Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №520/15672/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 р. Справа № 520/15672/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Макаренко Я.М. , Жигилія С.П. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропівденатоммонтаж» на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025, головуючий суддя І інстанції: Пасечнік О.В., м. Харків, повний текст складено 29.08.25 по справі № 520/15672/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропівденатоммонтаж»

до Головного управління ДПС у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «Електропівденатоммонтаж» (далі - ТОВ «Електропівденатоммонтаж», позивач) звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Харківській області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Харківській області, контролюючий орган), в якому просив суд:

- скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 07.03.2025 № 0/10407/0415 та № 0/10409/0415.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про протиправність оскаржуваних податкових повідомлень-рішень (далі – ППР), якими до позивача застосовано штрафні санкції за несвоєчасну сплату узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість (далі – ПДВ), оскільки суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям з ПДВ за період листопад 2021 року – травень 2024 року сплачено ТОВ «Електропівденатоммонтаж» у повному обсязі ще до моменту отримання ППР, що у розумінні підпункту 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України є підставою для звільнення від фінансової відповідальності.

Крім того, звернув увагу, що контролюючим органом відносно позивача прийнято рішення № 15535/6/99-00-06-03-01-06 від 29.05.2025 про можливість виконання податкових обов`язків, яке не направлялось на адресу позивача, що є порушенням вимог Порядку підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України, затвердженого Наказ Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі – Порядок № 225).

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 по справі №520/15672/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропівденатоммонтаж» (вул. Мироносицька, буд. 16, м. Харків, 61002, ЄДРПОУ 21242894) до Головного управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) про скасування податкових повідомлень-рішень – залишено без задоволення.

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на незаконність, необґрунтованість, неправильне застосування норм матеріального та процесуального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 у справі № 520/15672/25 та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що позивач не подавав заяву про бажання отримувати документи через Електронний кабінет, а тому листування з платником податку повинно здійснюватися шляхом надсилання листів засобами поштового зв`язку.

Невчинення відповідачем таких дій, на переконання апелянта, свідчить про порушення ГУ ДПС у Харківській області вимог Порядку № 225, що безпідставно не враховано судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення.

Відповідач, у надісланому до суду апеляційної інстанції відзиві на апеляційну скаргу заперечував проти викладених у ній доводів, просив рішення суду першої інстанції залишити без змін, як законне та обґрунтоване. Наполягав, що оскільки перевіркою було встановлено порушення позивачем вимог пункту 57.1 статті 57 ПК України, а саме: узгоджені податкові зобов`язання, що визначені в деклараціях з ПДВ, за період листопад 2021 року по травень 2024 року, було сплачено з порушенням граничного терміну сплати більше 30 календарних днів на загальну суму 3 754 097,56 грн, ГУ ДПС у Харківській області правомірно та обґрунтовано було винесено податкові повідомлення-рішення від 07.03.2025 № 0/10407/0415, № 0/10409/0415 про застосування штрафу у розмірі 5 % погашеної суми податкового зобов`язання у сумі 106 707,04 грн та у розмірі 10 % погашеної суми податкового зобов`язання у сумі 161 995,68 грн.

Повідомив, що позивачем до Головного управління ДПС у Харківській області було подано заяву про неможливість своєчасно виконувати податковий обов`язок, а ГУ ДПС було прийнято попереднє рішення від 12.10.2022 № 538/20-40-18-04-25 та направлено в електронний кабінет платника 14.10.2022. У цьому рішенні, у зв`язку з недостатністю документів, платнику було запропоновано надати перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов`язок. Однак, у зв`язку з ненаданням додаткових документів щодо підтвердження можливості чи неможливості виконання обов`язків платником податків контролюючим органом було винесено рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 09.11.2022 № 2369/20-7 40-18-04-25, яке надіслано на електронний кабінет платника 10.11.2022.

При цьому, просив врахувати, що рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку, так само як дії щодо не надіслання цього рішення після направлення Заяви, в адміністративному або судовому порядку позивачем не оскаржувалось.

Зауважив, що позивач у квітні, травні, червні 2022 року виписував та реєстрував податкові накладні, (своєчасно – до 15.07.2022), що свідчить про можливість виконання платником податків свого податкового обов`язку та суперечить змісту заяви від 27.09.2022 № 02/0089.

