Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №580/14090/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року справа № 580/14090/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Гайдаш В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

22 грудня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі – відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі – відповідач 2), в якому просить:

- визнати протиправними та скасувати рішення від 28.08.2025р. №262540019779 Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, призначити пенсію за віком ОСОБА_1 з урахування до страхового стажу період з 06.02.1997р. по 30.04.2001 р. відповідно трудової книжки від 27.09.1982р. серія НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, виплатити недоотриману пенсію ОСОБА_1 починаючи з 19.08.2025р.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивачкою зазначено, що при досягненні пенсійного віку вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України через веб-портал із заявою про призначення пенсії за віком, проте її заяву було перенаправлено за принципом екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області, за результатами розгляду якої прийнято рішення від 28.08.2025р. №262540019779 про відмову у призначенні пенсії у звязку з неврахувнням до страхового стажу період роботи з 06.02.1997 по 30.04.2001 відповідно до трудової книжки від 27.09.1982р. серія НОМЕР_2 . Позивач зазначає, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу, неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини адміністрації підприємства, що не може бути підставою для позбавлення особи її конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії за віком.

Ухвалою суду від 29.12.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

Відповідач 1 - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області подало відзив на адміністративний позов у якому зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, та просить суд відмовити в їх задоволенні повністю, виходячи з наступного. За результатами розгляду документів, доданих позивачкою до заяви про призначення пенсії, встановлено, що страховий стаж становить 28 років 5 місяців 5 днів. До страхового стажу не зараховано період роботи з 06.02.1997 по 30.04.2001 відповідно до трудової книжки від 27.09.1982 НОМЕР_3 , оскільки відсутні підстави звільнення з роботи.

Відповідач 2 - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві, подало відзив на адміністративний позов у якому зазначає, що позовні вимоги є необґрунтованими та безпідставними, та просить суд відмовити в їх задоволенні повністю, виходячи з наступного. 08.07.2025 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Заява розглядались за принципом екстериторіальності в порядку єдиної черги завдань та Єдиної черги спеціалістів Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області, яким винесено рішення № 262540019779 від 16.07.2025 про відмову у призначенні пенсії, у якому зазначено наступне. Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 08.07.2025. Пенсійний вік визначений статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 60 років. Вік заявника 60 років 2 місяці 8 днів. Необхідний страховий стаж відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" становить 32 роки. Страховий стаж особи становить 15 років 7 місяців 5 днів. Результати розгляду документів, доданих до заяви: за доданими документами до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 27.09.1982 року, оскільки на першій (титульній) сторінці трудової книжки записи про зміну прізвища не підтверджені свідоцтвом про шлюб, а також диплом НОМЕР_4 від 28.06.1991 року та свідоцтво про народження дитини серія НОМЕР_5 від 18.12.1998 року. Необхідно надати свідоцтво про шлюб або свідоцтво про розлучення. Враховуючи вищевикладене відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" через відсутність необхідного страхового стажу.

Вивчивши доводи сторін, викладені у позовній заяві, поясненнях на позовну заяву та відзиві, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив таке.

У зв`язку з досягненням пенсійного віку ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_6 ) звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України через веб-портал із заявою про призначення пенсії за віком.

Заяву було перенаправлено за принципом екстериторіальності до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 28.08.2025 №262540019779 позивачці відмовлено у призначенні пенсії, через неврахування до страхового стажу період роботи з 06.02.1997р. по 30.04.2001 р. відповідно до трудової книжки від 27.09.1982р. серія НОМЕР_2 , оскільки відсутні підстави звідльнення з роботи.

Позивач, вважаючи такі дії відповідача протиправними, звернулася до суду з даним позовом.

Вирішуючи спір по суті суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09 липня 2003 року № 1058-ІV (далі –Закон № 1058-ІV) визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, а також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.

Відповідно до статті 1 Закону № 1058-IV страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов`язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов`язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески.

Згідно із статтею 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 № 637, визначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставах інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється на підставі показань свідків.

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження наявного трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які місять відомості про періоди роботи.

Пунктом 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637, встановлено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ та організацій або їх правонаступників, в яких має бути вказано період роботи, що зараховується до спеціального стажу, професія або посада, характер виконуваної роботи, первинні документи за час виконання роботи.

Аналіз наведених норм свідчить про те, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Проте, якщо у трудовій книжці не зазначені відомості про умови праці та характер виконуваної роботи, то для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Зі змісту трудової книжки позивачки вбачається, що 06.02.1997 вона була прийнята на посаду товарознавця до Приватного підприємства «Яблуко».

Згідно з записом № 426 трудової книжки 30.04.2021 позивачка звільнена з ПП «Яблуко», за власним бажанням згідно ст. 38 КЗпП України. Вказаний запис засвідчений двома печаткою ПП «Яблуко».

Верховний Суд у постанові від 18 листопада 2022 року за результатом розгляду справи № 560/3734/22 зазначив, що основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 лютого 2020 року у справі № 415/4914/16-а, від 21 травня 2020 року у справі № 550/927/17, від 16 червня 2020 року у справі № 682/967/17 та від 19 червня 2020 року у справі № 359/2076/17.

При цьому, обов`язок належного оформлення документів покладається не на працівника, а на роботодавця чи інших уповноважених осіб.

Верховним Судом у постанові від 06 лютого 2018 року у справі № 677/277/17 висловлено позицію, що відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, а тому недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Отже, органи пенсійного фонду зобов`язані діяти виключно в межах і у спосіб, визначених Конституцією та Законом № 1058-IV, а при вирішенні пенсійних питань - повно і неупереджено перевіряти надані документи.

Основним документом для підтвердження стажу є трудова книжка і лише за її відсутності або відсутності в ній потрібних відомостей застосовуються інші докази.

Формальні недоліки чи неточності у заповненні трудової книжки не можуть автоматично позбавляти особу набутого стажу, оскільки обов`язок належного ведення таких документів покладено на роботодавця, а не на працівника.

Отже, відмова у врахуванні спірного періоду роботи без всебічної перевірки та належної мотивації суперечить принципам законності, обґрунтованості та належного урядування і підлягає скасуванню.

Частиною першою статті 58 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, що Пенсійний фонд є органом, який здійснює керівництво та управління солідарною системою, загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням від нещасного випадку, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності та медичним страхуванням, забезпечує збирання, акумуляцію та облік страхових внесків, призначає пенсії та готує документи для її виплати, забезпечує своєчасне і в повному обсязі фінансування виплати пенсій, допомоги на поховання, виплат за видами загальнообов`язкового державного соціального страхування, здійснює контроль за цільовим використанням коштів Пенсійного фонду, вирішує питання, пов`язані з веденням обліку пенсійних активів застрахованих осіб на накопичувальних пенсійних рахунках, здійснює адміністративне управління Накопичувальним фондом, соціальні та інші виплати, передбачені законодавством України, та інші функції, передбачені цим Законом, Законом України “Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування” та статутом Пенсійного фонду.

Отже, вирішення питання про зарахування певного періоду страхового стажу, призначення пенсії, зокрема, перевірка поданих документів, обрахунок трудового і страхового стажу, є виключною компетенцією Пенсійного фонду.

Згідно з частиною другою статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про: визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Відтак, належним способом захисту порушеного права позивачки є зобов`язання повторно розглянути заяву про призначення пенсії від 06 серпня 2024 року із урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

При цьому, повторний розгляд заяви про перерахунок пенсії у випадку скасування судом рішення про відмову має здійснюватися тим територіальним органом Пенсійного фонду України, якого було уповноважено розглядати подану особою заяву вперше.

Тому, саме ГУ ПФУ у Черкаській області і має завершити процедуру призначення позивачу пенсії із вирішенням питання щодо зарахування страхового стажу за конкретний період.

Таким чином, суд, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень дійшов висновку визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 28.08.2025 №262540019779, щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 06.02.1997 по 30.04.2001 відповідно трудової книжки від 27.09.1982р. серія НОМЕР_1 та зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.08.2025 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

За таких обставин суд, за правилами, встановленими ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України, перевіривши наявні у справі докази, вважає заявлені позовні вимоги частково обґрунтованими та такими, що підлягають до часткового задоволення.

Згідно частини 1 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного кодексу, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору слід стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись ст. ст. 2, 90, 139-143, 242-246, 250, 255, 295, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області від 28.08.2025 №262540019779, щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період з 06.02.1997 по 30.04.2001 відповідно трудової книжки від 27.09.1982р. серія НОМЕР_1 .

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 19.08.2025 про призначення пенсії за віком та прийняти відповідне рішення з урахуванням висновків суду, зазначених у цьому рішенні.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1000 (одну тисячу) грн 00 коп.

Копію рішення направити особам, які беруть участь у справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Віталіна ГАЙДАШ