 24.04.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду з позовом до відповідача Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у виданні за період з 01.10.2024 року по теперішній час бойових розпоряджень та поданих рапортів про виплату додаткової винагороди без урахування посад у складі командування та штабу військової частини першого ешелону оборони з розрахунку 50 000грн, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018;
визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 01.10.2024 року по теперішній час з розрахунку 30 000грн.;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснити позивачу перерахунок та виплату, з урахуванням раніше виплачених сум додаткової винагороди за період з 01.10.2024 по теперішній час розрахунку 50 000грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі в діях та заходах;
зобов`язати військову частину НОМЕР_1 здійснювати позивачу нарахування та виплату додаткової винагороди з розрахунку 50 000грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі в діях та заходах на час перебування в посаді, що входить до штабу військової частини НОМЕР_1 .
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивач з 29.04.2022 і по теперішній час проходить військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 (з 25.12.2023 на посаді начальника групи по роботі з учасниками бойових дій штабу). За період з 01.10.2024 нарахування та виплата позивачу додаткової винагороди, встановленої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168, здійснювалось у розмірі 30 000,00 грн. пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, замість 50 000,00 грн., що суперечить Постанові КМ України № 168. На думку позивача, не здійснивши відповідну виплату, відповідач, допустив протиправну бездіяльність в частині нарахування та виплати позивачу грошового забезпечення у належному розмірі, що зумовило необхідність звернення до суду із вказаним позовом.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2024 року позов задоволено частково.
Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 01.10.2024 року по 24.04.2025 року включно з урахування посади у складі командування та штабу військової частини ешелону оборони з розрахунку 50 000 грн. на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах, в порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018.
Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 01.10.2024 року по 24.04.2025 року включно з розрахунку 50 000 грн на місяць пропорційно часу участі в діях та заходах, з урахуванням раніше виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Свою позицію суд першої інстанції обґрунтував тим, що встановлені обставини свідчать про виконання позивачем у спірний період, як особою яка відноситься до командування військової частини НОМЕР_1 , бойових (спеціальних) завдань у складі командування військової частини. Відтак, дійшов висновку висновку про наявність підстав для виплати позивачу збільшеної до 50 000,00 грн. додаткової винагороди у спірний період. Оскільки відповідач нараховував позивачу у спірний період протиправно додаткову винагороду з розрахунку 30 000грн на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, в той час, як мав нараховувати її з розрахунку 50 000грн. на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах, суд дійшов висновку про протиправність бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 01.10.2024 року по 24.04.2025 року включно з розрахунку 50 000грн. на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
З приводу вимоги позову про зобов`язання військову частину НОМЕР_1 здійснювати нарахування та виплату позивачу додаткової винагороди з розрахунку 50 000грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі в діях та заходах на час перебування в посаді, що входить до штабу військової частини НОМЕР_1 суд відмовив у задоволенні як передчасної.
Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позову відмовити.
Вказує, що позивач не надав належних документів у визначеній формі, які б доводили, що він у спірні періоди виконував бойові завдання саме у статусі члена командування/штабу ОВУ, який здійснював оперативне управління підрозділами першого ешелону. Крім того, відсутність належного підтвердження цього статусу виключає можливість поширення на позивача підвищеного розміру додаткової винагороди. Зауважує, що підстави для виплати додаткової винагороди ОСОБА_1 у розмірі 50 000 гривень відсутні, а отже рішення суду першої інстанції, яким задоволено позовні вимоги ОСОБА_1 є таким, що прийнято за неправильного застосування норм матеріального права.
В частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржується.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає про наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 , призваний по мобілізації до Збройних Сил України, з 29.04.2022 по теперішній час проходить військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наказом командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 27.12.2023 № 361 старшого лейтенанта ОСОБА_1 призначено на посаду на посаду начальника групи по роботі з учасниками бойових дій штабу з 25.12.2023.
Факт та тривалість участі позивача у спірний період у бойових діях, виконанні бойових (спеціальних) завдань підтверджується витягами з бойових розпоряджень:
№ 11614дск від 30.09.2024 (на період з 01-31.10.2024),
№ 13034дск від 31.10.2024 (на період 01-30.11.2024),
№ 14294дск від 30.11.2024 (на період 01-31.12.2024),
№ 15693дск від 31.12.2024 (на період 01 – 31.01.2025),
№ 1593дск від 31.01.2025 (на період 01 – 28.02.2025),
№ 3315дск від 28.02.2025 (на період 01 – 31.03.2025),
№ 5330дск від 31.03.2025 (на період 01 – 30.04.2025) та
рапортами про участь військовослужбовців управління та штабу у бойових діях, виконанні бойових (спеціальних) завдань та виплату додаткової винагороди за відповідний місяць начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_1 :
№21747 від 05.11.2024, № 24107 від 05.12.2024, № 238 від 05.01.2025, № 1787 від 06.02.2025, № 3342 від 05.03.2025, № 5163 від 05.04.2025, № 7281 від 08.05.2025.
Згідно наказів командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) «Про виплату додаткової винагороди» від 05.11.2024 №598 (за періоди 01-12.10.2024, 16 – 23.10.2024), від 05.12.2024 №6482 (за періоди 10 – 17.11.2024, 21.11.2024 – 30.11.2024), від 05.01.2025 № 35 (за періоди 01 - 07.12.2024, 11 - 31.12.2024), від 05.02.2025 № 323 (за період 01 – 12.01.2025), від 05.03.2025 № 598 (за період 22 – 28.02.2025), від 05.04.2025 № 1001 (за періоди 06 – 17.03.2025, 21 – 31.03.2025, від 05.05.2025 № 1314 (за періоди 01 – 05.04.2025, 11 – 12.04.2025, 16 – 30.04.2025) позивачу нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 у розмірі 30 000,00 грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби.
Згідно наказів командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) «Про виплату додаткової винагороди» від 05.04.2025 № 1001 (за період 01 – 05.03.2025), від 05.05.2025 № 1314 (за період 06 – 10.04.2025) позивачу нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 у розмірі 100 000 грн, у розрахунку на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, заходах з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення.
Позивач вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не нарахування у період з 01.10.2024 року по 24.04.2025 додаткової винагороди у збільшеному розмірі, а саме до 50 000грн. пропорційно дням виконання бойових (спеціальних завдань).
Суд першої інстанції позов задовольнив частково.
Так, стаття 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Отже, суб`єкти владних повноважень (до яких відноситься відповідач) мають діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Таким чином межі дій відповідача чітко визначені Конституцією та законами України.
Згідно з частинами першою, другою статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу. Оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканності покладаються на Збройні Сили України.
У силу вимог статті 65 Основного Закону України, захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» (затвердженим Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ), введено в Україні воєнний стан із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 строком на 30 діб, який неодноразово продовжувався.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» (затвердженим Законом України від 03.03.2022 № 2105-ІХ) постановлено оголосити та провести загальну мобілізацію.
Відповідно до частини 1 ст. 1 Закону України "Про військовий обов`язок і військову службу" від 25.03.1992 №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов`язком громадян України.
Згідно частини 1 стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991, держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Частиною 2 статті 9 Закону № 2011-XII передбачено, що до складу грошового забезпечення входять:
посадовий оклад, оклад за військовим званням;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно частини 4 статті 9 Закону № 2011-XII грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
28.02.2022 року Кабінетом Міністрів України на виконання Указів Президента України від 24.02.2022 №64 «Про введення воєнного стану в Україні» та №69 «Про загальну мобілізацію» прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» (Постанова КМ України № 168).
Позивач у позові посилається на, те що відповідно до штату №58/066 (має гриф секретності «таємно») військової частини НОМЕР_1 посада начальника групи по роботі з учасниками бойових дій штабу відноситься до складу штабу військової частини, який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Абзац 3 пункту 1-1 постанови КМ України №168 передбачає, що на період воєнного стану військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки), виплачується додаткова винагорода у розмірі 50000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань відповідно до умов, визначених Міністерством оборони.
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).
Нарахування та сплата податків, зборів, внесків до відповідних бюджетів здійснюється у порядку, визначеному законодавством як для грошового забезпечення.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затверджений наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (Порядок №260), визначає механізм та умови виплати грошового забезпечення, зокрема, військовослужбовцям Збройних Сил України.
Наказом Міністерства оборони України від 25.01.2023 № 44, який застосовується з 01.02.2023, доповнено Порядок № 260 розділом XXXIV «Виплата додаткової винагороди на період дії воєнного стану».
Згідно з пунктом 1 розділу XXXIV Порядку №260 управління (штаб) угруповання військ (сил) - тимчасово утворений рішенням Головнокомандувача Збройних Сил України орган військового управління, призначений для виконання функцій з управління військами (силами) в ході відсічі повномасштабної збройної агресії рф проти України, у тому числі управління (штаб) оперативно-стратегічного, оперативного, оперативно-тактичного угруповання військ (сил), тактичної групи.
За змістом пункту 2 розділу XXXIV Порядку №260 (в редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 року №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій рф території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника; із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об`єкти, що охороняються, звільнення таких об`єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями;
50 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), який здійснює оперативне (бойове) управління військовими частинами та підрозділами, що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах).
Перелік цих органів військового управління (управлінь (штабів) угруповань військ (сил)) затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України.
30 000 гривень - військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання згідно з бойовими наказами (розпорядженнями) (у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань):
з інтенсивної підготовки для ведення воєнних (бойових) дій у складі військових частин (підрозділів), включених до складу резерву Головнокомандувача Збройних Сил України сил оборони держави;
з управління угрупованнями військ (сил) у складі розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України;
з управління підпорядкованими силами та засобами відповідно до завдань, які покладаються на Адміністрацію Державної спеціальної служби транспорту, у складі розгорнутих пунктів управління Державної спеціальної служби транспорту;
у складі робочої групи або одиночним порядком, визначені Головнокомандувачем Збройних Сил України, начальником Генерального штабу Збройних Сил України, у межах областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів поза районами ведення бойових дій; у складі діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави згідно з переліком завдань, затвердженим Міністром оборони України;
із всебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
з протиповітряного прикриття та наземної оборони об`єктів критичної інфраструктури (у тому числі об`єктів транспортної інфраструктури - військовими частинами та підрозділами Державної спеціальної служби транспорту).
Райони ведення воєнних (бойових) дій, склад діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, розгорнутих пунктів управління Генерального штабу Збройних Сил України та склад резерву Головнокомандувача Збройних Сил України Сил оборони держави визначаються відповідними рішеннями Головнокомандувача Збройних Сил України (пункт 3 розділу XXXIV Порядку № 260).
Відповідно до пункту 4 розділу XXXIV Порядку №260 підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (бойові дії або заходи) у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
- бойовий наказ (бойове розпорядження);
- журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад);
- рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Про підтвердження безпосередньої участі відряджених до військових частин (установ, організацій) військовослужбовців (відряджені військовослужбовці) у бойових діях або заходах, командири військової частини (установи, організації), до яких для виконання завдань відряджений військовослужбовець, повідомляють органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби військовослужбовців (пункт 5 розділу XXXIV Порядку №260).
Перелік органів військового управління (штабів угруповання військ (сил)), включених до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави, що мають право підтверджувати безпосередню участь у бойових діях або заходах відряджених до цих органів військовослужбовців, затверджується Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України (абзац перший пункту 6 розділу XXXIV Порядку №260).
Керівниками пунктів управління, управлінь (штабів) угруповань військ (сил), командирами військових частин (у тому числі резерву, установ, організацій), до яких відряджені військовослужбовці, щомісячно до 5 числа повідомляються органи військового управління, військові частини (установи, організації) за місцем штатної служби цих військовослужбовців про дні безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях або заходах, а також виконання завдання у складі управління (штабу) угруповання військ (сил) (затверджених Головнокомандувачем Збройних Сил України або начальником Генерального штабу Збройних Сил України), угруповань військ (сил), резерву, пунктів управління за минулий місяць (абзац перший пункту 7 розділу XXXIV Порядку №260).
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин (пункту 8 розділу XXXIV Порядку №260).
Аналіз наведених норм права дає підстави дійти висновку про те, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям, які виконують бойові (спеціальні) завдання у складі органу військового управління, штабу угруповання військ (сил) або штабу тактичної групи до пункту управління оперативно-стратегічного угруповання військ включно, а також у складі командування та штабу військової частини (зведеного підрозділу) (у тому числі поза районами ведення бойових (воєнних) дій), що ведуть воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно, виплачується додаткова винагорода згідно з Постановою №168 у розмірі до 50 000гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
Проте, безпосередня участь військовослужбовця у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії у період здійснення зазначених дій або заходів повинна бути підтверджена, зокрема, такими документами:
бойовим наказом (бойовим розпорядженням);
журналом бойових дій;
рапортом командира підрозділу (групи) про участь військовослужбовця у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Матеріалами справи підтверджується, що військовослужбовцем Військової частини НОМЕР_1 , зокрема позивачем, у період з жовтня 2024 року виконувались бойові (спеціальні) завдання на території Оріхівської міської територіальної громади, Преображенської сільської територіальної громади, Малотокмачанської сільської територіальної громади, Таврійської територіальної сільської громади, що підтверджується відповідними рапортами та витягами з бойових розпоряджень, копії яких містяться в матеріалах справи.
Додатком 1 до вищезазначених наказів, бойовими розпорядженнями та рапортами підтверджено факт виконання позивачем бойових (спеціальних завдань) у складі органу управління військової частини, що веде воєнні (бойові) дії на лінії бойового зіткнення на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) у період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року (включно).
Так, з огляду на досліджені матеріали справи, підтверджується факт виконання позивачем у період з жовтня 2024 року по квітень 2025 року (включно) бойових (спеціальних) завдань, за які останньому виплачено додаткову винагороду в розмірі до 30000 грн на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, що підтверджується матеріалам справи.
З матеріалів справи також вбачається, що згідно витягів з наказів командира військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності) «Про виплату додаткової винагороди» від 05.11.2024 №598 (за періоди 01-12.10.2024, 16 – 23.10.2024), від 05.12.2024 №6482 (за періоди 10 – 17.11.2024, 21.11.2024 – 30.11.2024), від 05.01.2025 № 35 (за періоди 01 - 07.12.2024, 11 - 31.12.2024), від 05.02.2025 № 323 (за період 01 – 12.01.2025), від 05.03.2025 № 598 (за період 22 – 28.02.2025), від 05.04.2025 № 1001 (за періоди 06 – 17.03.2025, 21 – 31.03.2025, від 05.05.2025 № 1314 (за періоди 01 – 05.04.2025, 11 – 12.04.2025, 16 – 30.04.2025) позивачу нараховувалась та виплачувалась додаткова винагорода, яка встановлена постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 у розмірі 30 000грн. в розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби.
З приводу доводів відповідача про те, що сама назва посади «начальника групи по роботі з учасниками бойових дій штабу» виключає собою здійснення бойового управління підрозділами суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідачем не доведено належними та допустимими доказами факт того, що посада позивача (начальника групи по роботі з учасниками бойових дій штабу) відповідно до штату №04/333 військової частини НОМЕР_1 , не відноситься до командування військової частини НОМЕР_1 .
Вищезазначене, у сукупності свідчить про виконання позивачем у спірний період, як особою яка відноситься до командування військової частини НОМЕР_1 , бойових (спеціальних) завдань у складі командування військової частини.
Відтак, узагальнюючи встановлені обставини та надану їм оцінку, суд приходить до висновку про наявність підстав для виплати позивачу збільшеної до 50 000,00 грн. додаткової винагороди у спірний період.
При цьому, суд першої інстанції піддав обґрунтованій критиці посилання відповідача на лист-роз`яснення Директора Департаменту соціального забезпечення Міністерства оборони України від №290/13/2643 від 14.11.2023, як на підставу для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди у зменшеному розмірі, оскільки листи міністерств, інших центральних органів виконавчої влади не є нормативно-правовими актами і не можуть встановлювати нові правові норми, а мають лише інформаційний, рекомендаційний, роз`яснювальний характер та за своєю суттю є службовою кореспонденцією.
Водночас, підстави для нарахування та виплати військовослужбовцям додаткової винагороди визначені Постановою №168 та Порядком № 260, є обов`язковими для виконання, в тому числі для відповідача.
Велика Палата Верховного Суду висловила правову позицію, за змістом якої повноваження органів влади, є законодавчо визначеними, а суд діє згідно з презумпцією «Jura novit curia» («Суд знає закони»).
Велика Палата Верховного Суду, зокрема зазначила, що саме на суд покладено обов`язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору (пункти 84, 86 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17), а також, що неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов`язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм (пункт 144 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц).
Вирішуючи кожний конкретний спір на підставі всіх установлених обставин, суд повинен установити, на захист якого права подано відповідний позов, чи порушене, не визнане або оспорюване таке право відповідачем (відповідачами), а також з`ясувати, чи призведе задоволення заявлених вимог до реального та ефективного поновлення порушеного права, та залежно від з`ясованого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.
Оскільки відповідач нараховував позивачу у спірний період протиправно додаткову винагороду з розрахунку 30 000 грн на місяць пропорційно часу виконання бойових (спеціальних) завдань, в той час, як мав нараховувати її з розрахунку 50 000 грн. на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про протиправність бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 додаткової винагороди за період з 01.10.2024 року по 24.04.2025 року включно з розрахунку 50 000 грн. на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах.
З приводу позовної вимоги про визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 у виданні бойових розпоряджень та поданих рапортів про виплату додаткової винагороди без урахування посад у складі командування та штабу військової частини НОМЕР_2 ешелону оборони з розрахунку 50 000 грн суд апеляційної інстанції зазначає таке.
Матеріали справи містять витяги з бойових розпоряджень:
№ 11614дск від 30.09.2024 (на період з 01-31.10.2024),
№ 13034дск від 31.10.2024 (на період 01-30.11.2024),
№ 14294дск від 30.11.2024 (на період 01-31.12.2024),
№ 15693дск від 31.12.2024 (на період 01 – 31.01.2025),
№ 1593дск від 31.01.2025 (на період 01 – 28.02.2025),
№ 3315дск від 28.02.2025 (на період 01 – 31.03.2025),
№ 5330дск від 31.03.2025 (на період 01 – 30.04.2025)) на виконання позивачем відповідних бойових завдань у спірний період.
При цьому, згідно пункту 2.1.6 Інструкції з діловодства у Збройних Силах України, затвердженої наказом Головнокомандувача Збройних Сил України від 31.01.2024 за №40:
бойове розпорядження - розпорядчий документ, яким доводяться бойові завдання підпорядкованим військовим частинам (установам) і підрозділам;
рапорт - письмове звернення військовослужбовця (працівника) до вищої посадової особи з проханням (надання відпустки, матеріальної допомоги, поліпшення житлових умов, переведення, звільнення тощо) чи пояснення особистого характеру.
Отже, на час видання бойових розпоряджень обставини, вказані у них, за яких слід діяти тим чи іншим способом, ще не існували, тобто розпорядженнями передбачався порядок дій підрозділу на майбутнє.
Разом з тим, у бойових розпорядженнях не зазначається конкретний розмір додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України № 168 від 28.02.2022 у збільшеному розмірі, що виплачується за виконання вказаних у розпорядженнях завдань, у зв`язку з чим судом першої інстанції не встановлено порушення прав позивача у цій частині, тому позовні вимоги щодо визнання протиправною бездіяльності відповідача у виданні бойових розпоряджень без урахування посад у складі командування та штабу військової частини НОМЕР_1 ешелону оборони з розрахунку 50000 грн задоволенню не підлягають.
В свою чергу, виплата додаткової винагороди пов`язується постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018 з фактом виконання відповідних бойових (спеціальних) завдань, участю у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України.
