Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №306/709/25 — Закарпатський апеляційний суд

Справа № 306/709/25

П О С Т А Н О В А

Іменем України

26 лютого 2026 року м. Ужгород

Закарпатський апеляційний суд в складі:

головуючого судді: Джуги С.Д.

суддів: Кожух О.А., Мацунича М.В.

розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дрюченко Олександр Сергійович, на рішення Свалявського районного суду Закарпатської області від 17 вересня 2025 року у складі судді Уліганинець П.І., у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини,-

встановив :

У квітні 2025 року ОСОБА_2 звернулася в суд із позовом до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини.

Позов мотивовано тим, що 25.08.2021 року між нею та відповідачем був укладений шлюб, який зареєстрований Виконавчим комітетом Полянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області. На даний час сім`я розпалася, шлюбні відносини припинені. В шлюбі у них народилася дитина: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає з позивачем та перебуває на її утримані. Зазначає, що відповідач припинив надавати матеріальну допомогу на утримання дитини, не цікавиться донькою, не бачиться з нею та не приймає участі у її вихованні. Вказує, що відповідач працює неофіційно, виїжджає за межі України.

За вказаних обставин, позивач просила стягнути з відповідача на свою користь аліменти на утримання дитини у твердій грошовій сумі в розмірі 5000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи від дня пред`явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Рішенням Свалявського районного суду від 17 вересня 2025 року позов ОСОБА_2 задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку починаючи з 24 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Допущено негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць.

Вирішено питання по судовим витратам.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дрюченко Олександр Сергійович, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення по часткове задоволення позову, а саме в розмірі 2000 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 24 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт просить врахувати суд, що протягом тривалого часу (шести років) проживає та працює за кордоном у Чеській Республіці, де з ним проживала дружина та дитина, які перебували на його утриманні. У зв`язку з фінансовими труднощами позивачка та дитина повернулися в Україну і переїхали проживати з позивачкою до її батьків. При цьому, як батько продовжує піклуватися про дитину, зокрема купляє одяг, продукти харчування, іграшки, тощо, які передає через своїх батьків, друзів та перевізників. Позивачкою не надано належних та допустимих доказів на підтвердження наявності обставин, визначених ст.182 СК України, з яким закон пов`язує можливість визначення аліментів у вказаній у позові сумі. Визначаючи розмір аліментів у сумі 5000 грн., судом не взято до увагу, що державою рекомендовано прожитковий мінімум в сумі 2563 грн. Окрім того, апелянт вказує на те, що судова повістка про розгляд даної справи в суді першої інстанції йому не надходила.

Відзив на апеляційну скаргу не надходив.

Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, а тому дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.

Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що вона підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Судом встановлено, що ухвалою Свалявського районного суду Закарпатської області від 22 травня 2025 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження та призначено дану справу до судового розгляду з повідомленням (викликом) сторін на 08 липня 2025 року о 11 год. 45 хв.

Згідно з частинами 2-6 ст.128 ЦПК України суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик.. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Судова повістка, а у випадках, встановлених цим Кодексом, - разом з копіями відповідних документів, надсилається до електронного кабінету відповідного учасника справи, а в разі його відсутності - разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення або кур`єром за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи.

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року в справі № 522/18010/18 (провадження № 61-13667сво21) зазначено, що «обов`язок суду повідомити учасників справи про місце, дату і час судового засідання суд повідомляє є реалізацією однією із основних засад (принципів) цивільного судочинства - відкритості судового процесу. Невиконання (неналежне виконання) судом цього обов`язку призводить до порушення не лише права учасника справи бути повідомленим про місце, дату і час судового засідання, але й основних засад (принципів) цивільного судочинства».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 березня 2019 року в справі № 201/6092/17 (провадження № 61-48215св18) вказано, що «у матеріалах справи міститься довідка про доставку SMS (а. с. 114), згідно якої ОСОБА_5 було доставлено SMS-повідомлення про судове засідання, призначене на 25 липня 2018 року на 12 год 25 хв. Проте ця довідка не може вважатися доказом належного повідомлення про дату, час і місце судового засідання, оскільки згідно пункту 2 Порядку надсилання учасникам судового процесу (кримінального провадження) текстів судових повісток у вигляді SMS-повідомлень, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 01 червня 2013 року № 73, текст судової повістки може бути надісланий судом Учаснику SMS-повідомленням лише після подання ним до суду заявки про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. Така заявка оформляється безпосередньо в суді або шляхом роздруковування та заповнення Учасником форми, яка розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України. У матеріалах справи відсутня заява ОСОБА_5 про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення. За таких обставин не можна вважати, що апеляційний суд належним чином повідомив ОСОБА_5 про дату, час і місце судового засідання».

Матеріали справи не містять відомостей про те, що апелянта (відповідача) ОСОБА_1 було належним чином повідомлено про розгляд справи в суді першої інстанції, оскільки відсутнє рекомендоване повідомлення про вручення судової повістки про дату, час і місце судового засідання суду за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи.

При цьому, наявні в матеріалах справи довідки про доставку відповідачу SMS – повідомлення щодо документу «Судова повістка про виклик до суду у справі» не є доказом належного повідомлення про дату, час і місце розгляду справи, оскільки із заявою про намір отримання судової повістки в електронному вигляді за допомогою SMS-повідомлення ОСОБА_1 , не звертався.

З огляду на допущені судом першої інстанції порушення п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України, а саме, що справу в суді першої інстанції розглянуто за відсутності ОСОБА_1 , який належним чином не повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, і такою підставою апелянт обґрунтовував апеляційну скаргу, відтак наявні підстави для скасування рішення суду першої інстанції з ухваленням нового рішення по суті вимог, які є предметом даного апеляційного перегляду.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції перевіряє справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Ст.51 Конституції України та ст.180 СК України передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ст. 8 Закону України від «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Частиною 2 ст.150 СК України визначено, що батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Згідно ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

За відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України, при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини.

Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено з 1 січня 2025 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років - 2563 гривень.

Згідно зі ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум для дітей віком до 6 років – 2817 гривень.

Згідно з ч.3 ст.181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. За заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі (ч.1 ст.184 СК України).

Матеріалами справи встановлено, що з 25.08.2021 року між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 був укладений шлюб, який зареєстровано у Виконавчому комітеті Полянської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області, актовий запис № 37 від 25.08.2021 року (а.с.3).

Від даного шлюбу у сторін народилася дитина: донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 від 08.06.2022 року, актовий запис № 15, проведений 08.06.2022 року у Виконавчому комітеті Неліпинської сільської ради Мукачівського району Закарпатської області) (а.с.4).

На даний час сім`я розпалася, шлюбні відносини припинені.

Дитина сторін проживає разом з позивачем.

Між сторонами не було досягнуто згоди з приводу матеріального утримання дитини.

Апелянт погоджується сплачувати аліменти у розмірі 2000,00 грн., але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку,

Обов`язок утримувати дитину - це моральне і найважливіше правове зобов`язання батьків, яке виникає з моменту народження дітей і зберігається до досягнення ними повноліття.

Відповідно до ч.1 ст. 3 Конвенції про права дитини, частин 7,8 ст.7 СК України, під час вирішення будь - яких питань щодо дітей суд повинен виходити з найкращого забезпечення інтересів дітей.

Отримувати підвищений мінімальний розмір аліментів - це безумовне право, визначене законом, яке захищається в судовому порядку.

Колегія суддів наголошує, що здійснюючи свої права та виконуючи обов`язки, батьки повинні передусім дбати про інтереси дитини (ст. 155 СК України).

Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» (Hunt v. Ukraine) (Заява № 31111/04) вказав на те, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків (п. 54).

Колегія суддів вважає за необхідне визначити розмір аліментів на утримання дитини щомісячно у розмірі 5000 грн., але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, враховуючи інтереси дитини та вищезазначені вимоги закону.

Апелянт є молодою працездатною особою, інших осіб на утриманні не має, протягом тривалого часу проживає та працює за кордоном у Чеській Республіці, про що і сам зазначає в апеляційній скарзі, і має обов`язок щодо належного матеріального забезпечення своєї дитини нарівні з позивачкою.

Визначений судом розмір аліментів відповідає загальним засадам сімейних відносин - справедливості, розумності, моральності.

Доводи апеляційної скарги про те, що апелянт, як батько продовжує піклуватися про дитину, зокрема в добровільному порядку купляє одяг, продукти харчування та іграшки не беруться до уваги, оскільки добровільне волевиявлення відповідача щодо придбання ним одягу, продуктів харчування чи надання матеріальної допомоги у певному розмірі на утримання дитини не спростовують право позивача на утримання аліментів та не гарантують систематичного виконання відповідачем у майбутньому даного обов`язку по утриманню дитини.

Враховуючи наведене, рішення суду першої інстанції, відповідно до п.3 ч.3 ст.376 ЦПК України підлягає скасуванню та ухвалення нового судового рішення, яким позов задовольнити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову 24 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Рішення в частині стягнення аліментів підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць. Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.374,376,381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

у х в а л и в :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Дрюченко Олександр Сергійович, задовольнити частково.

Рішення Свалявського районного суду від 17 вересня 2025 року - скасувати та ухвалити нове судове рішення.

Позов ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_2 , ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , мешканки АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 ) аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову 24 квітня 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_1 , ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь держави 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 коп. судового збору.

Рішення в частині стягнення аліментів підлягає до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.

Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.

Повний текст постанови складено 26 лютого 2026 року.

Головуючий :

Судді: