Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №620/15547/24 — Чернігівський окружний адміністративний суд

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 року Чернігів Справа № 620/15547/24

Чернігівський окружний адміністративний суд під головуванням судді Ткаченко О.Є., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії,

У С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, в якому просить:

визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо зарахування ОСОБА_1 періодів роботи з 13.06.1978 по 21.07.1994 у Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні у подвійному розмірі;

зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області зарахувати ОСОБА_1 періоди роботи з 13.06.1978 по 21.07.1994 у Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні у подвійному розмірі та перерахувати пенсію з 24.10.2024.

В обґрунтування позову зазначив, що у період з 13.06.1978 по 21.07.1994 роки працював у Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні, відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» має право на зарахування стажу роботи в цей період у подвійному розмірі, проте, відповідач протиправно відмовив у здійсненні відповідного перерахунку.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20.12.2024 позовну заяву залишено без руху через невідповідність вимогам процесуального законодавства.

Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачам строк для подання відзиву.

Ухвала суду про відкриття провадження у справі від 04.03.2025 надіслана відповідачу через систему «Електронний суд» та доставлена до його електронного кабінету 05.03.2025, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа. Також позовна заява з додатками доставлена до електронного кабінету відповідача 25.11.2024. Правом для подання відзиву у встановлений судом п`ятнадцятиденний строк відповідач не скористався.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами відповідно до частини 6 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив таке.

ОСОБА_1 з 20.11.2002 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Чернігівській області та отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2 відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Позивач 24.10.2024 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України із заявою щодо перерахунку пенсії з урахуванням при її обчисленні періодів роботи в Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні з 13.06.1978 по 21.07.1994 у подвійному розмірі.

Листом від 06.11.2024 відповідач повідомив про відсутність підстав для пільгового обчислення стажу роботи, оскільки зміни в статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» щодо пільгового обчислення стажу роботи у психіатричних закладах набули чинності 15.08.2003, пенсія за віком ОСОБА_1 призначена 21.11.2002 до внесення змін і після призначення пенсії заявник не працював (не набув право на перерахунок пенсії) (а.с. 16).

Відповідно до форм РС-право страховий стаж позивача складає 31 рік 8 місяців 28 днів, зокрема періоди роботи за Списком №2 (з 13.06.1978 по 31.12.1991, з 01.01.1992 по 21.07.1994) розраховані в однократному розмірі (а.с. 18 зворот).

Вважаючи відмову відповідача протиправною позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 46 Конституції України визначено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Отже, конституційне право на соціальний захист включає і право громадян на забезпечення їх у старості. Пенсія за віком, за вислугу років та інші її види, що призначаються у зв`язку з трудовою діяльністю, заслужені попередньою працею і є однією з форм соціального захисту. Цим визначається зміст і характер обов`язку держави стосовно тих громадян, які набули право на одержання пенсії. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

За приписами пункту 6 частини 1 статті 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України від 05.11.1991 №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» та Законом України від 09.07.2003 №1058-IV «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» визначено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Відповідно до приписів частини 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.

За визначенням, наведеним у частині 3 статті 24 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.

Пільги по обчисленню стажу за роботу в деяких медичних закладах встановлює стаття 60 Закону України "Про пенсійне забезпечення" №1788-XII від 05.11.1991 (далі по тексту - Закон №1788-XII).

Статтею 60 Закону №1788-XII (у редакції на дату введення в дію та чинній на час призначення пенсії позивачу) було передбачено, що робота в лепрозорних і протичумних закладах, у закладах (відділеннях) по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних закладів зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Законом України від 10.07.2003 №1110-IV, що набрав чинності 15.08.2003, внесені зміни до статті 60 Закону №1788-XII шляхом викладення тексту статті в такій редакції: "Робота в лепрозорних і протичумних закладах охорони здоров`я, у закладах (відділеннях) з лікування осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, в інших інфекційних закладах (відділеннях) охорони здоров`я, у патолого-анатомічних і реанімаційних відділеннях закладів охорони здоров`я, а також у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі".

З 01.01.2004 набрав чинності Закон України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон №1058-IV), який визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду.

У силу пункту 16 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Згідно із частиною 1 статті 43 Закону №1058-IV перерахунок пенсій за віком, по інвалідності, в разі втрати годувальника, за вислугу років, призначених до набрання чинності цим Законом, здійснюється за нормами цього Закону на підставі документів про вік, страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час перерахунку в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло раніше, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.

Відповідно до частини 1 статті 44 Закону №1058-IV призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.

Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.

Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.

Частиною 4 статті 45 Закону №1058-IV визначено, що перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п`ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки:

у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа;

у разі настання обставин, які тягнуть за собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.

Як встановлено судом позивач отримує пенсію за віком з 20.11.2002.

Відповідно до довідки КЛПЗ «Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня» від 08.11.2017 №171 позивач працював в Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні з 13.06.1978 по 14.05.1980 на посаді санітара відділення №7 та з 15.05.1980 по 21.07.1994 на посаді санітара–платного відділення №7, що також підтверджується записами в трудовій книжці ОСОБА_1 та не заперечується пенсійним органом.

Суд зазначає, що у даній справі відсутній спір щодо періоду роботи позивача в Чернігівській обласній психіатричній лікарні з 13.06.1978 по 21.07.1994. Предметом спору є зарахування стажу роботи в цей період в подвійному розмірі.

Судом встановлено, що статтею 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (в редакції, чинній на дату призначення позивачу пенсії 20.11.2022) передбачалось, що робота в лепрозорних і протичумних закладах, у закладах (відділеннях) по лікуванню осіб, заражених вірусом імунодефіциту людини або хворих на СНІД, у патологоанатомічних і реанімаційних відділеннях лікувальних закладів зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Таким чином, станом на дату призначення пенсії були відсутні підстави для зарахування періоду роботи позивача в Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні в подвійному розмірі з 13.06.1978 по 21.07.1994.

Водночас як вже зазначалося судом Законом України «Про внесення зміни до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 10.07.2003 №1110-IV (набрав чинності 15.08.2003), вказану статтю викладено у новій редакції, за змістом якої робота, зокрема у психіатричних закладах охорони здоров`я зараховується до стажу роботи у подвійному розмірі.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 22.02.200 №1489-ІІІ «Про психіатричну допомогу» заклад з надання психіатричної допомоги - психіатричний, наркологічний чи інший спеціалізований заклад охорони здоров`я, центр, відділення, кабінет тощо, інші заклади та установи будь-якої форми власності, діяльність яких пов`язана з наданням психіатричної допомоги.

Психіатрична допомога - комплекс спеціальних заходів, спрямованих на обстеження стану психічного здоров`я осіб на підставах та в порядку, передбачених цим Законом та іншими законами України, профілактику, діагностику психічних розладів, лікування, нагляд, догляд, медичну та психологічну реабілітацію осіб, які страждають на психічні розлади, у тому числі внаслідок вживання психоактивних речовин.

Відтак, Чернігівська обласна психоневрологічна лікарня є закладом надання психіатричної допомоги.

У зв`язку із численними зверненнями громадян щодо зарахування в подвійному розмірі до стажу роботи при призначенні пенсії періодів роботи працівників в протитуберкульозних кабінетах, психіатричних кабінетах та кабінетах інфекційних захворювань, психоневрологічних відділеннях та у психіатричних бригадах швидкої допомоги, Міністерством праці та соціального політики України, Міністерством охорони здоров`я України та Пенсійним фондом України опубліковано спільний лист від 29.12.2005, відповідно до якого протитуберкульозні кабінети, психіатричні кабінети, кабінети інфекційних захворювань, психоневрологічні відділення, психіатричні бригади швидкої допомоги відносяться до таких, час роботи в яких зараховується до стажу роботи в подвійному розмірі.

Згідно з частиною 1 статті 98 Закону №1788-XII перерахунок пенсії провадиться на підставі документів про вік, стаж, заробіток та інших, наявних на час перерахунку в пенсійній справі, а також додаткових документів, поданих пенсіонером на час перерахунку.

Зміни, якими викладено статтю 60 Закону №1788-XII у новій редакції, набрали чинності з 15.08.2003, а тому у разі звернення особи (виникнення права на перерахунок пенсії) за перерахунком пенсії після 15.08.2003 період роботи у визначених статтею 60 Закону №1788-ХІІ закладах зараховується до стажу роботи в подвійному обчисленні, незалежно від того, коли особа працювала у цих закладах.

Отже, за правилами статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та в силу приписів пункту 16 Розділу XV «Прикінцеві положення» Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» період роботи у психіатричних закладах охорони здоров`я підлягає зарахуванню до стажу роботи у подвійному розмірі незалежно від того, чи існувала така редакція статті 60 Закону №1788-XII на дату призначення позивачу пенсії.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд доходить до переконання про наявність порушення прав позивача з боку відповідача щодо відмови у перерахунку його пенсії з урахуванням стажу роботи у Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні з 13.06.1978 по 21.07.1994 у подвійному розмірі. При цьому право на такий перерахунок позивач має з 01.11.2024 (з першого числа наступного місяця, оскільки заява про перерахунок ним подана 24.10.2024).

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В силу частини 3 статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на викладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд вважає, що наявні правові підстави для задоволення позовних вимог частково.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Матеріалами справи підтверджується сплата позивачкою судового збору у розмірі 969,00 грн (а.с. 6).

Згідно із частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь позивача належить стягнути сплачений ним при поданні позовної заяви судовий збір у розмірі 900,00 грн відповідно до частини задоволених вимог.

Керуючись статтями 241–246, 255, 263, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною відмови та зобов`язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи у Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні з 13.06.1978 по 21.07.1994 у подвійному розмірі.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням стажу роботи у Чернігівській обласній психоневрологічній лікарні за період з 13.06.1978 по 21.07.1994 у подвійному розмірі з 01.11.2024.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 900 (дев`ятсот) грн 00 коп. відповідно до частини задоволених вимог.

Рішення суду набирає законної сили в порядку статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення суду. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області (вул.П`ятницька, 83А, м.Чернігів, Чернігівський р-н, Чернігівська обл., 14005, код ЄДРПОУ 21390940).

Повний текст рішення суду складено 27 лютого 2026 року.

Суддя Ольга ТКАЧЕНКО