Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №580/13149/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року справа № 580/13149/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, третя особа - Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправної бездіяльності та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) звернулася до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (84121, м. Слов`янськ, пл. Соборна, 3), третя особа - Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23) в якому просить:

-визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо відмови в призначенні, нарахуванні та виплаті пенсії по інвалідності державного службовця згідно ст. 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-ХІІ;

-визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 3231050002391 від 21.10.2025 року про відмову в призначенні пенсії по інвалідності державного службовця згідно ст. 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-ХІІ;

-зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області призначити, здійснити нарахування та виплату позивачу пенсію по інвалідності державного службовця згідно статті 37 Закону України від 16.12.1993 № 3723-ХІІ “Про державну службу”, у розмірі 60% заробітку зазначеного у довідках Управління соціального захисту населення Звенигородської районної адміністрації Черкаської області від 28.10.2025 №1383/02-30, 28.10.2025 №1384/02-30, починаючи з дати звернення, з 14.10.2025.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що звернувшись до відповідача із заявою про перехід на пенсію державного службовця згідно із Законом №3723-XII, протиправно отримала відмову. Зазначено, що оскільки вона є інвалідом II групи, та має стаж на посаді державної служби більше 20 років, а станом на 01.05.2016 – 10 років 09 місяців 06 днів, і перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, яка відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 46 Закону № 889-VIII, віднесена до посад державних службовців, а тому має право на призначення пенсії згідно зі ст. 37 Закону № 3723-ХІІ. Наголошено, що право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII пов`язане лише з певним стажем роботи особи на посаді державного службовця, визначеним п. 10, 12 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII. Жодних додаткових умов для призначення такої пенсії у п. 10, 12 Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII не встановлено.

Відповідачем подано відзив на позов, в якому позовні вимоги не визнав, та просив у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Зазначають, що Законом України «Про державну службу» № 889-VIII не передбачено призначення пенсії по інвалідності. Також є передчасною вимога щодо нарахування та виплати пенсії обчисленої із заробітку зазначеного у довідках.

Третя особа надано письмові пояснення в яких просила відмовити у задоволенні позову з аналогічних підстав зазначених у відзиві відповідача.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення учасників справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 , відповідно з довідкою до акта огляду МСЕК серії 12 ААБ №800972 є особа з інвалідністю ІІ групи (загальне захворювання) та з отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

07.10.2025 управлінням соціального захисту населення Звенигородської РДА Черкаської області повідомлено, що страховий стаж державної служби позивача станом на 08.10.2025 становить 20 років 02 місяці 13 днів, зокрема станом на 01.05.2016 – 10 років 09 місяців 06 днів.

08.10.2025 припинено державну службу позивача та звільнено із займаної посади у зв`язку з виходом на пенсію (наказ Управління соціального захисту населення Звенигородської РДА Черкаської області від 29.09.2025 №64-24).

14.10.2025 позивач звернулась до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області із заявою про призначення, нарахування та виплату пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу від 16.12.1993 №3723-ХІІ. До заяви долучено довідки Звенигородської районної військової адміністрації Черкаської області від 14.10.2025 №1335, №1334.

28.10.2025 управлінням соціального захисту населення Звенигородської РДА Черкаської області видано довідку №1383 про складові заробітної плати для призначення особі пенсії державного службовця (Додаток 1) та довідку №1384 про інші складові заробітної плати для призначення пенсії державного службовця (Додаток 2).

21.10.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області, за наслідками розгляду за принципом екстериторіальності заяви позивача, прийнято рішення №231050002391 про відмову у проведенні перерахунку пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» за відсутності права, оскільки пенсія по інвалідності за нормами Закону №889 не передбачена.

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернувся з цим позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає про таке.

За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

До 01.05.2016 пенсійне забезпечення державних службовців було врегульоване нормами Закону України Про державну службу №3723-XII від 16.12.1993.

01.05.2016 набув чинності Закон № 889-VIII, підпунктом 1 пункту 2 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення якого визнано таким, що втратив чинність, Закон України Про державну службу (Відомості Верховної Ради України, 1993 , № 52, ст. 490 із наступними змінами), крім ст. 37, що застосовується до осіб, зазначених у пунктах 10 і 12 цього розділу.

Зокрема, п. 10, 12 розд. ХІ Прикінцеві та перехідні положення Закону № 889-VIII передбачено, що державні службовці, які на день набрання чинності цим Законом займають посади державної служби та мають не менш як 10 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державних службовців, визначених ст. 25 Закону № 3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, мають право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців. Для осіб, які на день набрання чинності цим Законом мають не менш як 20 років стажу на посадах, віднесених до відповідних категорій посад державної служби, визначених ст. 25 Закону №3723-XII та актами Кабінету Міністрів України, зберігається право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Тобто, за наявності в особи станом на 01 травня 2016 року певного стажу державної служби (10 років для осіб, що на зазначену дату займали посади державної служби, або 20 років незалежно від того, чи працювала особа станом на 01 травня 2016 року на державній службі), така особа зберігає право на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-XII, але за такої умови: у порядку, визначеному для осіб, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців.

Частиною 1 ст. 37 Закону № 3723-XII встановлено, що на одержання пенсії державних службовців мають право чоловіки, які досягли віку 62 роки, та жінки, які досягли пенсійного віку, встановленого ст. 26 Закону № 1058-IV, за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абз. 1 ч. 1 ст. 28 згаданого Закону, у тому числі стажу державної служби не менш як 10 років, та які на час досягнення зазначеного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менш як 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення зазначеного віку.

Пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування.

Водночас, за приписами ч. 9 ст. 37 Закону № 3723-XII визначено, що пенсія по інвалідності у розмірах, передбачених ч. 1 цієї статті, призначається за наявності страхового стажу, встановленого для призначення пенсії по інвалідності відповідно до Закону № 1058-IV особам, визнаним інвалідами І або II групи у період перебування на державній службі, які мають стаж державної служби не менше 10 років, а також особам з числа інвалідів І або II групи незалежно від часу встановлення їм інвалідності, які мають не менше 10 років стажу державної служби на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, якщо безпосередньо перед зверненням за призначенням такої пенсії вони працювали на зазначених посадах. Пенсія по інвалідності відповідно цього Закону, призначається незалежно від причини інвалідності за умови припинення державної служби (…).

Судом установлено, що трудовий стаж позивача на державній службі перевищує 20 років, вона є особою з інвалідністю ІІ групи, що підтверджується довідкою МСЕК.

Таким чином, оскільки ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІ групи, має стаж на посаді державної служби понад 20 років, перед зверненням за призначенням пенсії працювала на посаді, віднесеній до посад державних службовців, суд дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії по інвалідності згідно зі ст. 37 Закону № 3723-XII, а тому відповідно наявні правові підстави для переведення її з пенсії по інвалідності, призначеної відповідно до Закону № 1058-IV, на пенсію державного службовця по інвалідності ІІ групи відповідно до Закону № 3723-XII.

Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм матеріального права висловлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 лютого 2019 року у справі № 822/524/18 (Пз/9901/23/18).

Суд зазначає, що обов`язковою умовою для збереження у особи права на призначення пенсії відповідно до ст. 37 Закону № 3723-ХІІ після 01.05.2016 є дотримання сукупності вимог, визначених ч. 1 ст. 37 Закону № 3723-ХІІ і пунктами 10, 12 розділу XI Прикінцеві та перехідні положення Закону 889-VIII, а саме для пенсії по інвалідності щодо стажу державної служби.

Порядок призначення пенсії за віком, відповідно до Закону № 3723-ХІІ визначено Порядком призначення пенсії деяким категоріям осіб затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14.09.2016 № 622.

Відповідно до п.п. 4, 5 Порядку № 622, - пенсія державним службовцям призначається з дати звернення, але не раніше дати виникнення права, в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, до якої включаються всі види оплати праці, з якої сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та відповідного рангу за останнім місцем роботи на державній службі, до якої включаються всі види оплати праці, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування.

Довідки про заробітну плату державних службовців, визначені за формами згідно з додатками 1-6, видаються виключно для призначення згідно з пунктами 10 і 12 розділу XI “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України від 10 грудня 2015 р. № 889-VIII “Про державну службу” пенсії відповідно до статті 37 Закону України від 16 грудня 1993 р. № 3723-XII “Про державну службу” та не є підставою для перегляду раніше призначеної пенсії державного службовця.

Отже, дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії як держслужбовцю відповідно до статті 37 Закону України "Про державну службу" № 3723-ХІІ є неправомірними.

Щодо вимоги щодо призначення та нарахування пенсії державного службовця з 14.10.2025 з урахуванням довідок Управління соціального захисту населення Звенигородської районної адміністрації Черкаської області від 28.10.2025 №1383/02-30, 28.10.2025 №1384/02-30, то вона задоволенню не підлягає, оскільки відповідно до матеріалів справи позивачем до заяви про перехід на пенсію за законом «Про державну службу» подані довідки Звенигородської районної військової адміністрації Черкаської області від 14.10.2025 №1335, №1334.

Тобто, оскільки довідки Управління соціального захисту населення Звенигородської районної адміністрації Черкаської області від 28.10.2025 №1383/02-30, 28.10.2025 №1384/02-30 не подавалися з заявою про перехід на пенсію за законом «Про державну службу» і власне не були предметом розгляду при прийнятті спірного рішення, позовні вимоги про їх врахування є передчасними.

Передчасність вимог, узгоджується з правовою позицією висловленою у постанові Верховного Суду від 19.12.2023 у справі №600/947/23-а.

Відтак позовні вимоги підлягають до часткового задоволення.

Відповідно до частин 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат у суду відсутні, в наслідок звільнення позивача від сплати від судового збору в силу Закону України «Про судовий збір».

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 134, 241-246, 255, 263, 295, 370 КАС України суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області №231050002391 від 21.10.2025 року про відмову в призначенні ОСОБА_1 пенсії по інвалідності державного службовця згідно ст. 37 Закону України “Про державну службу” від 16.12.1993 № 3723-ХІІ.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (код ЄДРПОУ 13486010) призначити та здійснити нарахування й виплату ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 14.10.2025 року пенсії державного службовця відповідно до ст. 37 Закону України Про державну службу від 16 грудня 1993 року №3723-ХІІ.

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення.

Суддя Петро ПАЛАМАР