Також, підтвердженням можливості виконання свого податкового обов`язку та здійснення господарської діяльності є подання позивачем податкових декларацій з відображенням у них самостійно нарахованих податкових зобов`язань.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судом першої інстанції встановлено, що Головним управлінням ДПС у Харківській області проведено камеральну перевірку ТОВ «Електропівденатоммонтаж», за результатами якої складено Акт №3413/20-40-04-15-02/21242894 від 24.01.2025 «Про результати камеральної перевірки щодо порушення термінів сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість ТОВ «ЕПАМ», п.н.21242894».

Відповідно до акту перевірки встановлено порушення вимоги пункту 57.1 статті 57 Податкового кодексу України щодо несвоєчасно сплачених позивачем узгоджених податкових зобов`язань з податку на додану вартість по податковим деклараціям з податку на додану вартість за період листопад 2021 року – травень 2024 року.

На підставі акту перевірки 07.03.2025 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 07.03.2025 № 0/10407/0415 на суму 106707,04 грн та податкове повідомлення-рішення від 07.03.2025 № 0/10409/0415 на суму 161995, 68 грн про сплату штрафних санкцій з податку на додану вартість.

За результатами розгляду скарги позивача Рішенням від 29.05.2025 №15535/6/99-00-06-03-01-06 ДПС України скаргу позивача залишено без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 07.03.2025 № 0/10407/0415 та № 0/10409/0415 без змін.

Позивач, не погодившись з податковими повідомленнями- рішеннями, звернувся з цим позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції, з огляду на те, що позивач не спростував встановленого актом перевірки порушення, дійшов висновку про обґрунтованість прийняття Головним управлінням ДПС у Харківській області оскаржуваних повідомлень-рішень та, як наслідок, про відсутність підстав для їх скасування.

Судом відхилено покликання позивача на приписи підпункту 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, позаяк вказана правова норма стосується податкових зобов`язань, нарахованих за результатами документальних, а не камеральних перевірок.

Щодо твердження позивача про неможливість виконувати податкові обов`язки, судом враховано, що за наслідками поданої позивачем до Головного управління ДПС у Харківській області заяви про неможливість своєчасно виконувати податковий обов`язок ГУ ДПС було прийнято попереднє рішення від 12.10.2022 № 538/20-40-18-0425 щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку. Отже, позивач зобов`язаний був дотриматись норм чинного законодавства щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ за податковими деклараціями за період листопада 2021 року – травня 2024 року.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає наступне.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства врегульовані Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Цим Кодексом передбачено функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику (пункт 1.1 статті 1 ПК України).

Зокрема, як встановлено підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

У розумінні підпункту 75.1.1. пункту 75.1 статті 75 ПК України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов`язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

На виконання приписів підпункту 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Відповідно до пункту 36.1 статті 36 ПК України податковим обов`язком визнається обов`язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

За змістом положень статті 38 ПК України виконанням податкового обов`язку визнається сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов`язань у встановлений податковим законодавством строк.

Сплата податку та збору здійснюється платником податку безпосередньо, а у випадках, передбачених податковим законодавством, - податковим агентом, або представником платника податку.

Пунктом 31.1 статті 31 ПК України встановлено, що строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов`язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.

Момент виникнення податкового обов`язку платника податків, у тому числі податкового агента, визначається календарною датою.

Згідно з пунктом 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов`язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов`язання та/або пені вважається узгодженою.

За визначенням, наведеним у пункті 137.4 статті 137 ПК України податковими (звітними) періодами для податку на прибуток підприємств, крім випадків, передбачених пунктом 137.5 цієї статті, є календарні: квартал, півріччя, три квартали, рік. При цьому податкова декларація розраховується наростаючим підсумком.

Відповідно до пункту 46.1 статті 46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно з підпунктами 49.18.6 та 49.18.2 пункту 49.18 статті 49 ПК України податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює: календарному року для платників податку на прибуток (у тому числі платників частини чистого прибутку (доходу)), для податкової декларації (у тому числі розрахунку частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), яка розраховується наростаючим підсумком за рік, - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року; календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі в разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - протягом 40 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя).

Відповідно до пункту 57.1 статті 57 ПК України платник податків зобов`язаний самостійно сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

З метою реалізації необхідних заходів щодо підтримки військових і правоохоронних підрозділів у відбитті збройного нападу російської федерації та забезпечення прав і обов`язків платників податків Верховна Рада прийняла Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» від 3 березня 2022 року № 2118-IX, який набрав чинності 7 березня 2022 року (далі по тексту - Закон № 2118-IX).

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

Зокрема, підпунктами 69.1, 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України визначено, що у випадку відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок, зокрема щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом трьох місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Законом № 2142-IX від 24 березня 2022 року внесено зміни у підпункт 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX ПК України, а саме слова «трьох місяців» замінено словами «шести місяців».

