Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №520/10758/25 — Другий апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 р. Справа № 520/10758/25

Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Перцової Т.С.,

Суддів: Жигилія С.П. , Макаренко Я.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної служби України з безпеки на транспорті на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Заічко О.В., м. Харків, повний текст складено 11.09.25 по справі № 520/10758/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ-АВТО»

до Відділу Державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті

про визнання протиправною та скасування постанови,

ВСТАНОВИВ

Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ-АВТО» (далі по тексту – ТОВ «ВІКІНГ-АВТО», позивач) звернулось до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (далі по тексту – відповідач, ДСУ з безпеки на транспорті), в якому просило суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129971 від 11.02.2025 року, винесену за розглядом Ігоря Кравчука, начальником Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті, справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт, ТОВ «ВІКІНГ-АВТО» (Код ЄДРПОУ: 35659127), шляхом накладення адміністративно-господарського штрафу в розмірі 17 000,00 гривень.

В обґрунтування позовних вимог послався на протиправність та безпідставність винесеної відповідачем постанови № 129971 від 11.02.2025 про застосування адміністративно-господарського штрафу з посиланням на відсутність на момент проведення перевірки чинної копії, затвердженої організатором перевезень розкладу руху, оскільки з огляду на судовий розгляд справи № 520/34971/24, предметом якої є визнання договорів про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування за рейсами № №1649ф/1650ф, 1655ф/1656ф (Краснокутськ – Харків через Старий Мерчик); рейсами № №1599/1600, 1607/1608 (Краснокутськ – Харків через Старий Мерчик); рейсами №№1601ф/1602ф, 1603/1604, 1609/1610, 1611/1612, 1615ф/1616ф, 1619/1620 (Краснокутськ – Харків через Старий Мерчик) поновленими на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування, висновок відповідача про порушення позивачем вимог статті 39 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 5 квітня 2001 року № 2344-III (далі по тексту – Закон № 2344-III) є передчасним та недоведеним.

Фактично ДСУ з безпеки на транспорті зобов`язано було призупинити або відкласти розгляд справи до винесення рішення у справі № 520/34971/24, а не одразу виносити спірну постанову.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 по справі № 520/10758/25 адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ - АВТО" (вул. Шевченка, буд. 109/1, смт. Краснокутськ, Богодухівський район, Харківська область, 62002, код ЄДРПОУ 35659127) до Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті (майдан Свободи, буд. 5, Держпром, 6 під, 7 пов.,м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н,61022, код ЄДРПОУ 39816845) про визнання протиправною та скасування постанови - задоволено.

Визнано протиправною та скасовано постанову Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129971 від 11.02.2025 року, якою накладено штрафу в розмірі 17000,00 гривень на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ- АВТО».

Стягнуто з Державної служби України з безпеки на транспорті (код ЄДРПОУ 39816845, 03150, місто Київ, вул. Антоновича, будинок 51) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ- АВТО» (код ЄДРПОУ 35659127, 62002, Харківська область, Богодухівський район, с-ще. Краснокутськ, вул. Шевченка, 109/1) сплачений судовий збір в сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.

Відповідач, не погодившись з вказаним рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на його необґрунтованість та порушення судом норм матеріального права, просив суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 повністю та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Апеляційна скарга мотивована твердженнями про неправильне застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення норм матеріального права та порушення норм процесуального права, неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, що є підставою для його скасування.

Наполягав, що в діях перевіряючого органу відсутні будь-які ознаки протиправності, оскільки за наслідками перевірки належного позивачу транспортного засобу марки VOLKSWAGEN, державний номерний знак НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_1 , який використовується у господарській діяльності, було встановлено здійснення регулярних пасажирських перевезень за міжміським маршрутом № 1611/1612 «Краснокутськ-Харків (АС) через Старий Мерчик» без оформлення передбачених статтею 39 Закону № 2344-III документів, а саме чинної копії затвердженого організатором перевезень розкладу руху, передбаченого пунктом 1.3. Наказу МТЗУ № 278 від 07.05.2010, що правомірно слугувало підставою для складення акту № АР 106679 та у подальшому винесення спірної постанови.

З посиланням на Порядок розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2010 № 278 (далі по тексту – Порядок № 278), переконував, що паспорт маршруту регулярних перевезень перевізника, який за результатами конкурсу не отримав права на обслуговування маршруту або з яким розірвано договір про організацію перевезень чи анульовано дозвіл на перевезення пасажирів, є нечинним.

Беручи до уваги, що у спірних правовідносинах, переможцем конкурсу на спірному маршруті визнано АТ «Восток», а не позивача, стверджував, що і паспорт його маршруту, складовим якого є розклад руху, є нечинним у розумінні пункту 5.1 Порядку розроблення та затвердження паспорта автобусного маршруту, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07.05.2010 № 278 (далі – Порядок № 278), що свідчить про правильність кваліфікації правопорушення.

Позивач правом подання відзиву на апеляційну скаргу не скористався.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі за текстом КАС України) суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною четвертою статті 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Колегія суддів, вислухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що уповноваженими особами Державної служби України з безпеки на транспорті було проведено перевірку транспортного засобу марки "Volkswagen", державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Результати рейдової перевірки оформлені актом № АР 106679 від 17.12.2024, яким зафіксовано порушення, а саме здійснення регулярних пасажирських перевезень за міжміським маршрутом № 1611/1612 «Краснокутськ-Харків (АС) через Старий Мерчик» без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме копії затвердженого організатором перевезень розкладу руху, передбаченою пунктом 1.3. Наказу МТЗУ № 278 від 07.05.2010.

Відділом державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті за порушення статті 39 Закону України “Про автомобільний транспорт” винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129971 від 11.02.2025 року, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ-АВТО» накладено адміністративно-господарський штраф у розмірі 17000,00 грн.

Позивач, вважаючи протиправним оскаржуване рішення, звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129971 від 11.02.2025, якою на ТОВ «ВІКІНГ- АВТО» накладено штраф в розмірі 17 000,00 гривень, є протиправною та підлягає скасуванню, оскільки рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 по справі № 520/34971/24, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025, серед іншого, визнано договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 20.03.2018 № 99, поновленим на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України № 512 від 29.04.2022 року, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 р. № 2915-IX.

Таким чином, оскільки договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 20.03.2018 № 99, який укладений між Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (як Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ-АВТО» (як Перевізником), вважається поновленим, тобто діючим на час перевірки та застосування штрафу, суд зазначив, що і паспорт маршруту, складовим якого є розклад руху, також є діючим.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та доводам апеляційної скарги, а також виходячи з меж апеляційного перегляду справи, визначених статтею 308 КАС України, колегія суддів зазначає таке.

Колегією суддів встановлено, що спірні правовідносини виникли між сторонами внаслідок різного тлумачення сторонами порядку продовження дії договору про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування.

Так, відповідач вважає, що оскільки переможцем конкурсу на спірному маршруті визнано АТ «Восток», а не позивача, договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 20.03.2018 № 99 втратив чинність та, як наслідок, паспорт його маршруту, складовим якого є розклад руху є нечинним у розумінні пункту 5.1 Порядку № 278.

А відтак, за висновком відповідача, здійснення ТОВ «ВІКІНГ-АВТО» регулярних пасажирських перевезень за міжміським маршрутом № 1611/1612 «Краснокутськ-Харків (АС) через Старий Мерчик» без оформлення документів, перелік яких визначений статтею 39 Закону № 2344-III, а саме копії затвердженого організатором перевезень розкладу руху, передбаченою пунктом 1.3. Наказу МТЗУ № 278 від 07.05.2010, є підставою для застосування штрафу.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади організації та діяльності автомобільного транспорту визначає № 2344-III.

Статтею 6 Закону № 2344-III встановлено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.

Державний контроль автомобільних перевізників здійснюється шляхом проведення планових, позапланових і рейдових перевірок.

Рейдові перевірки (перевірки на дорозі) дотримання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом здійснюються шляхом зупинки транспортного засобу або без такої зупинки посадовими особами центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики з питань безпеки на наземному транспорті, та його територіальних органів, які мають право зупиняти транспортний засіб у форменому одязі за допомогою сигнального диска (жезла) відповідно до порядку, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Порядок проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) та порядок здійснення габаритно-вагового контролю визначаються Кабінетом Міністрів України.

Процедура проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі) щодо дотримання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт (далі - рейдова перевірка) визначена Порядком проведення рейдових перевірок (перевірок на дорозі), затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. № 1567 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 7 лютого 2025 р. № 141) (далі по тексту – Порядок № 1567).

Відповідно до пункту 3 Порядку № 1567, рейдові перевірки на автомобільному транспорті проводяться посадовими особами Укртрансбезпеки та її територіальних органів (далі - посадові особи) у форменому одязі, які мають відповідне службове посвідчення і направлення на рейдову перевірку.

Пунктом 4 Порядку № 1567 передбачено, що рейдова перевірка проводиться на підставі направлення на рейдову перевірку (у паперовій або електронній формі (за наявності технічної можливості) із зазначенням посадових осіб за формою згідно з додатком 1 (далі - направлення), що складається та підписується керівником або заступником керівника Укртрансбезпеки або її територіального органу.

Згідно з пунктом 2 Порядку № 1567 рейдовим перевіркам (перевіркам на дорозі) підлягають усі транспортні засоби вітчизняних та іноземних автомобільних перевізників (далі - транспортні засоби), що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів та вантажів на території України.

Відповідно до пунктів 14, 15, 20-22 Порядку № 1567 рейдовою перевіркою (перевіркою на дорозі) є перевірка транспортних засобів автомобільних перевізників на всіх видах автомобільних доріг на маршруті руху в будь-який час з урахуванням інфраструктури (автовокзали, автостанції, автобусні зупинки, місця посадки та висадки пасажирів, стоянки таксі і транспортних засобів, місця навантаження та розвантаження вантажних автомобілів, зони габаритно-вагового контролю, інші об`єкти, що використовуються автомобільними перевізниками для забезпечення діяльності автомобільного транспорту) щодо додержання автомобільними перевізниками вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Під час проведення рейдової перевірки (перевірки на дорозі) перевіряється виключно: наявність визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом;

Виявлені під час рейдової перевірки (перевірки на дорозі) порушення вимог законодавства та норм і стандартів щодо організації перевезень автомобільним транспортом зазначаються в акті з посиланням на порушену норму.

У разі виявлення в ході рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу порушення законодавства про автомобільний транспорт посадовою особою (особами), що провела перевірку, складається акт за формою згідно з додатком 3.

У разі відмови водія від підписання акта рейдової перевірки (перевірки на дорозі) транспортного засобу посадова особа (особи), що провела перевірку, вносить про це запис.

Аналіз вищенаведених норм права дозволяє дійти висновку, що право на проведення рейдових перевірок на автомобільному транспорті, зокрема, наявність у автомобільного перевізника визначених статтями 39 і 48 Закону документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, віднесено до повноважень посадових осіб відповідача.

Колегією суддів встановлено, що внаслідок проведення відповідачем рейдової перевірки, підстави та порядок проведення якої позивач не оскаржує, виявлено порушення ТОВ «ВІКІНГ-АВТО» статті 39 Закону № 2344-ІІІ, а саме: здійснення регулярних пасажирських перевезень за міжміським маршрутом № 1611/1612 «Краснокутськ-Харків (АС) через Старий Мерчик» без оформлення копії затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Так, відповідно до статті 34 Закону № 2344-ІІІ автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення визначені у статті 39 Закону № 2344-III.

Відповідно до вказаної статті автомобільні перевізники, водії, пасажири повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконуються пасажирські перевезення.

Документи для регулярних пасажирських перевезень для автомобільного перевізника - ліцензія, договір із органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи їх дозвіл, паспорт маршруту, документ, що засвідчує використання автобуса на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством України;

для водія автобуса - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, квитково-касовий лист, схема маршруту, розклад руху, таблиця вартості проїзду (крім міських перевезень), інші документи, передбачені законодавством України.

Відповідно до абзацу третього частини першої статті 60 Закону № 2344-III за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за перевезення пасажирів та вантажів за відсутності на момент проведення перевірки документів, визначених статтями 39 і 48 вказаного Закону, - штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже, відсутність у водія чи не пред`явлення особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документів (одного з них) тягне за собою відповідальність у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що покладається на автомобільного перевізника.

