Постанова від 17 лютого 2026 р. у справі №496/6325/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Суд: Біляївський районний суд Одеської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Адмінправопорушення

Категорія: Керування транспортними засобами або суднами особами, які перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції

Дата: 17 лютого 2026 р.

Справа: №496/6325/25

Суддя: Горяєв І. М.

Справа № 496/6325/25

Провадження № 3/496/49/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 лютого 2026 року м. Біляївка

Суддя Біляївського районного суду Одеської області Горяєв І.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Одеського районного управління поліції №2 ГУНП в Одеській області про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ,

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, -

В С Т А Н О В И В:

09.09.2025 року о 17:41 годин, ОСОБА_1 за адресою: Одеська область, Одеський район, с.Петрове, вул. Центральна, 1, керував автомобілем «ВАЗ», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння очей та шкіри обличчя, тремтіння пальців рук, не внятна мова, не стійка хода. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився.

Згідно ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за відсутністю цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце i час розгляду справи, i, якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

16.10.2025 року, 05.11.2025 року від представника ОСОБА_1 адвоката Лисуненко М.В. надійшли заяви про ознайомлення з матеріалами справи та перенесення судового засідання призначене на 05.11.2025 року.

З метою забезпечення прав ОСОБА_1 та його представника, клопотання останнього було задоволено, судове засідання відкладено на 16.01.2026 року, також представника Лисуненко М.В. було добавлено як учасника - представника ОСОБА_1 адвоката Лисуненко М.В. до участі у справі, та приєднано матеріали справи в електронному вигляді в системі «Електронний суд» з можливістю ознайомлення із матеріалами справи.

У судове засідання призначене на 16.01.2026 року, 18.02.2026 року ОСОБА_1 та його представник не з`явилися, причини не явки суду не відомі. Клопотань про відкладення судового засідання не надходило.

Європейський суд з прав людини неодноразово зазначав у своїх рішеннях, що особа зобов`язана, з розумним інтервалом часу, сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватись належними їй процесуальними правам та неухильно виконувати процесуальні обов`язки. (Рішення Європейського суду з прав людини "Пономарьов проти України" № 3236/03 від 03.04.2008 року).

Відтак, суд не вбачає підстав для відкладення слухання справи (при цьому звертає увагу на те, що клопотань про відкладення розгляду справи від ОСОБА_1 та його представника не надходило), і вважає можливим здійснити судовий розгляд у відсутності ОСОБА_1 та його представника на підставі наявних у матеріалах доказів.

Дослідивши матеріали справи, аналізуючи всі докази в їх сукупності, суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин даної справи, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення вважає, що в діях ОСОБА_1 вбачаються порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху, за ознаками складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за кваліфікуючою ознакою – відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Крім того, вина ОСОБА_1 підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 448737 від 09.09.2025 року, направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 09.09.2025 року, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 09.09.2025 року, також дослідженим відеозаписом, відповідно до якого підтверджено факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, при цьому жодного психологічного тиску з боку працівників поліції або порушення вимог закону відносно ОСОБА_1 не зафіксовано.

Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров`я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858.

На підставі ч. ч. 2-6 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Перелік закладів охорони здоров`я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров`я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.

Огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров`я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров`я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров`я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров`я.

Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Направлення особи для огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду здійснюються в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Суд прийшов до переконання з огляду на те, що ОСОБА_1 , будучи обізнаним про складення щодо нього протоколів про адміністративні правопорушення, не подав письмових заперечень проти цих протоколів, а також враховуючи, що ОСОБА_1 судом направлялися повістки про виклик до суду, разом з тим він не з`явився, також жодних заперечень з боку його представника до суду також не надійшло, тому суд вважає, що така поведінка ОСОБА_1 свідчить про те, що він погодився з складеними відносно нього протоколами про адміністративне правопорушення.

На підставі ст. 31, 40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція може застосовувати технічні прилади і технічні засоби, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису; а також використовувати інформацію, отриману з фото- і відеотехніки, що перебуває в чужому володінні, з метою запобігання правопорушенню, виявлення або фіксування правопорушення, охорони та захисту публічної безпеки, особистої безпеки осіб і власності від протиправних посягань, а також забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

До матеріалів справи долучений диск з відеозаписом, який відтворює події, що мали місце 09.09.2025 року за участю водія ОСОБА_1 . Зафіксовані на них обставини, зокрема, відмова від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку, в повному та достатньому обсязі дають можливість встановити про наявність події адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а також правомірність дії працівників поліції під час зупинки транспортного засобу та у подальшому водію запропонування пройти медичний огляд у закладі охорони здоров`я.

Надані відеозаписи сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки не містять ознак фальсифікації, а наявні відеофайли відтворюють в необхідному обсязі обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення.

Крім того, скаржником не заперечується, що на вказаних відеозаписах зафіксований саме він, відтак суд вважає долучені відеозаписи належними, достовірними та допустимими.

Інших доказів, які б спростували обставини наведені у зазначеному вище протоколі про адміністративне правопорушення з боку ОСОБА_1 та його представника Лисуненко М.В. суду надано не було.

Правилами дорожнього руху України встановлено, що водій, це особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.

Відповідно до довідки начальника САП Одеського РУП №2 ГУНП в Одеській області посвідчення водія на ім`я ОСОБА_1 видавалось.

Крім того, санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачено одне з додаткових адміністративних стягнень - позбавлення права керування транспортними засобами.

Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

При визначенні виду і міри адміністративного стягнення ОСОБА_1 суд враховує конкретні обставини правопорушення, приймає до уваги характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого, фактичні обставини справи, особу порушника, а також, беручи до уваги небезпеку, якою є участь у дорожньому русі осіб, які перебувають з ознаками стану алкогольного сп`яніння та їх відмова від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння прирівнюється до керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, обставин, які пом`якшують та обтяжують відповідальність, передбачених ст. ст. 34-35 КУпАП, судом не встановлено, а також те, що ОСОБА_1 посвідчення водія отримував, а тому з метою виховання ОСОБА_1 та запобігання вчинення ним нових адміністративних правопорушень, суд вважає, що достатнім видом адміністративного стягнення для нього є штраф з позбавленням права керування транспортними засобами.

Суд переконаний, що саме такий вид стягнення буде відповідати завданню Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо охорони прав і свобод громадян, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків та відповідальності перед суспільством.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 130 ч. 1, 283-284, 287-288 КУпАП, суд –

П О С Т А Н О В И В:

Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір в розмірі 665,60 гривень.

На підставі ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до вимог ст. 308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскарженою до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня її винесення.

Суддя І.М. Горяєв

Повний текст постанови складено 26.02.2026 року.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua