Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №740/6917/25 — Борзнянський районний суд Чернігівської області

БОРЗНЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16400, м. Борзна, Чернігівської обл., вул. Незалежності, буд. 4 тел.: 0 (4653) 3-50-01

Справа №740/6917/25

Провадження №2/730/256/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

/ з а о ч н е /

"27" лютого 2026 р. м. Борзна

Борзнянський районний суд Чернігівської області в складі головуючого судді - Луговця О.А.

з участю секретаря судового засідання - Чорнухи Н.О.

позивача - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Борзни в порядку спрощеного позовного провадження (з повідомленням сторін) справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, -

У С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 13 лютого 2010 року між ними було укладено шлюб, від якого мають двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; на даний час їх сімейні стосунки припинені через відсутність взаєморозуміння, байдужості до життя та проблем кожного, вони проживають окремо, шлюбних стосунків не підримують, між ними втрачено почуття любові та взаємоповаги, спільного господарства не ведуть, спроби примиритися виявились безрезультативними, що унеможливлює подальше збереження шлюбу, а тому просить його розірвати, залишивши їй дошлюбне прізвище ОСОБА_5 .

Позивачка в судовому засіданні заявлені вимоги підтримала і просила їх задовольнити з вищевказаних підстав. Наполягає на винесенні рішення про розірвання шлюбу без надання часу для примирення, оскільки вона з чоловіком разом не проживають з 02 січня 2025 року, а не спілкуються – близько 2,5 місяців, діти залишилися жити з нею та фактично перебувають на її утриманні, попередні намагання налагодити з чоловіком відносини не дали позитивного результату, в зв`язку з чим подальше збереження шлюбу неможливе. Не заперечує проти заочного розгляду справи.

Відповідач був належним чином та своєчасно повідомлений про дату, час і місце розгляду справи за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання, що підтверджується відомостями АТ «Укрпошта» про перевірку статусу відстеження рекомендованого поштового відправлення (повернення судової кореспонденції із зазначенням причини повернення «адресат відсутній» згідно з ч.6-8 ст.128 ЦПК України вважається належним сповіщенням особи),але в судове засідання не з`явився, про причини неприбуття не повідомив, відзиву на позов не подав.

Тому, зі згоди позивачки суд ухвалює про заочний розгляд справи, що відповідає вимогам ст.280 ЦПК України.

Заслухавши пояснення позивачки, дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ч.1 ст.24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка ; примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Згідно з ч.1 ст.55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги.

За змістом положень ч.3, 4 ст.56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини; примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканність і може мати наслідки, встановлені законом.

Відповідно до ст.112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 та ОСОБА_1 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) 13 лютого 2010 року уклали між собою шлюб, який був зареєстрований відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області за актовим записом №71. Від даного шлюбу подружжя має двох спільних неповнолітнії дітей: дочку ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , які проживають з матір`ю.

З січня 2025 року сторони разом не проживають, ведуть окреме господарство, не спілкуються в обсязі сім`ї, спільних інтересів не мають, між ними зникло почуття взаємоповаги, любові та взаєморозуміння, примиритися не бажають, позивачка категорично наполягає на припиненні подружніх відносин, відповідач відзиву на позов не подав і явку в судове засідання проігнорував, що свідчить про його байдуже ставлення до існування шлюбу, який між подружжям носить формальний характер.

Відповідно до позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 11 червня 2019 року у справі №605/434/18, яка кореспондує з п.10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року №11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», у випадку виявлення обставин або фактів під час розгляду справи, які свідчать про неможливість збереження шлюбу з позицій моралі та з позицій інтересів подружжя або їх дітей, суд повинен уникати формалізму та не надавати строку на примирення.

Тому, суд не застосовує норму ст.111 СК України, яка є диспозитивною, оскільки в судовому засіданні здобуто достатньо доказів, які підтверджують, що подальше спільне життя подружжя і збереження сім`ї стали неможливими, а існування шлюбу суперечитиме їх інтересам, моральним засадам, адже позивачка наполягає на припиненні шлюбу, відповідач своїх заперечень проти його розірвання у встановлений законом строк суду не надав, клопотань про надання строку на примирення не заявляв.

Таким чином, виходячи з викладеного, з огляду на принцип добровільності шлюбу, суд вважає, що подальше спільне життя подружжя неможливе, буде суперечити їхнім інтересам та інтересам дітей, а тому заявлений позов необхідно задовольнити.

Відповідно до ст.113 СК України особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Зважаючи, що право вибору прізвища після припинення шлюбу є дискреційним правом самої позивачки, то після розірвання шлюбу позивачці за її клопотанням слід залишити дошлюбне прізвище ОСОБА_5 .

Понесені ОСОБА_1 у справі судові витрати по сплаті судового збору за її клопотанням залишаються за позивачкою, що з огляду на засади диспозитивності цивільного судочинства не суперечить вимогам ст.141 ЦПК України.

На підставі викладеного, керуючись ст.24, 55, 56, 110-113 СК України, ст.2-4, 12, 13, 19, 23, 76-89, 141, 258-268, 280 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу – задовольнити.

Шлюб, зареєстрований 13 лютого 2010 року відділом реєстрації актів цивільного стану Кіровського районного управління юстиції у м. Донецьку Донецької області за актовим записом №71, між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , зареєстрованим у АДРЕСА_1 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ,зареєстроване місце проживання в АДРЕСА_2 , а як внутрішньо-переміщеної особи в АДРЕСА_1 , – розірвати, залишивши за позивачкою прізвище ОСОБА_5 .

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Чернігівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення; якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд – якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом вищезазначених строків, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Борзнянського районного суду О.А.Луговець