Суд: Луганський окружний адміністративний суд
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (у тому числі прав на земельні ділянки)
Дата: 26 лютого 2026 р.
Справа: №360/6/26
Суддя: С.В. Кисіль
ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
РІШЕННЯ
Іменем України
27 лютого 2026 рокум. ДніпроСправа № 360/6/26
Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисіль С. В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Олефіренко Ольги Олександрівни про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,
ВСТАНОВИВ:
У провадженні Луганського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 (далі – позивач) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Олефіренко Ольги Олександрівни (далі – відповідач), в якій позивач, після уточнення позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Олефіренко Ольги Олександрівни від 10 грудня 2025 року № 82321941 про відмову позивачу у проведенні реєстраційних дій;
- зобов`язати державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно за позивачем, а саме квартиру, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що він є власником квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 72,25 кв. м. Право власності було зареєстроване в Лутугинському державному комунальному підприємстві «Бюро технічної інвентаризації» за ОСОБА_1 та записано в реєстрову книгу за № 11687 12 грудня 1996 року.
Місто Лутугине, наразі є окупованої територією, спірна квартира є пошкодженою внаслідок ситуації воєнного характеру, спричиненої збройною агресією РФ.
Реалізуючи своє право на фіксацію з подальшою компенсацією за пошкоджене в наслідок дій держави агресора-Російської Федерації, позивач намагався подати повідомлення про пошкоджене та/або знищене нерухоме майно внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації, програмним засобом Єдиного державного вебпорталу електронних послуг з використанням мобільного додатка Порталу Дія, але інформація щодо реєстрації права власності на будинок не відобразилась.
З метою реєстрації права власності в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, позивач 17 листопада 2025 року звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для проведення реєстраційних дій на нерухоме майно, а саме квартиру. До заяви було додано наступні документи: свідоцтво про право на спадщину серія ААА № 938604 від 25 жовтня 1996 року, посвідчене державним нотаріусом Лутугинської державної нотаріальної контори Луганської області Науменко Л. С., договір про поділ спадкового майна серії ААА № 938610 від 25 жовтня 1996 року, посвідчений державним нотаріусом Лутугинської державної нотаріальної контори Луганської області Науменко Л. С., технічна характеристика.
Під час розгляду заяви державним реєстратором Олефіренко Ольгою Олександрівною було здійснено консолідований пошук інформації в Державному реєстрі речових прав та реєстрації до 2013 року стосовно реєстрації речових прав на заявлений об`єкт нерухомого майна. В результаті цього встановлено, що інформація про реєстрацію у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня. У зв`язку з цим, державним реєстратором в порядку пункту 3 статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» було направлено запит до архівних установ та органу виконавчої влади, з метою отримання інформації щодо інвентаризаційних справ на об`єкти нерухомого майна, які розташовані на території Луганського (у 2020 році в рамках адміністративно-територіальної реформи Лутугинський район Луганської області увійшов до Луганського району Луганської області).
Позивачу було повідомлено державним реєстратором про неможливість надання інформації у зв`язку з тим, що робота Лутугинського КП «Бюро технічної інвентаризації» на даний час не відновлена через знаходження на тимчасово окупованих територіях України та відсутністю доступу до архівних матеріалів.
На підставі цього, рішенням державного реєстратора від 10 жовтня 2025 року № 82321941 було відмовлено в проведенні реєстраційних дій на підставі пункту 4 статті 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Вважає оскаржуване рішення протиправним та таким , що порушує право доступу позивача до адміністративних послуг та надмірним обмеженням права власності, оскільки неможливість отримання інформації з БТІ не може слугувати правовою підставою для відмови у проведенні реєстраційних дій, окрім того, позивачем було подано для реєстрації увесь необхідний пакет документів, який підтверджує набуття права власності на житло до 2013 року.
З посиланням на Закон України від 01 липня 2004 року № 1952-ІV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127, позивач просить скасувати оскаржуване рішенні та задовольнити позовні вимоги.
Ухвалою суду від 06 січня 2026 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 12 січня 2026 року відкрито провадження в адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (в письмовому провадженні).
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , представник відповідача подав відзив на позовну заяву від 19 січня 2026 року, вказуючи на те, що Державний реєстратор Департаменту у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01 липня 2004 року № 1952-IV (далі – Закон № 1952), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Порядок № 1127), Порядком ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (далі – Порядок № 1141), Положенням про Департамент з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженим рішенням Київської міської ради від 02 березня 2023 року № 6021/6062 та іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з частиною четвертою статті 18 Закону № 1952 державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам.
Пункт 6 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 25 грудня 2015 року № 1127, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 передбачає, що державна реєстрація прав проводиться за заявою заявника шляхом звернення до суб`єкта державної реєстрації прав або нотаріуса, крім випадків, передбачених цим Порядком.
Згідно з частиною першою статті 18 Закону № 1952, державна реєстрація прав проводиться в такому порядку: 1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв; 2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав; 3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв; 4) перевірка документів на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень; 5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав); 6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об`єкти та суб`єктів цих прав; 7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником; 8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви.
17 листопада 2025 року до Державного реєстратора Департаменту надійшла заява № 70001975 ОСОБА_1 щодо реєстрації права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 .
Пунктом 3 частини третьої статті 10 Закону № 1952 зобов`язує державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, обов`язково запитувати від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.
Чинним законодавством не передбачено винятків щодо застосування вищевказаної норми.
Під час розгляду заяви було здійснено консолідований пошук інформації в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013 року, в результаті якого встановлено, що інформація про реєстрацію права власності на нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , у Реєстрі прав власності на нерухоме майно – відсутня.
Враховуючи вказане, Державним реєстратором Олефіренко О. О. направлено запит до уповноваженого органу, а саме до Луганської обласної державної адміністрації. Так 21 листопада 2025 року розгляд заяви ОСОБА_1 від 17 листопада 2025 року за № 70001975 державним реєстратором Департаменту було залишено без руху до отримання відповіді на запит.
Отримана відповідь з Луганської обласної державної адміністрації на запит державного реєстратора, містить наступну інформацію: «До 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, що розташовані у місті Лутутине та зберігання інвентаризаційних справ здійснювалось Лутугинським районним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації». Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» з 07 квітня 2014 населені пункти Лутугинської міської територіальної громади Луганського району Луганської області, у тому числі місто Лутугине, є тимчасово окупованими. Лутугинське районне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» не відновило своєї діяльності на підконтрольній органам державної влади України території, архівні матеріали залишились на тимчасово окупованій території. Таким чином надати відомості щодо державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на даний час не можливо».
У зв`язку з вищевикладеним, та з неотриманням від уповноваженого органу інформації передбаченої пунктом 3 частини третьої статті 10 Закону № 1952 (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, державним реєстратором Департаменту прийнято рішення № 82321941 від 10 грудня 2025 року про відмову в проведенні реєстраційних дій на підставі частини восьмої статті 18 Закону № 1952 – державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам, пункту 4 частини першої статті 24 Закону № 1952 – подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження та пункту 8 частини першої статті 24 Закону № 1952 після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про залишення заяви про державну реєстрацію прав без руху.
Отже, у цьому випадку Державний реєстратор Олефіренко О. О. прийняла законне рішення про відмову у проведенні державної реєстрації прав, адже діяла у відповідності до статей 10, 18, 24 Закону № 1952, із дотриманням вимог чинного законодавства.
Стосовно позовної вимоги щодо зобов`язання провести реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 за позивачем, можна зазначити наступне, що відповідно до частини другої статті 11 Закону № 1952 передбачено, що втручання, крім випадків, передбачених цим Законом, будь-яких органів влади, їх посадових осіб, юридичних осіб, громадян та їх об`єднань у діяльність державного реєстратора під час проведення реєстраційних дій забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
З урахуванням вказаного відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи та оцінивши докази відповідно до вимог статей 72-77, 90 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України), суд встановив наступне.
ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; фактичне місце проживання: АДРЕСА_4 ) є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 13 березня 2025 року № 3005-7002210848 про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, виданою Управлінням (Центром) надання адміністративних послуг Оболонською районною в м. Києві державною адміністрацією.
17 листопада 2025 року позивач звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для проведення реєстраційних дій на нерухоме майно, а саме квартиру. До заяви було додано наступні документи: свідоцтво про право на спадщину за заповітом серія ААА № 938604 від 25 жовтня 1996 року, посвідчене державним нотаріусом Лутугинської державної нотаріальної контори Луганської області Науменко Л.С., договір про поділ спадкового майна серія ААА № 938610 від 25 жовтня 1996 року, посвідчений державним нотаріусом Лутугинської державної нотаріальної контори Луганської області Науменко Л. С., технічна характеристика підсобних приміщень квартири.
Державним реєстратором направлено запит від 21 листопада 2025 року № 70001975 до Луганської обласної державної адміністрації «Про надання інформації», в якому зазначено, що під час розгляду заяви було здійснено пошук інформації в Державному реєстрі речових прав та реєстрах до 2013 року, в результаті якого встановлено, що інформація про реєстрацію права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 у Реєстрі прав власності на нерухоме майно відсутня. Так, відповідно до частини третьої статті 10 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію(довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії. Просить надати інформацію стосовно реєстрації права власності на квартиру, що розташована з адресою: АДРЕСА_1 .
21 листопада 2025 року Державним реєстратором винесено рішення № 81989846 про залишення без руху розгляду заяви ОСОБА_1 від 17 листопада 2025 року за № 70001975 до отримання відповіді на запит.
У відповіді від 26 листопада 2025 року № 4/01.01-22-6237 Луганська обласна державна адміністрація повідомила Державного реєстратора, що до 01 січня 2013 року державна реєстрація права власності на об`єкти нерухомого майна, що розташовані у місті Лутутине та зберігання інвентаризаційних справ здійснювалось Лутугинським районним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації». Відповідно до наказу Міністерства розвитку громад та територій України від 28 лютого 2025 року № 376 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» з 07 квітня 2014 населені пункти Лутугинської міської територіальної громади Луганського району Луганської області, у тому числі місто Лутугине, є тимчасово окупованими. Лутугинське районне комунальне підприємство «Бюро технічної інвентаризації» не відновило своєї діяльності на підконтрольній органам державної влади України території, архівні матеріали залишились на тимчасово окупованій території. Таким чином надати відомості щодо державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 на даний час не можливо.
Рішенням державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Олефіренко Ольги Олександрівни від 10 жовтня 2025 року № 82321941 «Про відмову в проведенні реєстраційних дій» відмовлено у проведенні реєстраційних дій за заявою. Державний реєстратор за результатами розгляду заяви від 17 листопада 2025 року за реєстраційним номером 70001975 встановив наявність обставин, які є підставою для відмови в проведенні реєстраційних дій: подані документи не дають змоги встановити набуття , зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме: державним реєстратором було направлено запит до відповідального органу, який проводив державну реєстрацію прав на паперових носіях, але луганською обласною державною адміністрацією Луганською обласною військовою адміністрацією надано відповідь, яка не містить інформації необхідної для державної адміністрації права власності на заявлений об`єкт нерухомого майна. Згідно з пунктом 4 статті 24 Закону, якщо подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження є підставою для відмови в державній реєстрації прав. Відповідно до частини восьмої статті 18 Закону державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості та їх обтяження, за умови їх відповідності законодавству і поданим/отриманим документам
Не погоджуючись з прийнятим рішенням та вважаючи його таким, що порушує його права, позивач звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Вирішуючи адміністративну справу по суті заявлених вимог, надаючи оцінку обставинам (фактам), якими обґрунтовано вимоги і заперечення учасників справи, суд виходить з наступного.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, розміщене на території України, та обтяжень таких прав врегульовані Законом України від 01 липня 2004 року № 1952-IV «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (далі – Закон № 1952-IV), Порядком державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25 грудня 2015 року № 1127 (далі – Порядок № 1127).
