Постанова від 22 лютого 2026 р. у справі №757/20202/25-п — Київський апеляційний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 757/20202/25-п Головуючий в суді І інстанції Юшков М.М.

Провадження № 33/824/1486/2026 Головуючий в суді ІІ інстанції Сушко Л.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 лютого 2026 року м. Київ

Київський апеляційний суд у складі судді Сушко Л.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Київського апеляційного суду справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Сіренка Максима Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 297244 від 11 квітня 2025 року - 11 квітня 2025 року о 13 год. 04 хв. у м. Київ, б-р Миколи Міхновського, буд. 35, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Tormentor» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в дохід держави у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн 00 коп., та позбавлено права керування транспортними засобами строком на 1 рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 605 грн 60 коп..

Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, 23 липня 2025 року адвокат Сіренко М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , подав апеляційну скаргу, в якій просив оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

Матеріали справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП, надійшли до Київського апеляційного суду 11 лютого 2026 року.

Доводи апеляційної скарги захисник ОСОБА_1 - адвокат Сіренко М.Ю., обгрунтовував тим, що після незгоди від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, водія не було направлено до медичного закладу для проходження огляду.

Адвокат Сіренко М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , у судовому засіданні у режимі відеоконференції доводи апеляційної скарги підтримав та просив її задовольнити.

Вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, обговоривши доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно із ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Статтею 252 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанова суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як убачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суд першої інстанції достатньо повно, об`єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у матеріалах справи адміністративної справи доказах.

Частиною 1 статті 130 КУпАП встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, вимоги вказаного пункту ПДР ОСОБА_1 дотримано не було.

У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами закону держави Україна.

Вина ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 ПДР України за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 297244 від 11 квітня 2025 року, з якого вбачається, що 11 квітня 2025 року о 13 год. 04 хв. у м. Київ, б-р Миколи Міхновського, буд. 35, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Tormentor» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1-3);

- у направленні на огляд водія транспортного засобу ОСОБА_1 до КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, відповідно до змісту якого виявлено такі ознаки сп`яніння: запах алкоголю з порожнини рота, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці (а.с. 5);

- у постанові про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 4476030 від 11.04.2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 122 КУпАП, оскільки, керуючи транспортним засобом, здійснив рух на смузі для маршрутних транспортних засобів, позначеною дорожнім знаком 5.11 (а.с. 6);

- на відеозаписі із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівниці патрульної поліції № 763169, що здійснювала оформлення вчиненого особою, що притягається до адміністративної відповідальності, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, який кореспондується з фактичними обставинами справи та вказує на факт порушення водієм вказаних правил ПДР. Зокрема, на долученому до матеріалів справи відеозаписі зафіксовано, зупинений транспортний засіб із д.н.з. НОМЕР_1 знаходиться на проїжджій частині з увімкненим сигналом аварійної зупинки. Під час складання постанови про накладення адміністративного стягнення працівниками патрульної поліції було повідомлено ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп`яніння, на що водій пояснив, що вчора ввечері вживав алкоголь. Водієві було висловлено законну вимогу пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, повідомлено про наслідки відмови від такого огляду (фрагмент відеозапису «297244» з 0:34:02). На фрагменті відеозапису «297244» з 0:35:05, 0:35:16 зафіксовано чітку та однозначну відмову водія від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу. Надалі патрульною поліції було висловлено вимогу водієві проїхати до закладу охорони здоров`я для проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння і лікаря-нарколога (фрагмент відеозапису «297244» з 0:40:45), на що водій також неодноразово підтвердив свою відмову (фрагмент відеозапису «297244» з 0:40:49, 0:44:19), у зв`язку з чим патрульною поліції було повідомлено ОСОБА_1 , що на нього буде складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Зафіксовано процедуру ознайомлення водія з матеріалами про адміністративне правопорушення, від підпису останній відмовився (фрагмент відеозапису «297244» з 1:03:34). Також водієві було роз`яснено права, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП (фрагмент відеозапису «297244» з 1:06:54), а автомобіль передано для керування тверезому водієві (а.с. 9).

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Найважливішим джерелом доказів у справах про адміністративні правопорушення є протокол про вчинення адміністративного правопорушення.

Кодекс України про адміністративні правопорушення, а саме - ст. 256 детально регламентує питання, що пов`язані зі складанням протоколу про адміністративне правопорушення.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Протокол підписаний особою, яка його склала, а особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, відмовилась від підпису протоколу, що зафіксовано на нагрудну камеру патрульної поліції.

Виявлені працівниками поліції 11 квітня 2025 року у ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння в розумінні п.п. 3-4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.11.2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння на місці зупинки, або в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Обставини, зазначені в протоколі узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом із нагрудної камери (відеореєстратора) поліцейського, на якому відображені події, які відбувалися 11 квітня 2025 року за участю ОСОБА_1 ..

Відеозапис свідчить про дотримання працівником поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

Так, з відеофайлу вбачається, що патрульна поліції неодноразово пропонує водієві пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки, або ж у медичному закладі, на що водій категорично відмовився без будь-якого тиску та примусу.

Відеозаписи є одними із об`єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео, що міститься в матеріалах справи, зафіксовані подія правопорушення. Цей відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Доводи апеляційної скарги про те, що після незгоди від проходження огляду на місці зупинки транспортного засобу, водія не було направлено до медичного закладу для проходження огляду, суд апеляційної інстанції відхиляє, як такі, що спрямовані на ухилення від адміністративної відповідальності, оскільки з долученого до протоколу та наявного у матеріалах справи відеозапису з боді-камери патрульної поліції № 763169 вбачається, що поліцейська повідомила ОСОБА_1 про те, що нею буде складено направлення на проходження огляду на стан сп`яніння у медичному закладі та висловила вимогу проїхати до лікаря-нарколога, у зв`язку із незгодою водія пройти огляд на місці зупинки (фрагмент відеозапису «297244» з 0:40:45), на що водій висловив свою відмову та неодноразово її підтвердив без будь-якого тиску та примусу (фрагмент відеозапису «297244» з 0:40:49, 0:44:19).

Разом з тим, ОСОБА_1 під час ознайомлення із адміністративними матеріалами не був позбавлений можливості зазначити у протоколі про адміністративне правопорушення ті пояснення, які вважав за потрібні, однак свою незгоду із викладеними у ньому відомостями не зазначив.

З урахуванням положень ч. 7 ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах доводів апеляційної скарги.

Таким чином, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 не знайшли свого підтвердження у ході апеляційного розгляду та вважаються судом апеляційної інстанції необґрунтованими.

Інших вагомих та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, апеляційна скарга не містить.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

Переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки суду в постанові і були підставами для її скасування, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що обраний судом першої інстанції вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17 000 грн, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, відповідає обставинам справи, вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку про те, що постанова Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року є законною та обґрунтованою, а тому, апеляційна скарга адвоката Сіренка М.Ю., який діє в інтересах ОСОБА_1 , підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу адвоката Сіренка Максима Юрійовича, який діє в інтересах ОСОБА_1 , на постанову Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року залишити без задоволення.

Постанову Печерського районного суду міста Києва від 14 липня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено «27» лютого 2026 року.

Суддя Київського апеляційного суду Л.П. Сушко