Вирок від 25 лютого 2026 р. у справі №761/8732/25 — Київський апеляційний суд

Справа 761/8732/25 Головуюча в І інстанції - ОСОБА_1

Провадження 11-кп/824/2498/2026 Доповідач в суді ІІ інстанції - ОСОБА_2

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

В И Р О К

І м е н е м У к р а ї н и

26 лютого 2026 року м. Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду в складі суддів:

ОСОБА_2 (головуючий), ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю секретаря ОСОБА_5 ,

учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_6 ,

захисника ОСОБА_7 ,

обвинуваченого в режимі відеоконференцзв`язку ОСОБА_8 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві кримінальне провадження № 12025100100000314 від 28.01.2025 за апеляційною скаргою прокурора Шевченківської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_9 на вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 28 липня 2025 року, -

в с т а н о в и л а :

Вироком Шевченківського районного суду міста Києва від 28 липня 2025 року,

ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Оситняжка Кропивницького району Кіровоградської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, офіційно не працевлаштованого, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

засуджено за ч.3 ст.307 КК України із застосуванням ст.69 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років без конфіскації майна;

на підставі ч.5 ст. 72 КК України, у строк покарання зараховано строк попереднього ув`язнення за період з 28.01.2025 по 02.05.2025 включно, з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі;

вирішене питання про речові докази та процесуальні витрати.

Відповідно до вироку, ОСОБА_8 , 28.01.2025, приблизно о 07 годині, знаходячись в районі села Лосятин Білоцерківського району Київської області, більш точного місця в ході досудового розслідування не встановлено, при невстановлених обставинах придбав особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, загальною вагою 3567,399 г, розфасованою у 10 поліетиленових пакетах, поміщених до паперової коробки коричневого кольору, та став зберігати з метою збуту, для власного збагачення.

В подальшому, 28.01.2025, приблизно о 07 годині 10 хвилин, перебуваючи за адресою: с. Лосятин, вул. Ватутіна, ОСОБА_8 , поклав у багажне відділення автомобіля марки «Tesla», моделі «Model 3», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , служби таксі «Uklon», вищевказану коробку, після чого сів на пасажирське сидіння даного автомобіля та розпочав рух у напрямку міста Києва, чим став незаконно перевозити та зберігати вищевказану особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP.

В подальшому, приблизно о 09 годині 00 хвилин, за адресою: м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30, працівниками УПП у місті Києві ДПП зупинено вищевказаний автомобіль по орієнтуванню та в багажному відділенні виявлено вищезазначену паперову коробку. Надалі, у період часу з 11 години 26 хвилин до 11 годили 58 хвилин, за тією ж адресою, в ході обшуку в багажному відділенні автомобіля марки «Tesla», моделі «Model З», чорного кольору, д.н.з. НОМЕР_1 , в паперовій коробці, що належить ОСОБА_10 , виявлено та вилучено 10 поліетиленових пакетів з кристалоподібною речовиною, в яких міститься особливо небезпечна психотропна речовина, обіг якої заборонено - PVP, загальною вагою 3567,399 г, що є особливо великим розміром, яку останній незаконно придбав, зберігав та перевозив з метою збуту.

В апеляційній скарзі прокурора вказано на незаконність вироку у зв`язку з неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та невідповідністю призначеного покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок його м`якості. В обгрунтування доводів скарги вказав на те, що судом першої інстанції необгунтовано визнано обставинами, що пом`якшують покарання - щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та, в подальшому, застосовано ст.69 КК України при призначенні покарання. Так, факт щирого каяття повинен знайти своє підтвердження в матеріалах провадження. В даному випадку, на думку прокурора, визнання вини обвинуваченим є способом захисту в сподіванні на призначення більш м`якого покарання за вчинення особливо тяжкого злочину, а змістом обвинувального акта жодним чином не підтверджується наявність щирого каяття. Також в обвинувальному акті відсутня така обставина, що пом`якшує покарання, як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Прокурор зазначив, що особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, було вилучено під час проведення обшуку, під час судового розгляду також не було встановлено будь-яких даних про активне сприяння розкриттю вчиненому, а добросовісна поведінка обвинуваченого не може свідчити про зазначену обставину, що пом`якшує покарання. Прокурор вказав, що активне сприяння полягає у добровільній допомозі слідству, повідомленню фактів у справі, наданні доказів або відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб тощо, така допомога слідству повинна бути активна та ініціативна, в той час як визнання вини обвинуваченим та надання правдивих показань не підтверджує наявність активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Просив вирок скасувати та ухвалити новий, яким виключити з мотивувальної частини вказівку на наявність обставин, що пом`якшують покарання - щирого каяття та активного сприяння розкриттю кримінального правопорушення, та призначити ОСОБА_8 за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.307 КК України, покарання у виді позбавлення волі строком 9 років з конфіскацією майна, в решті вирок залишити без змін.

Вислухавши доповідь судді апеляційного суду, пояснення:

прокурора, який підтримав апеляційну скаргу прокурора, підтвердив її доводи та просив задовольнити;

обвинуваченого та захисника, які заперечували щодо задоволення апеляційної скарги прокурора, просили залишити її без задоволення, а вирок без змін;

вивчивши матеріали кримінального провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає до часткового задоволення з огляду на таке.

Відповідно до положень ст. 69 КК України суд може призначити покарання нижче нижчої межі, передбаченої санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК України чи перейти до іншого більш м`якого виду покарання, не передбаченого санкцією статті (частини статті) Особливої частини КК України за наявності кількох (не менше двох) обставин, які пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.

Саме наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушенняє ключовими підставами та умовами застосування положень ст.69 КК України.

Як убачається із вироку, суд при вирішенні питання про покарання дійшов висновку про наявність двох обставин, що пом`якшували покарання обвинуваченого ОСОБА_8 , якими визнав його щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення. Ці обставини судом були визнані такими, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_8 кримінального правопорушення.

На переконання колегії суддів суддя місцевого суду дійшла помилкового висновку як в частині наявності підстав застосування положень ст.69 КК України, так і в частині наявності умов застосування цих положень Закону.

Колегія суддів не погоджується із висновками судді місцевого суду про наявність у кримінальному провадженні даних, які би указували на активне сприяння ОСОБА_8 розкриттю кримінального правопорушення. Колегія суддів зважає на те, що активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення як обставина, що пом`якшує покарання, означає добровільну допомогу слідству будь-яким чином: повідомлення правоохоронним органам або суду фактів у справі, надання доказів, інших відомостей про власну кримінальну діяльність чи діяльність інших осіб, викриття інших співучасників, визначення ролі кожного з них у вчиненні злочину, надання допомоги в їх затриманні, видача знарядь і засобів вчинення кримінального правопорушення, майна, здобутого злочинним шляхом тощо. Сам по собі факт визнання обвинуваченим своєї вини та надання правдивих показань не підтверджує наявності такої обставини, що пом`якшує покарання, як активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Крім цього, із матеріалів кримінального провадження не вбачається жодного зв`язку із констатованою обставиною, яка пом`якшує покарання ОСОБА_8 - його щирого каяття та тяжкістю вчиненого ним злочину. Тобто, будь яких даних про те, що щире каяття ОСОБА_8 істотно знизило тяжкість вчиненого ним злочину матеріали кримінального провадження не містять. Колегія суддів у цій частині зважає на те, що при призначенні більш м`якого покарання, ніж передбачено законом враховуєтьсянаявність зв`язку між пом`якшуючими обставинами і метою/ мотивами кримінального правопорушення, фактичними обставинами вчинення кримінального правопорушення та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку кримінального правопорушення та небезпечність обвинуваченого. Окрім того, необхідно встановити, що відповідні пом`якшуючі обставини істотно знизили тяжкість вчиненого кримінального правопорушення.

За наведених обставин, колегія суддів констатує відсутність як підстав, так і умов застосування до призначеного ОСОБА_8 покарання положень ст.69 КК України. У ході судового розгляду була встановлена лише одна обставина, яка пом`якшує покарання ОСОБА_8 , а саме - щире каяття у вчиненні кримінального правопорушення. Інша обставина - активне сприяння у розкритті кримінального правопорушення - судом першої інстанції була помилково визнана у якості обставини, яка відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України пом`якшувала покарання ОСОБА_8 . При цьому даних про те, що констатовані вище обставини місцевим судом істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення під час апеляційного розгляду не знайшли свого підтвердження.

Усунення допущеного місцевим судом неправильного застосування закону України про кримінальну відповідальність у формі застосування закону, який не підлягає застосуванню можливе шляхом скасування вироку в частині призначення ОСОБА_8 покарання із призначенням йому покарання у відповідності до санкції ч.3 ст.307 КК України.

Із урахуванням даних про особу ОСОБА_8 , який є особою юнацького віку із відсутнім достатнім життєвим досвідом, а також його щирого каяття, яке відповідно до п.1 ч.1 ст.66 КК України пом`якшує його покарання, на переконання колегії суддів дає підстави для призначення йому покарання відповідно до мінімальної межі санкції ч.3 ст.307 КК України у виді дев`яти років позбавлення волі.

Щодо конфіскації майна, яке у санкції ч.3 ст.307 КК України передбачене як обов`язкове додаткове покарання, то з огляду на положення ч.2 ст.59 КК України, враховуючи що вчинений ОСОБА_8 злочин не є корисливим - колегія суддів не вбачає підстав для призначення додаткового покарання у виді конфіскації майна. Так, у контексті цього колегія суддів враховує що збут як мета злочину, передбаченого ст.307 КК України, є будь-якою оплатною чи безоплатною формою реалізації психотропної речовини. У зв`язку із тим, що органом досудового розслідування не встановлено форми реалізації ОСОБА_8 психотропної речовини, підстави для віднесення вчиненого ним злочину до корисливого відсутні.

У зв`язку із викладеним, вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 28 липня 2025 року щодо ОСОБА_8 підлягає скасуванню в частині призначення покарання із ухваленням нового вироку, відповідно до вимог п.2 ч.1 ст.420 КПК України.

Керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 28 липня 2025 року щодо ОСОБА_8 скасувати в частині призначення покарання.

Ухвалити у цій частині новий вирок. ОСОБА_8 призначити за ч.3 ст.307 КК України покарання у виді позбавлення волі строком на 9 (дев`ять) років без конфіскації майна.

Виключити із мотивувальної частини вироку Шевченківського районного суду міста Києва від 28 липня 2025 року посилання на активне сприяння у розкритті злочину як на обставину, що пом`якшує покарання ОСОБА_8 .

Врешті вирок Шевченківського районного суду міста Києва від 28 липня 2025 року щодо ОСОБА_8 залишити без змін.

Строк відбування покарання рахувати із моменту взяття ОСОБА_8 під варту у ході звернення вироку до виконання.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду протягом трьох місяців із моменту проголошення.

СУДДІ

_____________________ ОСОБА_2 _____________________ ОСОБА_3 _____________________ ОСОБА_4