Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №757/40012/23-ц — Київський апеляційний суд

Суд: Київський апеляційний суд

Інстанція: Апеляційна

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: страхування, з них

Дата: 26 лютого 2026 р.

Справа: №757/40012/23-ц

Суддя: Кафідова Олена Василівна

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

22-ц/824/2216/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 757/40012/23-ц

27 лютого 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу представника відповідача Моторне (Транспортне) страхове Бюро України - Патрик Ганни Григорівни на рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року, ухвалене під головуванням судді Соколова О.М. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Моторного (Транспортного) Страхового Бюро України, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, -

в с т а н о в и в:

У вересні 2023 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до Моторного (Транспортного) Страхового Бюро України, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що 11.01.2023 року по бул. Лесі Українки в м. Києві сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП).

Постановою Печерського районного суду м. Києві від 05.04.2023 року у справі №757329523-п встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної події автомобілі «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_1 та «Форд», номерний знак НОМЕР_2 отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, керуючись пп. а) п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України із заявою від 14.01.2023 року про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, за результатами розгляду якої, МТСБУ прийняло рішення про відшкодування шкоди позивачу в розмірі 90 985, 27 грн. (лист від 19.04.2023 року № 3-016/12742). Дана сума була перерахована позивачу повністю.

31 травня 2023 року позивач повторно звернулась до МТСБУ із заявою про виплату різниці між фактично понесеним розміром шкоди та регламентною виплатою.

У відповідь МТСБУ листом від 27 червня 2023 року №3-016/20819 повідомило, що відповідачем прийнято рішення про доплату відшкодування шкоди в розмірі 9 283, 13 грн. Дана сума також була перерахована позивачу повністю.

Тобто, загальна сума відшкодування, сплачена МТСБУ Позивачу, становить 100 268, 40 грн.

Вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 165 309, 79 грн. (згідно Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 17 лютого 2023 року № 42709). У той же час, загальна сума відшкодування, сплачена МТСБУ позивачу, становить 100 268, 40 грн.

Для відновлення пошкодженого транспортного засобу «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2 , позивач звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЙ АВТО ГРУП».

Згідно з Актом виконаних робіт від 28 лютого 2023 року № Т0230131031, вартість робіт щодо відновлення транспортного засобу «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2 склала 135 958, 69 грн.

Крім цього, згідно з Актом виконаних робіт від 10 квітня 2023 року № Т0230228030, вартість додаткових робіт щодо відновлення транспортного засобу «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2 склала 7 579, 59 грн.

Відповідно, загальна вартість робіт щодо відновлення транспортного засобу «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2 склала 143 538, 28 грн.

Відповідно, різниця між розміром понесених позивачем збитків та регламентною виплатою, здійсненою МТСБУ (тобто розмір суми, яка підлягає стягненню з відповідача), становить: 143 538, 28 грн. - 100 268, 40 грн. = 43 269, 88 грн.

На підставі викладеного, позивач звернулася з вказаним позовом та просила суд стягнути на свою користь з відповідача шкоду, завдану внаслідок ДТП у розмірі 43 269,88 грн. та судовий збір.

Рішенням Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року позов ОСОБА_1 до Моторно (Транспортного) Страхового Бюро України, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди - задоволено.

Стягнуто з Моторно (Транспортного) Страхового Бюро України на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди у розмірі 43 269,88 грн.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, 20 серпня 2025 року представник відповідача Моторне (Транспортне) страхове Бюро України - Патрик Г.Г. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що як убачається зі Звіту № 42709 від 17 лютого 2023 року, складеного спеціалістом ФОП ОСОБА_3 , вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу становить 90 985 грн. 27 коп. без врахування ПДВ на запчастини.

Вказана сума була перерахована відповідачем та отримана позивачкою у повному обсязі, що не заперечується сторонами.

В подальшому позивач звернулась в МТСБУ з заявою про доплату регламентної виплати у звязку з відновленням транспортного засобу на СТО.

Згідно акту виконаних робіт з СТО «Кий Авто» від 28 лютого 2023 року вбачається, що позивачка сплатила за відновлення транспортного засобу 135 958 грн. 69 коп.

За результатами розгляду вказаної заяви МТСБУ доплатило 9283 грн. 13 коп., з ПДВ регламентної виплати.

Однак, МТСБУ помилково ототожнило суб`єкта господарської діяльності «Кий Авто», як спеціалізовану СТО, що здійснює, в тому числі свою діяльність, і як платник ПДВ та не витребувало належні документи на підтвердження оплати, що призвело до помилкової доплати регламентної виплати на суму 9 283 грн. 13 коп.

В розрахунку розміру регламентної виплати від 19 червня 2023 року (Додаток до Відзиву) зазначено, що «В результаті аналізу документів по справі, встановлено, що КТЗ марки «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2 відновлений на спеціалізованій СТО ТОВ «КИЙ АВТО» (підстава: Акт виконаних робіт № ТО230131031 від 28 лютого 2023 року).

При складанні калькуляції вартості відновлювального ремонту у Звіті про визначення вартості матеріального збитку від 15 лютого 2023 року № 42709, складеного ФОП ОСОБА_3 , використана регіональна вартість однієї нормо-години.

Згідно з пунктом 8.5.6. Методики: «У разі документального підтвердження відновлення КТЗ чи його складової частини на спеціалізованому для даної моделі КТЗ підприємстві розрахунки вартості ремонтно-відновлювальних робіт проводяться на підставі вартості однієї нормо-години ремонтних робіт цього підприємства..».

Враховуючи вищевикладене, вартість відновлювального ремонту, з врахуванням вартості однієї нормо-години спеціалізованої СТО ТОВ «Кий Автод», складає 672 грн. (з ПДВ).

Отже, саме через те, що були взяті нормо-години спеціалізованої СТО ТОВ «Кий Автод», був здійснений перерахунок регламентної виплати, де вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу склала 100 268 грн. 40 коп. При цьому доплата до регламентної виплати склала 9283 грн. 13 коп., з ПДВ.

Однак, ретельно ознайомившись з наданими документами щодо ремонту автомобіля було встановлено, що кошти на його ремонт було перераховано позивачкою не на спеціалізовану СТО ТОВ «Кий Автод», а ФОП в особі Міхно І.В., який є платником єдиного податку.

Отже, матеріали справи не містять доказів, що кошти позивачкою було перераховано на спеціалізовану СТО ТОВ «Кий Автод», у звязку з чим помилково було здійснено перерахунок нормо годин по спеціалізованій СТО та помилково доплачено позивачці 9283 грн. 13 коп. та ще й з ПДВ.

На вказані обставини суд першої інстанції уваги не звернув.

Крім того, не підлягала доплаті вартість по Рахунку та Акту виконаних робіт ФОП Міхно (на бланку Кий Авто) за гратку і решітку радіатора в сумі 7570 грн. 59 коп., так як зазначені деталі вже було включено в Звіті № 42709 від 15 лютого 2023 року в розділ «Ремонтна калькуляція» № 42709 під номерами 1261А1 (вартість робіт) та в розділ «запасні частини» під № 0410.

Суд же першої інстанції стягнув з Моторного (транспортного) страхового бюро України на підставі Актів виконаних робіт (без зносу на запчастини) повну вартість відновлювального ремонту без зносу на запчастини, чим порушив положення ст. 22, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та не врахував висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах по справам № 910/5001/17 від 12.03.2018, № 924/675/17 від 06.07.2018, чим відповідно порушив ч.4 ст. 263 ЦПК України.

Відзив на апеляційну скаргу представника відповідача Моторне (Транспортне) страхове Бюро України - Патрик Г.Г. до суду подано не було.

Згідно з ч. 3 ст. 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як встановлено судом, 11 січня 2023 року о 12 год. 40 хв. по бул. Лесі Українки в м. Києві, ОСОБА_2 (далі - третя особа), керуючи автомобілем марки «Форд», номерний знак НОМЕР_1 порушив п.п. 10.1, 10.3 Правил дорожнього руху України, а саме: при зміні напрямку руху та перестроюванні, не впевнився в безпечності, в наслідок чого здійснив зіткнення з транспортній засобом «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2 , власником якого є ОСОБА_1 (далі - позивач), що підтверджується Свідоцтвом про реєстрацій транспортного засобу НОМЕР_3 .

Цивільно-правова відповідальність позивача застрахована в ПАТ «НАСК» ОРАНТА» на підставі Договору комплексного страхування від 20 липня 2022 року серії ЕАП № 0326378, поліс № 210148318.

Цивільно-правова відповідальність третьої особи на момент ДТП застрахована не була. Право користування третьої особи автомобілем «Форд», номерний знак НОМЕР_1 , підтверджується реєстраційним сертифікатом (реєстраційний документ на автомобіль) від 08 жовтня 2022 року № 2281 678 3327.

Постановою Печерського районного суду м. Києві від 05 квітня 2023 року у справі № 757329523-п встановлено, що в результаті дорожньо-транспортної події автомобілі «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2 та «Форд», номерний знак НОМЕР_1 отримали механічні пошкодження, завдано матеріальних збитків. ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Постанова набрала законної сили 15 квітня 2023 року.

У зв`язку з тим, що ОСОБА_2 не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, керуючись пп. а) п. 41.1. ст. 41 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», позивач звернулась до Моторного (транспортного) страхового бюро України (далі - відповідач, МТСБУ) із заявою від 14 січня 2023 року про відшкодування шкоди, заподіяної в результаті дорожньо-транспортної пригоди, за результатами розгляду якої, МТСБУ прийняло рішення про відшкодування шкоди позивачу в розмірі 90 985, 27 грн. (лист від 19 квітня 2023 року № 3-016/12742). Дана сума була перерахована позивачу повністю.

31 травня 2023 року позивач повторно звернулась до МТСБУ із заявою про виплату різниці між фактично понесеним розміром шкоди та регламентною виплатою.

У відповідь МТСБУ листом від 27 червня 2023 року № 3-016/20819 повідомило, що відповідачем прийнято рішення про доплату відшкодування шкоди в розмірі 9 283, 13 грн. Дана сума також була перерахована позивачу повністю.

Тобто, загальна сума відшкодування, сплачена МТСБУ позивачу, становить 100 268, 40 грн.

Станом на день завдання позивачу шкоди в результаті ДТП (11 січня 2023 року), розмір страхової суми за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за шкоду, заподіяну майну потерпілих, був затверджений постановою Правління Національного банку України постановою від 30.05.2022 року № 109 «Про розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та становив 160 000,00 грн. на одного потерпілого.

Згідно, Звіту про визначення вартості матеріального збитку, завданого власнику колісного транспортного засобу від 17 лютого 2023 року № 42709, вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2 , складає 165 309, 79 грн.

Так, відповідно до матеріалів справи, для відновлення пошкодженого транспортного засобу «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2 , позивач звернулась до Товариства з обмеженою відповідальністю «КИЙ АВТО ГРУП».

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 , стягуючи з Моторно (Транспортного) Страхового Бюро України на користь ОСОБА_1 шкоду, завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в розмірі 43 269,88 грн., суд першої інстанції виходив із того, що згідно з Актом виконаних робіт від 28 лютого 2023 року № Т0230131031, вартість робіт щодо відновлення транспортного засобу «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2 склала - 35 958, 69 грн. Вказана сума була сплачена позивачем 02 березня 2023 року на підставі рахунку від 28 лютого 2023 року №х6001453 (квитанції про оплату № ВВ30-М902-8Н60-495К).

Крім цього, згідно з Актом виконаних робіт від 10 квітня 2023 року № Т0230228030, вартість додаткових робіт щодо відновлення транспортного засобу «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2 склала 7 579, 59 грн. Вказана сума була сплачена позивачем 04 квітня 2023 року на підставі рахунку від 04 квітня 2023 року №х6003099 (квитанції про оплату № МСВ9-547К-ТК0Р-СЗРК).

Відповідно, загальна вартість робіт щодо відновлення транспортного засобу «Ніссан», державний номерний знак НОМЕР_2 склала 143 538, 28 грн.

Таким чином, різниця між розміром понесених позивачем збитків та регламентною виплатою, здійсненою МТСБУ (тобто розмір суми, яка підлягає відшкодуванню), становить: 143 538, 28 грн. - 100 268, 40 грн. = 43 269, 88 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За приписами норм статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1, 5 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 12 ЦПК України).

Згідно з ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Водночас відповідно до ч. 1 ст. 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Відносини страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регламентує, зокрема, Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі - Закон № 1961-IV у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин).

Законом № 1961-IV визначено як засади, так і процедури отримання потерпілими особами за наслідками ДТП, відшкодування заподіяної шкоди.

Згідно зі статтею 3 Закону №1961-IV обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів здійснюється, зокрема, з метою забезпечення відшкодування шкоди майну потерпілих внаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до статті 5 вказаного Закону об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих унаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.

У разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

У разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи (ст. 22 Закону № 1961-IV).

Відповідно до ст. 28 Закону № 1961-IV шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана:

з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу;

з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху;

з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого;

з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди;

з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу;

з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

За приписами ст. 29 Закону № 1961-IV у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Відповідно до пп. «а» п. 41.1 ст. 41 Закону № 1961-IV МТСБУ за рахунок коштів фонду захисту потерпілих відшкодовує шкоду на умовах, визначених цим Законом, у разі її заподіяння транспортним засобом, власник якого не застрахував свою цивільно-правову відповідальність, крім шкоди, заподіяної транспортному засобу, який не відповідає вимогам пункту 1.7 статті 1 цього Закону, та майну, яке знаходилося в такому транспортному засобі.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц зроблено висновок, що відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у страховика не виник обов`язок із виплати страхового відшкодування чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладення обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив із того, що таке відшкодування відбулось не у повному розмірі, а тому з відповідача належить стягнути шкоду у розмірі 43 269,88 грн, що є різницею між понесених позивачем збитків в розмірі 143 538,28 грн та виплаченою МТСБУ регламентною виплатою в розмірі 100 268,40 грн.

Колегія суддів не погоджується із висновком суду першої інстанції про виникнення у відповідача обов`язку відшкодувати позивачу різницю між розміром матеріального збитку, заподіяного позивачу внаслідок ДТП, та регламентною виплатою здійсненою МТСБУ з огляду на таке.

У постанові Верховного Суду України від 02 грудня 2015 року у справі № 6-691цс15 зроблено висновок про те, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Системний аналіз норм цивільного законодавства та Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» свідчить, що МТСБУ здійснює регламентну виплату виключно у межах та порядку, визначених законом, з урахуванням фізичного зносу транспортного засобу та методики розрахунку вартості відновлювального ремонту, а тому не несе обов`язку з повного відшкодування фактичних витрат потерпілого на ремонт пошкодженого транспортного засобу.

У разі, якщо фактичний розмір шкоди перевищує суму регламентної виплати, деліктне зобов`язання не припиняється і відповідно до статей 1187, 1194 ЦК України обов`язок відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та страховою (регламентною) виплатою покладається на особу, яка завдала шкоди, а не на МТСБУ.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.

Згідно з ч.ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Враховуючи зазначене, колегія доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції - скасуванню, з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

За наслідками розгляду апеляційної скарги з ОСОБА_1 на користь МТСБУпідлягає стягненню 2 422,40 грн. судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись ст. 367, 368, 376, 381-383, ЦПК України, суд -

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника відповідача Моторного (Транспортного) Страхового Бюро України - Патрик Ганни Григорівни - задовольнити.

Рішення Печерського районного суду міста Києва від 19 червня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Моторного (Транспортного) Страхового Бюро України, третя особа: ОСОБА_2 про стягнення шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Моторного (Транспортного) Страхового Бюро України судові витрати за подання апеляційної скарги в сумі 2 422,40 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Постанова Київського апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухваленнята не може бути оскаржена до Верховного Суду.

Головуючий Судді:

Оригінал: reyestr.court.gov.ua