Сторонами не спростовується, що ТОВ «ВІКІНГ-АВТО» є автомобільним перевізником у розумінні статті 60 Закону № 2344-III, а тому несе відповідальність за порушення вимог законодавства про автомобільний транспорт.

Наказом Міністерства транспорту та зв`язку України 07.05.2010 № 278, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17.06.2010 за № 408/17703, затверджено Порядок № 278.

Відповідно до приписів пункту 1.3 Порядку № 278 автомобільний перевізник повинен забезпечити: водія автобуса, що здійснює перевезення пасажирів за маршрутом регулярних перевезень, таблицею вартості проїзду (крім міських перевезень), схемою маршруту та копією затвердженого організатором перевезень розкладу руху.

Згідно з пунктом 1.4 Порядку № 278 схема маршруту та розклад руху регулярних перевезень або відповідний примірник паспорта регулярних спеціальних перевезень пред`являються водієм автобуса під час здійснення перевезень пасажирів та перевізником за його місцезнаходженням для перевірки представникам Державної служби України з безпеки на транспорті під час здійснення ними державного контролю та працівникам уповноважених підрозділів Національної поліції України.

Розклад руху, як і схема маршруту, є складовою частиною паспорту маршруту, який містить інформацію щодо графіку руху автобусів за маршрутом визначеному у схемі маршруту та характеристики маршруту, при цьому, розклад повинен відповідати вимогам законодавства та розроблятись на підставі укладеного та чинного договору про надання послуг.

Відповідно до положень пункту 2.1 Порядку № 278 паспорт маршруту включає:

схему маршруту;

характеристику маршруту, у тому числі відомості щодо усіх залізничних переїздів, через які проходить автобусний маршрут (у разі їх наявності);

копію затвердженого організатором розкладу руху автобусів;

графік режиму праці та відпочинку водіїв;

таблицю вартості проїзду, затверджену перевізником (для регулярних перевезень);

список пасажирів (для регулярних спеціальних перевезень), перевезення яких передбачено договором про регулярні спеціальні перевезення та які застраховані в установленому законодавством порядку (крім маршрутів регулярних спеціальних перевезень у межах населеного пункту та маршрутів, що виходять за межі території населеного пункту, протяжність яких не більше ніж 50 кілометрів, туристично- екскурсійних перевезень, а також перевезення осіб, що перетинають лінію розмежування в Донецькій і Луганській областях та адміністративний кордон між Автономною Республікою Крим та Херсонською областю);

відомості про зміни на маршруті;

умови здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень);

акт відповідності паспорта автобусного маршруту умовам здійснення перевезень на маршруті (для регулярних спеціальних перевезень);

договір про надання послуг (для регулярних спеціальних перевезень);

відомості про виявлені порушення умов здійснення перевезень пасажирів, що розміщуються на зворотному боці титульного аркуша паспорта (для регулярних спеціальних перевезень).

У паспорті маршруту зазначають назву маршруту, яка складається з назв початкового та кінцевого пунктів маршруту (зупинок), а для приміських, міжміських автобусних маршрутів загального користування - з назв автостанцій, у разі їх відсутності - з назв зупинок, передбачених розкладом руху.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено у суді апеляційної інстанції, право на надання послуг з перевезення пасажирів на автобусних маршрутах загального користування позивач набув на підставі укладеного 20 березня 2018 року договору № 99 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування між Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (як Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ-АВТО» (як Перевізником).

Положеннями пункту 1.1. Договору № 99 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування передбачено, що замовник надає перевізнику право на перевезення пасажирів рейсами №№1601ф/1602ф, 1603/1604, 1609/1610, 1611/1612, 1615ф/1616ф, 1619/1620 на міжміському автобусному маршруті загального користування Краснокутськ (АС) - Харків (АС «Центральний ринок») через Старий Мерчик, а Перевізник зобов`язується здійснювати перевезення пасажирів та багажу за зверненням будь-якої особи на умовах, передбачених Договором.

Пунктом 1.3. договору № 99 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування встановлено обов`язок позивача здійснювати перевезення за умови наявності діючої ліцензії серії АД № 038243 з необмеженим строком дії з використанням транспортних засобів, визначених в договорі.

Пунктами 6.1 та 6.2 Договору № 99 про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування передбачено, що договір діє з 25.08.2018 по 24.04.2023 включно і подовженню не підлягає.

Дія договору припиняється у разі : закінчення терміну, на який його було укладено, терміну дії ліцензії, ліквідації сторони за договором, розірвання договору.

Разом з цим, колегія суддів зауважує, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 23.04.2025 по справі № 520/34971/24, яке залишено без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 18.08.2025, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "ВІКІНГ - АВТО" до Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії задоволено повністю.

Визнано протиправними дії Департаменту економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації щодо оголошення конкурсу з перевезення пасажирів на міжміських та приміських автобусних маршрутах загального користування, що проходять територією двох або більше територіальних громад та не виходять за межі території Харківської області, що відбудуться 14 листопада 2024 року за рейсами №№ 1649ф/1650ф, 1655ф/1656ф (Краснокутськ – Харків через Старий Мерчик); рейсами №№ 1599/1600, 1607/1608 (Краснокутськ – Харків через Старий Мерчик); рейсами №№1601ф/1602ф, 1603/1604, 1609/1610, 1611/1612, 1615ф/1616ф, 1619/1620 (Краснокутськ – Харків через Старий Мерчик).

Визнано договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 27.11.2017 року № 74 поновленим на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 512 від 29.04.2022 року, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 р. № 2915-IX.

Визнано договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 30.05.2017 року №59 поновленим на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 512 від 29.04.2022 року, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 р. № 2915-IX.

Визнано договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 20.03.2018 року №99 поновленим на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування відповідно до приписів Постанови Кабінету Міністрів України № 512 від 29.04.2022 року, Закону України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 07.02.2023 р. № 2915-IX.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан неодноразово продовжувався та триває станом на момент розгляду даної справи.

Задовольняючи позовні вимоги у справі № 520/34971/24 суди, серед іншого, виходили з того, що оскільки строк дії укладених договорів мав закінчуватися у період дії воєнного стану в Україні, то вказані договори вважаються такими, дії яких продовжено на період дії воєнного стану в Україні і протягом одного року з дня його припинення чи скасування.

Відповідно до частини 4 статті 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Таким чином, колегія суддів констатує, що договір про організацію перевезень пасажирів на автобусних маршрутах загального користування від 20.03.2018 року № 99 укладений між Департаментом економіки і міжнародних відносин Харківської обласної державної адміністрації (як Замовником) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ-АВТО» (як Перевізником) вважається поновленим, та відповідно діючим, станом на момент проведення рейдової перевірки відповідачем (17.12.2024). Як наслідок, паспорт маршруту, складовим якого є розклад руху, що був пред`явлений під час рейдової перевірки також був чинним.

За таких обставин, твердження відповідача про порушення позивачем вимог статті 39 Закону № 2344-III є передчасним та недоведеним, у зв`язку з чим колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про те, що постанова Відділу державного нагляду (контролю) у Донецькій, Луганській та Харківській областях Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу № 129971 від 11.02.2025 року, якою на Товариство з обмеженою відповідальністю «ВІКІНГ- АВТО» накладено штрафу у розмірі 17 000,00 гривень є протиправною та підлягає скасуванню, що має наслідком прийняття рішення про відмову у задоволенні вимог апеляційної скарги.

Ухвалюючи дане судове рішення, колегія суддів керується ст.322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення “Серявін та інші проти України”) та Висновком № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.

Як зазначено в п.58 рішення Європейського суду з прав людини по справі “Серявін та інші проти України”, суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення.

Пунктом 41 Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право: залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

За визначенням, наведеним у статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин норми процесуального права.

Керуючись ч. 4 ст. 229, ч. 4 ст. 241, ст. ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 326-329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ

Апеляційну скаргу Державної служби України з безпеки на транспорті - залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 11.09.2025 по справі № 520/10758/25 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя Т.С. Перцова

Судді С.П. Жигилій Я.М. Макаренко