Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №340/299/26 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/299/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Савонюка М.Я., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Кіровоградського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (надалі - відповідач), у якій просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 18.11.2025 року №110130019742 про відмову у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 , а саме: у зарахуванні стажу роботи з 20.07.1996 р. по 01.01.1999;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву та зарахувати період роботи ОСОБА_1 з 20.07.1996 по 01.01.1999 року до страхового стажу, який дає право на призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що звернулася до територіальних органів Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон №1058-IV). Вказана заява була розглянута за принципом екстериторіальності.

Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 18.11.2025 №110130019742 у призначенні пенсії за віком відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу.

Вказує, що відповідачем протиправно не зараховано до страхового стажу періоди роботи з 20.07.1996 по 17.05.2000 в КСП «Дружба» згідно записів у трудовій книжці від 19.07.1982 НОМЕР_1 , адже нею до пенсійного органу були надані всі необхідні документи, які підтверджують страховий стаж та право на призначення пенсії за віком. Крім цього, не може нести відповідальність за правильність оформлення трудової книжки роботодавцем.

З цих з цих підстав просить позов задовольнити.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву, у якому заперечив проти задоволення позовних вимог.

На обгрунтування заперечень зазначив, що заява позивача від 11.11.2025 про призначення пенсії за віком була розглянута Головним управлінням за принципом екстериторіальності. За результатами розгляду заяви та доданих документів прийнято рішення від 18.11.2025 №110130019742 про відмову у призначенні дострокової пенсії за віком у зв`язку з відсутністю достатнього страхового стажу.

За доданими документами позивача до страхового стажу не зараховано періоди роботи:

- з 20.07.1996 по 17.05.2000 відповідно до трудової книжки від 19.07.1982 НОМЕР_1 , оскільки відсутня дата та номер наказу на прийняття на роботу (зараховано частково з 01.01.1999 згідно реєстру застрахованих осіб);

- з 1996 по 1999 в КСП “Дружба” відповідно архівної довідки від 06.05.2025 №01-32/245, оскільки в даному документі зазначено “ ОСОБА_2 ”, що не відповідає паспортним даним — “ ОСОБА_1 ”.

Вважає, що оскільки позивачем не надано усіх належних документів для підтвердження її страхового стажу, право позивача на призначення пенсії за віком відсутнє.

З цих підстав просить відмовити у задоволенні позову.

Будь-яких заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.

28.01.2026 відкрито провадження в адміністративній справі, розгляд постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), витребувано у відповідача докази по справі.

Установивши фактичні обставини справи, на які посилаються сторони як на підставу своїх вимог та заперечень, дослідивши та оцінивши докази, проаналізувавши норми матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, суд приходить до наступних висновків.

11.11.2025 ОСОБА_1 звернулася до територіального органу Пенсійного фонду України із заявою про призначення їй пенсії за віком відповідно до положень Закону України від 09.07.2003 №1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (а.с. 34).

Головним управлінням Пенсійного фонду України в Житомирській області, яке було визначено за принципом екстериторіальності, розглянуто вказану заяву позивача з доданими до неї документами.

Рішенням №110130019742 від 18.11.2025 у призначенні пенсії ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Страховий стаж позивача визначено у 26 років 6 місяців 17 днів.

До страхового стажу не зараховано періоди роботи відповідно до трудової книжки від 19.07.1982 НОМЕР_2 з 20.07.1996 по 17.05.2000, оскільки відсутня дата та номер наказу про прийняття на роботу. Період роботи зараховано частково з 01.01.1999 згідно реєстру застрахованих осіб. Також, не зараховано період роботи з 1996 по 1999 в КСП «Дружба» відповідно архівної довідки від 06.05.2025 №01-32/245, оскільки в даному документі зазначено « ОСОБА_2 », що не відповідає паспортним даним - " ОСОБА_1 " (а.с. 5-6).

Про вказане рішення Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області повідомило позивачу листом від 19.11.2025 №43933/03-16 (а.с. 4).

Відповідно до записів у трудовій книжці від 19.07.1982 НОМЕР_2 , копія якої міститься в матеріалах справи (а.с. 6зв.-8), 20.07.1996 позивач прийнята на роботу в КСП «Дружба». При цьому, у графі 4 відсутні відомості про документ, на підставі якого внесений запис про прийняття на роботу. Наявний запис про реорганізацію КСГП "Дружба" у СВК (сільськогосподарський виробничий кооператив "Дружба" на підставі протоколу №1 від 11.01.2000 (запис №15); 11.01.2000 на підставі протоколу №2 від 02.02.2000 ОСОБА_1 переведена на роботу в кооператив "Дружба" на роботу доярки (запис №16); 17.05.2000 звільнена з роботи за власним бажанням (протокол №4 від 03.06.2000, запис №17).

Згідно архівної довідки від 06.05.2025 №01-32/245 Архівної установи "Трудовий архів" Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області " ОСОБА_2 " за період з 1996 року по 1999 рік відпрацювала за 1996 р. – 35 вихододнів, за 1997 р. – 277 вихододнів, за 1998 р. – 276 вихододнів за 1999 р. – 275 вихододнів (а.с. 10).

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами, суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, особливості призначення, перерахунку і виплати пенсій врегульовано Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 №1058-IV.

Статтею 1 Закону №1058-ІV визначено, що пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом; пенсіонер - особа, яка відповідно до цього Закону отримує пенсію, довічну пенсію, або члени її сім`ї, які отримують пенсію в разі смерті цієї особи у випадках, передбачених цим Законом.

Положеннями статті 9 Закону №1058-ІV встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Частиною 1 статті 26 Закону №1058-ІV передбачено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема з 1 січня 2022 року по 31 грудня 2022 року - не менше 29 років. Частиною другою вказаної статті визначено, що у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 22 до 32 років.

Відповідно до пункту 2 статті 24 Закону №1058-IV страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування.

Частиною 4 статті 24 Закону №1058-IV визначено, що періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно із пунктом 1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок №637), основним документом, що підтверджує стаж роботи за період до впровадження персоніфікованого обліку у системі загальнообов`язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік), є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній стаж роботи встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Відповідно до пункту 3 Порядку №637 за відсутності трудової книжки, а також у випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження стажу роботи приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, а також виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Надання інших додаткових документів, необхідне лише у двох випадках: за відсутності трудової книжки як такої або у ній містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи.

У спірний період порядок ведення трудових книжок врегульований положеннями Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженою Наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України і Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58, зареєстрованої в МЮУ 17.08.93 за №110 (далі — Інструкція №58).

Відповідно до пункту 1.1. Інструкції №58 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство) усіх форм власності або у фізичної особи понад п`ять днів, у тому числі осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.

За змістом пункту 2.4. Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Разом з тим, суд зазначає, що обов`язок щодо внесення записів до трудової книжки покладається на роботодавців, що виключає провину особи, яка бажає призначити пенсію, у недоліках таких записів.

Крім того, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.04.1993 №301 «Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації, тому власне недотримання правил ведення трудової книжки може мати негативні наслідки саме для особи, яка допустила такі порушення, а не для робітника, а отже, й не може впливати на його особисті права.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом в постанові від 06.02.2018 у справі №677/277/17, провадження №К/9901/1298/17.

Як встановлено судом, до загального страхового стажу позивача не зараховано періоди роботи з 20.07.1996 по 17.05.2000 згідно записів трудової книжки від 19.07.1982 НОМЕР_2 , оскільки відсутня дата та номер наказу на прийняття на роботу.

Разом із тим, суд звертає увагу, що однією з підстав для призначення пенсії за віком є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Відповідач не врахував, що не усі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.

Так, трудова книжка містить запис №15 про прийняття позивача 20.07.1996 на роботу в КСП «Дружба». Дата початку трудової діяльності (графа 2) не містить будь-яких виправлень чи неточностей. У даному записі зазначено про кількість відпрацьованих людино-днів та суми отриманої винагороди за 1996-1999 роки.

У трудовій книжці також наявні записи про реорганізацію КСГП "Дружба" у СВК "Дружба", переведення позивача у кооператив "Дружба" та звільнення з роботи із зазначенням номерів та дат відповідних протоколів. Такі записи є чіткими, хронологічно послідовними і не містять жодних виправлень, закреслень, чи неточностей. Записи про роботу завірені відповідальною особою та відбиткою печатки роботодавця.

Наявність у трудовій книжці печатки роботодавця та інших обов`язкових відомостей, свідчить про те, що ці записи були здійснені роботодавцем.

Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису законодавством не передбачено. Недоліки, наявні в трудовій книжці позивача, не залежали та не залежать від її волевиявлення, а отже, й не можуть впливати на її право на пенсійне забезпечення.

Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а викладено правову позицію, відповідно до якої, працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення бухгалтерських документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки та іншої документації з вини підприємства не може бути підставою для позбавлення особи конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань нарахування/призначення пенсії.

Разом з тим, позивач на підтвердження її роботи у колгоспі надала архівну довідку від 06.05.2025 №01-32/245 Архівної установи "Трудовий архів" Петрівської селищної ради Олександрійського району Кіровоградської області, згідно якої у документах архівного фонду «Колективне сільськогосподарське підприємство (КСП) «Дружба» Петрівської селищної ради Петрівського району Кіровоградської області» в книгах обліку розрахунків по оплаті праці за період з 1996 року по 1999 рік наявні відомості про кількість відпрацьованих вихододнів ОСОБА_2 : за 1996 р. – 35 вихододнів; за 1997 р. – 277 вихододнів; за 1998 р. – 276 вихододнів; за 1999 р. – 275 вихододнів.

Суд зазначає, що у спірному випадку розбіжність у написанні прізвища у трудовій книжці « ОСОБА_3 », що не відповідає паспортним даним позивача « ОСОБА_4 », виникла внаслідок допущеної помилки при написанні літери "и" та відхилення від правописних норм української мови і зумовлені впливом російської орфографії в ситуації контактного білінгвізму (поперемінного використання двох мов).

Безпідставним також є неврахування відповідачами вказаної довідки, з підстав не зазначення повного по-батькові, адже її зміст дозволяє встановити особу, якої вона стосується, та періоди роботи позивача. Довідка видана на підставі первинних документів господарства, є належними і допустимим доказом підтвердження спірних періодів роботи позивача.

Крім цього, у Довідці ОК-5, яка міститься у матеріалах справи, за період з січня 1999 р. по травень 2000 р. наявні відомості про сплату страхових внесків СВК "Дружба" (код ЄДРПОУ 03758163) за позивача, а такий період було зараховано пенсійним органом до її страхового стажу при розгляді заяви про призначення пенсії.

Верховний Суд у постанові від 30.09.2019 у справі №638/18467/15-а висловив правову позицію, що формальні неточності у документах, за загальним правилом, не можуть бути підставою для обмеження органами пенсійного фонду в реалізації особою конституційного права на соціальний захист та призначення пенсії.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.

Європейський Суд з прав людини неодноразово у своїх рішеннях зазначав, що предмет і мета Конвенції як інструменту захисту прав людини потребують такого тлумачення і застосування її положень, завдяки яким гарантовані нею права були б не теоретичними чи ілюзорними, а практичними та ефективними (п.53 рішення у справі "Ковач проти України" від 7 лютого 2008 року, п.59 рішення у справі "Мельниченко проти України" від 19 жовтня 2004 року, п.50 рішення у справі "Чуйкіна проти України" від 13 січня 2011 року, п.54 рішення у справі "Швидка проти України" від 30 жовтня 2014 року тощо).

Це означає, що суд має оцінювати фактичні обставини справи з урахуванням того, що права, гарантовані Конституцією України та Конвенцією про захист прав людини та основоположних свобод, мають залишатися ефективними та людину не можна ставити в ситуацію, коли вона завідомо не може реалізувати своїх прав.

Аналізуючи надані документи, пенсійний орган, перш за все, має виходити з їх змісту, а не лише суто з форми. У цьому випадку, орган Пенсійного фонду, переслідуючи в цілому законну мету попередження зловживання громадянами своїми правами та запобігання необґрунтованому призначенню пенсії (врахуванню стажу), при виконанні своїх повноважень повинен діяти обґрунтовано, добросовісно, розсудливо та пропорційно, як це передбачено частиною другою статті 2 КАС України, з тим, щоб не створювати штучних і явно необґрунтованих перешкод для реалізації громадянами їх прав.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області протиправно не було зараховано до страхового стажу період роботи позивача з 20.07.1996 по 01.01.1999 згідно записів трудової книжки від 19.07.1982 НОМЕР_2 , у зв`язку з чим, рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області від 18.11.2025 №110130019742 є протиправним та підлягає скасуванню, як таке, що прийнято з порушенням вимог законодавства щодо всебічного, повного і об`єктивного розгляду цього питання.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних в матеріалах справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає, що порушені права позивача підлягають захисту шляхом зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути її заяву від 11.11.2025 про призначення пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 20.07.1996 по 01.01.1999.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позов задоволено повністю, суд стягує на користь позивача сплачену нею при поданні позову до суду суму судового збору 1064,96 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 241 — 246, 255 КАС України, суд –

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії — задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області №110130019742 від 18.11.2025 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 11.11.2025 про призначення їй пенсії за віком, зарахувавши до страхового стажу період роботи з 20.07.1996 по 01.01.1999.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирської області (код ЄДРПОУ 13559341, вулиця О. Ольжича, 7, місто Житомир, Житомирська область, 10003) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у сумі 1064 (одна тисяча шістдесят чотири) грн 96 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 27 лютого 2026 року.

Повне найменування учасників:

Позивач - ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , АДРЕСА_1 ).

Відповідач – Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирської області (код ЄДРПОУ 13559341, вулиця О. Ольжича, 7, місто Житомир, Житомирська область, 10003).

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК