Постанова від 15 лютого 2026 р. у справі №757/48073/25-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Апеляційне провадження

№33/824/1003/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 лютого 2026 року місто Київ

справа №757/48073/25-п

Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Борисової О.В.,

при секретарі судового засідання Балковій А.С.,

за участю:

особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,

захисника-адвоката Галенка Олега Миколайовича,

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2025 року у справі про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , за ст.124 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

Постановою судді Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на неї адміністративне стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605,60 грн.

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2025 року скасувати та прийняти нову постанову, якою визнати її винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накласти стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн.

В обґрунтування апеляційної скарги посилалася на те, що міра адміністративного стягнення накладена судом першої інстанції є надмірною, стягнення, яке застосовано до неї не є співрозмірним з вчиненим нею правопорушення та не переслідує мету, встановлену ст.23 КУПАП.

Вказувала, що висновок суду першої інстанції не відповідає положенням ст.30 КУпАП, відповідно до якої позбавлення наданого громадянинові права керування транспортними засобами застосовується за грубе або систематичне порушення порядку користування цим правом.

Зазначала, що судом першої інстанції у постанові суду не обґрунтовано грубе порушення ПДР водієм та не встановлено систематичного порушення ним порядком користування правом керування транспортними засобами.

Посилалася на те, що судом першої інстанції не встановлювалися обставини, які могли вплинути на призначене покарання.

Вказувала, що вона практикуючий водій, який має стаж водіння з 2008 року і за вказаний період нею не було допущено жодних порушень ПДР та вона не була учасником ДТП, що підтверджується витягом з її особистого «Кабінету водія».

Зазначала, що внаслідок даної ДТП автомобіль іншого учасника зазнав незначних пошкоджень, а саме механічні пошкодження заднього бамперу автомобіля.

Посилалася на те, що в неї був оформлений поліс обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власника наземних транспортних засобів.

Вказувала, що після ДТП нею було виплачено франшизу, а страхова компанія вже виплатила постраждалій стороні матеріальну компенсацію для ремонту автомобіля і вони жодних претензій до неї не мають.

Зазначала, що автомобіль для неї є необхідним засобом здійснення професійної діяльності.

Також особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 просила поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2025 року.

В обґрунтування вимог, посилалася на те, що нею було перевірено наявність постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень, де вона виявила, що 22 грудня 2025 року було забезпечено надання загального доступу.

В судовому засіданні апеляційного суду особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисник Галенко О.М. доводи своєї апеляційної скарги підтримали та просили її задовольнити.

Інший учасник ДТП ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася, про розгляд справи була повідомлений належним чином.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та клопотання особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження, заслухавши пояснення особи, яка притягалася до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та її захисника Галенка О.М., проаналізувавши доводи апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції виходить з наступного.

Відповідно до ст.294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.

З матеріалів справи вбачається, що постанова винесена 12 грудня 2025 року.

Відповідно до супровідного листа від 18 грудня 2025 року Печерським районним судом міста Києва ОСОБА_1 було направлено копію постанови від 12 грудня 2025року на поштову адресу (а.с.31).

Доказів отримання ОСОБА_1 оскаржуваної постанови матеріали справи не містять.

В клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_1 вказує, що нею було перевірено наявність постанови в Єдиному державному реєстрі судових рішень, де вона виявила, що 22 грудня 2025 року було забезпечено надання загального доступу.

Апеляційна скарга особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 була подана до суду 30 грудня 2025 року.

Враховуючи вказані обставини, положення ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та з метою забезпечення вільного доступу до правосуддя, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження постанови та вважає за доцільне його поновити.

Згідно з ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.

Відповідно до ст.ст.245, 280 КУпАП провадження у справах про адміністративні правопорушення має забезпечувати повне, всебічне й об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, що сприяє постановленню законного та обґрунтованого рішення, яке виключало б його двозначне тлумачення і сумніви щодо доведеності вини певної особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

З`ясовуючи ці обставини, суд повинен виходити з положень ст.251 КУпАП, згідно з якою доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення, суд з урахуванням вимог ст.252 КУпАП оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідальність за ст.124 КУпАП настає у разі порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.

Відповідно до п.2.3.б) ПДР України для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний бути уважним, стежити за дорожньою обстановкою, відповідно реагувати на її зміну, стежити за правильністю розміщення та кріплення вантажу, технічним станом транспортного засобу і не відволікатися від керування цим засобом у дорозі.

Згідно з п.13.1 ПДР України водій незалежно від швидкості руху, дорожньої обстановки, особливостей вантажу, що перевозиться, і стану транспортного засобу повинен дотримувати безпечної дистанції та безпечного інтервалу.

Правовою підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність складу вчиненого адміністративного правопорушення, що має підтверджуватися належними і допустимими доказами.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №456514, 17 вересня 2025 року о 12.30 год. в м. Києві, по мосту Патона, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 була неуважною, не слідкувала за дорожньою обстановкою (чим порушила п.2.3б), не дотрималась безпечної дистанції (п.13.1) та скоїла зіткнення з автомобілем Nissan Rogue, д.н.з. НОМЕР_2 , котрий був попереду. Дані автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушила вимоги п.13.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст.124 КУпАП.

Як вбачається з пояснень від 17 вересня 2025 року особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , 17 вересня 2025 року о 12 год. 30 хв., вона керуючи автомобілем Hyundai Accent д.н.з. НОМЕР_1 в м. Києві по бул. Миколи Міхновського в сторону лівого берега (міст Патона) у зв`язку з різкою зупинкою транспортних засобів трафіку працівника поліції почала одразу гальмувати (екстрене гальмування). У зв`язку з поганою погодою здійснила наїзд на транспортний засіб, який так само екстрено гальмував в крайній лівій смузі. Працівник поліції з упинив трафік у зв`язку з виїздом на міст вантажівки д.н.з. НОМЕР_3 для виконання розвороту.

З пояснень від 17 вересня 2025 року іншого учасника ДТП ОСОБА_2 вбачається, що 17 вересня 2025 року о 12 год. 25 хв. вона керувалв автомобілем Nissan Rogue, д.н.з. НОМЕР_2 , на в`їзді на міст Патона зі сторони бул. Миколи Міхновського в сторону вул. Архітектора Вербицького. Перед в`їздом на міста Патона патрульна поліція підняда знак про повну зупинку автомобілів, так як на міст заїхала вантажівка, і всі машини почали різко гальмувати. Вона теж загальмувала перед автомобілем, а позаду неї машина не встигла загальмувати повністю і трапилось ДТП з пошкодженням правої задньої частини її автомобіля.

Наявні в матеріалах справи докази у своїй сукупності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП, об`єктивних підстав ставити під сумнів наявні в матеріалах справи докази у суду не має. Сутність вчиненого правопорушення у протоколі про адміністративне правопорушення викладена із належною повнотою та відповідає диспозиції ст.124 КУпАП.

А відтак суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Накладаючи на ОСОБА_1 стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами на строк шість місяців суд першої інстанції виходив з характеру порушення, ставлення порушниці до допущеного порушення та намагання перекласти відповідальність на третіх осіб, не усвідомлення нею необхідності дотримання ПДР незалежно від інших осіб та можливих негативних наслідків недотримання дистанції, в тому числі для життя та здоров`я інших учасників дорожнього руху.

Разом з тим, апеляційний суд вважає, що при обранні виду і розміру адміністративного стягнення ОСОБА_1 , суд першої інстанції не в повній мірі дотримався вимог закону, що потягло за собою необґрунтоване призначення адміністративного стягнення у вигляді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців, виходячи з наступного.

Згідно з статтею 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчинення нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.

Положеннями статті 33 КУпАП визначено, що стягнення за адміністративне правопорушення накладається у межах, установлених цим Кодексом та іншими законами України.

При накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, безпеки на автомобільному транспорті, зафіксовані за допомогою засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі в автоматичному режимі, справ про адміністративні правопорушення, передбачені статтею 132-2 цього Кодексу, та за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису).

Як вбачається з оскаржуваної постанови, накладаючи на ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців, за наявності в санкції ст.124 КУпАП альтернативного більш м`якого виду стягнення у виді штрафу, суд першої інстанції не перевірив та не врахував належним чином даних про особу порушника, який раніше до адміністративної відповідальності не притягувався. А тому обрання одного з найсуворіших заходів за санкцією ст.124 КУпАП не можна визнати обґрунтованим.

Обставин, які обтяжують відповідальність ОСОБА_1 по справі не встановлено.

Таким чином, апеляційний суд враховуючи дані про особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, а також відсутність тяжких наслідків від дорожньо-транспортної пригоди та те, що остання визнала свою вину у порушенні п.13.1 ПДР, вважає можливим накладене адміністративне стягнення у виді позбавлення права керування транспортними засобами строком на шість місяців змінити на адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 грн, що відповідатиме меті адміністративного стягнення та запобіганню вчинення особою, яка притягується до адміністративної відповідальності нових правопорушень.

Відповідно до ст.294 КУпАП за наслідками апеляційного розгляду суд апеляційної інстанції має право змінити оскаржувану постанову.

Враховуючи викладене, постанова суду першої інстанції підлягає зміні в частині накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за ст.124 КУпАП.

Керуючись ст.294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

П О С Т А Н О В И В:

Поновити особі, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 і строк на апеляційне оскарження постанови судді Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2025 року.

Апеляційну скаргу особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - задовольнити частково.

Постанову судді Печерського районного суду міста Києва від 12 грудня 2025 року в частині накладення на ОСОБА_1 у адміністративного стягнення за ст.124 КУпАП змінити.

Застосувати до ОСОБА_1 адміністративне стягнення за ст.124 КУпАП у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850грн.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя: Борисова О.В.