Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №320/33393/24 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 року м. Київ № 320/33393/24

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Головенка О.Д., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження) адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просить суд:

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.03.2024 № 17737240207, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платижем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами пірчного декларування, на суму 35577,58 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.03.2024 № 17736240207, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платижем податок на додану вартість на суму 106100,00 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.03.2024 № 17735240207, яким застосована штрафна санкція у сумі 1020,00 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.03.2024 № 17734240204, яким збільшено суму грошового зобов`язання на платижем податок з доходів фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 426936,96 грн;

визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.03.2024 № 17724240207, яким застосована штрафна санкція у сумі 42440,00 грн;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.03.2024 № 17745240207, яким застосовано штраф у сумі 8035,85 грн;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.03.2024 № 17746240207, яким застосовано штраф у розмір 170,00 грн;

визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.03.2024 № 17743240207, яким застосовано штраф у розмірі 96549,84 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено про те, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про нарахування штрафу, є протиправними та підлягають скасуванню, враховуючи припис 69.2 підрозділу 10 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), яким встановлено мораторій на проведення перевірок. На час написання доповідної записки, наказу від 22.12.2023 № 6466-п, які стали підставою для проведення перевірки та на час самої перевірки позивач не припинив свою діяльність та перебував на обліку у контролюючому органу, як платник податків та як платник єдиного соціального внеску, що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Позивач вважає, що у відповідача були відсутні правові підстави для проведення перевірки позивача, з огляду на що, оскаржувані податкові повідомлення-рішення та рішення про накладення штрафу є протиправними підлягають скасуванню.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 19.07.2024 даний позов було залишено без руху у зв`язку з його невідповідністю КАС України, однак недоліки позовної заяви було усунуто.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.08.2024 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (в порядку письмового провадження).

До суду від ГУ ДПС у м. Києві надійшов відзив на позовну заяву, в якому заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача зазначив, що оскаржувані рішення є законними та обґрунтованими, позаяк, документальна позапланова невиїзна перевірка відбулась на підставі п. п. 7 п. 1 ст. 78 ПК України, а саме розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.

Головним управлінням ДПС у м. Києві було направлено лист № 51643/6/26-15-24-02-07-08 від 05.09.2022 про надання документів у зв`язку з припиненням підприємницької діяльності, який повернувся до ГУ ДПС у м. Києві 10.10.2022.

Відповідач звертає увагу на те, що відповідно до пп. 6 п. 11 та 18 Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від продовження підприємницької діяльності. Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установленні строки подати відповідному органу декларацію за останній базовий період, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

01.02.2024 головним державним інспектором відділу перевірок самозайнятих осіб по припиненню підприємницької діяльності управління податкового аудиту фізичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві Федченко Оксаною Михайлівною було складено акт про ненадання документів під час проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 , а тому, контролюючий орган вважає, що при прийнятті оскаржуваних рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Констуцією та законами України, з використанням повноважень з метою, з якою ці повноваження надано, обґрунтовано, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації, пропорційно та своєчасно, а оскаржувані рішення є такими, що не підлягають скасуванню.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд виходить з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, 04.04.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 2071006003022733 про припинення діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 .

19.12.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 2010350000000469422 про поновлення діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1

ОСОБА_1 взятий на облік у Головному управлінні Державної податкової служби у м. Києві, як платник податків № НОМЕР_1 від 20.12.2023 та як платник Єдиного соціального внеску за номером 10000000907765 від 20.12.2023.

На підставі наказу від 22.12.2023 № 6466-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ), Головним державним інспектором О.М. Федченко Головного управління Державної податкової служби у м. Києві 26.01.2024 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків ОСОБА_1 .

Так, перевіркою встановлено порушення: п. 164.1 ст. 164, п. 177.2 ст. 177 ПК України, а саме: платником податків ОСОБА_1 занижено податкові зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб за період з 13.04.2017 по 04.04.2019 на загальну суму 341544,77 грн; п.16№ підр. 10 розд. XX ПК України, не нараховано та не сплачено військовий збір у загальному розмірі 28462,06 грн за період з 13.04.2017 по 04.04.2019; абз. 3 ч. 8 ст. 9 Закону № 2464-VI, а саме: не нараховано та не сплачено суму єдиного внеску за період 13.04.2017 по 04.04.2019 у загальному розмірі 193099,68 грн; платником податків несвоєчасно перераховано до бюджету єдиний соціальний внесок: у лютому 2018, квітні 2018, липні 2018, жовтні 2018, січні 2019, квітні 2019 року; п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», не подано звіт щодо сум нарахованого єдиного внеску за 2017 рік; п. 181.1 ст. 181, п. 183.2, п. 183.4 ст.183, ст. 187, п. 201.8 ст. 201 ПК України, а саме, платником податків не визначено суму ПДВ, що підлягає сплаті до бюджету за листопад-грудень 2017, січень-березень 2018 у загальному розмірі 84880 грн; п. п. 49.18.1 п. 49.18 ст.49, п. 203.1 ст. 203 ПК України, а саме, платником не подано податкові декларації з податку на додану вартість за квітень-грудень 2018, січень-березень 2019 року; п. 201.1, п. 201.10 ст. 201 ПК України, а саме, встановлено нереєстрацію податкових накладних на суму 84880 грн; п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України, ненадання посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всіх документів, що належать або пов`язані з предметом перевірки.

