Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №686/16252/25 — Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/16252/25

Провадження № 2/686/109/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Заворотної О.Л.

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

ОСОБА_3 звернулась до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_2 відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в обґрунтування якого вказала, що 22 листопада 2024 року, приблизно о 10 год. 00 хв., ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Iveco», д.н.з. НОМЕР_1 , по пр. Миру, 80, м. Хмельницького, в порушення п. 10.4 ПДР України, рухаючись в середній смузі, здійснюючи розворот, не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині та скоїв зіткнення з автомобілем «JAGUAR F-Pace SVR», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку в крайній лівій смузі. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі №686/31916/24 від 04 грудня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Відповідно до Акту виконаних робіт від 22.11.2024 ОСОБА_3 скористалась послугами евакуатора після ДТП (м. Хмельницький: Проспект Миру, 70 - Тойота центр «Гранд Мотор»), Загальна вартість робіт (послуг) склала 4000 грн., сплата якої підтверджується квитанцією №12709 від 22.11.2024.

04.12.2024 ОСОБА_4 був складений Акт огляду транспортного засобу (дефектна відомість) у якому були зафіксовані пошкодження автомобіля «JAGUAR F-Pace SVR», д.н.з. НОМЕР_2 .

Загальна вартість виїзду, огляду та дослідження автомобіля «JAGUAR F- Расе SVR», д.н.з. НОМЕР_2 , склала 4300 грн., сплата якої підтверджується платіжною інструкцією №151 від 11.12.2024.

Відповідно до висновку експерта Соломахи В.С. за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №082/24 від 20.12.2024, сума втрати товарної вартості, заподіяної власнику автомобіля «JAGUAR F-Pace SVR», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП, враховуючи пошкодження зазначені в Акті огляду транспортного засобу від 04.12.2024, станом на час завершення виконання дослідження, становить 116 646 грн. 76 коп.

За договором на транспортні послуги №26/12 від 26.12.2024 та Актом №ОУ- 0000013 здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОСОБА_3 скористалась послугами з перевезень вантажів, а саме автомобіля «JAGUAR F-Pace SVR», д.н.з. НОМЕР_2 , з м. Хмельницький до м. Львів, де знаходиться найближчий до міста Хмельницького офіційний сервісний центр JAGUAR. Загальна вартість робіт (послуг) склала 10 600 грн.

Загальна сума майнової шкоди, завданої ОСОБА_3 внаслідок вищевказаної дорожньо-транспортної пригоди, становить 135 546, 76 грн., яку позивачка просить стягнути з відповідача, а також понесені судові витрати.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позовній заяві.

Відповідач в судовому засіданні позов не визнав, суду пояснив, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами витрати понесені на транспортування пошкодженого автомобіля, і такі витрати є завищеними, з долучених до висновку експерта фототаблиць, вбачається, що автомобіль нікуди не транспортувався, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль отримав незначні пошкодження, а тому витрати на ремонт автомобіля є завищеними та не обґрунтованими, також зазначив на його утриманні перебуває двоє дітей, просить в позові відмовити.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши докази у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

22 листопада 2024 року, приблизно о 10 год. 00 хв., ОСОБА_2 , керуючи транспортним засобом «Iveco», д.н.з. НОМЕР_1 , по пр. Миру, 80, м. Хмельницького, в порушення п. 10.4 ПДР України, рухаючись в середній смузі, здійснюючи розворот, не врахував дорожньої обстановки, не зайняв відповідне крайнє положення на проїзній частині та скоїв зіткнення з автомобілем «JAGUAR F-Pace SVR», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_3 , який рухався в попутному напрямку в крайній лівій смузі. В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

ОСОБА_3 на праві власності належить транспортний засіб «JAGUAR F-Pace SVR», д.н.з. НОМЕР_2 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію серія НОМЕР_3 .

Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області по справі №686/31916/24 від 04 грудня 2024 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накладено адміністративне стягнення у виді штрафу.

Цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_2 застрахована згідно полісу обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серія АТ /5676061, страхова сума за заподіяну шкоду становить 160000грн., франшиза 2 500 грн.

14.03.2023 ОСОБА_3 та ПрАТ «СК «Граве» уклали договір № 101097550 добровільного старування «Граве КАСКО», предметом якого є майнові інтереси, що не суперечать закону, пов`язані з володінням, користуванням і розпорядженням наземним транспортним засобом «JAGUAR F-Pace SVR», д.н.з. НОМЕР_2 .

ОСОБА_3 звертаючись до суду із вказаним позовом вказала, що втрата товарної вартості та послуги з евакуації, транспортування автомобіля до сервісного центру для ремонту є шкодою, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, відповідальність за яку має нести ОСОБА_2 .

Згідно з частиною першою статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені у частині другій статті 16 ЦК України. У разі порушення (невизнання, оспорювання) суб`єктивного цивільного права чи інтересу у потерпілої особи виникає право на застосування конкретного способу захисту. Цим правом на застосування певного способу захисту і є права, які існують у рамках захисних правовідносин. Тобто спосіб захисту реалізується через суб`єктивне цивільне право, яке виникає та існує в рамках захисних правовідносин (зобов`язань).

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

За змістом вказаної норми, за загальним правилом: по-перше, в повному обсязі; по-друге, особою, яка безпосередньо її завдала, шкода підлягає відшкодуванню.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відповідно до ч.3 ст.988 ЦК страхова виплата за договором майнового страхування і страхування відповідальності (страхове відшкодування) не може перевищувати розміру реальних збитків. Інші збитки вважаються застрахованими, якщо це встановлено договором.

Згідно зі ст.1194 ЦК особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» 1961-IV (далі - Закон № 1961-IV) обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону №1961-IV у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Статтями 28, 29 Закону №1961-IV передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, — це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

При цьому п.32.7 ч.1 ст.32 Закону №1961-IV встановлено, що шкоду, пов`язану з втратою товарного вигляду транспортного засобу, страховик не відшкодовує.

Згідно з п.2.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої спільним наказом Міністерства юстиції, Фонду державного майна від 24.11.2003 №142/5/2092, вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування колісного транспортного засобу, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

Відповідно до п.8.3 Методики вартість матеріального збитку визначається як сума вартості відновлювального ремонту з урахуванням значення коефіцієнта фізичного зносу складників КТЗ та величини втрати товарної вартості.

За змістом наведених положень законодавства величина втрати товарної вартості входить до вартості матеріального збитку (реальних збитків).

Пунктом 1.6 Методики визначено, що величина втрати товарної вартості це умовна величина зниження ринкової вартості КТЗ, відновленого за нормативними вимогами після пошкодження, порівняно з ринковою вартістю подібного непошкодженого КТЗ.

Пунктом 8.6 Методики передбачено два випадки, коли в разі пошкодження КТЗ і відповідного ремонту виникає фізичний знос, яким характеризується величина втрати товарної вартості: 1) унаслідок передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду; 2) унаслідок зниження міцності чи довговічності окремих елементів складових частин, захисних властивостей покриттів або застосування для ремонту складових частин, які були в ужитку чи в ремонті.

Показник передчасного погіршення товарного (зовнішнього) вигляду транспортного засобу є однією зі складових показника величини втрати товарної вартості транспортного засобу.

Відповідно до пп.8.6.1 п.8.6 Методики величина втрати товарної вартості нараховується у разі потреби проведення ремонтних робіт з відновлення пошкоджених складових частин усіх типів КТЗ.

Підпунктом 8.6.2 Методики визначено вичерпний перелік випадків, коли величина втрати товарної вартості КТЗ не нараховується, зокрема в разі заміни окремих складників, що не потребують фарбування та не погіршують зовнішній вигляд КТЗ (скло, фари, бампери, декоративні накладки, пневматичні шини, зовнішня і внутрішня фурнітура тощо) (підпункт «е»).

Виходячи зі змісту п.32.7 ч.1 ст.32 закону №1961-IV, ст.22, абз.3 п.3 ч.1 ст.988, стст.1166, 1187, 1194 ЦК, пп.1.6, 8.6, 8.6.1, 8.6.2 Методики слід дійти висновків, що власник пошкодженого внаслідок ДТП транспортного засобу має право на відшкодування у повному обсязі завданої йому майнової шкоди. При цьому, якщо цивільна відповідальність заподіювача шкоди була застрахована, але розміру страхового відшкодування не вистачає для повного відшкодування завданої майнової шкоди, у тому числі й у разі встановлення законодавчих обмежень щодо відшкодування шкоди страховиком, то в такому разі майнова шкода у вигляді втрати товарної вартості транспортного засобу повинна бути відшкодована особою, яка завдала шкоду, в загальному порядку.

Статтею 12 ЦПК України встановлено, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом.

Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Змагальність сторін є одним із основних принципів цивільного судочинства, зміст якого полягає у тому, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, тоді як суд, зберігаючи об`єктивність та неупередженість, зобов`язаний вирішити спір, керуючись принципом верховенства права.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (частина друга статті 78 ЦПК України).

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (частини перша-третя статті 89 ЦПК України).

Цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини, якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди.

З огляду на викладене саме на відповідача покладено обов`язок доведення відсутності його вини у завданні шкоди, а позивач повинен доводити лише наявність шкоди та її розмір.

Згідно висновку експерта Соломахи В.С. за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження №082/24 від 20.12.2024, сума втрати товарної вартості, заподіяної власнику автомобіля «JAGUAR F-Pace SVR», д.н.з. НОМЕР_2 , внаслідок його пошкодження у ДТП, враховуючи пошкодження зазначені в акті огляду транспортного засобу від 04.12.2024, станом на час завершення виконання дослідження, становить 116 646 грн. 76 коп.

Відповідно до Акту виконаних робіт від 22.11.2024 ОСОБА_3 сплатила за послуги евакуатора після ДТП (м. Хмельницький: Проспект Миру, 70 - Тойота центр «Гранд Мотор»), Загальна вартість робіт (послуг) склала 4000 грн., сплата якої підтверджується квитанцією №12709 від 22.11.2024.

Згідно договору № 101097550 добровільного старування «Граве КАСКО» від 14.03.2023, страховик відшкодовує витрати по оплат евакуації ТЗ з місця ДТП до найближчої станції технічного обслуговування, але не більше 2000 грн.

Враховуючи приписи ст.ст. 28, 29 Закону №1961-IV та договору № 101097550 від 14.03.2023 в частині вимог про стягнення з ОСОБА_2 витрат на евакуацію автомобіля в розмірі 4000 грн. належить відмовити.

За договором на транспортні послуги №26/12 від 26.12.2024 та Актом №ОУ- 0000013 здачі-прийняття робіт (надання послуг) ОСОБА_3 сплатила за послуги з перевезень вантажів, а саме автомобіля «JAGUAR F-Pace SVR», д.н.з. НОМЕР_2 , з м. Хмельницький до м. Львів, де знаходиться офіційний сервісний центр JAGUAR. Загальна вартість робіт (послуг) склала 10 600 грн.

Відповідно до частин першої, другої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 116 646 грн. 76 коп. втрати товарної вартості та 10 600 грн. витрат на транспортування підлягають задоволенню.

Згідно частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду (частина третя статті 133 ЦПК України).

Позивач звернувся із вимогами про стягнення витрат на проведення експертизи згідно висновку експерта за результатами проведення транспортно-товарознавчого дослідження № 082/24 від 02.12.2024, складеного судовим експертом Соломахою В.С. в розмірі 4300 грн., на підтвердження надано платіжну інструкцію № 151 від 11.12.2024.

Відшкодування витрат за проведення експертизи не обмежується випадком її призначення та проведення після відкриття провадження у справі. Відтак сторона, на користь якої ухвалено рішення, має право на відшкодування витрат за експертизу, проведену до подання позову, якщо такі витрати пов`язані з розглядом справи, зокрема якщо судом враховано відповідний висновок експерта як доказ (п.148 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22листопада 2023 року, справа № 712/4126/22).

Щодо стягнення моральної шкоди.

Згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Якщо внаслідок взаємодії джерел підвищеної небезпеки було завдано шкоди іншим особам, особи, які спільно завдали шкоди, зобов`язані її відшкодувати незалежно від їхньої вини.

Відповідно до частин другої, п`ятої статті 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

В обґрунтування завданої моральної шкоди позивачка вказала, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди пошкоджено її майно, що вимагало додаткових зусиль для організації свого життя.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров`я потерпілого; тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках; можливість, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану.

При цьому суд має виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості.

Враховуючи вищевикладене, позов в частині стягнення моральної шкоди підлягає задоволенню частково, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню моральна шкода в розмірі 2500грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, а з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 134 046 грн. 76 коп. (116646,76+10600+4300+2500).

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог в сумі 1 340, 47 грн. (1555,47х134046,76:155546,76).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 22, 1166, 1194 ЦК України, Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», суд –

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 шкоду завдану внаслідок дорожньо-транспортної пригоди в сумі 134 046 грн. 76 коп. та 1 340 грн. 47 коп. судового збору.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_1 .

Відповідач : ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП невідомий, АДРЕСА_2 .

Дата складення повного тексту рішення суду: 27.02.2026.

Суддя: