Рішення від 25 лютого 2026 р. у справі №320/57860/25 — Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року м. Київ справа №320/57860/25

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛСЕЛ»

до1) Головного управління ДПС у м. Києві, 2) Державної податкової служби України

провизнання протиправним та скасування рішення №13031228/42369718 від 01.07.2025, зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

І. Зміст позовних вимог

До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю «МІЛСЕЛ» (далі – ТОВ «МІЛСЕЛ»/позивач) з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у м. Києві (далі – ГУ ДПС у м. Києві/відповідач 1), Державної податкової служби України (далі – ДПС/відповідач 2), в якому просить:

визнати протиправним та скасувати рішення Комісії Головного управління ДПС у м. Києві з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №13031228/42369718 від 01.07.2025 про відмову у реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних;

зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛСЕЛ» №2 від 20.11.2024 датою її направлення на реєстрацію.

ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що оскаржуване рішення прийняте відповідачем-1 з порушенням норм чинного законодавства України, оскільки на вимогу податкового органу після зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 20.11.2024, платником податків надано всі необхідні пояснення та документи щодо підтвердження реальності здійснених операцій. Однак, останні не були взяті контролюючим органом до уваги, натомість податковий орган як на підставу для відмови у реєстрації податкових накладних №2 від 20.11.2024 вказав на надання платником податку копій документів, складених/оформлених з порушенням законодавства.

Головне управління ДПС у м. Києві подало до суду відзив, в якому просило в задоволенні позовних вимог відмовити повністю з мотивів ненадання позивачем всіх документів, які б підтвердили реальність господарської операції відповідно до її специфіки. Також зазначено, що ТОВ «Мілсел» не скористалось правом на надання контролюючому органу додаткових пояснень та копій витребуваних документів при отриманні повідомлення про необхідність надання таких пояснень. Вказані факти, на переконання відповідача-1 свідчать про обґрунтованість висновків контролюючого органу, викладених у оскаржуваному рішенні та його правомірність.

ДПС України подало відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти задоволення позовних вимог, виходячи з того, що контролюючий орган діяв в межах та на підставі чинного законодавства при винесенні оскаржуваного рішення.

ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 02.12.2025 відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

15.12.2025 відповідачами подано до суду відзиви на позовну заяву.

16.12.2025 відповідачем 1 подано до суду заяву про залишення позову без розгляду.

19.12.2025 позивачем до суду подано заперечення на заяву відповідача 1 про залишення позову без розгляду.

Щодо клопотання відповідача 1 про розгляд справи за правила загального позовного провадження.

За частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У свою чергу, відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Як передбачено частиною четвертою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що відповідно до положень КАС України кожен з учасників справи має право ознайомлюватися з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог КАС України, надавати пояснення, наводити свої доводи та міркування.

Водночас суд звертає увагу і на ту обставину, що представником відповідача 1 до суду поданий відзив на позов та додатки до нього, а заявлене представником клопотання не містить будь-якої інформації стосовно предмета спору, яка може бути надана сторонами лише у судовому засіданні за участі їх представників та не може бути надана із заявами по суті справи.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.

Враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин, кількість учасників та категорію справи, а також беручи до уваги ту обставину, що дана справа не входить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про незначну складність цієї справи та можливість її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Таким чином, враховуючи викладене та з огляду на відсутність належних обґрунтувань на підтвердження заявленого клопотання відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд вважає таке необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Щодо клопотання відповідача 1 про залишення позову без розгляду.

Відповідачем 1 до суду подано заяву про залишення позовної заяви без розгляду, в якій зазначено, що Головне управління ДПС у м. Києві критично ставиться до обґрунтування поданої позивачем заяви про поновлення строку та вважає, що відсутні підстави для її задоволення. В даному випадку позивач, не довів що його стан фактично унеможливлював подання позову через представника. Також не підтверджено, що позов подано у найкоротший строк після його одужання. А відсутність правової освіти не є поважною причиною пропуску строку, особливо коли особа мала можливість звернутися до представника. Про наявність оскаржуваного рішення Комісії ГУ ДПС у м. Києві позивач дізнався 01.07.2025, оскільки вказане рішення надсилаються на адресу платника податків у день їх прийняття. Після цього, позивачем подано скаргу в адміністративному порядку до Комісії ДПС. Таким чином, намір щодо оскарження рішень Комісії ГУ ДПС у м. Києві позивач мав уже 01.07.2025 та вживав відповідні заходи оскарження. 22.07.2025 позивачем отримано рішення Комісії ДПС про залишення скарг позивача без задоволення, а оскаржуваних рішень Комісії ГУ ДПС у м. Києві без змін. Таким чином з 23.07.2025 позивач, маючи намір оскаржувати рішення Комісії контролюючого органу, мав можливість та право на звернення до суду з даним позовом. Можливість звернутись до суду у позивача була з 23.07.2025 по 23.10.2025 жодних пояснень щодо неможливості звернення до суду протягом тримісячного строку позивачем не надано.

Суд зазначає, що при відкриття провадження у справі, судом було вирішено питання щодо строку звернення до суду із даним позовом.

Так, за результатами розгляду поданого позивачем клопотання про поновлення строку звернення до суду і доданих до нього документів на підтвердження поважності причин такого пропуску, суд дійшов висновку про визнання поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду.

Зокрема, судом було зазначено, що тримісячний строк на звернення до суду із цим позовом закінчується 23.10.2025, а позивачем подано до суду позов 25.11.2025, суд, з урахуванням заяви про поновлення процесуального строку, приходить до висновку, що позивач звернувся до суду у найкоротші строки. При цьому, сам пропуск строку звернення до суду є незначним.

Отже, відповідно до ухвали суду від 02.12.2025 суд визнати поважними причини пропуску строку звернення до суду та поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до частини 4 статті 123 КАС України якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Дослідивши заяву відповідача 1 про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає, що питання дотримання позивачем строків звернення до суду з цим позовом вже було вирішено судом при відкритті провадження у даній справі, а обставини, на які посилається відповідач 1 у своїй заяві про залишення без розгляду не спростовують висновків суду.

Відтак, суд доходить висновку про доцільність розгляду справи по суті.

Інших заяв чи клопотань по суті справи учасниками справи до суду не подано.

Частиною п`ятою статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Згідно частини другої статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п`ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.

З урахуванням викладеного, керуючись положеннями частини другої статті 262 КАС України наявні підстави для розгляду справи в порядку письмового провадження.

ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Розглянувши подані сторонами документи, з`ясувавши зміст спірних правовідносин з урахуванням доказів, судом встановлені наступні обставини.

ТОВ «МІЛСЕЛ» (код ЄДРПОУ 42369718, місцезнаходження юридичної особи: 03127, м. Київ, Голосіївський пр-кт, буд. 120, кабінет 6) зареєстровано як юридичну особу 07.08.2018.

ТОВ «МІЛСЕЛ» перебуває на податковому обліку в органах Державної податкової служби та є платником податку на додану вартість.

Основним видом діяльності ТОВ «МІЛСЕЛ» за КВЕД є: 46.46 Оптова торгівля фармацевтичними товарами. Інші види діяльності за КВЕД є: 70.22 Консультування з питань комерційної діяльності й керування; 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля; 33.13 Ремонт і технічне обслуговування електронного й оптичного устатковання; 33.14 Ремонт і технічне обслуговування електричного устатковання; 33.20 Установлення та монтаж машин і устатковання; 46.11 Діяльність посередників у торгівлі сільськогосподарською сировиною, живими тваринами, текстильною сировиною та напівфабрикатами; 46.38 Оптова торгівля іншими продуктами харчування, у тому числі рибою, ракоподібними та молюсками; 46.39 Неспеціалізована оптова торгівля продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами; 46.69 Оптова торгівля іншими машинами й устаткованням;46.75 Оптова торгівля хімічними продуктами; 46.76 Оптова торгівля іншими проміжними продуктами; 46.77 Оптова торгівля відходами та брухтом; 62.02 Консультування з питань інформатизації; 71.20 Технічні випробування та дослідження; 73.20 Дослідження кон`юнктури ринку та виявлення громадської думки; 74.90 Інша професійна, наукова та технічна діяльність, н.в.і.у.; 77.11 Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів; 86.90 Інша діяльність у сфері охорони здоров`я.

22.10.2024 між ТОВ «МІЛСЕЛ» (Постачальник) та ДП «МЕДИЧНІ ЗАКУПІВЛІ УКРАЇНИ» (Замовник) укладено договір про закупку № 09/447-10/2024, за умовами якого Постачальник бере на себе зобов`язання поставити Замовнику медичні вироби, асортимент, ціна та обсяг яких вказується в Специфікації (Додаток № 1), що є невід`ємною частиною цього Договору, а Замовник прийняти таку продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до пункту 3.1. Договору Загальна ціна Договору та ціна за одиницю продукції вказується у Специфікації (Додаток № 1).

Пунктом 4.1 Договору Постачальник зобов`язаний здійснити поставку продукції за цим договором у строк, вказаний с Специфікації (Додаток № 1).

Згідно виписки по рахунку ТОВ «МІЛСЕЛ» за 20.11.2024 на рахунок позивача надійшли кошти у сумі 20 908 752,94 грн (передоплата за мед.вир. Коронарний балон-катетер для постдилятації високого тиску;зг.дог.№09/447-10/2024 від 22.10.2024. ПДВ – 1 367 862,34 грн.

Відповідно до ст. 201 Податкового кодексу України за фактом першої події, з урахуванням п. 187.1 статті 187 Податкового кодексу України у позивача виникли податкові зобов`язання, у зв`язку з чим ТОВ «МІЛСЕЛ» було складено та направлено на реєстрацію податкову накладну № 2 від 20.11.2024 на загальну суму 20 908 752,94 грн., в тому числі ПДВ 1 367 862,34 грн.

18.12.2024 ТОВ «МІЛСЕЛ» отримало квитанцію про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування кількісних і вартісних показників до податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних, з якої вбачається, що реєстрація податкової накладної зупинена. Згідно даної квитанції «Відповідно до п.201.16 ст.201 Податкового кодексу України, Порядку зупинення реєстрації податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (зі змінами), реєстрація податкової накладної від 20.11.2024 №2 в Єдиному реєстрі податкових накладних зупинена. Обсяг постачання товару/послуги 9018, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=2.3045%, "Рпоточ"=0 Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Пропонуємо надати пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

16.06.2025 ТОВ «МІЛСЕЛ» було направлено лист-пояснення щодо розблокування податкової накладної № 2 від 20.11.22024, до яких додано копії: договору поставки № 09/447-10/2024; договору купівлі-продажу MLSPL/IDA/762/2024 від 23.12.2024; специфікації до договору; митної декларація; платіжних документів (виписки по рахунку від 20.11.2024, від 21.02.2025, від 27.02.2025); видаткової накладної №11 від 25.04.2025; податкової накладної №2 від 20.11.2024; квитанції №1.

23.06.2025 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві позивачу надіслано повідомлення № 13000313/42369718 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. Додаткова інформація (зазначити, до якої інформації): надати документальне підтвердження наявності у власності/оренді основних засобів (договори/акти прийому-передачі/акти наданих послуг/розрахункові документи/виписки банку/тощо). Звіт за формою 20-ОПП не подано. Розрахункові документи не завірені належним чином (не містять печатки банку) (в т.ч. перша подія), надано документальне підтвердження транспортування товару від постачальника до покупця (товарно-транспортні накладні, маршрутні листи), довіреностей, CMR, оплати в іноземній валюті (SWIFT), сертифікати відповідності на товар.

01.07.2025 Комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у м. Києві було прийнято рішення № 13031228/42369718 від 01.07.2025 про відмову у реєстрації податкової накладної № 2 від 20.11.2024 в Єдиному реєстрі податкових накладних. Підставою прийняття вказаного рішення зазначено «ненаданням / частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних». Додаткова інформація: Платник податку не скористався правом та не подав до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній / розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної / розрахунку коригування в Реєстрі.

Не погодившись з рішенням регіональної комісії, ТОВ «МІЛСЕЛ» оскаржило його до Державної податкової служби України.

Рішеннями від 22.07.2025 № 29933/42369718/2 за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних залишено скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних без змін.

Вважаючи таку відмову протиправною позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

V. Оцінка суду.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з п. 187.1 ст. 187 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Пунктом 201.1 ст. 201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

В силу п. 201.10 ст. 201 ПК України реєстрація податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних повинна здійснюватися з урахуванням граничних строків: для податкових накладних / розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 1 по 15 календарний день (включно) календарного місяця, - до останнього дня (включно) календарного місяця, в якому вони складені; для податкових накладних/розрахунків коригування до податкових накладних, складених з 16 по останній календарний день (включно) календарного місяця, - до 15 календарного дня (включно) календарного місяця, наступного за місяцем, в якому вони складені; для розрахунків коригування, складених постачальником товарів/послуг до податкової накладної, що складена на отримувача - платника податку, в яких передбачається зменшення суми компенсації вартості товарів/послуг їх постачальнику, - протягом 15 календарних днів з дня отримання такого розрахунку коригування до податкової накладної отримувачем (покупцем).

Пунктом 201.16 ст. 201 ПК України встановлено, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України № 1246 від 29.12.2010 року (далі Порядок №1246, в редакції чинній на час виникнення спірних відносин), та відповідно до п. 12 цього Порядку після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки: відповідності податкової накладної та/або розрахунку коригування затвердженому формату (стандарту); чинності кваліфікованого електронного підпису, порядку його накладення та наявності права підписання посадовою особою платника податку таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; реєстрації особи, що надіслала на реєстрацію податкову накладну та/або розрахунок коригування, платником податку на момент складення та реєстрації таких податкової накладної та/або розрахунку коригування; дотримання вимог, установлених пунктом 192.1 статті 192 та пунктом 201.10 статті 201 Кодексу; наявності помилок під час заповнення обов`язкових реквізитів відповідно до пункту 201.1 статті 201 Кодексу; наявності суми податку на додану вартість відповідно до пунктів 200-1.3 і 200-1.9 статті 200-1 Кодексу (для податкових накладних та/або розрахунків коригування, що реєструються після 1 липня 2015 р.); наявності в Реєстрі відомостей, що містяться у податковій накладній, яка коригується; факту реєстрації/зупинення реєстрації/відмови в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування з такими ж реквізитами; наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування; дотримання вимог Законів України «Про електронні довірчі послуги», «Про електронні документи та електронний документообіг» та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.

Відповідно до п.13 Порядку №1246, за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (далі - квитанція).

Положеннями п.18 Порядку №1246 передбачено, що на момент прийняття у встановленому порядку рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування щодо таких податкової накладної та/або розрахунку коригування проводяться перевірки, визначені пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого).

За результатами таких перевірок формується квитанція про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування, яка надсилається платнику податку разом з відповідним рішенням.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначений наведеним вище Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року.

Постановою Кабінету Міністрів України №1165 від 11.12.2019 року, яка набула чинності з 01.02.2020 року, затверджено Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Порядок зупинення реєстрації ПН); Порядок роботи комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок роботи комісії); Порядок розгляду скарг на рішення комісій, які приймають рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних або відмову в такій реєстрації (далі - Порядок №1165).

Пунктом 5 Порядку №1165 передбачено що, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2). Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до змісту пункту 10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Положеннями п. 11 Порядку №1165 передбачено, що у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1)номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.

Як вбачається з матеріалів справи, підставою для зупинення реєстрації податкової накладної №2 від 20.11.2024 зазначено п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій який є Додатком №3 до Порядку №1165.

Пунктом 5 Порядку №1165 встановлено, що податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3), відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), у таблиці даних платника податку на додану вартість (далі - платник податку) як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових зобов`язань, яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 раза, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.

З копії наданої суду квитанцій від 18.12.2024 щодо зупинення реєстрації вищезазначеної податкової накладної вбачається, що контролюючим органом відповідно до п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій не зазначено обставин які б вказували на перевищення або відповідність товару/послуги, зазначеного в податковій накладній величини залишку такого/такої товару/послуги, а лише зазначено загальні фрази передбачені цим пунктом.

Так, у зазначеній квитанції контролюючим органом запропоновано позивачу надати: «пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних; пояснення та копії документів (договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання / придбання товарів / послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури / інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній / розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі), достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі»

Зважаючи на те, що податкова накладна №2 від 20.11.2024 була сформована за фактом першої події, а саме отримання позивачем передоплата за медичні вироби Коронарний балон-катетер для постдилятації високого тиску відповідно до договору №09/447-10/2024 від 22.10.2024, суд вважає, що перелік документів, що запропонований у квитанції від 18.12.2024 контролюючим органом надати позивачу є формальним так як така операція виключає наявність таких первинних документів як «…документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси…».

Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття.

В той же час, вищезазначені квитанції не містять жодної мотивації передбаченої п. 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій яка б вказувала на перевищення або відповідність товару/послуги, зазначеного в податкових накладних №2 від 20.11.2024 величині залишку такого/такої товару/послуги та яка б в свою чергу могла бути підставою для зупинення реєстрації поданої позивачем податкової накладної та необхідності надання первинних документів, що вимагав відповідач у квитанції щодо такої операції.

В свою чергу, з матеріалів справи вбачається, що 16.06.2025 позивачем надано до контролюючого органу пояснення та копії документів щодо податкової накладної №2, а саме копії: договору поставки № 09/447-10/2024; договору купівлі-продажу MLSPL/IDA/762/2024 від 23.12.2024; специфікації до договору; митної декларація; платіжних документів (виписки по рахунку від 20.11.2024, від 21.02.2025, від 27.02.2025); видаткової накладної №11 від 25.04.2025.

Натомість, відповідач не зазначав підстав, які б свідчили про те, що надані позивачем документи, в тому числі і додаткові документи за зовнішніми (формальними) критеріями є перешкодою для реєстрації податкової накладної №2.

Водночас, 23.06.2025 ГУ ДПС у м. Києві позивачу надіслано повідомлення № 13000313/42369718 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, а саме: письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено. Додаткова інформація (зазначити, до якої інформації): надати документальне підтвердження наявності у власності/оренді основних засобів (договори/акти прийому-передачі/акти наданих послуг/розрахункові документи/виписки банку/тощо). Звіт за формою 20-ОПП не подано. Розрахункові документи не завірені належним чином (не містять печатки банку) (в т.ч. перша подія), надано документальне підтвердження транспортування товару від постачальника до покупця (товарно-транспортні накладні, маршрутні листи), довіреностей, CMR, оплати в іноземній валюті (SWIFT), сертифікати відповідності на товар.

Щодо зазначеного контролюючим органом в повідомленні № 13000313/42369718 про те, що розрахункові документи не завірені належним чином (не містять печатки банку), суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого постановою правління НБУ від 04.07.2018 № 75, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.

Пунктом 63 вказаного Положення передбачено, що Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім`я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.

З матеріалів справи вбачається, що позивачем разом із поясненнями 16.06.2025 було направлено контролюючому органу виписки по рахунку від 20.11.2024, від 21.02.2025, від 27.02.2025.

Вказані виписки виданні в електронній формі та вони містять:

назву документу: виписка по рахунку;

дату складання: за дату 20.11.2024, сформована 10.06.2025 15:47:11;

найменування банку та клієнта: АТ «КБ «ГЛОБУС», ТОВ «МІЛСЕЛ»;

зміст та обсяг операції: Док. №15/11/2024№8399, дата 20.11.2024, сума 20 908 752,94 грн, призначення: 2301400;2610;;Передоплата за мед.вир.Коронарний балон-катер для постдилятації високого тиску;зг.дог.№09/447-10/2024від22.10.2024р.ПДВ – 1367 862,34 грн.;

дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки: сформована користувачем S0684218.

Суд зауважує, що підпункт 5 пункту 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України містить вимогу щодо наявності такого реквізити у виписці як особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта або печатку банку.

Надані виски позивачем, які сформовані в електронному вигляді місять дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка сформувала ці виписки, а тому проставлення на них печатки банку не є обов`язковим.

Оскільки надані виписки позивачем місять всі необхідні реквізити, вони є належним доказом щодо підтвердження виконаних за операційний день 20.11.2024 операцій, у даному випадку надходження на рахунок позивача передоплати, за результатам якої було сформовано та направлено на реєстрацію податкову накладну № 2.

Щодо зазначеної решти додаткової інформації у повідомленні № 13000313/42369718 суд зазначає що контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарської операції може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.

Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.12.222 у справі №500/2237/20 та від 01.02.2023 у справі №2240/2900/18.

Крім того у постанові від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд зауважив, що в межах справ подібних категорій та характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.

Також Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб`єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.

Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.

Верховний Суд звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.

Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.

Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до контролюючого органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарської операції.

Саме лише зазначення про «ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку» не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, оскільки контролюючим органом повинно бути зазначено які саме документи складено із порушенням законодавства та зазначити об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної з урахуванням того, як такий документ впливає на можливість реєстрації податкової накладної, при цьому, обов`язково повинна бути надана оцінка тим документам, що фактично подано платником податку.

При цьому, суд приймає до уваги той факт, що позивачем подавалися письмові пояснення щодо господарської операції, що стала передумовою для складення поданої податкової накладної, та копії документів на її підтвердження, а саме договір поставки № 09/447-10/2024, специфікаціїя до договору поставки, договір купівлі-продажу MLSPL/IDA/762/2024 від 23.12.2024, митної декларація; платіжні документи (виписки з рахунків 20.11.2024, 21.02.2025; 27.02.2025); видаткова накладна №11 від 25.04.2025, проте відповідач приймаючи оскаржуване рішення не надав їм оцінку.

Зазначене свідчить, що контролюючий орган обмежився формальним підходом до виконання своїх обов`язків, не дослідивши первинні документи підприємства за спірною накладною за їх наявності.

Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності та як наслідок його скасування.

Зауважує суд і на тому, що не подання позивачем до контролюючого органу додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі не є безумовною та автоматичною підставою для прийняття рішення про відмову в реєстрації податкової накладної, зважаючи на те, що у спірних відносинах такі пояснення та документи подавалися позивачем до отримання такого повідомлення. А тому, відповідач зобов`язаний був їх врахувати та надати відповідну оцінку при прийнятті рішення щодо реєстрації/відмови у реєстрації податкової накладної №2.

Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що подані позивачем документи для реєстрації спірної податкової накладної підтверджують зазначені у ній дані та є достатніми для прийняття рішення про її реєстрацію в ЄРПН.

Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що «…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління…».

Однак, під час розгляду справи відповідачі, як суб`єкти владних повноважень, не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірного рішення та неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у м. Києві документів, а відтак, не довели правомірності свого рішення.

З урахуванням наведеного, суд зазначає, що дії Комісії ДПС по прийняттю спірного рішення, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою господарську діяльність.

У зв`язку з цим, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві, №13031228/42369718 від 01.07.2025 яким відмовлено ТОВ «МІЛСЕЛ» в реєстрації в ЄРПН податкової накладної №2 від 20.11.2024.

Щодо позовної вимоги про зобов`язання Державну податкову службу України вчинити дії, а саме зареєструвати у єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №2 від 20.11.2024, суд зазначає таке.

Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:

- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;

- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);

- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.

Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.

Внесення відомостей до Реєстру на підставі рішення суду, яке набрало законної сили, здійснюється з дотриманням вимог цього Порядку. При цьому вимоги абзацу десятого пункту 12 цього Порядку не застосовуються до податкової накладної та/або розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в установленому порядку. Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням. (пункт 20 Порядку № 1246).

У рішенні від 31.07.2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейським судом з прав людини зазначено, що поняття "ефективний засіб" передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права.

Водночас, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Салах Шейх проти Нідерландів» зазначено, що ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

У відповідності з пунктів 2, 10 частини 2 статті 245 КАС України, суд в порядку адміністративного судочинства може визнати протиправним та скасувати індивідуальний акт чи окремі його положення, а також прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

В даному випадку, задоволення позовної вимоги щодо зобов`язання ДПС України здійснити реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної, є дотриманням судом гарантій на те, що спір між сторонами буде остаточно вирішений.

У зв`язку з цим, податкова накладна №2 від 20.11.2024 підлягає реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у день їх фактичного подання.

Визначений вказаний належний спосіб захисту встановленого судом порушеного права позивача, є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та належним чином будуть поновлені права позивача, що узгоджується із висновками Верховного Суду вкладеними у постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21.

Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову повністю.

VI. Судові витрати.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

З матеріалів справи вбачається, що при зверненні до суду із цим позовом позивачем сплачено судовий збір у розмірі 3028,00 грн.

З огляду на задоволення позову та враховуючи приписи статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення на користь позивача судового збору, сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 1 Головного управління ДПС у м. Києві, оскільки саме спірне рішення відповідача 1 призвело до виникнення спірних правовідносин.

Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 287, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у м. Києві №13031228/42369718 від 01.07.2025 яким відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю «МІЛСЕЛ» в реєстрації Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №2 від 20.11.2024.

Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати у Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛСЕЛ» №2 від 20.11.2024, датою її фактичного подання.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у м. Києві (04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 33/19, код ЄДРПОУ 44116011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МІЛСЕЛ» (03127, м. Київ, пр-кт Голосіївський, буд. 120, каб. 6, код ЄДРПОУ 42369718) понесені ним витрати по сплаті судового збору у розмірі 3028 (три тисячі двадцять вісім) грн 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Жук Р.В.