Вирок від 26 лютого 2026 р. у справі №375/406/26 — Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/406/26

Провадження № 1-кп/375/106/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року селище Рокитне

Рокитнянський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с. Рокитне у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду за відсутності учасників судового провадження кримінальне провадження № 12026116250000007, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 07.02.2026 відносно:

ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки смт. Рокитне Рокитнянського району Київської області, громадянки України, з середньо-спеціальною освітою, не працюючої, неодруженої, яка має на утриманні трьох неповнолітніх дітей: сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дочку ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживає без реєстрації за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , особа з інвалідністю ІІІ групи, раніше не судимая,

у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку за таких обставин.

ОСОБА_3 06 лютого 2026 року, близько 19 год. 23 хв., перебуваючи по вулиці Ентузіастів в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області, поблизу автобусної зупинки, знайшла шляхом підбору частини полімерного блістеру фабричної упаковки з написом «Мето» в якому знаходились 2 (дві) пігулки білого кольору, зрозумівши, що дана речовина являє собою наркотичний засіб.

В цей час у ОСОБА_3 виник кримінальний протиправний намір, направлений на незаконне придбання та подальше зберігання наркотичного засобу, для власного вживання, без мети збуту.

Реалізуючи свій кримінальний протиправний намір, ОСОБА_3 , знаючи властивості та способи вживання наркотичного засобу, діючи з умислом направленим на незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, для власного вживання, без мети збуту, поклала частину полімерного блістеру фабричної упаковки з написом «Мето» в якому знаходились 2 (дві) пігулки білого кольору до лівої кишені своєї куртки, в яку остання була одягнена, чим вчинила незаконне придбання та зберігання наркотичного засобу, без мети збуту.

В подальшому, 06.02.2026 близько 19 год. 23 хв. за адресою: вул. Ентузіастів в селищі Рокитне Білоцерківського району Київської області під час перевірки документів та огляду особистих речей ОСОБА_3 працівниками Білоцерківського районного управління поліції ГУ НП в Київській області виявлено та вилучено частину полімерного блістеру фабричної упаковки з написом «Мето» в якому знаходились 2 (дві) пігулки білого кольору.

Згідно висновку експерта № СЕ-19/111-26/6460-НЗПРАП від 12.02.2026 року, надані на дослідження 2 (дві) таблетки білого кольору в блістері містять наркотичний засіб, обіг якого обмежено - метадон (фенадон). Загальна маса метадону (фенадону) у таблетках становить 0,044 г.

Метадон (фенадон) згідно Списку № 1 «Наркотичні засоби, обіг яких обмежено» Таблиці II Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України № 770 від 06.05.2000, є наркотичним засобом обіг, якого обмежено.

Згідно наказу Міністерства охорони здоров?я України № 188 від 01.08.2000 «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу» та Таблиці № 2 «Невеликі, великі та особливо великі розміри психотропних речовин, що знаходяться у незаконному обігу», маса метадону (фенадону) в перерахунку на суху речовину до 0,02 г вважається невеликими розмірами.

Таким чином, вказані дії ОСОБА_3 згідно з обвинувальним актом кваліфіковано за ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Обвинувальний акт відносно ОСОБА_3 в порядку ст. 302 КПК України надійшов до суду з клопотанням прокурора про його розгляд у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Зі змісту заяви обвинуваченої ОСОБА_3 , яка була складена в присутності захисника адвоката ОСОБА_7 , вбачається, що обвинувачена беззаперечно визнає свою винуватість у вчиненні інкримінованого їй кримінального проступку, погоджується із встановленими досудовим розслідуванням обставинами, ознайомлена з обмеженням права апеляційного оскарження згідно з ч. 2ст. 302 КПК України, надавла свою згоду на розгляд обвинувального акта без її участі, у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні.

Обвинувальний акт розглядається у спрощеному провадженні без проведення судового розгляду в судовому засіданні за відсутності учасників судового провадження, на підставі вивчення обвинувального акту та доданих до нього матеріалів із ухваленням вироку без зазначення доказів на підтвердження встановлених обставин відповідно до ч. 2 ст. 382 КПК України.

Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України не здійснювалось.

Дослідивши зібрані досудовим розслідуванням у справі докази та проаналізувавши їх у їхній сукупності, суд вважає, що органами досудового розслідування правильно кваліфіковані дії ОСОБА_3 , оскільки вона вчинила кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, тобто умисні дії, які виразились у незаконному придбанні та зберіганні наркотичних засобів, без мети збуту.

Призначаючи покарання обвинуваченій суд враховує, що вона обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, є особою з інвалідністю ІІІ групи, не працює, не одружена, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, раніше не судимая, на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває, має місце постійної реєстрації, разом з цим за місцем реєстрації не проживає.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченої у відповідності до вимог ст. 66 КК України суд визнає щире каяття та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченої у відповідності до вимог ст. 67 КК України судом не встановлено.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

Згідно роз`яснень п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 «Про практику призначення судами кримінального покарання» від 24 жовтня 2003 року, «Призначаючи покарання у кожному конкретному випадку суди зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини справи, що пом`якшують і обтяжують покарання. Особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів».

Крім того, необхідно враховувати позицію Конституційного Суду України, викладену у рішенні №15-рп/2004 від 02 листопада 2004 року, відповідно до якої окремим виявом справедливості є питання відповідності покарання вчиненому злочину; категорія справедливості передбачає, що покарання за злочин повинно бути домірним злочину. Справедливе застосування норм права - є передусім недискримінаційний підхід, неупередженість. Це означає не тільки те, що передбачений законом склад злочину та рамки покарання відповідатимуть один одному, а й те, що покарання має перебувати у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного і особою винного.

Санкція ч. 1 ст. 309 КК України передбачає мінімальне покарання у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 17000 грн., який відповідно до ч. 1 ст. 26 КВК України засуджений зобов`язаний сплатити штраф у місячний строк після набрання вироком суду законної сили і повідомити про це кримінально-виконавчій інспекції за місцем проживання шляхом пред`явлення документа про сплату штрафу.

З матеріалів кримінального провадження вбачається, що ОСОБА_3 є особою з інвалідністю ІІІ групи, має на утриманні трьох неповнолітніх дітей, є працездатною, але не працює та не навчається. Отже, за таких обставин, суд вважає, що призначення покарання у виді штрафу, навіть в мінімальній межі кримінального закону, є для ОСОБА_3 надмірним тягарем, яке вона не зможе виконати з об`єктивних причин. Таким чином, суд вважає, що застосування покарання у виді штрафу не буде ефективним заходом примусу для виправлення ОСОБА_3 , а також запобігання вчиненню нею нових кримінальних правопорушень.

Покарання у виді виправних робот суд не застосовує, оскільки обвинувачена місця постійної роботи не має, таке покарання отже не може бути застосовано у розумінні ст. 57 КК України.

Інше покарання у виді обмеження волі суд не застосовує, оскільки воно не є дієвим заходом примусу для виправлення ОСОБА_3 ..

З урахуванням наведеного, суд вважає призначення покарання у виді пробаційного нагляду на певний строк є необхідним та дієвим заходом примусу для виправлення ОСОБА_3 , оскільки відсутні відомості щодо неї, які давали б підстави стверджувати про її підвищену суспільну небезпеку, як особистості.

За таких даних про особу обвинуваченої, з урахуванням обставин, які пом`якшують покарання, відсутності обставин, що його обтяжують, а також з врахуванням сукупності обставин, які характеризують особу винної, суд, реалізуючи принцип законності, справедливості та індивідуалізації покарання, вважає за необхідне призначити обвинуваченій покарання у виді пробаційного нагляду в межах санкції статті обвинувачення, вважаючи його необхідним і достатнім для виправлення винного та попередження вчинення ним нових злочинів. При цьому, суд вважає за необхідне покласти на обвинувачену обов`язки, передбачені п. 1, 2, 3 ч. 2ст. 59-1 КК України.

Під час досудового розслідування в кримінальному провадженні проведено судову експертизу фахівцями Київського НДЕКЦ МВС України. Витрати, пов`язані з проведенням експертного дослідження № СЕ-19/111-26/6460-НЗПРАП від 12 лютого 2026 року в сумі 3565 гривень 60 копійок на підставі ст. 118 КПК України включаються судом у процесуальні витрати і підлягають стягненню з обвинуваченої ОСОБА_3 згідно з вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України.

Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлений.

Долю речових доказів необхідно вирішити в порядкуст. 100 КПК України.

Запобіжний захід стосовно обвинуваченої ОСОБА_3 не обирався і на даний час відсутні підстави для його обрання.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.373,374 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити покарання у виді пробаційного нагляду на строк 1 (один) рік.

Відповідно до ст. 59-1 КК України в період пробаційного нагляду покласти на ОСОБА_3 такі обов`язки:

- періодично з`являтись для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації,

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання,

- не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Строк відбування покарання рахувати з дня постановки ОСОБА_3 на облік уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні пов`язані із проведенням по справі експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів № СЕ-19/111-26/6460-НЗПРАП від 12 лютого 2026 року в сумі 3565 гривень 60 копійок (три тисячі п`ятсот шістдесят п`ять гривень 60 копійок).

Речові докази: наркотичний засіб метадон (фенадон) загальною масою 0,044 г., поміщений до спецпакету № 6631717, якій зберігається в кімнаті зберігання речових доказів ВП № 1 Білоцерківського РУП ГУНП в Київській області відповідно до квитанції про отримання на зберігання речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження № 35, номер книги обліку речових доказів, вилучених (отриманих) стороною обвинувачення під час здійснення кримінального провадження 233, порядковий номер: 35, - знищити.

Матеріали досудового розслідування кримінального провадження залишити при обвинувальному акті.

Копія вироку за результатами розгляду обвинувального акта щодо вчинення кримінального проступку не пізніше дня, наступного за днем його ухвалення, надсилається учасникам судового провадження.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок суду першої інстанції, ухвалений за результатами спрощеного провадження в порядку, передбаченому статтями 381 та 382 цього Кодексу, не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження за відсутності учасників судового провадження, недослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини.

Якщо вирок було ухвалено без виклику особи, яка його оскаржує, в порядку, передбаченому статтею 382 цього Кодексу, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Суддя ОСОБА_1