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону № 1952-ІV державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі – державна реєстрація прав) – це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 4 Закону № 1952-IV державній реєстрації прав підлягають право власності та право довірчої власності як спосіб забезпечення виконання зобов`язання на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва.
Частиною третьою статті 3 Закону № 1952-ІV встановлено, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.
Відповідно до пункту 1 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема:
- відповідність обов`язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом;
- відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав;
- відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах;
- наявність обтяжень прав на нерухоме майно;
- наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
Пунктом 2 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV передбачено, що державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Частиною першою статті 18 Закону № 1952-ІV визначено порядок державної реєстрації прав.
Згідно з частиною другою статті 18 Закону № 1952-IV перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав, та порядок державної реєстрації прав визначаються Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень. Державні реєстратори зобов`язані надавати до відома заявників інформацію про перелік документів, необхідних для державної реєстрації прав.
Державній реєстрації підлягають виключно заявлені речові права на нерухоме майно та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам (частина восьма статті 18 Закону № 1952-IV).
Відповідно до частини першої статті 24 Закону № 1952-IV підставами для відмови в державній реєстрації є:
1) заявлене речове право, обтяження не підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону;
2) заява про державну реєстрацію прав подана неналежною особою;
3) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом;
4) подані документи не дають змоги встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження;
5) наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями;
6) наявні зареєстровані обтяження речових прав на нерухоме майно;
7) заяву про державну реєстрацію обтяжень щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;
8) після завершення строку, встановленого частиною третьою статті 23 цього Закону, не усунені обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав;
9) документи подано до неналежного суб`єкта державної реєстрації прав, нотаріуса;
10) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка згідно із законодавством не має повноважень подавати заяви в електронній формі;
11) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене речове право, обтяження вже зареєстровано у Державному реєстрі прав;
12) заявник звернувся із заявою про державну реєстрацію права власності щодо майна, що відповідно до поданих для такої реєстрації документів відчужено особою, яка на момент проведення такої реєстрації внесена до Єдиного реєстру боржників, у тому числі за виконавчими провадженнями про стягнення аліментів за наявності заборгованості з відповідних платежів понад три місяці;
13) відсутність згоди заставодержателя (іпотекодержателя) на дострокове припинення дії договору емфітевзису, суперфіцію щодо державної реєстрації припинення таких прав, що перебувають у заставі (іпотеці).
Так, частиною другою статті 24 Закону № 1952-IV передбачено, що за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав. Рішення про відмову в державній реєстрації прав повинно містити вичерпний перелік обставин, що стали підставою для його прийняття.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону № 1952-IV державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва або майбутній об`єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.
У пункті 3 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV визначено, що під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, обов`язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником, крім випадків, коли державна реєстрація прав здійснюється у зв`язку із вчиненням нотаріальної дії та такі документи були надані у зв`язку з вчиненням такої дії.
Судом установлено, що у зв`язку з відсутністю відомостей у Державному реєстрі речових прав щодо державної реєстрації права на нерухоме майно, позивач 17 листопада 2025 року звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для проведення реєстраційних дій на нерухоме майно (квартиру). До заяви було додано наступні документи: свідоцтво про право на спадщину серія ААА № 938604 від 25 жовтня 1996 року, посвідчене державним нотаріусом Лутугинської державної нотаріальної контори Луганської області Науменко Л. С., договір про поділ спадкового майна серія ААА № 938610 від 25 жовтня 1996 року, посвідчений державним нотаріусом Лутугинської державної нотаріальної контори Луганської області Науменко Л. С., технічна характеристика підсобних приміщень квартири.
Також судом установлено, що на виконання вимог пункту 3 частини третьої статті 10 Закону № 1952-IV прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) ОСОБА_2 направлено запит Луганській обласній державній адміністрації (обласній військовій адміністрації) з проханням надати інформацію стосовно реєстрації права власності на квартиру, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .
Згідно з відповіддю Луганської обласної державної адміністрації / Луганської обласної військової адміністрації від 26 листопада 2025 року № 4/01.01-22-6237 на сьогоднішній день неможливо отримати від БТІ інформацію про зареєстровані права до 01 січня 2013 року на будь-який об`єкт нерухомого майна, розташований в місті Лутугине, оскільки архіви залишилися на тимчасово окупованій території.
Вказане свідчить, що подані документи не дають змоги встановити набуття ОСОБА_1 права власності на квартиру АДРЕСА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину серія ААА № 938604 від 25 жовтня 1996 року, посвідченого державним нотаріусом Лутугинської державної нотаріальної контори Луганської області Науменко Л. С., договору про поділ спадкового майна серія ААА № 938610 від 25 жовтня 1996 року, посвідченого державним нотаріусом Лутугинської державної нотаріальної контори Луганської області Науменко Л. С.
З огляду на вказане та за результатами розгляду заяви позивача, разом із поданими документами, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) правомірно відмовлено у проведенні державної реєстрації права власності з огляду на положення пункту 4 частини першої статті 24 Закону № 1952-IV.
При цьому під час розгляду справи не встановлено доводів позивача стосовно протиправності рішення відповідача про відмову у проведенні реєстраційних дій, а також не вказано на обставини, які б спростовували висновок відповідача.
Суд зазначає, що позивачем з метою підтвердження власної правової позиції було подано до суду ті документи, які було подано і до відповідача, тобто фактично останні не є підставою для проведення реєстраційної дії.
Крім того, суд наголошує, що проведення реєстраційної дії є результатом дотримання відповідного порядку та здійснення певних дій, що визначені нормами діючого законодавства, а відтак зобов`язання у такому випадку відповідача провести реєстраційні дії нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично є порушенням вказаного законодавчовизначеного порядку та втручанням у дискреційні повноваження відповідача.
Відповідно до положень частини другої статті КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання даного позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.
Окрім зазначеного, суд хоче звернути увагу позивача на існування обставини за якої з однієї сторони Закон № 1952-IV декларує, що речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 01 січня 2013 року, визнаються дійсними за умови, що реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або ж на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації (частина третя статті 3), з іншого – покладає на державного реєстратора під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, а також під час проведення державної реєстрації прав, які набуваються з прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року, обов`язок запитувати від БТІ інформацію, необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником (стаття 10 Закону № 1952-IV).
Разом з тим, суд зазначає, що на сайті Верховної Ради України зареєстровано законопроект № 11440 від 24 липня 2024 року, який саме і спрямований на запровадження механізму державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, що виникли в установленому законодавством порядку до 01 січня 2013 року (тобто реєстрацію права власності здійснено БТІ з використанням паперових носіїв інформації), без необхідності підтвердження такої реєстрації органом, який її здійснив (що відображено у Пояснювальній записці до цього законопроекту) та яким пропонується доповнити Закон № 1952-IV нормами щодо особливостей державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, реєстрацію яких проведено БТІ з використанням паперових носіїв інформації, за відсутності відповідних реєстрових книг у зв`язку з їх знищенням чи зберіганням на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України.
Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 90, 94, 132, 139, 241-246, 250, 255, 262 КАС України, суд
ВИРІШИВ:
Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ) до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Департаменту з питань реєстрації виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Олефіренко Ольги Олександрівни (ідентифікаційний код НОМЕР_2 , місцезнаходження: вул. Хрещатик, 36, м. Київ, 01044) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або справа розглянута в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.В. Кисіль
Оригінал: reyestr.court.gov.ua