Суд: Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області
Інстанція: Перша
Юрисдикція: Адміністративне
Категорія: військового обліку, мобілізаційної підготовки та мобілізації
Дата: 25 лютого 2026 р.
Справа: №688/603/26
Суддя: Березюк О. Г.
Справа 688/603/26
№ 2-а/688/23/26
Рішення
Іменем України
26 лютого 2026 року м. Шепетівка
Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області в складі:
головуючого – судді Березюк О.Г.
з участю секретаря судового засідання Антонюк І.І.,
без участі сторін
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шепетівці адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення,
в с т а н о в и в:
18 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом та просив суд поновити строк на оскарження постанови №929 від 07 жовтня 2025 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП і накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн., скасувати дану постанову та провадження у справі закрити в зв`язку з відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.
Позов обґрунтований тим, що його визнано винним в тому, що він до 06 червня 2025 року не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичного огляду з метою визначення своєї придатності до військової служби.
Далі в оскаржуваній постанові вказано, що 20 серпня 2025 року він був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 і під час складання протоколу №647 від 20 серпня 2025 року виявлено, що ОСОБА_1 непридатний до військової служби в мирний час та обмежено придатний у воєнний час. Відповідно до п. 2 розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» військовозобов`язаний ОСОБА_1 до 05 червня 2025 року повинен був повторно пройти медичний огляд з метою встановлення придатності до військової служби., проте вимоги зазначеного Закону не виконав, до ІНФОРМАЦІЯ_2 з метою проходження ВЛК самостійно не звернувся, і від проходження такого огляду ухилився.
Вважає, що така постанова є протиправною, суперечить вимогам закону, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому підлягає до скасування. Зокрема зазначив, що він перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 і на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 ніколи не перебував. Також зазначив, що й нього є хронічне захворювання, однак він визнаний придатним до військової служби. Його ніколи не було визнано комісією ВЛК обмежено придатним до військової служби, а отже, обов`язок повторного проходження ВЛК на нього не поширюється.
Натомість в оскаржуваній постанові не має жодних доказів, що він мав обов`язок пройти повторний огляд. Ні у протоколі про адміністративне правопорушення, ні у постанові не зазначено, якими доказами доводиться його вина у вчиненні правопорушення і які документи додаються. Не вказано, чи проходив він раніше ВЛК, коли саме, яким був її висновок і що було підставою для повторного проходження такої, тобто взагалі у постанові не розкрито суті правопорушення.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18 лютого 2026 року головуючим суддею визначено Березюка О.Г.
Ухвалою судді від 19 лютого 2026 року відкрито провадження у даній справі, повідомлено про розгляд справи сторін.
Станом на 26 лютого 2026 року відповідач не надав суду відзив на позовну заяву, не подав жодних заперечень чи клопотань.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 КАС України учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.
Відповідно до ч.3 ст.268 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.
За таких обставин, дослідивши та оцінивши докази по справі, суд встановив наступне.
Відповідно до військового квитка серії НОМЕР_1 ОСОБА_1 проходив військову службу та перебуває на військовому обліку у ІНФОРМАЦІЯ_3 . Відповідно до розділу V військового квитка міститься дані що призовною комісією ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_1 визнаний придатним до військової служби.
07 жовтня 2025 року за підписом начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 , полковником ОСОБА_2 винесено постанову №929 відносно ОСОБА_1 у справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210-1 КУпАП.
В оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_1 до 06 червня 2025 року не з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 для проходження медичного огляду з метою визначення своєї придатності до військової служби. 20 серпня 2025 року ОСОБА_1 був доставлений працівниками поліції до ІНФОРМАЦІЯ_2 і виявлено, що останній, всупереч вимог п. 2 розділу 11 Прикінцевих та перехідних положень ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» до 05 червня 2025 року у ІНФОРМАЦІЯ_6 з метою проходження ВЛК самостійно не звернувся, і від проходження такого огляду ухилився, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.
ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, і накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі п`ятсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
27 листопада 2025 року старшим державним виконавцем Першого відділу державної виконавчої служби у місті Хмельницькому Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України Цілімецькою О.Б. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 79681754 та стягнення з ОСОБА_1 штрафу у розмірі 34000 грн. в рамках виконання постанови №929.
Відповідно до довідки військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_3 №2025-1022-1006-3549-0 від 22 жовтня 2025 року ОСОБА_1 придатний до військової служби.
За правилами ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов`язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Згідно зі статтею 210-1 КУпАП порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію тягне за собою накладення штрафу на громадян від трьохсот до п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу на громадян від п`ятисот до семисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від однієї тисячі п`ятисот до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу на громадян від однієї тисячі до однієї тисячі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, юридичних осіб та громадських об`єднань - від двох тисяч до трьох тисяч п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Пунктом 2 розділу II ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» установлено, що громадяни України віком від 25 до 60 років, які були визнані обмежено придатними до військової служби до набрання чинності цим Законом (крім осіб, визнаних в установленому порядку особами з інвалідністю), з дня набрання чинності цим Законом зобов`язані до 5 червня 2025 року пройти повторний медичний огляд з метою визначення придатності до військової служби. Такі громадяни зобов`язані самостійно звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки (військовозобов`язані та резервісти Служби безпеки України - до Центрального управління або регіональних органів Служби безпеки України, військовозобов`язані та резервісти розвідувальних органів України - до відповідного підрозділу розвідувальних органів України) або через електронний кабінет призовника, військовозобов`язаного та резервіста з метою отримання направлення на військово-лікарську комісію для проходження медичного огляду.
Оскільки судом встановлено, що ОСОБА_1 був оглянутий військово-лікарською комісією при ІНФОРМАЦІЯ_3 та визнаний придатним до військової служби, даних про те, що відносно останнього наявні інші висновки ВЛК про визнання його обмежено придатним до військової служби відповідачем не надано, суд дійшов висновку про те, що вимоги, передбачені пунктом 2 розділу II ЗУ «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист», за порушення яких позивача було притягнуто до адміністративної відповідальності, на нього не розповсюджувалися.
Також, відповідачем не надано доказів, що ОСОБА_1 перебував, на момент складання протоколу та винесення постанови у справі про адміністративне правопорушення, на обліку у ІНФОРМАЦІЯ_4 і останній ухилявся від проходження ВЛС саме у ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами у справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, відомостями та інформацією з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів, а також іншими документами.
Обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Відповідно до ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Аналогічна правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 15.11.2018 у справі №524/5536/17 та від 17.07.2019 у справі №295/3099/17.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 08 липня 2020 року по справі № 463/1352/16-а, в якій зазначив, що процесуальний обов`язок щодо доказування правомірності винесення постанови про притягнення особи до адміністративної відповідальності відповідно до положень чинного на момент виникнення спірних правовідносин процесуального законодавства покладено на відповідача як на суб`єкта владних повноважень.
Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Відповідач в судове засідання свого представника не направив, будь-яких доказів в спростування позиції позивача не надав, не скористався своїм правом надати відзив на позов у даній справі.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП обов`язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про те, що суб`єкт владних повноважень не подав до суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
З урахуванням викладеного суд дійшов висновку про те, що відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, не виконано обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, в зв`язку з чим судом не встановлена наявність складу адміністративного правопорушення в діях позивача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи наведене, постанова у справі про адміністративне правопорушення відносно позивача підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення підлягає закриттю.
Керуючись ст.ст. 205, 241-246, 250, 255, 268, 271, 286, 295 КАС України, суд -
у х в а л и в:
Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №929 від 07 жовтня 2025 року винесену начальником ІНФОРМАЦІЯ_1 полковником ОСОБА_2 , згідно якої на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , накладено штраф у розмірі 17000 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 -1 КУпАП.
Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ст.247 КУпАП, за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210-1 КпАП України.
Рішення може бути оскаржено до Сьомого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених ст. 286 КАС України, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Учасники справи:
Позивач – ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрований та проживає по АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Відповідач – ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повний текст рішення суду виготовлено 16 лютого 2026 року
Суддя:
Оригінал: reyestr.court.gov.ua