Підтвердженням фактичного виконання відповідних бойових (спеціальних) завдань, участі у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією рф проти України є журнали бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнали ведення оперативної обстановки або бойові донесення або постова відомість (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорти (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Виплата ж додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів: командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини; керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин прийнятих на підставі бойових наказів (розпоряджень); журналів бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналів ведення оперативної обстановки або бойових донесень або постової відомості (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапорту (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Виконання позивачем у спірний період бойових розпоряджень підтверджується відповідними рапортами про участь військовослужбовців управління та штабу у бойових діях, виконанні бойових (спеціальних) завдань та виплату додаткової винагороди за відповідний місяць начальника штабу-заступника командира військової частини НОМЕР_1 (№21747 від 05.11.2024, № 24107 від 05.12.2024, № 238 від 05.01.2025, № 1787 від 06.02.2025, № 3342 від 05.03.2025, № 5163 від 05.04.2025, № 7281 від 08.05.2025).
На підставі вказаних рапортів відповідачем прийнято накази «Про виплату додаткової винагороди» від 05.11.2024 №598, від 05.12.2024 №6482, від 05.01.2025 № 35, від 05.02.2025 № 323, від 05.03.2025 № 598, від 05.04.2025 № 1001, від 05.05.2025 № 1314.
При цьому, жодним нормативним актом не передбачено зазначення у бойовому наказі (розпорядженні, завданні), журналах бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журналах ведення оперативної обстановки або бойових донесеннях або постових відомостях (під час охорони об`єкта, на який було здійснено збройний напад); рапортах (донесеннях) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань розміру грошового забезпечення (в тому числі додаткової винагороди), яка має бути виплачена кожному військовослужбовцю за результатом виконання таких дій (участі у заходах).
Виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Оскільки матеріали справи містять бойові розпорядження так і результат їх виконання позивачем, то відсутні підстави вважати, що відповідачем допущено протиправну бездіяльність, яка полягає у виданні за період з жовтня 2024 року по теперішній час включно бойових розпоряджень та поданих рапортів про виплату додаткової винагороди без урахування посад у складі командування та штабу військової частини першого ешелону оборони з розрахунку 50 000 грн, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану» та наказом Міністерства оборони України №260 від 07.06.2018.
Предмет спору у даній справі стосується саме виплати позивачу додаткової винагороди з урахування зайняття посади у складі командування та штабу військової частини першого ешелону оборони з розрахунку 50 000 грн.
Відтак, наявні підстави для часткового задоволення позову шляхом визнання протиправною бездіяльності військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати позивачу додаткової винагороди за період з 01.10.2024 року по 24.04.2025 року включно з розрахунку 50 000 грн. на місяць пропорційно часу участі в таких діях та заходах та зобов`язання відповідача здійснити перерахунок та виплату позивачу, з урахуванням раніше виплачених сум, додаткової винагороди за період з 01.10.2024 по 23.04.2025 розрахунку 50 000 грн з розрахунку на місяць пропорційно часу участі в діях та заходах з урахуванням виплачених сум. Ураховуючи те, що в частині відмови у задоволенні позову рішення суду першої інстанції не оскаржувалося, тому в цій частині апеляційний перегляд не здійснювався.
Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову.
Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційній скарзі, оскільки аргументи позивача та норми законодавства України, що регулюють дані правовідносини спростовують доводи відповідача.
Доводи апеляційної скарги щодо суті спору не спростовують правове обґрунтування, покладене в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування.
З огляду на те, що ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.11.2025 року відстрочено Військовій частині НОМЕР_1 сплату судового збору в сумі 1453 гривні 44 коп. за подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року у справі №280/3197/25 до ухвалення судового рішення по суті апеляційної скарги і відкрито апеляційне провадження у справі, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір в сумі 1453,44 грн. за подання апеляційної скарги на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року у справі №280/3197/25.
Керуючись 241-245, 250, 311, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 – залишити без задоволення.
Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 11.08.2025 року – залишити без змін.
Стягнути з Військової частини НОМЕР_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) на користь спеціального фонду Державного бюджету України суму судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 1453,44 (одна тисяча чотириста п`ятдесят три гривні 44 коп.).
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття 22.01.2026 та в силу ст. 328 КАС України постанова може бути оскаржена до Верховного Суду протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Учасник справи, якому повне судове рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на касаційне оскарження, якщо касаційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому такого судового рішення.
Головуючий - суддя Ю. В. Дурасова
суддя Л.А. Божко
суддя О.М. Лукманова
Оригінал: reyestr.court.gov.ua