Суд: Київський апеляційний суд
Інстанція: Апеляційна
Юрисдикція: Адмінправопорушення
Дата: 04 вересня 2025 р.
Справа: №759/17990/24
Суддя: Рудніченко Оксана Миколаївна
Справа № 759/17990/24 Головуючий в суді І інстанції - Жмудь В.О.
Провадження № 33/824/2268/2025 Доповідач в суді II інстанції - Рудніченко О.М.
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
05 вересня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду Рудніченко О.М.,
секретар: Сіваєва Ю.В.,
за участю:
захисника особи, яка притягається до відповідальності - адвоката Волкова П.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Волкова Павла Олександровича на постанову Святошинського районного суду м. Києва від 14 березня 2025 року, якою:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який працює у Медичному центрі лікаря Бережного, проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ,-
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП,-
В С Т А Н О В И В :
Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 19.08.2024 об 11 год. 54 хв. керував транспортним засобом «Kia Cerato», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить йому на праві власності, та рухався по вул. Гната Юри, 7 у м. Києві з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, що не реагують на світло. Від огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога водій відмовився на місці зупинки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Постановою Святошинського районного суду м. Києва від 14 березня 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 (однієї тисячі) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп., з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто із ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. (шістсот п`ять грн. 60 коп.).
Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції захисник ОСОБА_1 - адвокат Волков П.О. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та закрити провадження у справі.
В обґрунтування апеляційної скарги адвокат зазначає, що оскаржувана постанова винесена неповноважним складом суду з порушенням процесуального порядку, в тому числі при підготовці справи до розгляду та із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, що є підставою для її скасування судом апеляційної інстанції та закриття провадження у справі.
Так, наявні в матеріалах справи докази доводять, що Святошинським районним судом міста Києва був порушений встановлений ч. 3 ст. 35 КПК України та положенням про автоматизовану систему документообігу суду порядок визначення судді Жмудь В.О. для розгляду даної справи - автоматизований розподіл даної справи з метою визначення головуючого судді не був проведений в день реєстрації матеріалів про адміністративне правопорушення (03.09.2024) в Святошинському районному суді міста Києва.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції не були взяті до уваги встановлені рішенням Оболонського районного суду міста Києва від 14 жовтня 2024 року обставини, які у даній справі мають приюдиційне значення, а саме те, що ОСОБА_1 правила дорожнього руху, за порушення яких він міг бути зупинений працівниками поліції згідно ст. 35 Закону України «Про національну поліцію» 19.08.2024 об 11 год. 54 хв., не порушував.
З огляду на скасування постанови серії ЕНА № 2866797 від 19 серпня 2024 року, винесеної за порушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху, які стали причиною зупинки транспортного засобу під його керуванням, належні та допустимі докази порушення водієм ОСОБА_1 правил дорожнього руху, які б відповідно до ст. 35 Закону України «Про Національну поліцію» давали право працівникам поліції 19.08.2024 року об 11-54 годині здійснити законну зупинку транспортного засобу під керуванням останнього, в матеріалах даної справи відсутні.
А тому матеріали справи не містять належних та допустимих доказів того, що водій ОСОБА_1 19.08.2024 об 11-54 годині допустив будь-які порушення правил дорожнього руху, за які його слід було зупинити, у зв`язку із чим всі наступні вимоги працівників поліції водій ОСОБА_1 не був зобов`язаний виконувати.
При цьому всі складені поліцейськими 19.08.2024 процесуальні документи відносно ОСОБА_1 після незаконної зупинки транспортного засобу під його керуванням не можуть бути належними та допустимими доказами його вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом з тим, працівник поліції не роз`яснював ОСОБА_1 його права та обов`язки, встановлені статтями 55, 56, 59, 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, що підтверджується матеріалами даної справи.
Також поліцейськими незаконно було відмовлено ОСОБА_1 у залученні адвоката як його захисника при вчиненні поліцейськими процесуальних дій при оформленні протоколу про адміністративне правопорушення.
Крім того, ОСОБА_1 в порядку, встановленому ст. 266 КУпАП, від керування транспортним засобом поліцейським відсторонений не був та від огляду на стан сп`яніння в медичному закладі не відмовлявся, що підтверджується відповідними поясненнями ОСОБА_1 в протоколі про адміністративне правопорушення та зафіксовано на відео з портативних відеореєстраторів поліцейських.
Відтак, на думку сторони захисту, матеріали справи належних доказів вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, за яке передбачена відповідальність згідно ч. 1 ст. 130 КУпАП, не містять.
Заслухавши доповідь судді,
пояснення захисника Волкова П.О., який підтримав апеляційну скаргу та просив її задовольнити,
перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245, 280 КУпАП, завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. При розгляді справи про адміністративне правопорушення, суд, окрім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Визнаючи ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладаючи на нього адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік, суд першої інстанції посилався на те, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП підтверджується доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 825962 від 19.08.2024; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 19.08.2024; копією постанови серії ЕНА № 2866797 від 19.08.2024 за ч. 1 ст. 122 КУпАП; відеозаписами із нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) співробітників УПП у м. Києві ДПП, які містяться на диску DVD-R; копією рішення Оболонського районного суду міста Києва від 14.10.2024; копією листа УПП у м. Києві ДПП від 14.11.2024 № 2115-аз441/11/14/02-2024 з додатками; показами свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Суд апеляційної інстанції не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до положень КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення. Для встановлення події правопорушення, зазначеного у ч. 1 ст. 130 КУпАП необхідно з`ясувати, чи дійсно особа знаходилася в стані сп`яніння під час керування транспортним засобом та чи дійсно саме та особа, відносно якої складено протокол, а не інша, керувала транспортним засобом, чи є відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, нормі стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами.
Стаття 252 КУпАП встановлює, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення, 19.08.2024 об 11 год. 54 хв. водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Kia Cerato», д.н.з. НОМЕР_2 , який належить йому на праві власності, та рухався по вул. Гната Юри, 7 у м. Києві з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці, звужені зіниці, що не реагують на світло. Від огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку в медичному закладі у лікаря-нарколога водій відмовився на місці зупинки. Своїми діями ОСОБА_1 порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху.
За приписами пункту 2.5 Правил дорожнього руху України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
За порушення даної норми права встановлено відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП встановлено адміністративну відповідальність, зокрема, за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Тобто, одними із ознак складу даного правопорушення є відмова від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку.
При цьому, орган, який складає матеріали справи про адміністративне правопорушення, повинен довести даний факт.
Апеляційний суд звертає увагу, що за приписами ст. 278 КУпАП орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує питання, зокрема чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; чи витребувано необхідні додаткові матеріали.
Положення ст. 266 КУпАП, передбачають, що огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
Згідно ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 255 КУпАП такий обов`язок покладений на органи Національної поліції.
Стаття 256 КУпАП визначає вимоги до змісту протоколу про адміністративне правопорушення, в якому окрім зазначення відомостей про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місця, часу вчинення і суті адміністративного правопорушення; нормативного акту, який передбачає відповідальність за дане правопорушення тощо, також зазначаються інші відомості, необхідні для вирішення справи.
До протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 825962 за ч. 1 ст. 130 КУпАП від 19.08.2024 року щодо ОСОБА_1 додано відеозапис зі службових нагрудних камер на DVD-диску.
Із відеозапису з нагрудних камер працівників поліції слідує, що 19.08.2024 співробітники поліції зупинили автомобіль «Kia Cerato», д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , за порушення правил дорожнього руху, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП. Після розгляду адміністративної справи за ч. 1 ст. 122 КУпАП, працівники поліції виявили у водія ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння, та запропонували останньому пройти огляд на стан сп`яніння, на що ОСОБА_1 відмовився, зазначивши, що дуже поспішає на роботу. Після чого працівник поліції відразу направився до службового автомобіля та почав складати протокол про адміністративне правопорушення.
В подальшому, як вбачається з відеозапису, продовжуючи складення протоколу про адміністративне правопорушення, на уточнюючі запитання працівників поліції ОСОБА_1 повідомив поліцейських про те, що він не відмовляється від проходження огляду на стан сп`яніння, згоден його пройти та про те, що він потребує правової допомоги і що викликав адвоката на місце зупинки транспортного засобу. У відповідь на прохання ОСОБА_1 працівники поліції повідомили, що рішення змінити не можливо, ними вже складається протокол про відмову від проходження огляду, ОСОБА_1 потрібно було відразу погоджуватись на проходження огляду. Також працівники поліції зазначили, що адвоката вони чекати не будуть, він їм не потрібен, ОСОБА_1 може чекати кого завгодно, і взагалі розгляд справи про адміністративне правопорушення закінчено, а тому відсутні будь-які підстави щоб вони чекали адвоката.
У подальшому ОСОБА_1 повторно повідомив поліцейським, що він не заперечує проти огляду на стан наркотичного сп`яніння, бажає подати клопотання, але наполягав на присутності свого захисника.
Проте, поліцейським, незважаючи на це, складено протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП, пункт 2.5 Правил дорожнього руху України, відносно ОСОБА_4 на підставі тих заперечень проти огляду, яких він висловлював до цього та без урахування, що ОСОБА_1 просив не порушувати його право на правову допомогу від захисника.
Порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, визначений Інструкцією, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, не передбачає обов`язкову участь захисника під час огляду водія на стан сп`яніння за допомогою спеціального технічного засобу та безпосередньо в закладах охорони здоров`я. Крім того, з положень статей 256, 268, 271 КУпАП випливає, що особа може користуватися юридичною допомогою адвоката при розгляді справи про адміністративне правопорушення. Таке право особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз`яснюється при складенні протоколу про адміністративне правопорушення, про що у ньому робиться відмітка.
Отже, процедура огляду на стан сп`яніння (до складання протоколу про адміністративне правопорушення) є суто технічною, а не юридичною, а тому вимога ОСОБА_1 щодо участі захисника під час цієї процедури не ґрунтується на вимогах закону.
Разом з тим, згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.
Таким чином, з часу констатації працівниками поліції наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп`яніння та висунення йому вимоги пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі, вчинені ОСОБА_1 дії для відтермінування проходження ним такого огляду під приводом прибуття на місце зупинки адвоката, не вплинули на реальну можливість проходження огляду на стан наркотичного сп`янніння в медичному закладі.
Тобто така поведінка ОСОБА_1 з урахуванням прибуття захисника на місце зупинки транспортного засобу не призвела до втрати доказового значення результатів відповідного огляду в закладі охорони здоров`я протягом 2-х годин з моменту встановлення підстав для його здійснення.
Крім того, з урахуванням наведених обставин, у працівників правоохоронних органів не було достатніх підстав для висновку про умисне штучне створення ОСОБА_1 умов для порушення строку проведення огляду в медичному закладі й унеможливлення використання надалі одержаних таким чином результатів у адміністративному процесі, тобто про його зловживання правом з метою уникнення передбаченої законом відповідальності.
Незважаючи на це, поліцейські зазначили, що відмова ОСОБА_1 вже зафіксована і протокол складений.
Апеляційний суд, з урахуванням встановлених обставин, констатує, що складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 було передчасним, а надана ОСОБА_1 згода на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі відбулося без порушення строку (часу) реального проведення огляду в медичному закладі, а відмова поліцейських доставити ОСОБА_1 до медичного закладу після вираження ним згоди на проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, не узгоджується з вимогами Інструкції, яка затверджена наказом Міністерства внутрішніх справ, Міністерства охорони здоров`я України від 9 листопада 2015 року № 1452/735, а також ст. 266 ч.4 КУпАП.
При таких обставинах відеозаписом, який є об`єктивним доказом у справі, не підтверджується факт відмови водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку, що є обов`язковою складовою об`єктивної сторони складу адміністративного правопорушення за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проте, місцевий суд на це уваги не звернув, поверхово і без наявності належних об`єктивних доказів визнав ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Отже, суд першої інстанції не в повній мірі виконав вимоги ст. 245, 280 КУпАП щодо всебічного, повного і об`єктивного з`ясування обставин справи з метою встановлення, чи було вчинено адміністративне правопорушення та чи винна дана особа в його вчиненні.
Судовий розгляд справ повинен відповідати загальним принципам, а саме: верховенство права, законність, рівність перед законом і судом, повага до людської гідності, забезпечення права на свободу та особисту недоторканість, презумпція невинуватості та забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості, тощо.
Особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
За встановлених обставин апеляційний суд приходить до переконання, що доводи апеляційної скарги захисника частково заслуговують на увагу.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки матеріалами справи спростовано факт відмови його від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння відповідно до встановленого законом порядку.
Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту.
Таким чином, підсумовуючи вище викладене, апеляційний суд приходить до висновку, що матеріалами справи не підтверджено, поза розумним сумнівом, що ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху України, оскільки відповідно до змісту ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь, тому постанову Святошинського районного суду міста Києва від 14.03.2025 необхідно скасувати та закрити провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,-
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Волкова Павла Олександровича - задовольнити.
Постанову Святошинського районного суду м. Києва від 14 березня 2025 року щодо ОСОБА_1 - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя О.М. Рудніченко
Оригінал: reyestr.court.gov.ua