Законом України від 12.05.2022 № 2260-ІХ "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану", який набрав чинності 27.05.2022, внесено зміни до підпункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України, згідно з яким тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, установлено особливості для справляння податків і зборів.

Так, відповідно до підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України (підлягає застосуванню з 27.05.2022) у разі відсутності у платника податків можливості своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, платники податків звільняються від передбаченої цим Кодексом відповідальності з обов`язковим виконанням таких обов`язків протягом шести місяців після припинення або скасування воєнного стану в Україні.

У разі відсутності можливості у платника податків щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 і 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, такий платник податків звільняється від відповідальності, визначеної цим Кодексом, у межах діяльності, що провадиться через такі філії, представництва, відокремлені чи інші структурні підрозділи, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.

На виконання підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України з метою тимчасового, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, підтвердження платниками податків можливості чи неможливості своєчасного виконання податкового обов`язку щодо дотримання термінів сплати податків та зборів, подання звітності, у тому числі звітності, передбаченої пунктом 46.2 статті 46 глави 2 розділу II Кодексу, реєстрації у відповідних реєстрах податкових або акцизних накладних, розрахунків коригування, подання електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового тощо, наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 затверджено Порядок підтвердження можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язків, визначених у підпункті 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України (далі по тексту – Порядок № 225).

Відповідно до пункту 3 розділу 2 Порядку № 225 до платників податків, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, які на дату набрання чинності цим Порядком мають можливість подати до контролюючого органу заяву та документи (копії документів), інформацію про відсутність можливості виконання податкових обов`язків, застосовуються такі правила.

У разі неможливості виконання платником податків податкового обов`язку, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу, платник податків подає не пізніше 30 вересня 2022 року заяву про відсутність такої можливості разом з вичерпним переліком документів (копій документів), інформації, які передбачені Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - юридичної особи, у тому числі щодо своєї філії, представництва, відокремленого чи іншого структурного підрозділу своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 або Переліком документів, що підтверджують неможливість платника податків - фізичної особи, зокрема самозайнятої особи, своєчасно виконати свій податковий обов`язок, у тому числі обов`язок податкового агента затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 29 липня 2022 року № 225 (далі - Переліки документів) до контролюючого органу в порядку передбаченому пунктом 8 цього розділу.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2 розділу 3 Порядку № 225 у разі прийняття контролюючим органом рішення про неможливість своєчасного виконання платником податків податкового обов`язку, визначеного цим Порядком, до такого платника податків не застосовується відповідальність, передбачена Кодексом або іншим законодавством, контроль за яким покладено на контролюючі органи, за його невиконання / несвоєчасне виконання.

Згідно із абзацом 2 підпункту 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу «Перехідні положення» ПК України платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

Положеннями абзацу 18 підпункту 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України в редакції Закону № 2260-IX визначено, що у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок до платників податків застосовується відповідальність згідно з цим Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 цього Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності. При цьому вимоги законодавства щодо мораторію (зупинення) застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) на період дії воєнного, надзвичайного стану та/або на період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), не застосовуються.

Отже, вищенаведеною нормою права, яка підлягає застосуванню з 27.05.2022, поновлено відповідальність платників податків у разі виявлення порушень законодавства за результатами проведення перевірок згідно з Кодексом, законами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, з урахуванням обставин, передбачених підпунктом 112.8.9 пункту 112.8 статті 112 Кодексу, що звільняють від фінансової відповідальності.

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що звільнення від відповідальності за порушення термінів сплати податку на додану вартість передбачено лише для платників податків щодо сплати суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість, граничний термін якої припадає на період починаючи з 24.02.2022 до 27.05.2022 (дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану") за умови сплати податків та зборів у строк не пізніше 1 серпня 2022 року.

