Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №520/30002/25 — Харківський окружний адміністративний суд

Суд: Харківський окружний адміністративний суд

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адміністративне

Категорія: визначення митної вартості товару

Дата: 25 лютого 2026 р.

Справа: №520/30002/25

Суддя: Лук'яненко М.О.

Харківський окружний адміністративний суд

61700, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 р. справа № 520/30002/25

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марини Лук`яненко, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) до Київської митниці (бульв. Гавела Вацлава, буд. 8 А, м. Київ, 03124, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправними та скасування рішення, картки відмови,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати Рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів № UA100000/2025/000096/2 від 25 вересня 2025 року та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100320/2025/000708.

Обґрунтовуючи ці вимоги, зазначив, що правильно визначив митну вартість предмету імпорту партії товару: велосипеди з шарикопідшипниками, за основним методом (ціною договору). Стверджував, що усі документи складені належно та повно підтверджували митну вартість товару, заперечував правомірність виникнення підстав для сумнівів у правильності розрахунків. Наголошував на відсутності підстав для збільшення митної вартості товару.

Ухвалою суду від 18.11.2025 позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 24.11.2024 прийнято позов до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

Цією ж ухвалою відповідачу запропоновано у п`ятнадцятиденний строк з дня одержання ухвали про відкриття спрощеного провадження у справі подати до суду відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені або заяву про визнання позову та надати суду докази надіслання (подання) копії відзиву іншим учасникам справи.

Відповідач, Київська митниця (далі за текстом - владний суб`єкт, орган публічної адміністрації, Митниця) з поданим позовом не погодився.

Надав відзив на позов, у якому зазначив, що подані до митного оформлення документи викликали сумнів у правильності самостійного визначення платником митної вартості. Стверджував, що ненадання платником витребуваних Митницею документів зумовило винесення власних рішень про збільшення митної вартості товару-предмету імпорту та відмову в оформленні поданої платником ВМД через заниження показника митної вартості товару. Наполягав, що показник митної вартості товару обчислений Митницею правильно.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Суд, вивчивши документи сторін по справі, повно виконавши процесуальний обов`язок зі збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст належних норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.

Позивач пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув статус юридичної особи приватного права, є резидентом України.

Відповідно до укладеного Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (далі – ФОП ОСОБА_1 ) зовнішньоекономічного контракту № 25508 від 24.06.2025 з продавцем TIANJIN SAFEWAY SPORTS CO.,LTD на митну територію України надійшов, придбаний ФОП ОСОБА_1 товар – велосипеди з шарикопідшипниками: bicycle/велосипед 29" RESPECT – 300 сет (шт.); bicycle/ велосипед 29" BOXTER - 600 сет (шт.); bicycle/велосипед 29" ULTRA - 300 сет (шт.); bicycle/велосипед 26" ENERGY - 108 сет (шт.); bicycle/велосипед 29" CONVOY - 600 сет (шт.); bicycle/велосипед 29" ENERGY - 300 сет (шт.); bicycle/велосипед 27.5" ENERGY 204 сет (шт.); bicycle/велосипед 27.5" BOXTER - 201 сет (шт.); bicycle/велосипед 24" ENERGY – 144 сет (шт.).

Для зручності транспортування поставляються у розібраному стані.

Торговельна марка - CROSSBIKE. Виробник - TIANJIN SAFEWAY SPORTS CO., LTD. Країна виробництва - CN, Китай.

З метою митного оформлення придбаних товарів та випуску їх у вільний обіг, 22.09.2025 року Позивачем через декларанта подано електрону митну декларацію №25UA100320035845U7 разом із відповідними супровідними документами, згідно яких митна вартість товару визначена за ціною договору щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

На підтвердження заявлених відомостей щодо митної вартості ввезеного товару, з вказаною митною декларацією ФОП ОСОБА_1 через митного брокера (ТОВ «НОВАБРОК») подано наступні документи: пакувальний лист (Packing list) б/н від 24.06.2025 р.; пакувальний лист (Packing list) б/н від 24.06.2025 р.; пакувальний лист (Packing list) б/н від 24.06.2025 р.; рахунок-фактура (iнвойс) (Commercial invoice) № SW25508 від 24.06.2025 р.; коносамент (Bill of lading) № TJN0684932 від 29.06.2025 р.; домашній коносамент (House bill of lading) № WWA25060323 від 30.06.2025 р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 2615 від 19.09.2025 р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 6360 від 19.09.2025 р.; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 8663 від 19.09.2025 р.; бухгалтерський документ, що підтверджує вартість товару (swift) від 07.07.2025р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № РФ 27161 від 19.09.2025 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № РФ 27162 від 19.09.2025 р.; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги № РФ 27163 від 19.09.2025 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка від експедитора ТОВ «Клевер Тім») № 190925/01 від 19.09.2025 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка від експедитора ТОВ «Клевер Тім») № 190925/02 від 19.09.2025 р.; документ, що підтверджує вартість перевезення товару (довідка від експедитора ТОВ «Клевер Тім») № 190925/03 від 19.09.2025 р.; прейскурант (прайс-лист) виробника товару б/н від 24.06.2025 р.; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу, стороною якого є виробник товарів, що декларуються, та подання якого для митного оформлення не супроводжується поданням пов`язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів № 25508 від 24.06.2025 р.; доповнення до внутрішнього договору (контракту) (Додаткова Угода) № 1 від 18.04.2025 р.; договір про надання послуг митного брокера № МБ019/01 від 04.12.2023 р.; договір (контракт) про перевезення (ТЕО з ТОВ «Клевер Тім») № 1407/23/01 від 14.06.2023 р.; електронний сертифікат про непреференційне походження товару, факт видачі та/або зміст якого митний орган може перевірити на вебсайті компетентного органу (організації), C25MA06E3EH50002 від 08.07.2025 р.; що видав сертифікат № інші некласифіковані документи (Вагові) від 18.09.2025 р.; інші некласифіковані документи (Разова перепустка) №136030 від 22.09.2025р.; інші некласифіковані документи (Разова перепустка) №136053 від 22.09.2025р.; інші некласифіковані документи (Разова перепустка) №136054 від 22.09.2025р.; копія митної декларації країни відправлення № 020220250000685449 від 27.06.2025.

За результатами розгляду поданих документів Відповідач своїм електронним повідомленням від 24.09.2025 р. о 11:29:36 до документа № 25UA100320035845U7 повідомив декларанта, що подані до митного оформлення документи містять розбіжності стосовно відомостей щодо включення числових значень складових митної вартості до ціни товару, з огляду на які, Відповідачем було висунуто вимогу про надання додаткових документів.

У відповідь на вищезазначене повідомлення Відповідача, Позивачем своїми електронними повідомленнями від 24.09.2025 р. о 16:03:57 та о 16:58:22 до документа № 25UA100320035845U7 додатково до митниці на забезпечення митного оформлення надано: висновок про вартісні характеристики товару, підготовлений спеціалізованою експертною організацією № 20-20/09-2025 від 22.09.2025; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг (Квитанція) № 2014910008 від 24.09.2025; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг (Квитанція) № 2014910009 від 24.09.2025; банківський платіжний документ, що підтверджує факт оплати транспортно-експедиційних послуг (Квитанція) № 2014910010 від 24.09.2025.

Також, Позивач своїм листом від 24.09.2025 просив митний орган припинити десятиденний термін, встановлений ч. 3 ст. 53 Кодексу у відповідності до п. 6 ч. 2 ст. 255 Митного кодексу України та провести митне оформлення ВМД № 25UA100320035845U7 від 22.09.2025 на підставі наданих документів.

За результатом аналізу наданих декларантом при митному оформленні документів митним органом встановлено, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до ст.53 МК України, містять розбіжності та не містять відомостей щодо числових значень складових митної вартості, а саме:

При цьому, згідно даних сайту під час транспортування здійснена перевалка зазначених контейнерів у порту QINDAO (CN), порту SINGAPORE (SG) та порту ISTANBUL (TR), а саме: розвантаження/завантаження контейнерів, демередж/ детеншн контейнерів та зберігання у зазначених портах (QINDAO – з 04.07.2025 по 07.07.2025, SINGAPORE - з 15.07.2025 по 21.07.2025, ІSTANBUL – з 31.08.2025 по 16.09.2025).

Відповідно до товарної накладної від 29.06.2025 No TJN0684932 ці послуги сплачуються за окремими рахунками за тарифами порту.

Разом із тим, витрати на демередж/детеншн контейнерів, зберігання та завантаження/розвантаження контейнерів не включені у рахунки-фактури на оплату транспортування товару, а також до складових митної вартості, не відображені у графах ДМВ та не підтверджені документально. Згідно п. 3.2 договору транспортного експедирування від 14.06.2023 No 1407/23/01 (далі - Договір) у разі виникнення додаткових витрат експедитор виставляє додатковий рахунок на оплату послуг клієнту, але до митного оформлення додаткові рахунки від експедитора декларантом не надано.

Таким чином, Відповідач зазначає, що відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 Кодексу.

Відповідно до п. 1.2. Договору конкретний перелік послуг, що надаються експедитором, вид та найменування (номенклатура) вантажів, а також інша необхідна інформація стосовно організації транспортно - експедеційного обслуговування обумовлюється і вказується у відповідній заявці або дорученні, листуванні, наданими клієнтом під кожне конкретне перевезення, які є невід`ємною частиною договору та які не надано до митного оформлення.

Згідно п. 3.8 та 3.9 Договору всі витрати, пов`язані з організацією морського перевезення вантажу сплачуються клієнтом до завершення експедитором внутрішньопортового експедирування та до вивезення контейнеру з порту призначення.

Разом із тим до митного оформлення надані квитанції до платіжних доручень про оплату транспортних послуг від 24.09.2025, тобто оплата послуг здійснювалась після вивезення товару з порту призначення та після завершення експедитором внутрішньопортового екседирування.

Відповідно декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки FOB - TIANJIN всіх витрат, пов`язаних з транспортуванням товарів до названого місця призначення.

Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 Кодексу;

4) у висновку від 24.09.2025 № 20-20/09-2025 експертом проведений аналіз цін ринку Китаю на ідентичні та подібні товари без зазначення торгівельних марок та виробників. Оцінка імпортованого товару для митних цілей повинна базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на який розраховується мито, або аналогічного товару і не повинна базуватись на вартості товару національного походження чи на довільній або фіктивній вартості тощо).

5) відповідно до інвойсу від 24.06.2025 № SW25508 товар постачається на умовах передоплати, але покупець здійснив оплату товару 07.07.2025.

25.09.2025 митний орган відмовив Позивачу в митному оформленні (випуску) товарів за заявленою декларантом митною вартістю одночасно направивши засобами електронного зв`язку: 1) Повідомлення до документа МД № 25UA100320035845U7, із назвою «Повідомлення від митниці декларанту» та 2) Рішення про коригування митної вартості товарів № UA100000/2025/000096/2 від 25.09.2025, джерелом інформації для даного Рішення є наявна в митному органі цінова інформація про митні оформлення товарів, митне оформлення яких вже здійснено, з урахуванням країни походження, прямих угод та вагових показників товару, у максимально наближений термін за фактами митних оформлень, що наявні у ЄАІС та АСМО Інспектор: митна декларація від 30.04.2025 № UA403070/2025/3803. Коригування митної вартості здійснено за другорядним (резервним) методом у відповідності до статті 64 МК України. Розрахунок митної вартості складає: товар 1) 85,89 дол. США за одиницю (шт.).

Також, на підставі прийнятого рішення про коригування Відповідачем оформлена картка відмови в прийнятті митної декларації, номер картки № UA 100320/2025/000708.

Після здійснення коригування митної вартості, товари випущено у вільний обіг на підставі розділу Х Кодексу шляхом надання гарантій відповідно до ч. 7 ст. 55 Кодексу за МД від 25.09.2025 No 25UA100320036519U1.

Різниця між платежами, які заявлялись декларантом та які повинні бути сплачені у зв`язку із винесенням Рішення становить – 1812613, 51 грн.

Не погоджуючись із вищевказаним рішенням про коригування митної вартості товарів, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

За змістом частини 1 статті 246 Митного кодексу України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до частини 1 статті 248 Митного кодексу України (далі - МК України) митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Частиною 6 статті 264 МК України визначено, що митна декларація приймається для митного оформлення, якщо вона подана за встановленою формою, підписана особою, яка її подала, і перевіркою цієї декларації встановлено, що вона містить всі необхідні відомості і до неї додано всі документи, визначені цим Кодексом. Факт прийняття митної декларації засвідчується посадовою особою органу доходів і зборів, яка її прийняла, шляхом проставлення на ній відбитка відповідного митного забезпечення та інших відміток (номера декларації, дати та часу її прийняття тощо), у тому числі з використанням інформаційних технологій.

Відповідно до статей 49, 50 МК України, митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.

Згідно із частиною першою статті 51, частиною першою статті 52 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу; заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Як встановлено частиною другою статті 52 МК України, декларант зобов`язаний: заявляти митну вартість, визначену ним самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно із частинами першою, другою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Документами, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, є: декларація митної вартості та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); якщо рахунок сплачено - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи.

Згідно із статтею 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Згідно із частиною першою статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість); резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 (визначення митної вартості за ціною договору щодо ідентичних товарів) і 60 (визначення митної вартості за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів) Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 (визначення митної вартості на основі віднімання вартості) Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 (визначення митної вартості товарів на основі додавання вартості (обчислена вартість) Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України, метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо: 1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що: а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні; б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно); в) не впливають значною мірою на вартість товару; 2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів; 3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті; 4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частинами другою та третьою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні. У разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи.

Відповідно до частин четвертої п`ятої статті 58 МК України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Отже, обов`язок доведення митної вартості товару лежить на позивачеві.

При цьому, митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи. Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митного органу є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності. Необхідність витребування додаткових документів передусім є способом упевнитися у тому, що декларант правильно визначив митну вартість.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 18.05.2022 у справі № 620/1735/20.

Так, за результатом аналізу наданих декларантом при митному оформленні документів встановлено, що документи, подані для визначення митної вартості товару відповідно до ст.53 МК України, містять розбіжності та не містять відомостей щодо числових значень складових митної вартості, а саме:

1) Наявні розбіжності у відомостях стосовно експедитора країни відправлення товару у наданих до митного оформлення товарній накладній від 29.06.2025 No TJN068493 (експедитором зазначено Shantou Ducky Trading Co. Ltd) та коносаменті від 30.06.2025 № WWA25060323 (експедитором зазначен Way-Way International Logistics Co., Ltd). Відповідно до інформації, що міститься у відкритих джерелах Інтернет (www.searates.com; cma-cgm.com) вантаж у контейнерах TEMU6456360BEAU4648663, CMAU7282615 завантажено на борт судна 29.07.2025, вибув із порту TIANJIN (Китай) 30.07.2025 та прибув у порт ODESSA (Україна) – 18.09.2025. При цьому згідно даних сайту під час транспортування була здійснена перевалка зазначених контейнерів у порту QINDAO (CN), порту SINGAPORE (SG) та порту ISTANBUL (TR), а саме розвантаження/завантаження контейнерів, демередж/ детеншн контейнерів та зберігання у зазначених портах (QINDAO – з 04.07.2025 по 07.07.2025, SINGAPORE - з 15.07.2025 по 21.07.2025, ІSTANBUL – з 31.08.2025 по 16.09.2025). Відповідно до товарної накладної від 29.06.2025 No TJN0684932 ці послуги сплачуються за окремими рахунками за тарифами порту. Разом із тим, витрати на демередж/детеншн контейнерів, зберігання та завантаження/розвантаження контейнерів не включені у рахунки-фактури на оплату транспортування товару, а також до складових митної вартості, не відображені у графах ДМВ та не підтверджені документально. Згідно п. 3.2 договору транспортного експедирування від 14.06.2023 No 1407/23/01 (далі - Договір) у разі виникнення додаткових витрат експедитор виставляє додатковий рахунок на оплату послуг клієнту, але до митного оформлення додаткові рахунки від експедитора декларантом не надано. Відповідно до п.п. 1, 5-7 ч. 10 ст. 58 МКУ до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:- витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;- витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України. Таким чином, твердження позивача щодо того, що такі витрати не додаються до митної вартості (стор. 27 позовної заяви ) в цій частині є хибними. До такого висновку приходять і суди (як приклад, по справі № 640/22557/20, 320/9945/23). Отже, декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки FOB - TIANJIN всіх витрат, пов`язаних з транспортуванням товарів до названого місця призначення. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджені документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 Кодексу.

2) Відповідно до п. 1.2. Договору конкретний перелік послуг, що надаються експедитором, вид та найменування (номенклатура) вантажів, а також інша необхідна інформація стосовно організації транспортно - експедеційного обслуговування обумовлюється і вказується у відповідній заявці або дорученні, листуванні, наданими клієнтом під кожне конкретне перевезення, які є невід`ємною частиною договору та які не надано до митного оформлення. Згідно п. 3.8 та 3.9 Договору всі витрати, пов`язані з організацією морського перевезення вантажу сплачуються клієнтом до завершення експедитором внутрішньопортового експедирування та до вивезення контейнеру з порту призначення. Разом з тим до митного оформлення надані квитанції до платіжних доручень про оплату транспортних послуг від 24.09.2025, тобто оплата послуг здійснювалась після вивезення товару з порту призначення та після завершення експедитором внутрішньопортового екседирування. Відповідно декларантом не подано достовірних відомостей щодо включення до ціни товару на умовах поставки FOB - TIANJIN всіх витрат, пов`язаних з транспортуванням товарів до названого місця призначення. Таким чином, відомості стосовно такої складової митної вартості як транспортування не підтверджен документально, не визначені кількісно та достовірно, що суперечить положенням п. 2 ч. 2 ст. 52, ч. 2, 9, 10 та 21 ст. 58 Кодексу;

3) до митного оформлення надано прайс - лист від 24.06.2025 No б/н на умовах поставки FOB – TIANJIN, який спрямовано до покупця та який не містить всього асортименту товару продавця, дати початку та періоду дії ціни і за своєю суттю є комерційною пропозицією одному покупцю, таким чином не надає інформацію щодо дійсності ціни оцінюваних товарів, що суперечить поняттю «дійсної вартості» у розумінні положень статті 7 Генеральної угоди з тарифів та торгівлі 1994 року. Згідно загальносвітової практики прайс-лист має містити відомості, яких достатньо покупцеві для отримання інформації щодо умов продажу, а саме: найменування товару, артикул, якість, одиниці виміру, ціну із зазначенням валюти тощо.

5) відповідно до інвойсу від 24.06.2025 № SW25508 товар постачається на умовах передоплати, але покупець здійснив оплату товару 07.07.2025. А також: Не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на ідентичні товари. Не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація щодо угод на подібні товари. Не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація:- щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані;- відсутні дані щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України;- відсутні дані щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування. Не надана декларантом (відсутня у розпорядженні митного органу) інформація та документи, які мали вплив на процес формування ціни товару:- на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів;- витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; - прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Також митним органом проаналізовано дані, вказані у експортній декларації (декларації країни відправлення) та встановлено, що переклад МД країни відправлення від 27.06.2024 № 020220250000685449 містить відомості щодо іншої компанії відправника, зокрема, відповідно до наданих до митного оформлення документів товар постачається на митну територію Україну на виконання положень Контракту від 24.06.2025 № 25508, укладеного між компанією «TIANJIN SAFEWAY SPORTS CO., LTD» (Китай) та ФОП ОСОБА_1 (Україна). Проте, відповідно до наданого перекладу експортної декларації відправником товарів є ТОВ «Тяньцзіньська компанія спортивного обладнання Saiwei». Перекладачем також зазначено про наявність відтиску печатки компанії «Saiwei». Таким чином, встановлено розбіжності щодо відправника товарів. Наявні розбіжності у описі товару у митній декларації, інвойсі від 24.06.2025 №SW25508 та копії митної декларації країни відправлення. Таким чином, в митній декларації країни відправлення виявлено розбіжності щодо відправника товару.

Окремо слід звернути увагу, що позивачем надано до митного контролю та оформлення телекс-реліз коносаменту.

Телекс реліз - це просте повідомлення, яке відправляється судноплавної лінією або її агентом в порту навантаження в їх офіс в порту вивантаження, інформуючи тим самим про те, що вантажовідправник або експортер здав один або всі оригінали коносамента, які були видані лінією в порту відвантаження.

Аналізуючи наданий телекс-реліз коносаменту можна зробити висновок, що позивачем не надано митному органу коносаменту, на підставі якого було здійснено морське переміщення товару, що прямо порушує вимоги ч. 2 ст. 53 МК України, тобто, митниці не надано перевізного транспортного документу, на підставі якого здійснено перевезення товару.

Коносамент (Bill of Lading) – документ, що видається морським перевізником вантажу його відправнику, що засвідчує прийняття вантажу до перевезення і містить зобов`язання доставити вантаж до пункту призначення і передати його одержувачу. Коносамент виписується (підписується капітаном або аґентом перевізника) винятково в момент прийняття вантажу на борт. Таким чином підписаний коносамент одночасно виступає і документом, що підтверджує факт передачі вантажу для доставки (замінює акт приймання-передачі).

Так, статтею 137 Кодексу торговельного мореплавства визначено, що після приймання вантажу до перевезення перевізник вантажу, капітан або агент перевізника зобов`язані видати відправнику коносамент, який є доказом прийому перевізником вантажу, зазначеного в коносаменті. В момент відправлення вантажу морським транспортом відправник повинен укласти договір перевезення із морським перевізником, визначивши пункт призначення, умови перевезення та оплати. Виписуванням коносаменту перевізник підтверджує укладання такого договору, при цьому всі основні умови цього договору переносяться в коносамент.

Статтею 138 Кодексу торговельного мореплавства визначено реквiзити коносамента: 1) найменування судна, якщо вантаж прийнято до перевезення на визначеному суднi; 2) найменування перевiзника3) мiсце приймання або навантаження вантажу; 4) найменування вiдправника; 5) мiсце призначення вантажу чи, при наявностi чартеру, мiсце призначення або направлення судна; 6) найменування одержувача вантажу (iменний коносамент) або визначення, що коносамент видано "наказу вiдправника", або найменування одержувача з зазначенням, що коносамент видано "наказу одержувача" (ордерний коносамент), або визначенням, що коносамент видано на пред`явника (коносамент на пред`явника); 7) найменування вантажу, його маркування, кiлькiсть мiсць чи кiлькiсть та/або мiра (маса, об`єм), а в необхiдних випадках - данi про зовнiшнiй вигляд, стан i особливi властивостi вантажу; 7.1) для небезпечних вантажiв - найменування вантажу, порядковий номер виробу або речовини вiдповiдно до прийнятої Органiзацiєю Об`єднаних Нацiй системи, клас (пiдклас), група сумiсностi для вантажiв класу 1, додатковi види небезпеки та група пакування (якщо визначена), а також маса нетто вибухової речовини; 8) фрахт та iншi належнi перевiзнику платежi або зазначення, що фрахт повинен бути сплачений згiдно з умовами, викладеними в рейсовому чартерi або iншому документi, чи зазначення, що фрахт повнiстю сплачено; 9) час i мiсце видачi коносамента; 10) кiлькiсть складених примiрникiв коносамента; 11) пiдпис капiтана або iншого представника перевiзника.

Відповідно до ст. 9 Закону України від 01.07.2004 № 1955-IV «Про транспортно-експедиторську діяльність», укладається договір транспортного експедирування у письмовій формі та умови договору визначаються за угодою сторін. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

В даному випадку, відбулося залучення третіх сторони, а отже, підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат, повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару.

Проте, договір (контракт) про надання транспортно-експедиційних послуг з перевізником, зазначеним у CMR, а також транспортні документи, відсутні серед наданих до митного оформлення документів. Таким чином, компанія «WAY-WAY SNTERNATIONAL LOGISTSCS CO., LTD» не ідентифікується із поставкою оцінюваного товару як перевізник, отже відсутні правові підстави у прийнятті від цієї компанії документів для підтвердження складових митної вартості.

Від перевізника, зазначеного у транспортних документах жодного документа не надано.

Враховуючи вищезазначене, неможливо ідентифікувати надані документи про транспортні витрати з поставкою товарів за вказаною МД.

Аналогічна правова позиція зазначена в Постанові Верховний Суд від 22 серпня 2019 року справа №826/25704/15, від від 22.12.2020 по справі №810/2463/17.

Щодо непідтвердження витрат на доставку товару у випадку залучення перевізником іншої особи Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 по справі №810/2463/17 зазначив, «…декларантом подано до митного оформлення довідку про транспортно-експедиторські витрати, підписану керівником ТОВ «Вігі Транс Компанія». Разом з тим відповідно до відомостей транспортних (перевізних) документів, а саме CMR, фактичним перевізником (виконавцем умов договору) визначено «Ukrainian Transport Group». З умовами договору про перевезення від 05.05.2014 № 050514 ТОВ «Вігі Транс Компанія» є лише експедитором, який має право укладати договори й угоди із транспортними компаніями для виконання зобов`язань за цим договором.

Згідно статті 9 Закону України «Про транспортно-експедиторську діяльність» у плату експедитору не включаються витрати експедитора на оплату послуг (робіт) інших осіб, залучених до виконання договору транспортного експедирування, на оплату зборів (обов`язкових платежів), що сплачуються при виконанні договору транспортного експедирування. Підтвердженням витрат експедитора є документи (рахунки, накладні тощо), видані суб`єктами господарювання, що залучалися до виконання договору транспортного експедирування, або органами влади.

Таким чином, належним підтвердженням суми оплати за транспортування товару у разі залучення сторонніх організацій є рахунки таких фактичних перевізників.

Слід зазначити, що обов`язок доведення митної ціни товару лежить на позивачеві.

В свою чергу, ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за основним методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

У спірних правовідносинах, відповідач надавав позивачу можливість підтвердження заявленої митної вартості чи корегування митної вартості, однак позивач витребуваних документів, необхідних для підтвердження заявленої митної вартості не надав.

Отже, позивач не скористався наданим йому правом шляхом надання необхідних додаткових документів та можливістю усунути розбіжності, включити усі складові митної вартості, спростувати сумніви щодо заявленого рівня митної вартості та довести й підтвердити заявлену ним митну вартість товарів, а отже, не було усунуто сумнівів відповідача у достовірності даних, які задекларовані, та те, що у митного органу відсутня можливість перевірити повноту декларування та умов оплати наданих транспортно-експедиційних послуг.

Вказане, в свою чергу, не дає можливості митному органу однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості транспортного засобу та перевірити її числове значення.

Враховуючи спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, а також виявлені розбіжності в документах, які не дають можливості митному органу однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості тягача, відомості, використані декларантом, не підтверджені документально та не є достовірними, виникли сумніви в достовірності заявленого рівня митної вартості.

Митну вартість товару скориговано відповідно до статті 64 МК України за резервним методом, яка ґрунтується на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме здійснено відповідно до наявної у митного органу цінової інформації ЄАІС ДФС щодо аналогічного транспортного засобу, митне оформлення якого вже здійснено - митна декларація від 30.04.2025 № UA403070/2025/3803. Митну оцінку здійснено із застосуванням резервного методу - 1) 85,89 дол. США за одиницю (шт.).

Причини незастосування попередніх методів визначення митної вартості Відповідачем вказано такі:

1) за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції) - враховуючи спрацювання автоматизованої системи аналізу та управління ризиками, виявлені розбіжності в документах, які не дають можливості митному органу однозначно упевнитись в правильності заявленої митної вартості тягача, уповноважена на декларування, має подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню, а також факт відмови особи, уповноваженої на декларування, від надання додаткових документів;

2) за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації щодо вартості операцій щодо ідентичних товарів;

3) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації щодо вартості операцій щодо подібних (аналогічних) товарів;

4) на основі віднімання вартості - відсутність достовірної та документально підтвердженої інформації щодо ідентичних чи подібних товарів, які продаються на митній території України у незмінному стані; щодо витрат на виплату комісійних винагород, звичайних надбавок на прибуток та загальних витрат у зв`язку з продажем на митній території України; щодо витрат понесених в Україні на навантаження, вивантаження, транспортування, страхування;

5) на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації та документів, які мали вплив на процес формування ціни товару: на матеріал та витрат, понесених виробником в зв`язку з виробництвом товарів; витрат на завантаження, вивантаження, страхування, транспортування до місця перетинання митного кордону України; прибутку, що одержує експортер у результаті поставки в Україну.

Зазначене унеможливлює визначення митної вартості Товару шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58 - 63 МК України, а тому митну вартість скориговано із застосуванням резервного методу визначення митної вартості. Коригування митної вартості слугувало підставою для видання картки відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA100320/2025/000708.

Отже, враховуючи, що надані документи при розмитненні у повній мірі не підтверджують вартість перевезення Товару, а зазначені вище обставини унеможливлюють визначення митної вартості Товару шляхом послідовного використання методів, суд дійшов висновку, що рішення Київської митниці про коригування митної вартості товарів №UA100000/2025/000096/2 від 25 вересня 2025 року прийнято на підставах, у межах повноважень та у спосіб, визначений нормами МКУ та інших підзаконних нормативних актів, а також з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття відповідних рішень, а тому обставини для його скасування відсутні.

Враховуючи законність прийняття оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів, решта позовних вимог також не підлягає задоволенню.

Суд також враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Так, усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог позивача.

Розподіл судових витрат слід відповідно до положень статті 139 КАС України не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову - відмовити.

Роз`яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).

Повний текст рішення виготовлено та підписано – 26.02.2026, враховуючи час перебування судді у відпустці, а також з урахуванням наявності сталого енергозабезпечення та Інтернет з`єднання, безпечних умов для життя та здоров`я учасників процесу, суддів та працівників суду.

Суддя Марина Лук`яненко

Оригінал: reyestr.court.gov.ua