Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №755/3689/25 — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження: Доповідач - Кафідова О.В.

22-ц/824/5020/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ Справа № 755/3689/25

26 лютого 2026 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів Судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Кафідової О.В.

суддів - Оніщука М.І.

- Шебуєвої В.А.

при секретарі - Можарівській М.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бегейовича Романа Васильовича на ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 листопада 2025 року, постановлену під головуванням судді Галагана В.І., у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, -

в с т а н о в и в:

У лютому 2025 року представник ОСОБА_1 звернувся до Дніпровського районного суду м. Києваз позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 13 листопада 2025 року позовну ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики залишено без розгляду.

Не погоджуючись з такою ухвалою суду першої інстанції, 27 листопада 2025 року представник позивач ОСОБА_1 адвокат Бегейович Роман Васильович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права.

Зазначає, що як вбачається із оскаржуваної ухвали в судове засідання, призначене 13 листопада 2025 року на 12:30 годину адвокат Бегейович Р.В. в судове засідання не з`явився, оскільки повістки про дату та час судового розгляду не отримував.

На думку апелянта зазначені обставини виключали можливість засосування п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України.

В судове засідання сторони з`явився представник позивача ОСОБА_1 адвокат Бегейович Р.В., який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся засобами поштового зв`язку. 23 лютого 2026 року до Київського апеляційного суду поштова кореспонденція повернулась без вручення, причина- адресат відсутній»

З огляду на вище викладене колегія суддів вважає за можливе розглядати справу за відсутності не з`явившихся сторін.

Заслухавши доповідь судді Кафідової О.В., обговоривши доводи апеляційної скарги, вивчивши наявні у справі докази, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що в провадженні Дніпровського районного суду м. Києва перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики.

Ухвалою Дніпровського районного суду м. Києва від 30 жовтня 2025 року було закрито підготовче засідання та призначено справу до розгляду на 06 листопада 2025 року о 12 год. 00 хв.

Представник позивача був належним чином повідомлений про призначення розгляду справи на 06 листопада 2025 року о 12 год. 00 хв., що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою. (а.с. 73)

Залишаючи без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики, суд першої інстанції посилався на те, що належним чином повідомлений позивач двічі поспіль не з`явився в судове засідання, а тому позовну заяву слід залишити без розгляду.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитись не може з огляду на наступне.

Обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання є реалізацією однієї із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства. Розгляд справи в суді першої інстанції за відсутності учасника справи, якого не було повідомлено про місце, дату і час судового засідання, є обов`язковою та безумовною підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення судом апеляційної інстанції, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою (постанова ОП КЦС ВС від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18).

Відповідно до ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи. Будь - яка особа, яка не є учасником справи, має право на доступ до судових рішень у порядку, встановленому законом.

Повідомлення учасників справи про місце, дату і час судового засідання проводиться судом, відповідно до вимог ст.ст.128-131 ЦПК України.

За приписами ст.128 ЦПК України суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, разом з копіями відповідних документів надсилається на офіційну електронну адресу відповідного учасника справи, у випадку наявності у нього офіційної електронної адреси або разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення у випадку, якщо така адреса відсутня, або через кур`єрів за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Крім того, ч.6 ст.128 ЦПК України встановлює, що судова повістка надсилається судом за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Відповідно до положень п.1 ч.2 ст.223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку у разі неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи.

За змістом ч.5 ст.223 ЦПК України у разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Отже, умовами залишення позовної заяви без розгляду у випадку повторної неявки в судове засідання позивача є: - повторна, тобто друга поспіль неявка позивача в судове засідання; - повідомлення позивача про судове засідання належним чином; - відсутність поважних причин неявки позивача в судове засідання, або неповідомлення позивачем про причини його неявки в судове засідання; - нез`явлення в судове засідання позивача перешкоджає вирішенню спору; - від позивача не надходила заява про розгляд справи за його відсутності.

За змістом пункту 1 статті 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи щодо порушення права на справедливий судовий розгляд, тлумачить вказану статтю як таку, що не лише містить детальний опис гарантій, надаваних сторонам у цивільних справах, а й захищає у першу чергу те, що дає можливість практично користуватися такими гарантіями, - доступ до суду.

Крім цього, складовою частиною визначеного статтею 6 Конвенції права на справедливий суд є принцип рівності сторін, який передбачає, що кожній стороні має бути надана можливість представляти справу і докази в умовах, що не є суттєво гіршими за умови опонента.

У рішеннях від 27 червня 2017 року у справі «Лазаренко та інші проти України» і від 03 жовтня 2017 року у справі «Віктор Назаренко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що національне законодавство містить спеціальні норми щодо забезпечення інформування сторін про ключові процесуальні дії і дотримання, таким чином, принципу рівності сторін, та зберігання відповідної інформації. Відповідні норми вимагають, щоб у випадку надсилання судових документів поштою вони надсилались рекомендованою кореспонденцією. Більше того, особа, яка вручає документ, має повернути до суду розписку про одержання, а національне законодавство чітко вимагає, щоб таку розписку було долучено до матеріалів справи.

З матеріалів справи вбачається, що Представник позивача був належним чином повідомлений про призначення розгляду справи на 06 листопада 2025 року о 12 год. 00 хв., що підтверджується наявною в матеріалах справи розпискою. (а.с. 73)

В матеріалах справи відсутній протокол судового засідання від 06 листопада 2025 року або довідка про неявку учасників в судове засідання, що в свою чергу позбавляє суд апеляційної інстанції можливості перевірити чи був присутній в судовому засідання позивач та/або йо представник.

В матеріалах справи міститься довідка Дніпровського районного суду м. Києва про доставку електронного листа на електронну пошту представника позивача.

Разом з тим, зміст положень статті 128 ЦПК України свідчить про те, що до обов`язку суду входить надсилання судових повісток до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

Представник позивача є адвокатом, має електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі зареєстрований в установленому чинним законодавством порядку, проте судом першої інстанції не було повідомлено представника позивача через електронний кабінет.

З огляду на вище викладене колегія суддів приходить до висновку, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення позивача та/або його представника про дату, час і місце судового засідання, призначеного на 13 листопада 2025 року.

На зазначене вище суд першої інстанції увагу не звернув та прийшов до помилкових висновків про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі ч. 5 ст. 223 ЦПК України, а тому ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379, 381 - 382, 384 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Апеляційну скаргу представника позивача ОСОБА_1 адвоката Бегейовича Романа Васильовича задовольнити.

Ухвалу Дніпровського районного суду м. Києва від 13 листопада 2025 року скасувати, направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складення повної постанови шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2026 року

Головуючий: Судді: