Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №686/4551/26 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/4551/26

Провадження № 3/686/1428/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м.Хмельницький

Суддя Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області Дзюбак О.В., розглянувши справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , паспорт НОМЕР_1 ,

установив:

ОСОБА_1 органом, який ініціював процедуру притягнення його до адміністративної відповідальності ставиться у вину те, що останній, будучи позбавленим права керування транспортними засобами в порушення вимог п. 2.1 (а) Правил дорожнього руху України, 03 лютого 2026 року о 17 год. 41 хв. по просп. Миру, 58/2 в м. Хмельницькому повторно протягом року (постанова ЕНА №4161665 від 27.02.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху за ч.2 ст. 126 КУпАП), керував транспортним засобом "ВАЗ2109", номерний знак НОМЕР_2 .

В судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні адміністративного правопорушення заперечив та зазначив, що працівники поліції знають указаний транспортний засіб,яким він раніше дійсно керував та був притягнутий до адміністративної відповідальності і позбавлений права керування транспортними засобами. ОСОБА_1 долав, що він із іншими колегами займаються виконанням будівельних робіт та у той день водієм був його товариш ОСОБА_2 , який пішов купити кави, а ОСОБА_1 залишився у транспортному засобі. ОСОБА_1 зазначив, що працівники поліції декілька разів за короткий проміжок часу проїжджали на службовому транспортному засобі повз автомобіль ВАЗ «2109», номерний знак НОМЕР_2 , у якому він перебував та знову, розвернувшись, під`їхали впритул до автомобіля ВАЗ «2109» та один з поліцейських вийшов і попросив від`їхати ОСОБА_1 , оскільки автомобіль, у якому він перебував нібито заважає проїзду, після чого ОСОБА_1 , виконуючи вимогу поліцейського від`їхав до найближчого іншого дозволеного місця паркування та працівники поліції одразу ж увімкнули проблискові маячки та сирену і зупинили ОСОБА_1 з метою притягнення його до адміністративної відповідальності.

Всебічно та об`єктивно дослідивши обставини справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, суд дійшов такого висновку.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

У силу ч. 5 ст. 126 КУпАП повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою – четвертою статті 126 КУпАП, тягне за собою накладення штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

Згідно з п. 1, 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави.

За вимогами п.1, 2, 3, 4, 11 ч. 1 ст. 23 Закону України «Про Національну поліцію» поліція відповідно до покладених на неї завдань: здійснює превентивну та профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень; виявляє причини та умови, що сприяють вчиненню кримінальних та адміністративних правопорушень, вживає у межах своєї компетенції заходів для їх усунення; вживає заходів з метою виявлення кримінальних, адміністративних правопорушень; припиняє виявлені кримінальні та адміністративні правопорушення; вживає заходів, спрямованих на усунення загроз життю та здоров`ю фізичних осіб і публічній безпеці, що виникли внаслідок учинення кримінального, адміністративного правопорушення; регулює дорожній рух та здійснює контроль за дотриманням Правил дорожнього руху його учасниками та за правомірністю експлуатації транспортних засобів на вулично-дорожній мережі.

Проте, під час судового розгляду встановлено, що працівники поліції під час складання вказаного протоколу не дотримались вищезазначених вимог Закону.

Як убачається із долучених до справи відеозаписів з нагрудних камер поліцейських , зокрема із відеозапису з назвою файлу «clip-2» з початку відтворення, поліцейський на службовому транспортному засобі, розвертаючись зі смуги для розвороту, проїжджає повз припаркований на узбіччі автомобіль «ВАЗ-2109»,в цей час інший поліцейський підходить до транспортного засобу та висуває вимогу особі, яка у ньому перебуває від`їхати у інше місце, оскільки припаркований транспортний засіб заважає розвороту транспортних засобів, які рухаються у смузі для розвороту. Цією особою був ОСОБА_1 . На цьому ж відеозаписі на 00 хв. 56с. від початку відтворення відеозапису поліцейський повідомляє своєму напарнику: «Він не поїде», на що той каже «Почекай, не спіши.. от він їде, виїжджає» та поліцейські одразу ж починають рух за транспортним засобом «ВАЗ-2109» з увімкненою сиреною, подаючи водієві вимогу про зупинку та, спілкуючись між собою один з них повідомляє, що знає ОСОБА_1 та можливо він буде намагатися втекти.

На відеозаписі з назвою файлу «clip-3» видно, що поліцейські повідомляють ОСОБА_1 про причину зупинки те, що транспортний засіб був припаркований навпроти смуги для розвороту та просять пред`явити посвідчення водія та документи на транспортний засіб. ОСОБА_1 повідомляє , що транспортний засіб припаркував його товариш ОСОБА_2 , який був водієм та пішов купити кави, а він виконав вимогу його, тобто поліцейського прибрати транспортний засіб із місця паркування, після чого поліцейський одразу ж одразу звинуватив його у керуванні автомобілем. ОСОБА_1 при цьому зазначив, що позбавлений судом права керування, не керує транспортним засобом та він з колегами по роботі пересувається на ньому у якості пасажира. Пізніше на відеозаписі видно чоловіка у чорній куртці, який прийшов до автомобіля та на якого ОСОБА_1 вказав, що це і є той, ОСОБА_2 , який припаркував транспортний засіб.

Із наведених відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, які узгоджуються із поясненнями ОСОБА_1 в судовому засіданні, видно, що працівник поліції висунув ОСОБА_1 вимогу перепаркувати автомобіль, тим самим спровокував ОСОБА_1 до керування транспортним засобом та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 КУпАП, оскільки останній здійснив рух транспортного засобу на вимогу працівника поліції та працівнику поліції була відома особа ОСОБА_1 .

Таким чином, зазначені дії працівників поліції були спрямовані не на усунення та припинення майбутнього адміністративного правопорушення ОСОБА_1 , як того вимагають вимоги Закону України «Про Національну поліцію», а навпаки на вчинення дій з метою вчиненням останнім адміністративного правопорушення та складання на нього протоколу про адміністративне правопорушення.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про те, що відбулась провокація з боку працівників поліції стосовно вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.126 КУпАП.

Відповідно до практики ЄСПЛ, справи про адміністративні правопорушення є кримінальними для цілей застосування Конвенції (див. рішення у справах «Езтюрк проти Німеччини», «Лауко проти Словаччини», «Луц проти Німеччини».)

У рішенні по справі «Нечипорук і Йонкало проти України» ЄСПЛ зазначив, що докази, отримані в кримінальному провадженні з порушенням встановленого порядку, призводять до його несправедливості в цілому, незалежно від доказової сили таких доказів і від того, чи мало їх використання вирішальне значення для засудження обвинуваченого судом.

ЄСПЛ під провокацією (поліцейською) розуміє випадки, коли задіяні посадові особи, які є або співробітниками органів безпеки, або особами, що діють за їх дорученням, не обмежують свої дії лише розслідуванням кримінальної справи по суті неявним способом, а впливають на суб`єкт з метою спровокувати його на скоєння злочину, який в іншому випадку не було би скоєно, задля того щоб зробити можливим виявлення злочину, тобто, отримати докази та порушити кримінальну справу (рішення ЄСПЛ у справі «Раманаускас проти Литви» від 05.02.2008р.).

При цьому, основні вимоги справедливості, зазначені в ст. 6 Конвенції, відносяться до всіх видів злочинів, від самих незначних до особливо тяжких. Суспільний інтерес не може виправдовувати використання доказів, отриманих за допомогою провокації.

Відповідно до ч. 2 ст. 62 Конституції України ніхто не зобов`язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, а згідно з частини третьої цієї статті обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Згідно ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Суд зауважує, що згідно з положеннями статті 251 КУпАП, для підтвердження адміністративного правопорушення уповноважені особи мають надати належні, допустимі та достатні докази.

Саме по собі зазначення адміністративного правопорушення в протоколі не може бути належним доказом вчинення такого правопорушення. Таким чином, протокол про адміністративне правопорушення сам по собі без підтвердження іншими належними та допустимими доказами не є безумовним та беззаперечним доказом на доведення вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення.

Ураховуючи те, що з боку працівників поліції була провокація у вигляді спонукання особи до вчинення адміністративного правопорушення, патрульні поліцейські діяли всупереч вищенаведених вимог Закону, суд дійшов висновку про те, що зібрані докази не є допустимими та провадження по справі підлягає закриттю, на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Керуючись ст.ст. 247 п. 1, 283, 284, 294 КУпАП, суд

постановив:

Провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_1 , закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП у зв`язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Апеляційна скарга подається через Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області.

Суддя Олександр ДЗЮБАК