Отже, якщо платником податку сплачено податкове зобов`язання після 1 серпня 2022 року, за відсутності обставин, які у розумінні пункту 124.5 статті 124 ПК України звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у контролюючого органу наявні підстави для застосування штрафних (фінансових) санкцій відповідно до пункту статті 124 ПК України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо сприяння відновленню енергетичної інфраструктури України» від 13 грудня 2022 року № 2836-IX (далі Закон № 2836-IX), який набрав чинності 03.01.2023, підпункт 69.1 викладено в редакції, за якою, зокрема, платники податків, які мають можливість своєчасно виконувати обов`язки, звільняються від відповідальності за несвоєчасне виконання таких обов`язків щодо: подання звітності, у тому числі передбаченої пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для звітності, що подається за річний звітний (податковий) період), граничний термін подання якої припадає на період починаючи з 24 лютого 2022 року до 1 червня 2022 року, I квартал 2022 року (для звітності, що подається за квартальний звітний (податковий) період) та звітності за лютий - травень 2022 року (для звітності, що подається за місячний звітний (податковий) період), за умови подання такої звітності до контролюючого органу не пізніше 20 липня 2022 року; строків сплати податків та зборів за звітні (податкові) періоди - 2021 рік (для річного звітного (податкового) періоду), I квартал 2022 року (для квартального звітного (податкового) періоду), січень - травень 2022 року (для місячного звітного (податкового) періоду), за умови їх сплати не пізніше 1 серпня 2022 року (для сплати податку на доходи фізичних осіб та/або військового збору - не пізніше 31 грудня 2022 року).

Відтак, з набранням чинності Законом № 2260-IX передбачене підпунктом 69.1 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України звільнення від відповідальності поставлене в залежність від підтвердження у визначеному законодавством порядку можливості чи неможливості виконання платником податків обов`язку, зокрема, щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

Колегією суддів з долучених до матеріалів справи розрахунків штрафних санкцій встановлено, що узгоджені суми податкового зобов`язання по податковим деклараціям з ПДВ з граничним терміном сплати до 30.12.2021 було фактично сплачено у січні 2022 року;

З граничним терміном сплати до 31.01.2022 – фактично сплачено у лютому 2022 року;

З граничним терміном сплати до 01.08.2022 – фактично сплачено у період з 10.08.2022 по 07.12.2022;

З граничним терміном сплати до 30.08.2022 – фактично сплачено у період з 07.12.2022 по 14.12.2022;

З граничним терміном сплати до 30.09.2022 – фактично сплачено 14.12.2022;

З граничним терміном сплати до 31.10.2022 – фактично сплачено 14.12.2022;

З граничним терміном сплати до 30.11.2022 – фактично сплачено 14.12.2022;

З граничним терміном сплати до 30.12.2022 – фактично сплачено у період з 30.01.2023 по 19.05.2023;

З граничним терміном сплати до 02.03.2023 – фактично сплачено 19.05.2023;

З граничним терміном сплати до 03.03.2023 – фактично сплачено 31.05.2023;

З граничним терміном сплати до 30.03.2023 – фактично сплачено 31.05.2023;

З граничним терміном сплати до 01.05.2023 – фактично сплачено у період з 31.05.2023 по 14.06.2023;

З граничним терміном сплати до 30.05.2023 – фактично сплачено у період з 14.06.2023 по 04.08.2023;

З граничним терміном сплати до 30.06.2023 – фактично сплачено 04.08.2023;

З граничним терміном сплати до 31.07.2023 – фактично сплачено 04.08.2023;

З граничним терміном сплати до 30.08.2023 – фактично сплачено 15.09.2023;

З граничним терміном сплати до 30.10.2023 – фактично сплачено у період з 14.11.2023 по 17.11.2023;

З граничним терміном сплати до 30.11.2023 – фактично сплачено у період з 14.12.2023 по 27.12.2023;

З граничним терміном сплати до 01.01.2024 – фактично сплачено 24.01.2024;

З граничним терміном сплати до 30.01.2024 – фактично сплачено у період з 15.03.2024 по 17.05.2024;

З граничним терміном сплати до 29.03.2024 – фактично сплачено 17.05.2024;

З граничним терміном сплати до 30.04.2024 – фактично сплачено 17.05.2024;

З граничним терміном сплати до 30.05.2024 – фактично сплачено у період з 31.05.2024 по 20.06.2024;

З граничним терміном сплати до 28.06.2024 – фактично сплачено 10.07.2024.

Таким чином, узгоджені суми податкових зобов`язань з податку на додану вартість за податковими деклараціями за період з листопада 2021 року по травень 2024 року були сплачені позивачем з порушенням граничного строку сплати податкових зобов`язань, встановленого пунктом 57.1. статті 57 ПК України та підпунктом 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України. Вказані обставини не є спірними.

Із розрахунків штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями від 07.03.2025 №0/10407/0415, № 0/10409/0415 вбачається, що відповідачем застосовано штраф у розмірі 5 % погашеної суми податкового зобов`язання у сумі 106 707,04 грн та у розмірі 10 % погашеної суми податкового зобов`язання у сумі 161 995,68 грн.

Водночас, на переконання позивача, останній в силу Порядку № 225 звільняється від відповідальності через неможливість виконання податкового обов`язку, зокрема, щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з податку на додану вартість.

Так, матеріалами справи підтверджено, що позивачем до Головного управління ДПС у Харківській області було подано заяву про неможливість своєчасно виконувати податковий обов`язок.

ГУ ДПС було прийнято попереднє рішення від 12.10.2022 № 538/20-40-18-0425, у якому, у зв`язку з недостатністю документів платнику було запропоновано надати перелік документів, що підтверджують неможливість платника податків – юридичної особи своєчасно виконати свій податковий обов`язок.

У подальшому, через недостатність документів, що підтверджують неможливість виконання платником податків податкових обов`язків, було прийнято рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 09.11.2022 № 2369/2040-18-04-25.

Отже, у контексті спірних правовідносин позивач вважається таким, що може виконувати податкові обов`язки щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ за податковими деклараціями за період листопад 2021 року – травень 2024 року.

При цьому, колегія суддів відхиляє покликання апелянта на порушення контролюючим органом вимог Порядку № 225 в частині не направлення позивачу засобами поштового зв`язку рішення щодо можливості своєчасного виконання платником податків свого податкового обов`язку від 09.11.2022 №2369/2040-18-04-25, позаяк правомірність дій контролюючого органу в частині розгляду заяви позивача, поданої у Порядку № 225, не є предметом розгляду у даній справі.

Відомостей про те, що ТОВ «Електропівденатоммонтаж» зверталося в адміністративному або судовому порядку щодо оскарження дій ГУ ДПС у Харківській області в частині прийняття рішення від 09.11.2022 № 2369/2040-18-04-25 матеріали справи не містять, а сторони на такі обставини не посилаються.

Отже, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що позивач зобов`язаний був дотриматись норм чинного законодавства щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов`язання з ПДВ за податковими деклараціями за період листопад 2021 року – травень 2024 року.

Щодо не застосування судом першої інстанції положень підпункту 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, колегія суддів враховує таке.

01.08.2023 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану" № 3219-IX, яким зокрема п.69 підрозділу 10 розділу ХХ доповнено пп.69.37 наступного змісту:

"Тимчасово, на період з 1 серпня 2023 року до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року №2102-ХІ, у разі сплати платником податків протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання податкового повідомлення- рішення, суми податкового зобов`язання, нарахованого за результатами документальних перевірок, які були відновлені або розпочаті з 1 серпня 2023 року та завершені до дня припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, штрафні (фінансові) санкції (штрафи), нараховані на суму такого податкового зобов`язання, вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Сума грошового зобов`язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні, вважається неузгодженою до моменту повної сплати податкового зобов`язання, визначеного в такому податковому повідомленні-рішенні, але не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання платником податків такого податкового повідомлення-рішення.

Сума податкового зобов`язання, сплаченого у порядку, передбаченому цим підпунктом, не підлягає оскарженню".

Аналіз положення підпункту 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ Податкового кодексу України дозволяє дійти висновку про те, що дана норма застосовується виключно у випадку, коли за результатами документальної перевірки, проведеної після 1 серпня 2023 року в період дії воєнного стану, контролюючим органом у податковому повідомленні-рішенні визначено суму основного податкового зобов`язання (без штрафних санкцій), яку платник сплатив упродовж 30 календарних днів з дня, наступного за днем отримання такого рішення.

У такому разі штрафні санкції вважаються скасованими, а пеня не нараховується.

Однак, у спірних податкових повідомленнях-рішеннях сума основного податкового зобов`язання не визначалась, були застосовані лише штрафні санкції. До того ж, у межах спірних правовідносинах проведена камеральна, а не документальна перевірка.

Відтак, положення підпункту 69.37 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України у даному випадку застосуванню не підлягають.

За таких обставин, враховуючи встановлені під час апеляційного перегляду обставини сплати ТОВ «Електропівденатоммонтаж» податкових зобов`язань поза встановленого пунктом 57.1. статті 57 ПК України та підпунктом 69.1 пункту 69 Перехідних положень ПК України строку, колегія суддів дійшла висновку про наявність у контролюючого органу правових підстав для застосування штрафних санкцій за податковими повідомленнями-рішеннями від 07.03.2025 № 0/10407/0415 та № 0/10409/0415 та, як наслідок, відсутність підстав для їх скасування, що має наслідком прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення Серявін та інші проти України) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі Серявін та інші проти України, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Згідно зі статтею 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Електропівденатоммонтаж» - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 29.08.2025 по справі № 520/15672/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді Я.М. Макаренко С.П. Жигилій