За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків 07.02.2024 Головне управління Державної податкової служби у м. Києві склало акт № 208/Ж5/26-15-24-02-07/3263222198 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків ОСОБА_1 , щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків і зборів, виконання вимог валютного та іншого законодавства за період з 13.04.2017 по 04.04.2019 та дотримання законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 13.04.2017 по 04.04.2019.

08.03.2024 заступником начальника управління-начальником відділу планових перевірок податкових агентів управління податкового аудиту фізичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві винесено: податкове повідомлення-рішення № 17737240207, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування, на суму 35577,58 грн; податкове повідомлення-рішення № 17736240207, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість на суму 106100,00 грн; податкове повідомлення-рішення № 17735240207, яким застосована штрафна санкція у сумі 1020,00 грн; податкове повідомлення-рішення № 17734240207, яким збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на доходи фізичних осіб, що сплачуються фізичними особами за результатами річного декларування у сумі 426936,96 грн; податкове повідомлення-рішення № 17724240207, яким застосована штрафна санкція у сумі 42440,00 грн.

08.03.2024 заступником начальника управління-начальником відділу планових перевірок податкових агентів управління податковою аудиту фізичних осіб Головного управління ДПС у м. Києві Сергієм Аксюковим виписано: рішення №17745240207, яким застосовано штраф у сумі 8035,85 грн; рішення № 17746240207, яким застосовано штраф у розмірі 170,00 грн; рішення № 17743240207, яким застосовано штраф у розмірі 96549,84 грн.

Позивач не погоджується з висновками, які викладені в акті перевірки, вважає вказані податкові повідомлення-рішення та рішення про нарахування штрафу, що зумовило на звернення до суду з даним позовом.

При вирішенні спору, суд виходить з наступного.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає ПК України.

За визначенням, наведеним у п. 61.1 ст. 61 ПК України, податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Податковий контроль здійснюється зокрема шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин. (п.п. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України).

Згідно із положеннями ст. 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

За п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов`язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об`єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Статтею 78 ПК України унормований порядок проведення документальних позапланових перевірок 78.1. Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав: 78.1.7. розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків; 78.4. Про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом; Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків (крім перевірок, передбачених підпунктом 78.1.22 пункту 78.1 цієї статті) надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному ст. 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки; 78.5. Допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із ст. 81 цього Кодексу. Документальна позапланова невиїзна перевірка здійснюється у порядку, передбаченому ст. 79 цього Кодексу; 78.6. Строки проведення документальної позапланової перевірки встановлені ст. 82 цього Кодексу; 78.7. Перелік матеріалів, які можуть бути підставою для висновків під час проведення документальної позапланової перевірки, та порядок надання платниками податків документів для такої перевірки встановлено ст. 83, 85 цього Кодексу; 78.8. Порядок оформлення результатів документальної позапланової перевірки встановлено ст. 86 цього Кодексу.

У ст. 102 ПК України наведені строки давності та їх застосування: 102.1. Контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов`язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня - у разі проведення перевірки операції відповідно до ст. 39 і 39-2 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації, звіту про використання доходів (прибутків) неприбуткової організації, визначеної п. 133.4 ст. 133 цього Кодексу, та/або граничного строку сплати грошових зобов`язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання. Якщо протягом зазначеного строку контролюючий орган не визначає суму грошових зобов`язань, платник податків вважається вільним від такого грошового зобов`язання (в тому числі від нарахованої пені), а спір стосовно такої декларації та/або податкового повідомлення не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

У разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації або уточнюючої декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов`язань, в межах поданих уточнень, за такою податковою декларацією протягом 1095 днів (2555 дня - у разі проведення перевірки відповідно до ст. 39 і 39-2 цього Кодексу) з дня подання уточнюючого розрахунку (декларації).

У разі виявлення за результатами перевірки порушень інших вимог податкового законодавства, безпосередньо не пов`язаних з декларуванням податкових зобов`язань платником податків, а також порушень вимог іншого, крім податкового, законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, контролюючий орган, крім випадків, визначених п. 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму штрафних санкцій (фінансових санкцій, штрафів) платника податків не пізніше 1095 дня з дня вчинення відповідного правопорушення.

Згідно з пунктом 113.1 ст. 113 ПК України граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування грошових зобов`язань, визначеним статтею 102 цього Кодексу.

У статті 65 ПК України наведені правила податкового обліку самозайнятих осіб.

Пунктом 65.10 ст. 65 ПК України передбачено, що внесення до Державного реєстру запису про припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця чи незалежної професійної діяльності фізичної особи здійснюється у разі: 65.10.1. внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця - з дати державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Державна реєстрація (реєстрація) припинення підприємницької чи незалежної професійної діяльності фізичної особи або внесення до Державного реєстру запису про припинення такої діяльності фізичною особою не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької чи незалежної професійної діяльності, та не змінює строків, порядків виконання таких зобов`язань та застосування санкцій за їх невиконання.

Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011 № 1588, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2011 за №1562/20300, затверджено Порядок обліку платників податків і зборів (далі - Порядок № 1588).

Розділом XI Порядку № 1588 був унормований такий порядок зняття з обліку платників податків у контролюючих органах: 11.1. Платник податків зобов`язаний повідомляти контролюючі органи за місцем обліку такого платника про його ліквідацію або реорганізацію протягом трьох робочих днів з дня прийняття відповідного рішення (крім випадків, коли обов`язок здійснювати таке повідомлення покладено законом на орган державної реєстрації).

Дані про прийняття рішення щодо припинення юридичних осіб, відомості щодо яких містяться в Єдиному державному реєстрі, контролюючі органи отримують від державних реєстраторів у порядку інформаційної взаємодії між Єдиним державним реєстром та інформаційними системами Центрального контролюючого органу.

Наведене свідчить, що згідно з п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України розпочата процедура припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця є підставою для проведення документальної позапланової перевірки такої особи, а нормами ПК України не передбачено обмежень щодо призначення такої перевірки після проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Навпаки, положення п. 65.10 ст. 65 ПК України та Порядку № 1588 свідчать про те, що державна реєстрація припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, не припиняє її зобов`язань, що виникли під час провадження підприємницької діяльності; після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах, як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від провадження підприємницької діяльності, і така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності та подати декларацію за останній базовий податковий (звітний) період.

ПК України не встановлює конкретного строку задля реалізації контролюючим органом права на проведення документальної позапланової перевірки на підставі пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України після виникнення відповідної підстави.

Судом досліджено, що 04.04.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис № 2071006003022733 про припинення діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 .

Ця обставина, згідно з п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України дала контролюючому органу право для проведення документальної позапланової перевірки платника податків. Строки призначення перевірки щодо діяльності фізичної особи-підприємця з підстави, передбаченої п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України, чинним законодавством не визначені. При призначенні перевірки, контролюючий орган повинен врахувати вимоги п. 102.1 ст. 102 ПК України в частині граничних термінів проведення перевірки та нарахування грошових зобов`язань платника податків. Строк давності слід визначати для кожного податку окремо залежно від строків подання податкових декларацій.

Також, станом на дату призначення перевірки, карантин, установлений з 12.03.2020 Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19) та відповідний мораторій на проведення перевірок вже не діяв.

Натомість, позивач вказує на те, що на період до припинення або скасування воєнного стану на території України справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у п. 69 підр. 10 розд. ХХ Перехідні положення ПК України.

Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 64/2022 від 24.02.2022 в Україні введений воєнний стан, який на підставі Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" продовжувався та станом на час розгляду справи триває.

Законом № 2118-IX підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнений пунктом 69-2, яким установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.

15.05.2022 Верховною Радою України прийнято Закон України № 2260-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану», відповідно до якого, установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022, податкові перевірки не розпочинаються, а розпочаті перевірки зупиняються, крім: камеральних перевірок; документальних позапланових перевірок, що проводяться на звернення платника податків та/або з підстав, визначених підпунктами 78.1.2 (в частині контролю за трансфертним ціноутворенням), 78.1.5, 78.1.7, 78.1.8, 78.1.12, 78.1.14-78.1.16, 78.1.21 та 78.1.22 п. 78.1 ст. 78 цього Кодексу, та/або документальних позапланових перевірок платників податків, за якими отримано податкову інформацію, що свідчить про порушення платником валютного законодавства в частині дотримання граничних строків надходження товарів за імпортними операціями та/або валютної виручки за експортними операціями, та/або документальних позапланових перевірок з питань оподаткування юридичними особами або іншими нерезидентами, які здійснюють господарську діяльність через постійне представництво на території України, доходів, отриманих нерезидентами із джерелом їх походження з України, та/або документальних позапланових перевірок нерезидентів (представництв нерезидентів); фактичних перевірок (підпункт 69.2 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу України); порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами; порядок проведення камеральних та документальних податкових перевірок.

Позивач вважає, що враховуючи припис 69.2 підрозділу 10 розд. XX «Перехідні положення» ПК України встановлено мораторій на проведення перевірок, а також, що станом на момент призначення перевірки, 19.12.2023 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань було внесено запис № 2010350000000469422 про поновлення діяльності фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 , тому незважаючи на припинення позивачем 04.04.2019 діяльності, як ФОП, останній поновив свою діяльність, тому на проведення перевірки діяв наведений вище мораторій.

Слід зазначити про те, що неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставою позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. Водночас, важливим є те, що підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об`єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.

Отже, у разі якщо контролюючий орган був допущений до проведення перевірки на підставі наказу про її проведення, то цей наказ як акт індивідуальної дії реалізовано його застосуванням, а тому його оскарження не є належним та ефективним способом захисту права платника податків, оскільки скасування наказу не може призвести до відновлення порушеного права. Неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки.

У контексті доводів позивача, суд зауважує, що на підставі п. п. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, п. 82.2 ст. 82 ПК України, п. 2 ст. 13 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», наказу від 22.12.2023 № 6466-п, виданого Головним управлінням ДПС у м. Києві була проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фінансово-господарської діяльності платника податків ОСОБА_1 з питань дотримання платником податків вимог податкового та валютного законодавства за період з 13.04.2017 по 04.04.2019, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 13.04.2017 по 04.04.2019.

Тож, документальна позапланова невиїзна перевірка відбулась на підставі пп. 7 п. 1 ст. 78 ПК України, а саме розпочато процедуру припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця.

Відповідно до п. п. 6 п. 11 та 18 Порядку № 1588 після державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізична особа продовжує обліковуватись у контролюючих органах як фізична особа - платник податків, яка отримувала доходи від продовження підприємницької діяльності.

Така фізична особа має забезпечити остаточні розрахунки з податків від провадження підприємницької діяльності, в установленні строки подати відповідному органу декларацію за останній базовий період, у якому проведено державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.

З урахуванням наведеного, суд вважає, що згідно з п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України розпочата процедура припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, є підставою для проведення документальної позапланової перевірки такої особи, а нормами ПК України не передбачено обмежень щодо призначення такої перевірки після проведення державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця, а посилання на подальше поновлення діяльності позивачем, як ФОП та наявність у зв`язку з цим, мораторію на проведення документальної позапланової перевірки, є безпідставним, позаяк, проведення перевірки за наказом № 6466-п, пов`язане саме з припиненням діяльності позивача, як ФОП у 2019 році, та охоплювалось періодом діяльності з 13.04.2017 по 04.04.2019, тому подальше поновлення діяльності не впливає на наявність у контролюючого органу підстав для призначення перевірки за нормами п. п. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а мораторій, на якій посилається позивач, стосується вже перевірки діяльності позивача, як ФОП після поновлення відповідної діяльності у 2023 році, позаяк, у протилежному б випадку, податковий орган був би позбавлений можливості реалізувати покладені на нього функції за період 2017-2019 років.

Таким чином, суд вважає, що ГУ ДПС у м. Києві було законно призначено та проведено документальну позапланову невиїзну перевірку позивача, а відповідні посилання позивача на процедурні порушення при призначенні перевірки, не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору, та відхиляються судом, як необґрунтовані.

Водночас, оскаржуючи в суді рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 08.03.2024 № 17737240207, від 08.03.2024 № 17736240207, від 08.03.2024 № 17735240207, від 08.03.2024 № 17734240204; від 08.03.2024 № 17724240207, від 08.03.2024 № 17745240207; від 08.03.2024 № 17746240207; від 08.03.2024 № 17743240207, позивач окрім як посилання на процедурні порушення (мораторій на проведення позапланової документальної перевірки), не посилається, та не оскаржує наведені рішення по суті, з огляду на що, відповідна їх правова оцінка судом не здійснюється, з урахуванням приписів чч. 1 та 2 ст. 5 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідком розгляду даного спору, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необґрунтованими, не знайшли свого підтвердження під час розгляду спору в суді та задоволенню не підлягають.

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Судові витрати розподілу не підлягають.

Керуючись ст. 77, 90, 241-247, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Головенко О.Д.