Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №461/4113/25 — Львівський апеляційний суд

Справа № 461/4113/25 Головуючий у 1 інстанції: Кротова О.Б.

Провадження № 22-ц/811/2307/25 Доповідач в 2-й інстанції: Крайник Н. П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ в складі:

головуючої: Н.П. Крайник

суддів: Я.А. Левика, М.М. Шандри

секретар: Л.М. Чиж

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Галицького районного суду міста Львова від 13 червня 2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ» до ОСОБА_1 , третя особа: Акціонерне товариство «Ідея Банк» про стягнення боргу за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

23.05.2025 ТОВ «СОНАТІ» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа АТ «Ідея Банк» про стягнення боргу за кредитним договором.

Просило стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 105901,39 грн.

Позов обгрунтований тим, що 07.12.2015 між Акціонерним товариством «Ідея Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z06.169.76330, відповідно до якого, відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковості, платності були надані кредитні кошти в сумі 56500 грн. Свої зобов`язання кредитор виконав, надавши грошові кошти позичальникові. Акціонерне товариство «Ідея Банк» відступило право вимоги за договором (з усіма додатковими договорами та угодами до нього) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» на підставі договору факторингу №25/07 від 25.07.2023. Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ». Відповідач не виконала належним чином умови договору кредиту, внаслідок чого станом на дату подачі позову у неї утворилась заборгованість в розмірі 105901,39 грн, з яких: прострочена заборгованість за тілом кредиту - 36110,25 грн; прострочена заборгованість за відсотками - 25841,44 грн; прострочена заборгованість за комісіями - 43949,7 грн. Позивачем направлялась відповідачу вимога про виконання боргових зобов`язань за кредитним договором, та надавалась можливість добровільно врегулювати наявну заборгованість, однак така вимога кредитора позичальником не була виконана.

Оскаржуваним рішенням позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ» заборгованість за кредитним договором №Z06.169.76330 від 07.12.2015 у розмірі 52 770,14 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ» судовий збір в розмірі 1207,06 грн.

Рішення суду оскаржила ОСОБА_1 .

Вважає його незаконним, необґрунтованим, таким, що ухвалене з порушенням норм матеріального і процесуального права та з невідповідністю висновків суду обставинам справи.

Зазначає, що суд залишив без уваги, що доказів на підтвердження оплати за договором про відступлення права вимоги, а також реєстру кредитних договорів, за якими переходить право вимоги позивачем не надано. Крім того, позивач звернувся до суду зі спливом строків позовної давності, однак суд відхилив такі твердження відповідача, посилаючись на запровадження в законодавстві норм про зупинення перебігу строків позовної давності у зв?язку з карантинними обмеженнями та оголошенням режиму воєнного стану. Вважає такі висновки суду недостатньо мотивованими, виходячи з того, що суд невірно дослідив правову природу зобов?язань за кредитним договором і особливості обчислення строків позовної давності у даному спорі. Суд прийняв до розгляду розрахунок заборгованості станом на 27.07.2023, проте з цього розрахунку неможливо встановити порядок нарахування сум за весь період з моменту укладення кредитного договору, що унеможливлює перевірку правильності нарахування боргу. Суд також посилався на виписку по рахунку за період з 07 грудня 2015 року по 25 липня 2023 року. Однак, цей доказ судом неналежно не досліджено, і не враховано, що у цій виписці міститься лише інформація про здійснення відповідачем погашення кредитної заборгованості, а остання операція за цією випискою датована 05 грудня 2018 року, тобто за один рік до закінчення дії договору кредиту. Оскільки, ця виписка підтверджує сплату відповідачем кредиту до 15 грудня 2018 року включно, не містить відомостей про рух коштів на рахунку до дати повернення кредиту за договором (07 грудня 2019 року) вважає, що встановити розмір заборгованості та довести її наявність є неможливим.

Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.

У засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_2 просили апеляційну скаргу задовольнити.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явились, хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення відповідача ОСОБА_1 та її представника Кушніренко А.В.,перевіривши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що скаргу слід залишити без задоволення з наступних мотивів.

Частиною 1 статті 627 ЦК України визначено, що сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно вимог ст.ст.1046,1047 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

За положеннями ст.629 ЦК України договір є обов`язковим до виконання сторонами.

Згідно з нормою ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Судом встановлено, що 07.12.2015 між АТ «Ідея Банк» і ОСОБА_1 було укладено кредитний договір №Z06.169.76330, згідно якого банк надав позичальнику кредит (грошові кошти) на поточні потреби у сумі 56500 грн, включаючи витрати на страховий платіж (у разі наявності), а позичальник зобов`язався одержати кредит і повернути його разом з процентними платежами (процентами та платою за обслуговування кредитної заборгованості) згідно з умовами цього договору.

Відповідно до п.1.2. кредитного договору, банк надає позичальнику кредит у день підписання даного договору строком на 48 місяців. Датою видачі кредиту є дата списання коштів з позичкового рахунку для зарахування на банківський поточний рахунок позичальника.

Згідно з п.1.3. кредитного договору, за користування кредитом позичальник сплачує проценти в розмірі 21,9900% річних від залишкової суми кредиту.

Акціонерне товариство «Ідея Банк» свої зобов`язання за договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується ордером-розпорядженням №1 від 07.12.2015, ордером-розпорядженням від 07.12.2015, прибутковим позабалансовим ордером від 07.12.2015.

25.07.2023 між АТ «Ідея Банк» (Клієнт) та ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» (Фактор) укладено договір факторингу №25/07, відповідно до умов якого АТ «Ідея Банк» відступає ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ», а ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» приймає права вимоги та в їх оплату зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п.2.2. договору факторингу №25/07 від 25.07.2023, права вимоги, які клієнт відступає фактору за цим договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, та визначені в реєстрі боржників, що підписуються сторонами, у паперовому вигляді, в день укладення цього договору та надсилається клієнтом фактору в електронному вигляді засобами корпоративного зв`язку у захищеному паролем файлі в день укладення цього договору. Реєстр боржників після належного його підписання сторонами вважається невід`ємною частиною договору.

Як убачається з витягу з реєстру боржників №1 до договору факторингу від 25.07.2023 №25/07, ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» набуло права грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z06.169.76330 від 07.12.2015 в сумі 105901,39 грн, з яких: заборгованість за основним боргом в розмірі 36110,25 грн; заборгованість за відсотками в розмірі 25841,44 грн; заборгованість за комісіями в розмірі 43949,7 грн.

Як убачається з наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованості, заборгованість відповідача за кредитом станом на 27.07.2023 становить: заборгованість за основним боргом - 36110,25 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками - 25841,44 грн, заборгованість за нарахованими та несплаченими комісіями - 43949,7 грн, а всього - 105901,39 грн.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.11.2024, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «СОНАТІ» прийняло рішення про зміну свого найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю «СОНАТІ».

16.01.2025 ТОВ «СОНАТІ» направило на адресу відповідача письмову вимогу (повідомлення) про відступлення права вимоги за кредитним договором №Z06.169.76330 від 07.12.2015 до ТОВ «СОНАТІ», та про необхідність погашення заборгованості перед стягувачем у розмірі 105901,39 грн.

Відповідач вимогу ТОВ «СОНАТІ» не виконала, заборгованість за кредитом погасила, внаслідок чого станом на дату звернення до суду з позовом утворилась заборгованість.

Задовольняючи позовні вимоги ТОВ «СОНАТІ», районний суд виходив з того, що оскільки відповідачка належним чином зобов`язання щодо повернення суми боргу за кредитом не виконала ні перед первісним кредитором, ні перед позивачем, до якого перейшло право вимоги, з неї на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту та відсотками, нарахованими відповідно до умов договору кредиту.

Заперечуючи суму заборгованості за кредитом, ОСОБА_1 не спростувала надані позивачем розрахунки заборгованості, а саме виписку по особовому рахунку № НОМЕР_1 та довідку-розрахунок заборгованості станом на 27.07.2023, власних розрахунків заборгованості не надала, як і доказів наявності спору між сторонами щодо неотримання кредитних коштів, тому такі її доводи на увагу не заслуговують. Крім того, за висновками Верховного Суду, викладеними в постанові від 11.07.2018 у справі №753/7883/15, доводи сторони про необґрунтованість розрахунку кредитної заборгованості є безпідставними, якщо на його спростування сторона не надала власного розрахунку.

ТОВ «СОНАТІ», на думку колегії суддів, надало належні, достатні та допустимі докази на підтвердження переходу права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №Z06.169.76330 від 07.12.2015, а саме договір відступлення первісним кредитором права вимоги №25/07 від 25.07.2023, витяг з реєстру боржників №1 до договору факторингу від 25.07.2023 №25/07 щодо ОСОБА_1 .

Отже, ТОВ «СОНАТІ», як новий кредитор, набуло право вимоги до ОСОБА_1 за укладеним кредитним договором.

Апеляційним судом відхиляються доводи апеляційної скарги про те, що позивачем не надано до суду реєстр боржників. З матеріалів справи чітко убачається, що позивачем до позовної заяви додано витяг із реєстру боржників, з якими і пов`язано набуття позивачем права вимоги. Відповідно до ч. 2 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.

Доводи скарги про те, що матеріали справи не містять доказів виконання умов договору факторингу №25/07 від 25.07.2023, а саме, факту оплати договору факторингу, апеляційний суд оцінює критично, оскільки зазначена обставина не має значення для дійсності відповідних правочинів та не стосується правовідносин з відповідачем, який стороною договору факторингу не являється.

Суд першої інстанції також дійшов до правильного висновку, що клопотання відповідача про застосування строку позовної давності не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст.253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

За загальним правилом, перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Відповідно до ч.3 ст.267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Крім того, частинами першою та третьою статті 264 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дії, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов`язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Відповідно до п.1.2. кредитного договору №Z06.169.76330 від 07.12.2015, банк надає кредит у день підписання даного договору строком на 48 місяців.

Пунктом 5.2. кредитного договору визначено, що це договір вступає в законну силу з дня його підписання сторонами та діє до 07.12.2019, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до виписки по особовому рахунку № НОМЕР_1 (до провадження в Україні міжнародних номерів банківських рахунків - НОМЕР_2 ), відповідачем ОСОБА_1 останній платіж за кредитним договором здійснено 05.12.2018.

Законом України від 30.03.2020 №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» (зі змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) на всій території України з 12.03.2020 установлено карантин.

Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року № 651 карантин відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Оскільки строки, визначені ст.ст. 257, 258 ЦК України, продовжувались на строк дії карантину, а на час дії воєнного стану перебіг позовної давності продовжувався, а на даний час такий зупинений, відтак строк позовної давності позивачем не пропущено.

Згідно з ч.1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

В іншій частині рішення суду не оскаржується, тому апеляційним судом не переглядається.

Рішення суду є законним та обґрунтованим і підстав для його зміни чи скасування немає.

При вирішенні справи суд першої інстанції правильно визначив характер правовідносин між сторонами, застосував закон, що їх регулює, повно і всебічно дослідив матеріали справи та надав належну правову оцінку доводам сторін і зібраним у справі доказам, тому колегія суддів вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення - без змін.

Керуючись ст. 367, ст. 368, п. 1 ч. 1 ст. 374, ст. 375, ст. 381, ст. 382, ст. 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ, -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Галицького районного суду міста Львова від 13 червня 2025 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повний текст постанови складено 27 лютого 2026 року.

Головуючий: Н.П. Крайник

Судді: Я.А. Левик

М.М. Шандра