Постанова від 28 грудня 2025 р. у справі №754/5537/24 — Київський апеляційний суд

Справа № 754/5537/24 Головуючий в суді І інстанції - Скляренко У.В.

Провадження № 33/824/1118/2025 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 грудня 2025 року м. Київ

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,

секретар: Сіваєва Ю.В.,

за участю:

захисника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Волкова П.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Волкова Павла Олександровича на постанову Деснянського районного суду м. Києва від 18 грудня 2024 року, якою:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,-

визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

Як встановлено судом першої інстанції, 16.03.2024 о 16 год. 05 хв. в м. Києві по просп. Романа Шухевича, 1-Д, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan micra» д.н.з. НОМЕР_1 , в стані наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у встановленому законом порядку у лікаря нарколога за адресою м. Київ, вул. Петра Запорожця, 20. Висновок: 001027, чим порушив п. 2.9 А Правил дорожнього руху та своїми діями скоїв правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 18 грудня 2024 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000,00 грн. (сімнадцять тисяч гривень 00 коп.), із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 605 (шістсот п`ять) грн. 60 коп.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Волков П.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Деснянського районного суду м. Києва та постановити нову, якою провадження по справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

В обґрунтування апеляційної скарги захисник зазначає, що оскаржувана постанова винесена з порушенням процесуального порядку підготовки справи до розгляду та із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права.

Вказує, що працівником поліції були порушені визначені ч. 2 ст. 254 КУпАП строки складення протоколу, що було підставою для визнання останнього недопустимим доказом у справі.

З огляду на припущення суду першої інстанції про те, що поліцейський міг отримати висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 , складений 20.03.2024, поза робочим часом, доводить ту обставину, що протокол про адміністративне правопорушення згідно вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП поліцейський був зобов`язаний скласти не пізніше 21.03.2024, що останнім зроблено не було.

Крім того, орган поліції докази отримання ним медичного висновку щодо медичного огляду ОСОБА_1 від 20.03.2024 суду першої інстанції разом з адміністративними матеріалами не надав.

Також до початку розгляду справив суді першої інстанції захисником ОСОБА_1 адвокатом Волковим П.О. було подано клопотання про приєднання до матеріалів справи Рішення Макарівського районного суду Київської області від 07 травня 2024 року та Постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі N° 370/872/24. Зазначеними судовими рішеннями було скасовано постанову від 16.03.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі та закрито провадження у справі.

Проте, суд першої інстанції їх до уваги не прийняв та визнав такими, що преюдиційного значення у даній справі не набули.

Відтак, на думку сторони захисту, матеріали даної справи належних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно частини 1 статті 130 КУпАП, не містять, що доводить відсутність в діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Заслухавши доповідь судді,

пояснення захисника Волкова П.О., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,

перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є, зокрема: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також іншими документами.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання, зокрема, чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції при розгляді справи вказані вимоги закону виконав.

Диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно з пунктом 2.9 а) ПДР встановлено, що водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Висновок судді першої інстанції про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у зв`язку з керуванням транспортним засобом в стані наркотичного сп`яніння, підтверджений сукупністю зібраних та належним чином перевірених в судовому засіданні доказів, є правильним.

Зокрема, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується даними, які містять:

- протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 377491 від 01 квітня 2024 року;

- висновок щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20.03.2024 № 001027 складеного лікарем КНП КМНКЛ «Соціотерапія» ОСОБА_2 , місце проведення: м. Київ Петра Запорожця, 20. Згідно вказаних висновків ОСОБА_1 о 19.38 год. 16.03.2024 перебував у стані наркотичного сп`яніння (каннабіоїдів-маріхуани);

- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції виданого о 17 год. 02 хв. 16.03.2024 року на ім`я ОСОБА_1 у зв`язку із виявленням ознак наркотичного сп`яніння - тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає дійсності, розширення зіниць очей;

- акт огляду на стан наркотичного сп`яніння КНП «КМНКЛ «Соціотерапія» № 001027 від 16.03.2024 та додатки до нього - результат лабораторного дослідження № 873 від 18.03.2024, за результатами якого у ОСОБА_1 наявні ознаки наркотичного сп`яніння внаслідок вживання каннабіоїдів (марихуана);

- відеозаписами з місця зупинки транспортного засобу та проходження ОСОБА_1 огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також складання поліцейським протоколу про адміністративне правопорушення 01.04.2024;

- рапорт від 16.03.2024, у якому зазначено, що ОСОБА_1 16.03.2024 о 16.05 було виявлено під час керування транспортним засобом «Nissan micra» д.н.з. НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп`яніння і останньому було вручено повідомлення про запрошення до підрозділу поліції 01.04.2024 о 09.00 год за адресою м. Київ вул. Княгині Інгігерди, 23 а;

-повідомлення про запрошення до підрозділу поліції від 16.03.2024 на 01.04.2024 о 09.00 , яке особисто підписано ОСОБА_1 .

У рішеннях Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року, «Берктай проти Туреччини» від 08 лютого 2001 року «Леванте проти Латвії» від 07 листопада 2002 року, які з урахуванням положень ст.ст.8, 9 Конституції України, ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є частиною національного законодавства, ЄСПЛ неодноразово вказував, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Виявлені працівником поліції 16.03.2024 у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння у розумінні пункту 4 розділу I Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України від 09 листопада 2015 року № 1452/735 (далі - Інструкція №1452/735), є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного сп`яніння в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення.

Апеляційний суд враховує, що обставини фабули адміністративного правопорушення, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення та норма інкримінованого ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, повністю узгоджуються із дослідженим судом апеляційної інстанції відеозаписом, на якому відображені події, які відбувалися 16.03.2024 року за участю ОСОБА_1 .

Відомості, які містяться на відеозаписі свідчать про дотримання працівником поліції під час проведення огляду в повному обсязі Інструкції №1452/735 та вимог ст. 266 КУпАП.

Цей відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, на якому зафіксована подія правопорушення, а тому суд оцінює його в сукупності з іншими долученими до протоколу доказами, як досліджені судом, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Таким чином, апеляційний суд вважає, що висновок судді першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є правильним і таким, що ґрунтується на матеріалах справи.

Доводи апеляційної скарги про порушення поліцейським вимог ч. 2 ст. 254 КУпАП, а саме те, що поліцейським складено протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 лише 01 квітня 2024 року, тобто через певний проміжок часу з моменту отримання висновку щодо результатів огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння від 20 березня 2024 року № 001027, є слушними.

Дійсно, відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Водночас, як зазначалось вище, наведеними вище доказами поза розумним сумнівом підтверджується вина ОСОБА_1 , у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Саме по собі недотримання поліцейським строку складання протоколу про адміністративне правопорушення, встановленого ч. 2 ст. 254 КУпАП, не впливає на об`єктивний зміст обставин, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення та в медичному висновку про перебування ОСОБА_1 в стані наркотичного сп`яніння.

Таке порушення не може бути достатньою підставою для скасування постанови судді місцевого суду у справі про адміністративне правопорушення і закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення.

Апеляційний суд також наголошує, що надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом справи, оцінки доказів та тлумачення закону шкодить інтересам правопорядку та правосуддя та є настільки ж небезпечним, як правовий нігілізм.

Неодноразово суд апеляційної інстанції в справах про адміністративне правопорушення наголошував, що скасування судового рішення виключно на підставі формальної констатації, зокрема, за наявності технічних помилок, неправильного зазначення часу або місця, не вручення похідних процесуальних документів та за відсутності інших підстав для скасування постанови суду жодним чином не сприятиме досягненню мети адміністративного провадження і адміністративної відповідальності за вчинення протиправного діяння. Такий підхід був би проявом надмірного формалізму та істотно порушував основні принципи правовладдя (невідворотності покарання за скоєне порушення, справедливості, рівності тощо).

Доводи апеляційної скарги про те, що у даному випадку у працівників поліції виникли підстави вважати, що ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП лише після отримання результатів огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, а відтак і підстави для складення до вказаного часу протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 у працівника поліції були відсутні, не заслуговують на увагу, виходячи такого.

Як слідує з матеріалів провадження, зокрема, відеозапису з боді-камери працівника поліції, після зупинки транспортного засобу, в процесі спілкування з ОСОБА_1 , вбачали у останнього ознаки перебування у стані наркотичного сп`яніння, а саме: поведінка, що не відповідає обстановці, тремтіння пальців рук, зіниці ока не реагують на світло.

Відповідно до пункту 2 розділу І Інструкції №1452/735 визначено, що огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Саме ці дискреційні повноваження поліцейського дають йому право самостійно визначати наявність чи відсутність підстав для проведення огляду водія на стан сп`яніння і не визначають часових рамок для виявлення таких ознак.

До того ж факт перебування ОСОБА_1 16 березня 2024 року у стані наркотичного сп`яніння (марихуана-канабіноїди) беззаперечно підтверджується висновком КМНКЛ «Соціотерапія» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 20 березня 2024 року № 001027.

Щодо доводів захисника про те, що рішенням Макарівського районного суду Київської області від 07 травня 2024 року та постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 24 жовтня 2024 року у справі N° 370/872/24, було скасовано постанову від 16.03.2024 про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксованого не в автоматичному режимі та закрито провадження у справі та встановлено, що ОСОБА_1 не керував 16.03.2024 транспортним засобом., апеляційний суд зазначає наступне.

Так, із доказів, які містяться в матеріалах справи, а саме відеозапису з боді-камери працівників поліції, відеозапис №377491 1 (а.с. 11), на 13 хв 50 сек ОСОБА_1 повідомляє працівникам поліції, що він дійсно керував транспортним засобом, товариш надав йому покерувати транспортним засобом буквально на 500 метрів.

Інших переконливих доводів, які б безумовно спростовували висновки судді в оскаржуваній постанові і були підставами для її скасування та закриття провадження у справі, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, захисником не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено.

Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що суддею першої інстанції прийняте законне і обґрунтоване судове рішення щодо винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.

Суд апеляційної інстанції вважає, що обраний суддею першої інстанції ОСОБА_1 вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн 00 коп, з позбавленням його права керування транспортними засобами строком на один рік, відповідає обставинам справи та вимогам ст.ст. 23, 33 КУпАП.

Враховуючи наведене, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова Деснянського районного суду м. Києва від 18 грудня 2024 року є законною та обґрунтованою, а тому апеляційна скарга адвоката Волкова П.О., підлягає залишенню без задоволення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Волкова Павла Олександровича - залишити без задоволення.

Постанову Деснянського районного суду м. Києва від 18 грудня 2024 року щодо ОСОБА_1 - залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя О. М. Рудніченко