Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №377/1259/25 — Славутицький міський суд Київської області

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

Справа №377/1259/25

Провадження №2/377/148/26

27 лютого 2026 року Славутицький міський суд Київської області у складі: головуючої – судді Теремецької Н.Ф., за участю секретаря судового засідання – Кононової Н.О., за відсутності учасників справи, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Славутичі в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

У С Т А Н О В И В:

12 грудня 2025 року до суду в підсистемі «Електронний суд» надійшла позовна заява, у якій позивач, від імені якого діє представник – адвокат Альховська І.Б., посилаючись на статті 11, 16, 20, 526, 610, 612, 615, 626-628, 1048, 1054 ЦК України, просить:

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 631267513 від 09.10.2019 у розмірі 117 081,83 гривень;

- стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» суму сплаченого судового збору.

В обґрунтування позову позивач послався на те, що 09.10.2019 між ОСОБА_1 та АТ «Альфа Банк» було укладено угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631267513. Відповідно до умов кредитного договору банк зобов`язувався надати позичальнику кредит, а позичальник зобов`язувалась в порядку та на умовах, визначених кредитним договором, повертати кредит, виплачувати проценти за користування кредитом, сплачувати комісію та інші передбачені платежі в сумі, строки та на умовах, що передбачені кредитним договором. Умовами кредитного договору передбачено, що у випадку невиконання позичальником умов договору, остання зобов`язана достроково виконати всі боргові зобов`язання перед банком протягом 30 календарних днів з дня отримання від банку інформації. Банк належним чином виконав свій обов`язок щодо надання позичальнику кредиту. 12 серпня 2022 року загальними зборами акціонерів АТ «Альфа Банк» затверджено рішення про зміну найменування АТ «Альфа Банк» на АТ «СЕНС БАНК». Запис про зміну найменування позивача внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 30 листопада 2022 року. З метою досудового, добровільного врегулювання спору, на адресу позичальника було направлено досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань, яка залишилась не виконаною. Позичальник своїх зобов`язань за кредитним договором належним чином не виконала, внаслідок чого станом на 09.09.2025 заборгованість за кредитним договором становить 117 081,83 гривень, яка підлягає стягненню з урахуванням положень статей 509, 525, 526, 527, 530, 598, 599, 610, 615, 629, 1048, 1054 ЦК України з відповідача на користь позивача (а. с. 3-6).

Ухвалою судді від 30 грудня 2025 року після виконання вимог, передбачених частиною шостою статті 187 ЦПК України, було прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи в порядку загального позовного провадження та призначено підготовче засідання на 05 лютого 2026 року (а. с. 72-73).

Ухвалою суду від 05 лютого 2026 року повернуто відповідачеві ОСОБА_1 без розгляду її відзив на позовну заяву та заяву про застосування строку позовної давності (а. с. 90-93).

Ухвалою суду від 05 лютого 2026 року закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду на 23 лютого 2026 року.

Позивач свого представника в призначене судове засідання не направив, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу до його електронного кабінету. В матеріалах справи знаходиться заява представника позивача Альховської І.Б., яка надійшла до суду в підсистемі «Електронний суд», в якій вона просила проводити судове засідання за відсутності представника позивача, позовні вимоги підтримала( а.с. 80).

Відповідач ОСОБА_1 в призначене судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце судового засідання повідомлена належним чином, про що свідчить довідка про доставку електронного документу до її електронного кабінету. 23 лютого 2026 року до суду в підсистемі «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому вона просила застосувати строк позовної давності та відмовити у задоволенні позовних вимог, а також просила розглянути справу за її відсутності( а.с. 122-124).

Згідно з частиною другою статті 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

З огляду на викладене, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Згідно з висновком, викладеним у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 05 вересня 2022 року у справі №1519/2-5034/11, та частин четвертої, п`ятої статті 268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 жовтня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа-Банк» із Анкетою-заявою про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк», копія якої додана до позовної заяви, в якій вона зазначила свої персональні дані, такі як: ПІБ, дата народження, ІПН, дані свого паспорта, адресу реєстрації та фактичного проживання, номер мобільного телефону, фінансові дані, сімейний стан, та просила відкрити їй поточний рахунок на її ім`я, в порядку передбаченому чинним законодавством України та відповідно до умов договору (зв. ст. а. с. 63).

В пункті 2 Анкети-заяви про акцепт Публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про банківське обслуговування фізичних осіб у АТ «Альфа-Банк» зазначено, що підписанням цього акцепту ОСОБА_1 підтвердила акцепт Публічної пропозиції та укладення договору між нею та АТ «Альфа-Банк» на умовах, викладених в Публічній пропозиції та додатках до договору, що розміщені на веб-сторінці банку www.alfabank.ua або у разі її подальшої зміни - за іншою електронною адресою, що буде вказана в договорі; підтвердила, що в день підписання цього акцепту отримала примірник договору та всіх додатків до нього.

09 жовтня 2019 року ОСОБА_1 підписала Заяву (акцепт) № 248.631267513.111; 227.631267513.111 про прийняття пропозиції укласти договір страхування з ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ», в якій зазначила, що ознайомилась з Правилами страхування, ознайомилась та згодна з порядком укладення договору і умовами страхування, визначеними в Пропозиції (оферті) укласти договір страхування в ПрАТ «СК «АЛЬФА СТРАХУВАННЯ» (а. с. 64).

09 жовтня 2019 року ОСОБА_1 підписала Оферту на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631267513, підписанням якої запропоновувала АТ «Альфа-Банк» укласти угоду про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», укладеного між нею та банком (а. с. 63).

Отже, підписання ОСОБА_1 . Оферти на укладення угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії, а банком прийняття пропозиції (акцепту), свідчить про фактичне укладення між сторонами Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної лінії, яка є невід`ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичної особи в АТ «Альфа-Банк», укладеного між банком та позичальником.

Відповідно до розділу І «Тип та мета кредиту» Угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії № 631267513 (далі – угода № 631267513), тип кредиту - кредитування рахунку та встановлення відновлювальної кредитної лінії. Найменування продукту – «Максимум», мета кредиту - для особистих потреб.

В розділі ІІ «Умови обслуговування кредитної картки» угоди № 631267513 ОСОБА_1 просила випустити їй міжнародну платіжну карту MasterCard DEBIT WORLD строком дії 5 років з моменту випуску.

Згідно з пунктом ІІІ «Умови надання кредитної лінії» угоди № 631267513 ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 гривень. Процентна ставка за користування коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та/або операцій зняття коштів готівкою становить 39,99 % річних; тип процентної ставки - фіксована.

Згідно з розділом ІV «Умови сплати платежів, визначених Угодою/договором» Угоди № 631267513, обов`язковий мінімальний платіж встановлений у розмірі 5 % від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 гривень.

Перед укладенням угоди № 631267513 09 жовтня 2019 року ОСОБА_1 підписала паспорт споживчого кредиту АТ «Альфа-Банк», в якому викладені основні умови кредитування з урахування побажань споживача, інформація щодо реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту (а. с. 65).

Укладений між сторонами договір відповідає вимогам закону, а тому позивач, надавши позичальнику ОСОБА_1 ліміт кредитної лінії у розмірі 200 000 гривень, де процентна ставка за користування кредитним коштами відновлювальної кредитної лінії при вчиненні торгових операцій та операцій зняття коштів готівкою встановлена у розмірі 39,99 % річних, відкрив на ім`я відповідача кредитний рахунок з відновлювальною кредитною лінією до 200 000 гривень з випуском міжнародної платіжної карти MC Debit World строком дії 5 років з моменту випуску.

Як вбачається з Витягу з державного реєстру банків № В/27-0010/103281 від 02.12.2022, 01.12.2022 Акціонерне товариство «Альфа-Банк» змінило найменування на Акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (а. с. 38).

Згідно із статтею 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки (частина перша). Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої).

Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно з вимогами частини четвертої статті 203 ЦК України правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

За змістом статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.

У частині першій статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до частин першої статей 626, 628, 629 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно з частинами першою, другою статті 641 ЦК України пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до частини першої статті 642 ЦК України відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.

За змістом частини другої цієї статті якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказано у пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Особа, яка зробила пропозицію укласти договір (оферту), у разі беззастережного акцепту цієї пропозиції його адресатом автоматично стає стороною в договірному зобов`язанні.

Акцептом визнається відповідь особи, якій адресована оферта, про її прийняття. Акцепт повинен бути повним і беззастережним. Мовчання за загальним правилом не є акцептом, якщо інше не випливає із закону, звичаю ділового обороту або з колишніх ділових відносин сторін. Мовчання можна вважати акцептом лише тоді, коли це прямо передбачено договором або законом.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 1049 цього Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 631267513 та виписки по рахунку за кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 09.10.2019 по 30.09.2025, доданих до позовної заяви, вбачається, що відповідач користувалася грошовими коштами у АТ «СЕНС БАНК», але несвоєчасно погашала заборгованість, останній платіж на погашення заборгованості було здійснено відповідачем лише у липні 2022 року, в зв`язку з чим заборгованість за кредитним договором № 631267513 від 09.10.2019 станом на 30.09.2025 становить 117 081,83 гривень, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 44 594,16 гривень; заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 18 879,60 гривень; заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 53 608,07 гривень (а. с. 52-56).

Виписка по рахунку за кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 09.10.2019 по 30.09.2025 є належним доказом щодо заборгованості за кредитним договором відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04 липня 2018 року №75.

Відповідач у відзиві на позовну заяву не оспорює укладення нею договору, отримання кредитної картки та кредиту у виді кредитної лінії, не надала доказів на спростування наданих банком розрахунків, а також не надала власних розрахунків.

10 липня 2025 року позивачем було направлено на адресу відповідача досудову вимогу щодо виконання договірних зобов`язань за кредитним договором № 631267513, надавши можливість останній добровільно сплатити заборгованість протягом 30 днів, яка залишилась невиконаною на час подання позовної заяви (а. с. 35-36).

23 лютого 2026 року до суду в підсистемі «Електронний суд» від відповідача ОСОБА_1 разом із відзивом на позовну заяву надійшла заява, в якій вона просила застосувати строк позовної давності, оскільки останній платіж за кредитним договором було здійснено відповідачем у червні або липні 2022 року, тому з моменту можливого платежу минуло більше трьох років ( а.с. 122-123).

Заява відповідача ОСОБА_1 про застосування строків позовної давності задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Статтею 256 ЦК України унормовано, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За приписами статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частини перша та п`ята статті 261 ЦК України).

Установлення часових меж судового захисту порушеного права забезпечує правову стабільність та сприяє усуненню правової невизначеності. Позовна давність спонукає учасників правовідносин до вчинення дій, спрямованих на захист порушених прав, у чітко визначені строки, які мають бути розумними.

За загальним правилом позовна давність триває безперервно з моменту усвідомлення учасником правовідносин порушення його права і до спливу цього строку звернення до суду.

Законодавство може визначати певні обставини, які впливають на перебіг позовної давності і змінюють порядок її обчислення. До таких обставин відноситься зупинення перебігу позовної давності та її переривання, що передбачено статями 263 та 264 ЦК України.

Згідно з частиною першою статті 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку.

Відповідно до частини третьої статті 264 ЦК України після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Позивач звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача 12 грудня 2025 року, де просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 631267513 від 09.10.2019 у розмірі 117 081,83 гривень (а. с. 3-6).

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором № 631267513 та виписки по рахунку за кредитною карткою World Debit Mastercard за період з 09.10.2019 по 30.09.2025, доданих до позовної заяви, вбачається, що останній платіж на погашення заборгованості було здійснено відповідачем у 07 липня 2022 року (а. с. 52-62).

Під час дії карантину та воєнного стану законодавець застосував нову конструкцію, якою тимчасово доповнив перелік обставин, які впливають на перебіг позовної давності, а саме продовження позовної давності.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» (далі - Закон № 540-IX) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 12, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Цей Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Відтак початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме з моментом набрання чинності 02 квітня 2020 року Законом № 540-IX.

Подібний правовий висновок висловила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 910/18489/20 (провадження № 12-46гс22).

Строк дії карантину неодноразово продовжувався, а відмінений він був з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Отже, під час дії карантину позовна давність була продовжена з 02 квітня 2020 року до 30 червня 2023 року.

Поряд із цим, Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» було введено воєнний стан в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Надалі строк дії воєнного стану в Україні неодноразово продовжувався Указами Президента України, цей стан триває до теперішнього часу.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» (далі - Закон № 2120-ІХ) розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено пунктом 19, згідно з яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії. Закон № 2102-IX набрав чинності 17 березня 2022 року.

Надалі Законом України від 08 листопада 2023 року № 3450-ІХ «Про внесення змін до ЦК України щодо вдосконалення порядку відкриття та оформлення спадщини» (далі Закон № 3450-ІХ) пункт 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України викладено в новій редакції, відповідно до якої у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Закон № 3450-ІХ набрав чинності 30 січня 2024 року.

Таким чином, в умовах дії воєнного стану строк звернення до суду (позовна давність) було продовжено від початку воєнного стану до 29 січня 2024 року, а після 30 січня 2024 року перебіг такого строку зупинився.

Отже, в разі якщо позовна давність не спливла станом на 02 квітня 2020 року, то цей строк звернення до суду спочатку було продовжено (до 30 червня 2023 року - на строк дії карантину, а надалі до 29 січня 2024 року - на строк дії воєнного стану), а з 30 січня 2024 року перебіг строку звернення до суду зупинився на строк дії воєнного стану.

Вказаний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 (провадження № 12-19гс25).

04 вересня 2025 року набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України щодо поновлення перебігу позовної давності, згідно з яким пункт 19 розділу виключено. Набрання чинності Законом фактично скасувало призупинення строків, повернувши застосування загального та спеціальних строків позовної давності, встановлених ЦК України.

Таким чином, звернення до суду позивачем 12 грудня 2025 року з позовними вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором за період з 09 жовтня 2019 року по 30 вересня 2025 року, тобто без обмеження останніми трьома роками, що передували подачі позову, є обґрунтованим.

За таких обставин суд дійшов висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість за кредитним договором № 631267513 від 09.10.2019 в розмірі 117 081 гривня 83 копійки, яка складається із: заборгованості за тілом кредиту в розмірі 44 594 гривні 16 копійок; заборгованості за простроченим тілом кредиту в розмірі 18 879 гривень 60 копійок; заборгованості за процентами за користування кредитом у розмірі 53 608 гривень 07 копійок.

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з того, що позивачем сплачено судовий збір в розмірі 2 422,40 гривень, то з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 422,40 гривень.

На підставі викладеного, керуючись статтями 258-259, 263-265 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» заборгованість за кредитним договором № 631267513 від 09.10.2019 в розмірі 117 081 гривня 83 копійки.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «СЕНС БАНК» судові витрати по оплаті судового збору в розмірі 2 422 гривні 40 копійок.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного суду. Апеляційна скарга може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Акціонерне товариство «СЕНС БАНК», код ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 100.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Повне рішення суду складено 27 лютого 2026 року.

Суддя Н. Ф. Теремецька