Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №340/8737/25 — Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/8737/25

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області №0000226370901 від 16.12.2025 р.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що відповідачем за наслідками фактичної перевірки магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , в якому здійснює господарську діяльність позивач складено акт перевірки від 12.11.2025 №19234/11-28-09-01/ НОМЕР_1 . З урахуванням висновків акту перевірки 12.11.2025 відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення №0000226370901 про накладення штрафу в сумі 24000 грн за порушення ч.9 ст.65 Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”. Підставою для висновків про зазначене вище порушення стало те, що в ході перевірки магазину, за прилавком було виявлено факт зберігання 8 пачок сигарет (марки “Маршал” та “Прима”) без марок акцизного податку встановленого зразка. Проте, вказані в акті обставини не відповідають дійсності, оскільки не знайшовши порушень під час перевірки працівники Головного управління ДПС у Кіровоградській області, грубо порушуючи права надані їм статтею 20 Податкового кодексу України, почали ходити по магазину, всюди заглядати та порпатись в особистих речах, в тому числі сумці найманого працівника позивача ОСОБА_2 , яку вона залишила під прилавком. Звідти вони дістали якісь пачки із сигаретами, поклали поряд і звинуватили позивача у зберіганні сигарет без відповідних акцизних марок. Вказує, що на заперечення і зауваження позивача, що вона не здійснює продаж сигарет та не зберігає їх і вони їй не належать – працівники Головного управління ДПС у Кіровоградській області не реагували. Окрім того, жодного протоколу працівниками поліції щодо вказаного факту складено не було, що також свідчить, що працівниками поліції не було встановлено порушень законодавства, зокрема статті 164-5 КУпАП. Зазначає, що працівники Головного управління ДПС у Кіровоградській області лише припустили, що пачки із сигаретами, які перебували під прилавком в особистих речах найманого працівника належать позивачу та він їх зберігає, що не відповідає дійсності та є надуманим. Позивач не погоджується із спірним податковим повідомленням-рішенням, вважає його протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою судді від 07.01.2026 р. відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.19).

Представник відповідача позовні вимоги не визнав, просив у їх задоволенні відмовити, надав відзив на позов та пояснив, що під час перевірки ФОП ОСОБА_1 були встановлені факти зберігання платником податків тютюнових виробів (8 пачок сигарет марки “Маршал” та “Прима”) без наявності марки акцизного податку встановленого зразка. Також вказує, що фактичну перевірку здійснено в присутності ФОП ОСОБА_1 . Жодних найманих працівників, в тому числі ОСОБА_2 , під час перевірки не було. Крім того, ОСОБА_1 працівникам поліції повідомила, що тютюнові вироби, які знаходяться під прилавком перебувають в її особистому користуванні, при цьому дістала з під прилавку коробку з сигаретами марки “Маршал” та “Прима” без марок акцизного податку встановленого зразка. Вказаний факт зафіксовано на відео з використанням мобільного телефону працівника ГУ ДПС у Кіровоградській області.В позовній заяві також зазначається, що “На заперечення і зауваження позивача, що вона не здійснює продаж сигарет та не зберігає їх і вони їй не належать – працівники Головного управління ДПС у Кіровоградській області не реагували. Нами було викликано працівників поліції, яким позивач також засвідчила такий факт”. Стверджував, що вказаний факт не відповідає дійсності, оскільки працівників поліції ФОП ОСОБА_1 не викликала. Працівників Національної поліції викликано співробітником ГУ ДПС у Кіровоградській області ОСОБА_3 за телефоном 102 (ЄО № 15959 від 12.11.2025) по факту зберігання ФОП ОСОБА_1 тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка. Також, в ході проведення перевірки проводилась фото та відеофіксація за допомогою мобільного телефону. Враховуючи наведене, вважає, що контролюючим органом правомірно винесено позивачу оскаржуване податкове повідомлення-рішення.

Представником позивача подано відповідь на відзив (а.с.37-39).

Ухвалою суду від 09.02.2026 вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 24.02.2026 (а.с.43). Даною ухвалою суду викликано у судове засідання свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Представник позивача, який приймав участь у судовому засіданні, підтримав позовні вимоги у повному обсязі, просив їх задовольнити. Представник відповідача заперечував проти позовних вимог.

Відповідно до усної ухвали занесеної до протоколу судового засідання від 24.02.2026 року, суд постановив подальший розгляд справи проводити у порядку письмового провадження (54-56).

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, допитавши свідків, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується адміністративний позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено.

Посадовими особам ГУ ДПС у Кіровоградській області на підставі наказу №1809-п від 11.11.2025 р. “Про проведення фактичної перевірки ФОП ОСОБА_1 ” та направлень на перевірку від 11.11.2025 №№3401, 3402 проведено перевірку магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , за результатами якої було складено акт фактичної перевірки від 24.11.2025 №19234/11-28-09-01/ НОМЕР_1 (далі - акт перевірки) (а.с.23-25, 28).

В акті перевірки зазначено, що в ході перевірки магазину, за прилавком було виявлено факт зберігання 8 пачок сигарет (марки “Маршал” та “Прима”) без марок акцизного податку встановленого зразка.

В зазначеному акті перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Кіровоградській області зафіксовано порушення ФОП ОСОБА_1 вимог ч.9 ст.65 Закону України від 18.06.2024 р. №3817-ХІ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” (із змінами та доповненнями), п.226.2 ст.226 Податкового кодексу України, в частині зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка.

Як вбачається з акту перевірки, перевірку проведено у присутності суб`єкта господарювання ФОП ОСОБА_5 . Також в акті зазначено про те, що під час перевірки проводилась фото та відеофіксація за допомогою мобільного телефону.

За наслідками перевірки, відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000226370901 від 16.12.2025 року, яким на підставі п.11 ч.2 ст.73 Закону України від 18.06.2024 р. №3817-ХІ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” застосовано до позивача штрафну санкцію в сумі 24000 грн. (а.с.29).

Не погоджуючись із таким податковим повідомленням-рішенням відповідача, позивач звернулась через свого представника звернулася з позовом до суду.

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зважає на таке.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Положеннями п.1.1 ст.1 ПК України передбачено, що Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Згідно з підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Зокрема, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки (пункт 75.1 статті 75 ПК України).

Згідно із підпунктом 75.1.3 Пункту 75.1 статті 75 Кодексу фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 Кодексу.

Згідно із пунктом 80.1 статті 80 Кодексу, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).

Відповідно до пункту 80.2. статті 80 Кодексу фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки.

Відповідно до підпункту 80.2.5 пункту 80.2. статті 80 Кодексу фактична перевірка може проводитися у разі отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.

Відповідно ч.1 статті 1 Закону України від 18 червня 2024 року №3817-ІХ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” (далі Закон №3817-ІХ) визначено поняття, а саме: тютюнові вироби - сигарети з фільтром або без фільтра, цигарки, сигари, сигарили, а також люльковий, нюхальний, смоктальний, жувальний тютюн, махорка та інші вироби з тютюну чи його замінників, інші відмінні від рідин, що використовуються в електронних сигаретах, нікотиновмісні продукти, їх замінники для куріння, нюхання, смоктання, жування чи вдихання без горіння шляхом нагрівання”.

Згідно ст.23 Закону №3817-ІХ визначено, що роздрібну торгівлю тютюновими виробами та/або рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюють суб`єкти господарювання за наявності у них однієї з таких ліцензій: на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, на право роздрібної торгівлі рідинами, що використовуються в електронних сигаретах.

Частиною 3 статті 41 Закону №3817-ІХ встановлено, що на кожний вид господарської діяльності надається окрема ліцензія, крім випадків, передбачених цим Законом.

Відповідно до ч.9 ст.65 Закону №3817-ІХ тютюнові вироби та рідини, що використовуються в електронних сигаретах, які виробляються в Україні, а також ті, що ввозяться на митну територію України, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законами України.

Згідно з п.226.1 ст.226 ПК України у разі виробництва на митній території України алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, чи ввезення таких товарів на митну територію України платники податку зобов`язані забезпечити їх маркування марками встановленого зразка у такий спосіб, щоб марка акцизного податку розривалася під час відкупорювання (розкривання) товару.

Відповідно до п.п.226.2, 226.5, 226.11 ст.226 ПК України визначено, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою, пачці (упаковці) тютюнового виробу чи ємності (упаковці) з рідиною, що використовується в електронних сигаретах, є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Маркування алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, здійснюється марками акцизного податку, зразки яких затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Ввезення на митну територію України, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та продаж на митній території України не маркованих в установленому порядку алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, забороняються.

Статтею 73 встановлена відповідальність за порушення Закону №3817-ІХ.

За порушення цього Закону щодо виробництва, обігу та зберігання спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального суб`єкти господарювання притягаються до відповідальності згідно із законом.

Для обрахунку штрафних санкцій, передбачених цією статтею, використовується розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом на 1 січня звітного (податкового) року, в якому виявлено порушення.

До суб`єктів господарювання за вчинені правопорушення застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу в таких розмірах: виробництво та/або зберігання, та/або транспортування, та/або реалізація фальсифікованих алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, алкогольних напоїв чи тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, без паперових марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими паперовими марками акцизного податку (крім випадків, передбачених законодавством, та випадків, якщо маркування марками акцизного податку таких алкогольних напоїв не передбачено зовнішньоекономічним договором (контрактом) - 200 відсотків вартості таких товарів (продукції), але не менше 3 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня звітного (податкового) року.

Щодо зафіксованого в акті перевірки контролюючим органом факту зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку, судом встановлено наступне.

Зі змісту акту перевірки вбачається, що в ході перевірки магазину за прилавком було виявлено 8 пачок сигарет (марки “Маршал” та “Прима”) без марок акцизного податку встановленого зразка.

Представник позивача в позовній заяві стверджував, що працівники Головного управління ДПС у Кіровоградській області під час перевірки почали ходити по магазину, всюди заглядати та порпатись в особистих речах, в тому числі в сумці найманого працівника позивача ОСОБА_2 , яку вона залишила під прилавком. Звідти вони дістали якісь пачки із сигаретами, поклали поряд і звинуватили позивача у зберіганні сигарет без відповідних акцизних марок.

У судовому засіданні за клопотанням представника позивача суд допитав в якості свідка ОСОБА_2 , яка пояснила, що вона працює продавцем у ФОП ОСОБА_1 . Під час перевірки вона перебувала у відпустці та не працювала. Реалізацію тютюнових виробів не здійснює. Пояснювала, що вона під прилавком у магазині залишила особисті речі, а саме сигарети, які придбавала для свого батька. В чому саме знаходились сигарети, вона не пам`ятає. Сигарети придбавала на ринку.

У судовому засіданні суд допитав в якості свідків посадових осіб, які здійснювали перевірку, а саме ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які пояснили, що під час здійснення перевірки зайшовши за прилавок зі сторони продавця виявлено картонну коробку з цигарками, дві пачки цигарок випало на підлогу, які підібрали. Позивач вирвала у них цю коробку та повідомила, що це для власного споживання. Під час фактичної перевірки ОСОБА_4 проводив відеозапис, відеоматеріали долучені до матеріалів перевірки. Додатково пояснили, що у ході фактичної перевірки вони викликали співробітників поліції.

За приписами статті 1 Закону №3817-ІХ місце роздрібної торгівлі - місце реалізації товарів (продукції), у тому числі на розлив, в одному торговому приміщенні (будівлі) за місцем його фактичного розташування, в якому проводяться розрахункові операції, або місце реалізації товарів (продукції), з якого здійснюється їх відвантаження для подальшої доставки до кінцевих споживачів.

Пунктом 9 Правил торговельного обслуговування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2025 р. №44 (далі - Правила №44) передбачено, що суб`єкт господарювання зобов`язаний забезпечити належні умови праці для працівників суб`єкта господарювання, а також обладнати окреме приміщення (місце) для зберігання їх верхнього одягу та особистих речей.

Таким чином, зберігання особистих речей, в тому числі і тих, що не належать суб`єкту господарювання, біля торгового прилавку категорично заборонено.

Суд констатує, що у даному випадку тютюнові вироби без марок акцизного податку встановленого зразка були виявлені контролюючим органом на місці проведення розрахунку, а саме під прилавком, тобто не в окремому, спеціально відведеному приміщенні, яке згідно із нормами пункту 9 Правил №44 могло слугувати місцем для зберігання особистих речей працівників.

Відтак, суд критично відноситься до тверджень як позивача про те, так і свідка ОСОБА_2 , що під прилавком, на місці розрахунку, знаходилися особисті речі, а саме 8 пачок сигарет (марки “Маршал” та “Прима”) без марок акцизного податку встановленого зразка, продавця ОСОБА_2 , яка була допитана в якості свідка у ході судового розгляду справи. При цьому, суд зауважує, що з відеозапису, який міститься в матеріалах електронної судової справи, вбачається, що ФОП ОСОБА_1 повідомляла, що сигарети « ІНФОРМАЦІЯ_2 » та «Прима» вона придбала для особистого користування, надає хлопцям, які у неї працюють.

Крім того, в позові представник позивача посилається на те, що жодного протоколу працівниками поліції щодо вказаного факту складено не було, що також свідчить, що працівниками поліції не було встановлено порушень законодавства, зокрема статті 164-5 КУпАП.

Суд вважає дані твердження хибними, оскільки не притягнення позивача до адміністративної відповідальності не свідчить про відсутність порушень ним норм податкового законодавства, зокрема Податкового кодексу України та Закону України “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального”.

У зв`язку із чим, суд вважає, що позивачем не спростовано виявлене під час перевірки діяльності магазину “ ІНФОРМАЦІЯ_1 ”, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 порушення вимог ч.9 ст.65 Закону України від 18.06.2024 р. №3817-ХІ “Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального” (із змінами та доповненнями) та п.226.2 ст.226 Податкового кодексу України, в частині зберігання тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка. Це підтверджується письмовими доказами - актом фактичної перевірки №19234/11-28-09-01/ НОМЕР_1 від 24.11.2025 року, поясненнями ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , фото, відеозаписом.

В силу правових висновків постанови Верховного Суду від 06.06.2024 у справі №400/1217/23: 1) обов`язок позивача доводити обставини, на які він посилається на обґрунтування своїх доводів, є ключовим аспектом принципу змагальності та рівності в судовому процесі; 2) позивач не може будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, допоки інша сторона не надасть доказів на її спростування (концепція негативного доказу), оскільки такий підхід нівелює саму сутність принципу змагальності; 3) обов`язок доведення обставин, на яких ґрунтуються їх вимоги та заперечення, у рівній мірі покладається на обох сторін. Кожна сторона повинна довести факти, на які вона посилається. При цьому підставу позову повинен довести саме позивач. Позивач повинен подати докази, на яких ґрунтуються його вимоги разом з поданням позовної заяви. В разі неможливості самостійно представити такі докази, позивач повинен про це повідомити суд та зазначити причини, з яких доказ не може бути подано. Крім того, позивач вправі подати до суду клопотання про витребування доказів, із зазначенням причини неможливості самостійного їх представлення та наведенням вжитих ним для цього заходів.; 4) посилання позивача на те, що в силу вимог частини другої статті 77 КАС України обов`язок доказування правомірності рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень покладається на відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки визначений цією правовою нормою обов`язок відповідача не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Статтею 242 КАС України передбачено, що рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Реальність (справжність та правдивість) конкретної обставини фактичної дійсності не може бути сприйнята доведеною виключно через неспростування одним із учасників справи (навіть суб`єктом владних повноважень) декларативно проголошеного, але не доказаного твердження іншого учасника справи, позаяк протилежне явно та очевидно прямо суперечить меті правосуддя - з`ясування об`єктивної істини у справі.

Правильність саме такого тлумачення змісту ч.1 ст.77 та ч.2 ст.77 КАС України підтверджується правовим висновком постанови Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2020 по справі №520/2261/19, що визначений ст.77 КАС України обов`язок відповідача - суб`єкта владних повноважень довести правомірність рішення, дії чи бездіяльності не виключає визначеного частиною першою цієї ж статті обов`язку позивача довести ті обставини, на яких ґрунтуються його вимоги.

Підсумовуючи вищевикладене суд зазначає, що дотримання платником податків податкового законодавства є його безумовним обов`язком, порушення якого має своїм невідворотним наслідком застосування до такого платника, передбаченої законодавством, відповідальності.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

В силу положень статті 139 КАС України судові витрати (у тому числі витрати на правничу допомогу) стягуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень виключно у разі задоволення позовних вимог. Ураховуючи ту обставину, що судом відмовлено у задоволенні позову, то й відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Керуючись ст.ст.132, 139, 143, 242-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. Велика Перспективна, 55, код ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА