Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №380/19091/25 — Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 рокусправа №380/19091/25

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Кухар Н.А., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії,-

в с т а н о в и в:

До Львівського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ) з позовом до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ) в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні поранення пов`язаного із захистом Батьківщини з 03.07.2024 по 08.07.2024, з 26.08.2024 по 28.08.2024, з 12.09.2024 по 21.09.2024, з 23.12.2024 по 25.12.2024, з 25.12.2024 по 31.12.2024;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні поранення пов`язаного із захистом Батьківщини з 03.07.2024 по 08.07.2024, з 26.08.2024 по 28.08.2024, з 12.09.2024 по 21.09.2024, з 23.12.2024 по 25.12.2024, з 25.12.2024 по 31.12.2024.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 . 02.07.2024 позивач під час виконання бойового завдання в районі н.п. Часів Яр Донецької області отримав поранення (травму) під час захисту Батьківщини, що підтверджується довідкою про обставини травми (поранення контузії, каліцтва) № 6900 від 28.08.2024 року, виданої військовою частиною НОМЕР_1 . 26.08.2024 р. ОСОБА_1 отримав друге поранення (травму) під час захисту Батьківщини, що підтверджується Довідкою про обставини травми (поранення контузії, каліцтва) № 7817 від 27.09.2024, виданою в/ч НОМЕР_1 . 19.12.2024 р. позивач отримав третє поранення (травму) під час захисту Батьківщини, що підтверджується Довідкою про обставини травми (поранення контузії, каліцтва) № 1108 від 17.01.2025, виданою в/ч НОМЕР_1 . Внаслідок отриманих травм він тривалий час перебував на стаціонарному лікуванні у період з 03.07.2024 по 08.07.2024, з 26.08.2024 по 28.08.2024, з 12.09.2024 по 21.09.2024, з 23.12.2024 по 25.12.2024, з 25.12.2024 по 31.12.2024. Проте, відповідач у вказаний період протиправно не здійснював нарахування та виплату додаткової винагороди у розмірі 100000,00 грн., відповідно до Постанови КМУ №168. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною, у зв`язку з чим вимушений звернутись до суду за захистом своїх порушених прав та законних інтересів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями визначено головуючого – суддю Кухар Н.А.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 25 вересня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Ухвалою про відкриття провадження запропоновано відповідачу протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву, а також роз`яснено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (вх. №77782 від 29.09.2025 року), де просив у задоволенні позову відмовити.

Згідно наказу 260 Міністерства Оборони України «Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в лікарняних закладах виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в лікарняних закладах та відповідно до вимог чинного законодавства.»

Згідно з наказом № 260 Міністерства оборони України:

«Грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в закладах охорони здоров`я та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці для лікування після поранення, контузії, травми або каліцтва) (далі — відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше ніж чотири місяці з дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, щодо більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Грошове забезпечення після чотирьох місяців безперервного перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я виплачується на підставі висновку лікарняного закладу (військово-лікарської комісії), рішення командира військової частини про продовження перебування в закладах охорони здоров`я та відповідно до вимог чинного законодавства»

Відповідно до наказу Міністерства оборони України № 260 «Військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення» також згідно наказу МОУ №260 «до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували),- за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника)».

Згідно наказу командира військової частини (по стройовій частині) №24 від 27.01.2025 військовослужбовець ОСОБА_1 вважається таким, що самовільно залишив частину.

Суд, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, встановив наступне.

ОСОБА_1 проходив військову службу у військовій частині НОМЕР_1 .

ОСОБА_1 02.07.2024 р. отримав поранення під час захисту Батьківщини, що підтверджується Довідкою Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення контузії, каліцтва) № 6900 від 28.08.2024.

Відповідно до Виписки із медичної карти стаціонарного хворого №23170 від 08.07.2024 позивач з 03.07.2024 по 08.07.2024 перебував на стаціонарному лікуванні з діагнозом: «МВТ (02.07.2024) Вогнепальне осколкове сліпе поранення лівої сідниці з наявністю стороннього тіла, після ПХО.»

26.08.2024 р. ОСОБА_1 отримав друге поранення під час захисту Батьківщини, що підтверджується Довідкою Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення контузії, каліцтва) № 7817 від 27.09.2024.

Внаслідок зазначеної травми та її наслідків перебував на стаціонарному лікуванні протягом наступних періодів:

1) відповідно до Виписки № у/1791 : з 26.08.2024 по 28.08.2024 із діагнозом У36.2, Н10.3, S05.0 МВТ, Кон`юнктивіт правого ока, посттравматичний.

2) відповідно до Виписки №3635 від 21.09.24 : з 12.09.2024 по 21.09.2024 із діагнозом наслідки МВОСП 26.08.24 черепа з наявністю сторонніх тіл лобної ділянки. Стан після операції з їх видалень.

19.12.2024 р. ОСОБА_1 отримав третє поранення (травму) під час захисту Батьківщини, що підтверджується Довідкою Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення контузії, каліцтва) № 1108 від 17.01.2025.

Внаслідок зазначеної травми та її наслідків перебував на стаціонарному лікуванні протягом наступних періодів:

1) відповідно до Виписки № 28176: з 23.12.2024 по 25.12.2024;

2) відповідно до Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №4427: з 25.12.2024 по 02.01.2025.

Як стверджує позивач, військовою частиною НОМЕР_1 за період його перебування на лікуванні з 03.07.2024 по 08.07.2024, з 26.08.2024 по 28.08.2024, з 12.09.2024 по 21.09.2024, з 23.12.2024 по 25.12.2024, з 25.12.2024 по 31.12.2024 йому не нараховувалася та не виплачувалася додаткова винагорода у розмірі 100 000,00 грн. у зв`язку із чим він звернувся до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 стаття 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Частиною 2 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з частиною 4 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.

Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.

28 лютого 2022 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», пунктом першим якої установлено, що на період воєнного стану особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, Державної кримінально-виконавчої служби, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць, а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, розмір такої додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. Особам рядового і начальницького складу територіальних (міжрегіональних) воєнізованих формувань Державної кримінально-виконавчої служби, що залучаються Головнокомандувачем Збройних Сил до складу оперативно-стратегічного угруповання відповідної групи військ для безпосередньої участі у бойових діях або забезпечення здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах проведення воєнних (бойових) дій у період здійснення зазначених заходів, виплачується додаткова винагорода в розмірі до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.

Отже, відповідно до пункту 1 Постанови №168 підставою для виплати військовослужбовцям додаткової винагороди у розмірі 100 000 гривень є те, що військовослужбовці:

1) беруть безпосередню участь у бойових діях;

2) або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення).

При цьому, суд зазначає, що наявність однієї із наведених вище підстав повинна бути підтверджена документально.

За відсутності документального підтвердження наведених вище обставин право на отримання додаткової винагороди у підвищеному розмірі до 100000,00 грн. не виникає.

Відповідно до ч. 1-2 постанови 168 виплата додаткової винагороди та одноразової винагороди здійснюється на підставі наказів командирів (начальників).

Відповідно до наказів про виплату додаткової винагороди у розмірі 100000 гривень до таких наказів включаються особи, зазначені у пунктах 1 та 1-1, у тому числі такі, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, а для поліцейських та осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту - із участю у бойових діях або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення), зокрема на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, на території держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку із отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії.

Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам затверджений наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року №260 (далі Порядок №260).

Так, пунктом 11 розділу XXXIV Порядку №260 визначено, що у період дії воєнного стану до наказів про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень також включаються військовослужбовці, які у зв`язку з пораненням (контузією, травмою або каліцтвом), отриманим після введення воєнного стану та пов`язаним із захистом Батьківщини, перебувають на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я (у тому числі закордонних), включаючи час переміщення з одного лікарняного закладу охорони здоров`я до іншого, або перебувають у відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) у зв`язку з отриманням тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії,- за весь час (періоди) перебування на такому лікуванні або у відпустці.

Відповідно до пункту 12 розділу XXXIV Порядку №260, підставою для видання наказу про виплату додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень у зв`язку з пораненням (контузією, травмою, каліцтвом), пов`язаним із захистом Батьківщини, є довідка про обставини травми (поранення, контузії, каліцтва), форму якої визначено додатком 5 до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800, видана командиром військової частини, де проходить службу або перебуває у відрядженні військовослужбовець, яка містить інформацію про обставини отримання військовослужбовцем поранення (травми, контузії, каліцтва) під час захисту Батьківщини.

При цьому, Постанова №168 не містить жодних обмежень щодо періоду та/або кількості перебувань на стаціонарному лікуванні в закладах охорони здоров`я, пов`язаних із пораненням, одержаним при захистом Батьківщини або перебувають у відпустці для лікування після тяжкого поранення за висновком (постановою) військово-лікарської (лікарсько-експертної, медичної) комісії, за які виплачується збільшена до 100000 гривень винагорода.

Водночас суд наголошує, що оскільки додаткова винагорода є складовою грошового забезпечення військовослужбовця, очевидно, що застосування норм Постанови №168, яка регулює питання виплати додаткової винагороди, повинно відбуватися з урахуванням положень Закону №2011-ХІІ та прийнятого на його підставі Порядку №260.

Аналогічно абзац 2 пункту 9 розділу І Порядку № 260 визначає, що грошове забезпечення за останніми займаними посадами виплачується за період звільнення від виконання службових обов`язків у зв`язку з хворобою та перебуванням на лікуванні в лікарняних закладах та у відпустці для лікування у зв`язку з хворобою (відпустці для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва)) (далі - відпустка для лікування у зв`язку з хворобою), але не більше чотирьох місяців із дня вибуття з військової частини (крім випадків, передбачених чинним законодавством України, більш тривалих строків перебування на лікуванні).

Враховуючи наведене, суд зазначає, що позивач знаходився на лікуванні в лікарняних закладах після поранень, що підтверджується довідками Військової частини НОМЕР_1 про обставини травми (поранення контузії, каліцтва) № 6900 від 28.08.2024, № 7817 від 27.09.2024, № 1108 від 17.01.2025 та виписками із медичної картки хворого.

Отже, судом встановлено, що у спірні періоди з 03.07.2024 по 08.07.2024, з 26.08.2024 по 28.08.2024, з 12.09.2024 по 21.09.2024, з 23.12.2024 по 25.12.2024, з 25.12.2024 по 31.12.2024 позивач проходив лікування у зв`язку з пораненнями, отриманими після введення воєнного стану та пов`язаними із захистом Батьківщини, що підтверджується матеріалами справи та має право на отримання додаткової винагороди у збільшеному розмірі із розрахунку 100000 грн. на місяць пропорційно дням перебування на лікуванні в закладах охорони здоров`я.

Щодо пояснень представника відповідача про те, що згідно наказу командира військової частини (по стройовій частині) №24 від 27.01.2025 р. військовослужбовець ОСОБА_2 вважається таким, що самовільно залишив частину, суд зазначає таке.

Абзацами 9 та 10 пункту 15 розділу І Порядку №260 визначено, що військовослужбовцям, які самовільно залишили військові частини або місця служби, виплата грошового забезпечення призупиняється з дня самовільного залишення військової частини або місця служби та поновлюється з дня повернення.

Призупинення та поновлення виплати грошового забезпечення оголошується наказом командира військової частини.

Відповідно до пункту 15 розділу XXXIV Порядку №260 до наказів про виплату додаткової винагороди не включаються військовослужбовці, зазначені у пункті 2 цього розділу, які самовільно залишили військові частини, місця служби (дезертирували), - за місяць, у якому здійснено порушення, та за весь період самовільного залишення військової частини або місця служби (дезертирства), включаючи місяць повернення, оголошеного наказом командира (начальника).

Згідно з наказом командира ВЧ НОМЕР_1 від 27.01.2025 №24 (по стройовій частині) старший солдат ОСОБА_1 вважається таким, що 27.01.2025 самовільно залишив частину, у зв`язку з чим його виключено з продовольчого забезпечення.

Так як, позивач просить нарахувати та виплатити додаткову грошову винагороду за періоди з 03.07.2024 по 08.07.2024, з 26.08.2024 по 28.08.2024, з 12.09.2024 по 21.09.2024, з 23.12.2024 по 25.12.2024, з 25.12.2024 по 31.12.2024, що передують самовільному залишенню позивачем військової частини, пояснення представника відповідача в цій частині є необгрунтованими.

Судом встановлено, що додаткову грошову винагороду в розмірі 100000 грн нараховано та виплачено позивачу з 03.07.2024 по 08.07.2024 та 15.08.2024 по 26.08.2024 у вересні 2024 року та з 27.08.2024 по 28.08.2024 - у листопаді 2024 року.

Отже, в частині позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні поранення пов`язаного із захистом Батьківщини з 03.07.2024 по 08.07.2024 та з 26.08.2024 по 28.08.2024 - слід відмовити.

Суд вважає необгрунтованими пояснення представника відповідача про те, що за решту періодів, які відмінні від вище зазначених, у військової частини НОМЕР_1 відсутні підтверджуючі документи, що дають право на виплату додаткової винагороди з розрахунку 100 000 грн, так як Виписки із медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого №3635 від 21.09.24, № 28176 від 25.12.2024 та №4427 від 02.01.2025 подавались представником позивача разом із заявою про нарахування та виплату додаткової винагороди від 10.07.2025 року.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Дослідивши всі матеріали судової справи, оцінивши їх у сукупності, відповідно до вимог чинного законодавства, оцінивши всі вагомі аргументи учасників справи, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії.

Враховуючи результати судового розгляду справи, судові витрати відповідно до статті 139 КАС України не розподіляються.

Керуючись статтями 241-246, 255, 257-262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність, зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо ненарахування та невиплати ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких додаткової винагороди виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні поранення пов`язаного із захистом Батьківщини з 12.09.2024 по 21.09.2024, з 23.12.2024 по 25.12.2024, з 25.12.2024 по 31.12.2024.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 додаткову винагороду, передбачену Постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану», у розмірі, збільшеному до 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно дням перебування на стаціонарному лікуванні поранення пов`язаного із захистом Батьківщини з 12.09.2024 по 21.09.2024, з 23.12.2024 по 25.12.2024, з 25.12.2024 по 31.12.2024.

У задоволення інших позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Восьмого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Реквізити учасників справи:

Позивач – ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_2 ).

Відповідач - Військова частина НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 ; ЄДРПОУ НОМЕР_3 ).

СуддяКухар Наталія Андріївна