Постанова від 16 лютого 2026 р. у справі №496/781/26 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/781/26

Провадження № 3/496/544/26

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 лютого 2026 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Портна О.П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції матеріали, які надійшли від Управління патрульної поліції в Одеській області ДПП НП України, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовець,

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-

В С Т А Н О В И В:

10.01.2026 року о 10:40 год за адресою: Одеська область Одеський район, с-ще Хлібодарське, вул. Тираспольське шосе 28/3, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «Nissan Vanette», державний номерний знак НОМЕР_2 , з ознаками наркотичного сп`яніння, а саме: дуже звужені зіниці які не реагують на світло, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від огляду на стан сп`яніння в законом встановленому порядку, водій відмовився. Подія фіксувалась на портативні відеореєстратори 471812, 470614, чим порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху – відмова особи, яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.

04.02.2026 року на адресу суду від адвоката Голуб А.С. яка діє в інтересах ОСОБА_1 (відповідно до ордеру) надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.

10.02.2026 року на адресу суду від адвоката Голуб А.С. надійшла заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів.

16.02.2026 року на адресу суду від адвоката Голуб А.С. надійшла заява про закриття провадження у справі, в якій зазначено, що ОСОБА_1 свою вину не визнає, вважає, що надані поліцією докази є сумнівними і недостатніми для визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, а провадження у даній справі таким, що підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Посилаючись на те, що ОСОБА_1 є діючим військовослужбовцем, має військове звання матрос та займає посаду водія електрика 1 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 2 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 роти ударних безпілотних авіаційних комплексів батальйону безпілотних систем військової частини НОМЕР_3 та виконував обов`язки з військової служби 10.01.2026 року в день, коли було складено протокол серії ЕПР1 № 563201 відносно ОСОБА_1 за порушення ним п. 2.5 ПДР. Зазначає, що огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним (ч. 9. ст. 266-1 КУпАП). Оскільки, обставини, які викладені в протоколі ЕПР1 № 563201 10.01.2026 року мали місце під час виконання ОСОБА_1 обов`язків військової служби, то в даному випадку процедура проведення огляду повинна була бути здійснена відповідно до порядку, встановленого ст. 266-1 КУпАП. Вважає про істотне (недопустиме) порушення процедури проведення огляду ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння, встановленого ст. 266-1 КУпАП, що вказує на відсутність належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження перебування його в стані сп`яніння.

У судовому засіданні ОСОБА_1 обставини справи не визнав, просив закрити провадження за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Зазначив, що 10.01.2026 року не перебував на військовій службі так як був у звільненні за наказом командира. Керував своїм особистим транспортним засобом марки «Nissan Vanette», та був зупинений працівниками поліції за відсутність номерного знаку у передбаченому місці. Під час спілкування з працівником поліції, останній виявив у нього ознаки наркотичного сп`яніння та запропонував пройти огляд на визначення ступеню наркотичного сп`яніння, однак ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду у зв`язку з тим, що іноді курить канабіс та знав, що наркотичні засоби виводяться із організму людини на протязі місяця, тому не бачив сенсу їхати та проходити відповідний огляд. Повідомив, що він є водієм та йому дуже потрібне посвідчення водія.

Захисник Голуб А.С. у судовому засіданні в режимі відеоконференції клопотання підтримала в повному обсязі та просила його задовольнити.

Суд, заслухавши ОСОБА_1 та його захисника, дослідивши наявні у справі про адміністративне правопорушення матеріали, надавши їм належну і всебічну правову оцінку, як окремо кожного доказу, так і у сукупності, дійшов до наступного.

ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року №1306, передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

При розгляді зазначеної справи у відповідності до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суд застосовує Конвенцію «Про захист прав людини і основоположних свобод» та практику Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ), як джерело права.

Так, ЄСПЛ у своїх рішеннях, зокрема, по справам «Кобець проти України» від 14.02.2008, «Берктай проти Туреччини» від 08.02.2001, «Леванте проти Латвії» від 07.11.2002 неодноразово вказує на те, що оцінюючи докази, суд застосовує принцип доведення «за відсутності розумних підстав для сумніву», що може бути результатом цілої низки ознак або достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою неспростовних презумпцій.

Отже, винні дії ОСОБА_1 підтверджені протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 563201 від 10.01.2026 року; довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, згідно якої зазначено, що відповідно до звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика», станом на 10.01.2026 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , протягом року не піддавався адміністративному стягненню за ст. 130 КУпАП; направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції у КНП ООМ ЦПЗ ООР від 10.01.2026 року, у якому зазначено, ознаки сп`яніння; диском з відеозаписом з місця події на якому зафіксовано рух та зупинку автомобіля «Nissan Vanette», державний номерний знак НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , виявлення у останнього ознак наркотичного сп`яніння, пропозиція останньому пройти медичний огляд в закладі охорони здоров`я, відмова водія ОСОБА_1 від проходження зазначеного огляду.

Надаючи оцінку доказам на підтвердження винуватості ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, суд приходить до наступних висновків.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення за порушення останнім п. 2.5 ПДР, а саме: за відмову пройти обстеження на стан наркотичного сп`яніння, за що передбачена відповідальність за ч.1 ст.130 КУпАП.

Судом було досліджено доданий до протоколу диск з відеозаписом з якого вбачається, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції біля блокпосту 2 Стовпи. Під час спілкування працівник поліції, виявив у ОСОБА_1 ознаки наркотичного сп`яніння: дуже звужені зіниці очей, неприродна блідість, поведінка не відповідає обстановці, про які було повідомлено, та запропонував пройти огляд на визначення ступеню наркотичного сп`яніння, однак останній відмовився від проходження такого огляду, поводив себе дуже агресивно. Також на відеозаписі події зафіксовано як поліцейський повідомив ОСОБА_1 , що згідно ст. 34 ЗУ «Про національну поліцію» буде проводитись поверхнева перевірка, під час якої у ОСОБА_1 було виявлено речовину зеленого кольору, рослинного походження. ОСОБА_1 зазначив, що це «варення». В подальшому поліцейський роз`яснює ОСОБА_1 , що у разі відмови від проходження огляду буде складено протокол за керування транспортним засобом з ознаками наркотичного сп`яніння, за фактом відмови від проходження огляду та роз`яснення працівником поліції водію його прав та обов`язків, передбачених ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. На місце події було викликано СОГ.

Виходячи з викладеного, суд визнає вказані докази, які були дослідженні в ході розгляду справи достовірними, оскільки вони узгоджуються між собою з урахуванням всіх обставин справи, допустимими, оскільки вони отримані та досліджені в законний спосіб, та належними, оскільки вони стосуються подій, що сталися 10.01.2026 року та інкримінуються ОСОБА_1 .

Оскільки, ОСОБА_1 керував транспортним засобом з явними ознаками наркотичного сп`яніння, які зазначені у протоколі, а відтак підлягав огляду з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння. Однак, огляд з метою виявлення стану наркотичного сп`яніння ОСОБА_1 в порядку, передбаченому Інструкцією, проведений не був у зв`язку з його відмовою від проходження такого огляду, про що було складено протокол про адміністративне правопорушення.

Правопорушення вважається закінченим з того моменту, коли особа відмовилася від проходження такого огляду.

Порядок проходження огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції визначений ст. 266 КУпАП, а також затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 1103 від 17.12.2008 року «Порядок направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду», та регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України та Міністерства охорони здоров`я України 09.11.2015 року № 1452/735.

Згідно п.6 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, огляд на стан сп`яніння проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом (далі - спеціальні технічні засоби); лікарем закладу охорони здоров`я (у сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку).

Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

У відповідності до вимог ч. 2 ст. 266 КУпАП, огляд водія на стан сп`яніння проводиться в присутності двох свідків в разі неможливості застосування технічних засобів відеозапису. Як вбачається з матеріалів справи, при прийнятті відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння, працівниками поліції було застосовано технічні засоби відеозапису, які долучені до протоколу про адміністративне правопорушення, складеного щодо останнього.

Отже, відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння належним чином зафіксована, підтверджується сукупністю доказів та отримана працівниками поліції від нього у відповідності до вимог ст. 266 КУпАП, Порядку та Інструкції.

Відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.

Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, що підтверджується зібраними матеріалами у справі, в його діях наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Сам факт відмови від проходження огляду тягне за собою відповідальність за цією статтею.

Суд вкотре звертає увагу, що керування транспортним засобом водієм, який перебуває або підозрюється в тому, що перебуває у стані сп`яніння, створює реальну небезпеку, яка може призвести до тяжких наслідків.

Відповідно до довідки про отримання (неотримання) особою посвідчення водія, зазначено, що відповідно до звірки з базою ІКС ІПНП «Адмінпрактика», станом на 10.01.2026 року, ОСОБА_1 видане посвідчення водія серії НОМЕР_4 .

Частина 1 статті 130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції - тягнуть за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Іншого покарання для особи, яка має посвідчення водія та порушила диспозицію ч. 1 ст. 130 КУпАП, санкція зазначеної статті не передбачає.

За пунктом 1.3. Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Відповідно до положень п.2.5 ПДР України водій повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Отже, з наведених вище норм вбачається, що водій, відносно якого у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції є підстави вважати, що він перебуває у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану, повинен на вимогу працівника міліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

В даному випадку, в працівників поліції були підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані наркотичного сп`яніння, оскільки останній мав ознаки наркотичного сп`яніння, які зазначені в протоколі, а тому останній виконуючи п. 2.5 ПДР України повинен був на вимогу поліцейських пройти в установленому порядку огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння, однак ОСОБА_1 від вказаного огляду відмовився.

При цьому, ОСОБА_1 до суду не надано належних та допустимих доказів, які б підтверджували відсутність в його діях складу адміністративних правопорушень за ч. 1 ст.130 КУпАП.

Дії ОСОБА_1 за вказаним фактом кваліфікую за ч. 1ст. 130 КУпАП, як відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння.

Щодо доводів захисника про те, що огляд на стан сп`яніння проведений у порушення вимог ст. 266-1 КУпАП, суддя не приймає їх до уваги з наступних підстав.

Так, положеннями п. 9.15 розділу ІХ Інструкції про порядок організації патрульно-постової служби Військовою службою правопорядку у Збройних Силах України передбачено спеціальний порядок проведення огляду на стан сп`яніння військовослужбовця.

Даною Інструкцією для успішного виконання завдань, покладених на підрозділи Служби правопорядку, передбачено необхідність постійної взаємодії Військової служби правопорядку з підрозділами Міністерства внутрішніх справ України.

Відповідно до п. 23 Статуту гарнізонної та вартової служб Збройних Сил України, начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні підпорядковується начальникові відповідного органу управління Служби правопорядку. Він відповідає за забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій гарнізону, у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях, за організацію діяльності підрозділів Служби правопорядку щодо запобігання кримінальним та іншим правопорушенням серед військовослужбовців Збройних Сил України, їх виявлення і припинення, а також за забезпечення захисту життя, здоров`я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов`язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, участь у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об`єктах.

Начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні зобов`язаний, зокрема взаємодіяти з військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, органами Національної поліції, іншими правоохоронними органами, у тому числі обмінюватися з ними інформацією для швидкого і повного виявлення та розкриття кримінальних та виявлення інших правопорушень.

Статтею 5 Закону України «Про національну поліцію» також передбачено, що поліція у процесі своєї діяльності взаємодіє з органами правопорядку та іншими органами державної влади, а також органами місцевого самоврядування відповідно до закону та інших нормативно-правових актів.

Стаття 266-1 КУпАП регламентує огляд військовозобов`язаних та резервістів під час проходження зборів, а також військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.

У порядку ст. 266-1 КУпАП оглядаються особи, які є військовозобов`язаними, резервістами під час проходження зборів, а також військовослужбовцями ЗСУ при виконанні своїх службових обов`язків.

З положень ч. 9 ст. 266-1 КУпАП вбачається, що огляд військовослужбовців Збройних Сил України на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.

Згідно довідки наданою захисником, ОСОБА_1 є військовослужбовцем, ВЧ НОМЕР_3 .

При цьому, згідно з положеннями ст.15 КУпАП, військовослужбовці, військовозобов`язані та резервісти під час проходження зборів, а також особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, Бюро економічної безпеки України, рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, служби цивільного захисту, Державного бюро розслідувань, поліцейські несуть відповідальність за адміністративні правопорушення за дисциплінарними статутами. За порушення правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, санітарних норм, правил полювання, рибальства та охорони рибних запасів, митних правил, вчинення правопорушень, пов`язаних з корупцією, вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі, невиконання термінового заборонного припису або неповідомлення про місце свого тимчасового перебування у разі винесення термінового заборонного припису, порушення тиші в громадських місцях, неправомірне використання державного майна, незаконне зберігання спеціальних технічних засобів негласного отримання інформації, невжиття заходів щодо окремої ухвали суду, ухилення від виконання законних вимог прокурора, порушення законодавства про державну таємницю, порушення порядку обліку, зберігання і використання документів та інших матеріальних носіїв інформації, що містять службову інформацію, зазначені особи несуть адміністративну відповідальність на загальних підставах. До зазначених осіб не може бути застосовано громадські роботи, виправні роботи, адміністративний арешт. У разі притягнення таких осіб до відповідальності за вчинення домашнього насильства, насильства за ознакою статі направлення особи, яка вчинила таке насильство, на проходження програми для осіб, які вчинили домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, здійснюється на загальних підставах.

При порушенні правил дорожнього руху водіями транспортних засобів Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту - військовослужбовцями строкової служби, а також вчиненні ними військових адміністративних правопорушень, передбачених главою 13-Б цього Кодексу, штраф як адміністративне стягнення до них не застосовується. У випадках, зазначених у цій статті, органи (посадові особи), яким надано право накладати адміністративні стягнення, передають матеріали про правопорушення відповідним органам для вирішення питання про притягнення винних до дисциплінарної відповідальності.

Разом з тим, матеріали справи не містять даних, що ОСОБА_1 був водієм транспортного засобу Збройних Сил України або інших утворених відповідно до законів України військових формувань та Державної спеціальної служби транспорту. Крім того на відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 зазначив, що даний транспортний засіб його особистий та перебуває у нього вже 15 років про що також підтвердив у судовому засіданні.

Таким чином, на переконання суду, підстав для проведення огляду на стан сп`яніння в порядку, передбаченому ст. 266-1 КУпАП, не встановлено.

Аргументи, викладені в заяві про закриття провадження у справі, не є беззаперечними, що доводять невинуватість ОСОБА_1 у скоєнні інкримінованого йому правопорушення, а отже не є підставою для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до пункту 1 частини першої статті 247 КУпАП.

Згідно ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням є протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до вимог ст. 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно з приписами ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Відповідно до положень ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Підсумовуючи викладене, суд доходить висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та вважає за необхідне притягнути його до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та з врахуванням особи і суспільної небезпеки скоєного, обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, характеру вчиненого правопорушення, ступеня вини особи, з метою запобігання вчинення нових правопорушень, слід накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП, у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

ОСОБА_1 є учасником бойових дій, що підтверджується копією посвідчення, серія НОМЕР_5 від 09.07.2025, а тому, на підставі п. 13 ч. 1ст. 5 Закону України "Про судовий збір", останній звільнений від сплати судового збору і такий стягненню з ОСОБА_1 не підлягає.

Керуючись ст. ст. 8, 9, 24, 33, 38, 40-1, 130, 221, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення,

П О С Т А Н О В И В:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 - винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддати адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 від сплати судового збору.

Штраф має бути сплачений не пізніш як через 15 днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через 15 днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

Відповідно до ст.308 КУпАП у разі несплати штрафу у строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, а також витрати на облік вчиненого правопорушення.

Строк пред`явлення постанови до виконання 3 (три) місяці згідно Закону України «Про виконавче провадження».

Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області.

Повний текст складено 20.02.2026 року.

Суддя О.П. Портна