Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №580/13870/25 — Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року справа № 580/13870/25

м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Паламаря П.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) з позовною заявою до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ) в якому просить:

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка проявилася у тому, що посадові особи військової частини НОМЕР_1 не проінформували мене про те, з якого саме органу (від якого вищого командування) до військової частини НОМЕР_1 надійшла на розгляд моя скарга від 21 серпня 2025 року (початок перебігу строку звернення до суду я пов`язую із 15 листопада 2025 року - датою, коли мені надійшла відповідь військової частини НОМЕР_1 від 10 листопада 2025 року, дану бездіяльність я не оскаржував в позасудовому порядку, шестимісячний строк оскарження в судовому порядку спливає 15 травня 2026 року);

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 проінформували мене про те, з якого саме органу (від якого вищого командування) до військової частини НОМЕР_1 надійшла на розгляд моя скарга від 21 серпня 2025 року (початок перебігу строку звернення до суду я пов`язую із 15 листопада 2025 року - датою, коли мені надійшла відповідь військової частини НОМЕР_1 від 10 листопада 2025 року, дану бездіяльність я не оскаржував в позасудовому порядку, шестимісячний строк оскарження в судовому порядку спливає 15 травня 2026 року);

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка проявилася у тому, що посадові особи військової частини НОМЕР_1 не надали мені копію супровідного листа, яким до військової частини НОМЕР_1 була надіслана моя скарга від 21 серпня 2025 року, на яку 20 вересня 2025 року військова частина НОМЕР_1 надала відповідь від 20 вересня 2025 року №1724, та усі додані до супровідного листа додатки (початок перебігу строку звернення до суду я пов`язую із 15 листопада 2025 року - датою, коли мені надійшла відповідь військової частини НОМЕР_1 від 10 листопада 2025 року, дану бездіяльність я не оскаржував в позасудовому порядку, шестимісячний строк оскарження в судовому порядку спливає 15 травня 2026 року);

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати мені копію супровідного листа, яким до військової частини НОМЕР_1 була надіслана моя скарга від 21 серпня 2025 року, на яку 20 вересня 2025 року військова частина НОМЕР_1 надала відповідь від 20 вересня 2025 року №1724, та усі додані до супровідного листа додатки (початок перебігу строку звернення до суду я пов`язую із 15 листопада 2025 року - датою, коли мені надійшла відповідь військової частини НОМЕР_1 від 10 листопада 2025 року, дану бездіяльність я не оскаржував в позасудовому порядку, шестимісячний строк оскарження в судовому порядку спливає 15 травня 2026 року);

-визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 , яка проявилася у тому, що посадові особи військової частини НОМЕР_1 не надали мені електронну пошту та поштову адресу військової частини НОМЕР_1 , на яку я можу надсилати зазначеній військовій частині запити на інформацію та звернення у відповідності до Закону України “Про доступ до публічної інформації” та Закону України “Про звернення громадян” відповідно (початок перебігу строку звернення до суду я пов`язую із 15 листопада 2025 року -датою, коли мені надійшла відповідь військової частини НОМЕР_1 від 10 листопада 2025 року, дану бездіяльність я не оскаржував в позасудовому порядку, шестимісячний строк оскарження в судовому порядку спливає 15 травня 2026 року);

-зобов`язати військову частину НОМЕР_1 надати мені електронну пошту та поштову адресу військової частини НОМЕР_1 , на яку я можу надсилати зазначеній військовій частині запити на інформацію та звернення у відповідності до Закону України “Про доступ до публічної інформації” та Закону України “Про звернення громадян” відповідно (початокперебігустроку звернення до суду я пов`язую із 15 листопада 2025 року - датою, коли мені надійшла відповідь військової частини НОМЕР_1 від 10листопада 2025 року, дану бездіяльність я не оскаржував в позасудовому порядку, шестимісячний строк оскарження в судовому порядку спливає 15 травня 2026 року).

В обґрунтування позову зазначено, що відповідач всупереч вимог Закону України "Про доступ до публічної інформації" та Закону України “Про звернення громадян” не надав у встановлений термін інформації на запит.

Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позовних вимог відмовити повністю. Вказує, що на інформаційний запит надано відповідь, однак у відповіді направленій позивачу помилково вказано, що його запит надійшов від «Гарячої лінії» Міністерства оборони України з супровідним листом від вищого командування, насправді запит та реєстраційну картку Гарячої лінії Міністерства оборони України було подано до військової частини НОМЕР_1 засобами зв`язку СЕДО. Зазначено, що копії документів, які просив позивач не були надані з огляду на те, що реєстраційна картка на Гарячу лінію Міністерства оборони України та супровідні оприлюднюють у формі відкритих даних. Вважає розкриття відомостей про підпорядкування військової частини НОМЕР_1 її розміщення (зокрема і поштової адреси), процедури направлення є обмеженим в умовах воєнного стану. У випадку звернень та скарг, запитів від фізичних та юридичних осіб такі здійснюються через Гарячу лінію Міністерства оборони України, через ТЦК та СП.

Позивачем до суду подано додаткові пояснення в яких вказано про обов`язок відповідача в силу вимог Законів оприлюднювати інформацію про місцезнаходження, поштову адресу та інше.

Дослідивши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив таке.

11.10.2025 через Урядовий контактний центр ОСОБА_1 звернувся з інформаційним запитом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:

-проінформувати про те, чому відповідь військової частини НОМЕР_1 від 20 вересня 2025 року №1724 не була вручена під розписку, а була надіслана на поштову адресу;

-проінформувати про те, з якого органу на розгляд надійшла скарга від 21 серпня 2025 року, на яку 20 вересня 2025 року військова частина НОМЕР_1 надала відповідь від 20 вересня 2025 року №1724;

-надати завірені належним чином копії супровідного листа, яким до військової частини НОМЕР_1 була надіслана скарга від 21 серпня 2025 року, на яку 20 вересня 2025 року військова частина НОМЕР_1 надала відповідь від 20 вересня 2025 року №1724, та усіх доданих до супровідного листа додатків;

-проінформувати про електронну пошту військової частини НОМЕР_1 , на яку можна надсилати зазначеній військовій частині запити на інформацію та звернення у відповідності до Закону України “Про доступ до публічної інформації” та Закону України “Про звернення громадян” відповідно.

Відповідь просив надати на паперових носіях шляхом її направлення на поштову адресу.

Згідно скрін-шоту з порталу Урядового контактного центру, звернення ОСОБА_1 від 11.10.2025 зареєстровано за №КО-19339843 до Міністерства оборони України. В тексті функціоналу порталу зазначено прохання позивача про передачу на розгляд до Міністерства оборони України та Військової частини НОМЕР_1 .

Дорученням начальника управління по роботі зі зверненнями громадян та доступу до публічної інформації (Урядовий контактний центр) надіслано звернення №КО-19339843 до Військової частини НОМЕР_1 для опрацювання.

10.11.2025 Військова частина НОМЕР_1 за №2107 надала відповідь засобами поштового зв`язку на звернення ОСОБА_1 , яку позивач отримав 15.11.2025.

У відповіді вказано, що відповідь №1724 від 20 вересня 2025 року була направлена на поштову адресу, як зазвичай відправляються всі відповіді на звернення громадян, не виокремлюючи відповідь на Ваше звернення від інших. При цьому надання такої відповіді було вчасним та не порушило Ваших прав. Скарга від 21 серпня 2025 року, на яку військова частина НОМЕР_1 надала відповідь від 20 вересня 2025 року, надійшла опосередковано від «Гарячої лінії» Міністерства оборони України та від вищого командування супровідним листом. Супровідний лист (інші додані документи) є внутрішньою кореспонденцією Міністерства оборони України та Збройних Сил України, які не підлягають розкриттю третім особам. Для отримання копії Вашої карти звернення на «Гарячу лінію», де зареєстровано Ваш запит, можете звернутися до Міністерства оборони. Наявні електронні пошти Військової частини НОМЕР_1 зареєстровані на post.mil.gov.ua на окремих посадових осіб військової частини НОМЕР_1 використовуються в межах їх службової компетенції (психологічна підтримка персоналу, робота та зв`язок з судами, кадрові питання персоналу тощо), для отримання звернення, запитів громадян (та зазвичай переписки з громадянами) е- пошта не використовується (повідомлення не відкриваються для читання) через зобов`язання з кіберпезпеки (загрозу фітингових атак тощо). Найближчим часом передбачається зміна поштової адреси військової частини НОМЕР_1 (для звичайного листування) в зв`язку з запланованою зміною основного місця розташування військової частини. При ньому листування через Укрпошту (звичайним листуванням) під час воєнного стану наразі розглядається в обмеженому обсязі, в тому числі виключно для надсилання відповідей на звернення, запити громадян та юридичних осіб, які надійшли за дорученням вищого командування. Відповідно безпосередні звернення громадян (якщо їм з будь-яких причин відома поштова адреса), при візитах на пошту можуть взагалі не прийматися. Відповідно для звернення до військової частини НОМЕР_1 з метою отримання відповіді Ви можете користуватися тим же порядком звернень, яким користувались до нині, або ж через СЕДО.

Суд звернув увагу, що згідно відзиву Військової частини НОМЕР_1 вказано на помилку у відповіді, а саме що запит надійшов від «Гарячої лінії» Міністерства оборони України за відсутності супровідного листа від вищого командування.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.

Відповідно до статті 40 Конституції України, усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Відносини щодо створення, збирання, одержання, зберігання, використання, поширення, охорони, захисту інформації регулюються Законом України "Про інформацію" від 02.10.1992 № 2657-ХІI (далі Закон № 2657-ХІI) .

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, врегульовано Законом України “Про доступ до публічної інформації” від 13.01.2011 №2939-VI (далі - Закон №2939-VI).

Відповідно до ст. 1 Закону №2939-VI, публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом. Публічна інформація є відкритою, крім випадків, встановлених законом.

Згідно з ч. 1 ст. 10 Закону №2939-VI, кожна особа має право: 1) знати у період збирання інформації, але до початку її використання, які відомості про неї та з якою метою збираються, як, ким і з якою метою вони використовуються, передаються чи поширюються, крім випадків, встановлених законом; 2) доступу до інформації про неї, яка збирається та зберігається; 3) вимагати виправлення неточної, неповної, застарілої інформації про себе, знищення інформації про себе, збирання, використання чи зберігання якої здійснюється з порушенням вимог закону; 4) на ознайомлення за рішенням суду з інформацією про інших осіб, якщо це необхідно для реалізації та захисту прав та законних інтересів; 5) на відшкодування шкоди у разі розкриття інформації про цю особу з порушенням вимог, визначених законом.

Розпорядники інформації, які володіють інформацією про особу, зобов`язані: 1) надавати її безперешкодно і безкоштовно на вимогу осіб, яких вона стосується, крім випадків, передбачених законом; 2) використовувати її лише з метою та у спосіб, визначений законом; 3) вживати заходів щодо унеможливлення несанкціонованого доступу до неї інших осіб; 4) виправляти неточну та застарілу інформацію про особу самостійно або на вимогу осіб, яких вона стосується. (ч. 3 ст. 10 Закону №2939-VI).

Згідно з ст. 12 Закону №2939-VI суб`єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об`єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб`єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб`єкти, визначені у статті 13 цього Закону; 3) структурний підрозділ або відповідальна особа з питань запитів на інформацію розпорядників інформації.

Статтею 3 Закону № 2939-VI визначені гарантії забезпечення права на публічну інформацію, зокрема: обов`язок розпорядників інформації надавати інформацію, крім випадків, передбачених законом, визначення розпорядником інформації спеціальних структурних підрозділів або посадових осіб, які організовують у встановленому порядку доступ до публічної інформації, якою він володіє, максимальне спрощення процедури подання запиту та отримання інформації.

Відповідно до ст. 5 Закону №2939-VI одним із способів доступу до інформації є надання такої інформації за запитами на інформацію.

Пункт 1 ч. 1 ст. 13 Закону № 2939-VI передбачає, що розпорядниками інформації для цілей цього Закону визнаються: суб`єкти владних повноважень - органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, органи влади Автономної Республіки Крим, інші суб`єкти, що здійснюють владні управлінські функції відповідно до законодавства та рішення яких є обов`язковими для виконання.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 14 Закону № 2939-VI розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

У свою чергу, відповідно до ч. 1, 5 ст. 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні.

Запит на інформацію має містити: 1) ім`я (найменування) запитувача, поштову адресу або адресу електронної пошти, а також номер засобу зв`язку, якщо такий є; 2) загальний опис інформації або вид, назву, реквізити чи зміст документа, щодо якого зроблено запит, якщо запитувачу це відомо; 3) підпис і дату за умови подання запиту в письмовій формі.

Згідно ч. 1 ст. 22 Закону №2939-VI, розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках:

1)розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит;

2)інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону;

3)особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком;

4)не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону №2939-VI, інформацією з обмеженим доступом є: 1) конфіденційна інформація; 2) таємна інформація; 3) службова інформація.

Обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: 1) виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя; 2) розголошення інформації може завдати істотної шкоди цим інтересам; 3) шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні. (ч. 2 ст. 6 Закону №2939-VI).

Частиною 1 ст. 1 Закону № 393/96 визначено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

За змістом ст. 3 Закону №393/96 під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Згідно із положеннями ч. 1 ст. 5 Закону № 393/96, звернення адресуються органам державної влади і органам місцевого самоврядування, підприємствам, установам, організаціям незалежно від форми власності, об`єднанням громадян або посадовим особам, до повноважень яких належить вирішення порушених у зверненнях питань.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів.(ст. 20 Закону № 393/96)

Суд бере до уваги, що постановою Кабінету Міністрів України від 27 листопада 2019 року № 976 затверджено Положення про Єдину систему опрацювання звернень, п. 1 якого визначено, що до суб`єктів Єдиної системи належать державна установа “Урядовий контактний центр” (далі - Урядовий контактний центр), регіональні контактні центри Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва і Севастополя (далі - регіональні контактні центри), контактні центри та довідкові телефонні лінії органів виконавчої влади, Секретаріату Кабінету Міністрів України, державних колегіальних органів, приймальня Кабінету Міністрів України.

Відповідно до п. 4 Положення №976, контактний центр - установа, організація або структурний підрозділ, на які органом покладено функції з приймання, попереднього розгляду та реєстрації звернень, що надійшли за допомогою засобів телекомунікації, консультування та інформування заявників, надсилання звернень підрозділам органу та іншим органам відповідно до компетенції для розгляду по суті порушених питань.

Згідно пп. 2, 14 п. 6 Положення №976 визначено, що Урядовий контактний центр приймає звернення, що надійшли за допомогою засобів телефонного зв`язку на урядову “гарячу лінію” або з використанням Інтернету через веб-сайт Урядового контактного центру, Єдиний веб-портал органів виконавчої влади, веб-сайт Офіційного інтернет-представництва Президента України чи у паперовій формі, та здійснює реєстрацію, попередній розгляд і передачу органам відповідно до компетенції. Надає користувачам програмно-технічного комплексу Єдиної системи індивідуальний код доступу до Єдиної електронної бази даних звернень.

Згідно п. 7 Положення №976, контактні центри забезпечують: 1) прийняття звернень за допомогою засобів телекомунікації; 2) реєстрацію звернень в Єдиній електронній базі даних звернень; 3) попередній розгляд звернень та передачу їх засобами програмно-технічного комплексу Єдиної системи на розгляд органам відповідно до компетенції; 4) надання необхідних роз`яснень та довідкової інформації за допомогою засобів телекомунікації у відповідь на звернення з питань, що не потребують розгляду органами.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 11.10.2025 через Урядовий контактний центр інформаційний запит, адресований Військовій частині НОМЕР_1 щодо інформування про те, чому відповідь військової частини НОМЕР_1 від 20 вересня 2025 року №1724 не була вручена під розписку, а була надіслана на поштову адресу, з якого органу на розгляд надійшла скарга від 21 серпня 2025 року, на яку 20 вересня 2025 року військова частина НОМЕР_1 надала відповідь від 20 вересня 2025 року №1724, про електронну пошту військової частини НОМЕР_1 , на яку можна надсилати зазначеній військовій частині запити на інформацію та звернення у відповідності до Закону України “Про доступ до публічної інформації” та Закону України “Про звернення громадян” відповідно та надати завірені належним чином копії супровідного листа, яким до військової частини НОМЕР_1 була надіслана скарга від 21 серпня 2025 року, на яку 20 вересня 2025 року військова частина НОМЕР_1 надала відповідь від 20 вересня 2025 року №1724, та усіх доданих до супровідного листа додатків.

Згідно реєстраційної картки звернення «Урядовий контактний центр» останнє зареєстроване 11.10.2025 за №КО-19339843, згідно Положення про Єдину систему опрацювання звернень та функціоналу порталу, як звернення, а тому відповідачем не порушено строк встановлений ст. 20 Закону № 393/96.

При чому, повідомивши заявника, що скарга від 21 серпня 2025 року, на яку військова частина НОМЕР_1 надала відповідь від 20 вересня 2025 року, надійшла опосередковано від «Гарячої лінії» Міністерства оборони України та від вищого командування супровідним листом, який (інші додані документи) є внутрішньою кореспонденцією Міністерства оборони України та Збройних Сил України, які не підлягають розкриттю третім особам, а для отримання копії Вашої карти звернення на «Гарячу лінію», де зареєстровано Ваш запит, можете звернутися до Міністерства оборони правомірно вказано про їх відсутність, оскільки Військова частина НОМЕР_1 згідно Положення №976 не є володіє і не є відповідно до її компетенції передбаченої законодавством, володільцем інформації, щодо якої зроблено запит.

Суд врахував, пояснення відповідача у наданому відзиві про те, що у відповіді направленій позивачу помилково вказано, що його запит надійшов від «Гарячої лінії» Міністерства оборони України з супровідним листом від вищого командування, оскільки насправді запит та реєстраційну картку Гарячої лінії Міністерства оборони України було подано до військової частини НОМЕР_1 засобами зв`язку СЕДО, однак останнє не вплинуло на правильність надання відповіді.

Крім того, у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022 року в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Воєнний стан діє зокрема на момент розгляду цієї справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 64 Конституції України, в умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24, 25, 27, 28, 29, 40, 47, 51, 52, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 цієї Конституції.

Як вже зазначалося, відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України "Про доступ до публічної інформації" обмеження доступу до інформації здійснюється відповідно до закону при дотриманні сукупності таких вимог: виключно в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку з метою запобігання заворушенням чи кримінальним правопорушенням, для охорони здоров`я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету й неупередженості правосуддя; розголошення інформації може заподіяти істотної шкоди цим інтересам; шкода від оприлюднення такої інформації переважає суспільний інтерес в її отриманні.

Отже, через військову агресію російської держави проти України публічна інформація щодо діяльності органів державної влади, їхніх працівників, може становити загрозу їх життю та здоров`ю, спричиняти злочини та бути загрозою національній безпеці, а тому підлягає обмеженню в силу згаданих вимог Закону.

Щодо звернення в частині надання електронної пошти та поштової адреси військової частини НОМЕР_1 , на яку можна надсилати запити на інформацію та звернення у відповідності до Закону України “Про доступ до публічної інформації” та Закону України “Про звернення громадян” .

Згідно відповіді Військової частини НОМЕР_1 , наявні електронні пошти Військової частини НОМЕР_1 зареєстровані на post.mil.gov.ua на окремих посадових осіб військової частини НОМЕР_1 використовуються в межах їх службової компетенції (психологічна підтримка персоналу, робота та зв`язок з судами, кадрові питання персоналу тощо), для отримання звернення, запитів громадян (та зазвичай переписки з громадянами) е-пошта не використовується (повідомлення не відкриваються для читання) через зобов`язання з кіберпезпеки (загрозу фітингових атак тощо). Найближчим часом передбачається зміна поштової адреси військової частини НОМЕР_1 (для звичайного листування) в зв`язку з запланованою зміною основного місця розташування військової частини. При ньому листування через Укрпошту (звичайним листуванням) під час воєнного стану наразі розглядається в обмеженому обсязі, в тому числі виключно для надсилання відповідей на звернення, запити громадян та юридичних осіб, які надійшли за дорученням вищого командування. Відповідно безпосередні звернення громадян (якщо їм з будь-яких причин відома поштова адреса), при візитах на пошту можуть взагалі не прийматися. Відповідно для звернення до військової частини НОМЕР_1 з метою отримання відповіді Ви можете користуватися тим же порядком звернень, яким користувались до нині, або ж через СЕДО.

Наказом Служби безпеки України від 23 грудня 2020 року №383 зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 14.01.2021 №52/35674 затверджено Звід відомостей, що становлять державну таємницю (ЗВДТ).

Відповідно до пункту 1.4.3 ЗВДТ, відомості про дислокацію військових частин у цілому щодо Збройних Сил України є інформацією, яка містить державну таємницю. Під час дії воєнного стану військовим організаційним структурам визначається тільки місце їх Формування або місце виконання ними завдань.

Суд приймає доводи відповідача, що оприлюднення такої інформації в умовах воєнного стану може спричинити потенційну можливість її використання проти інтересів національної безпеки.

З огляду на викладене суд вважає позовні вимоги необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Згідно з частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 139 КАС України розподіл судових витрат не здійснювався.

Керуючись ст. 2, 5, 6, 14, 77, 241-246, 255, 263, 295, КАС України суд,

ВИРІШИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Копію рішення направити сторонам по справі.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Суддя Петро ПАЛАМАР