Вирок від 26 лютого 2026 р. у справі №496/1136/25 — Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/1136/25

Провадження № 1-кп/496/271/26

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2026 року Біляївський районний суд Одеської області у складі

головуючого - судді ОСОБА_1

за участю: секретаря судового засідання – ОСОБА_2 ,

прокурора – ОСОБА_3 ,

обвинуваченого – ОСОБА_4 ,

захисника – адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Біляївка обвинувальний акт з угодою про визнання винуватості у кримінальному провадженні № 12025167250000017 від 27.01.2025 року за обвинуваченням:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Димитрове Донецької області, гр. України, маючого середню-спеціальну освіту, неодруженого, офіційно не працевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України,

ВСТАНОВИВ:

26.01.2025 року ОСОБА_4 , перебуваючи по вулиці Степана Бандери в місті Умані Черкаської області, на землі, біля кафе «Три Піскарі», помітив та підняв прозорий поліетиленовий пакет, в якому знаходився zip-пакет з порошкоподібною речовиною білого кольору та пластиковий тубус для ліків з надписом «Печаєвський», в якому знаходилась кристалічна речовина білого кольору. Усвідомлюючи, що знайдені ним порошкоподібна та кристалічні речовини є психотропними, оскільки останній вживає наркотичні засоби, ОСОБА_4 вирішив залишити її собі, тим самим незаконно придбав психотропну речовину та почав її незаконно зберігати в салоні автомобіля марки «DAF», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

27.01.2025 р., в період часу з 04 год. 26 хв. до 04 год. 32 хв., працівниками поліції відділення поліції №2 ОРУП №2 ГУНП в Одеській області, проведено огляд місця події у приміщенні стаціонарного посту, що розташоване за адресою: Одеська область, Одеський район, поблизу село Дачне, 452 км автодороги «M-05 Київ-Одеса», в ході якого у ОСОБА_4 , виявлено та вилучено: полімерний пакет, в якому міститься порошкоподібна речовина білого кольору, яка, відповідно до висновку експерта від 30.01.2025 р., містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, вагою 0,109 грам та пластикову коробку, в якій міститься кристалічна речовина білого кольору, яка, відповідно до висновку експерта від 30.01.2025, містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, вагою 2,069 грам. PVP (1-феніл-2-піролідін-1-іл-пентан-1-он), згідно Списку № 2 «Психотропні речовини, обіг яких заборонено» Таблиці 2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 року №770, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено.

Загальна кількість вилученої у ОСОБА_4 особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - PVP, становить 2, 178 грами, яку останній зберігав без мети збуту.

Відповідно до Таблиці №1 Наказу №188 від 01.08.2000 року «Про затвердження таблиць невеликих, великих та особливо великих розмірів наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які знаходяться у незаконному обігу, вилучена речовина перевищує встановлені невеликі розміри (до 0,15 г) та не перевищує встановлені великі розміри (від 1,5 до 15 г).

Таким чином, ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.

Суд, дослідивши матеріали подані прокурором в межах необхідних для укладення угоди, вважає, що кваліфікація інкримінованого ОСОБА_4 правопорушення є вірною.

Згідно з умовами угоди обвинувачений під час досудового розслідування повністю та беззастережно визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, за кваліфікацією визначеною Угодою, вчиненого ним за вищевказаними обставинами у повному обсязі, щиро розкаюється у вчиненому злочині.

З урахуванням вимог статей 470 КПК України, прокурором під час прийняття рішення про укладення угоди враховано такі обставини:

- характер і тяжкість обвинувачення;

- поведінка обвинуваченого в ході досудового розслідування, а саме: щире каяття, сприяння слідству у розкритті злочину, що виразилось у визнанні вини та викладі обставин вчинення кримінального правопорушення;

- позитивна характеристика, відсутність судимостей;

- наявність суспільного інтересу в забезпеченні швидкого судового провадження, який полягає у можливості прискорити кримінальне провадження, скоротити витрати на використання робочого часу судових та правоохоронних органів;

- кримінальним правопорушенням матеріальну шкоду не завдано, потерпілі відсутні;

- наявність суспільного інтересу в запобіганні, виявленні чи припиненні більшої кількості кримінальних правопорушень, який полягає у забезпеченні принципу невідворотності покарання за вчинений злочин як превентивної функції правоохоронної системи щодо протидії правопорушенням.

Згідно вказаної угоди, ОСОБА_4 визнав свою винуватість в обсязі підозри у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а також погодився на призначення покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі на строк 1 рік, а також на підставі ст. 75, ст. 76 КК України звільнення його від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку, із покладенням обов`язків.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та обвинувачем про визнання винуватості.

Згідно ч. 2 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості може бути укладена за ініціативою прокурора або підозрюваного чи обвинуваченого

Частиною 4 ст. 469 КПК України передбачено, що угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, нетяжких злочинів, тяжких злочинів, особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами; особливо тяжких злочинів, вчинених за попередньою змовою групою осіб, організованою групою чи злочинною організацією або терористичною групою за умови викриття підозрюваним, який не є організатором такої групи або організації, злочинних дій інших учасників групи чи інших, вчинених групою або організацією злочинів, якщо повідомлена інформація буде підтверджена доказами.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Обвинувачений ОСОБА_4 в підготовчому засіданні, цілком і повністю розуміє права, передбачені п. 1 ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення та вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом та просив їх затвердити, при цьому визнав свою винуватість у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, щиро розкаявся. Судом роз`яснено, що укладення угоди не є виключає його вини та він має право наполягати на продовженні розгляду кримінального провадження та ухвалення виправдувального вироку, якщо вважає, що для цього існують підстави. Угода укладалась у присутності захисника, шляхом вільного волевиявлення без будь якого тиску.

Прокурор та захисник в підготовчому засіданні просили затвердити угоду про визнання винуватості.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, а саме: незаконне придбання, зберігання психотропних речовин без мети збуту, якщо предметом таких дій були психотропні речовини у великих розмірах.

Частина 2 ст. 309 КК України відповідно до ст. 12 КК України відноситься до нетяжких злочинів, згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України в цьому кримінальному провадженні може бути укладена угода.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз, або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені угодою про визнання винуватості.

Також, судом перевірено угоду про визнання винуватості на відповідність вимогам КПК України (в тому числі, щодо змісту та порядку укладення угоди) та КК України (в тому числі щодо узгодженої міри покарання) та підстав для відмови в її затверджені не встановлено.

На виконання вимог ст. 474 КПК України, судом з`ясовано обставини, які дають змогу впевнитися в тому, що обвинувачений усвідомлює свої права, наслідки укладення і затвердження угоди, характер обвинувачення, вид покарання, який буде до нього застосовано, а також усвідомлює наслідки невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України.

Сторони, підписуючи вказану Угоду, розуміють, що відповідно до положень ч. 2 ст. 473 КПК України наслідками укладання та затвердження угоди про визнання винуватості є обмеження їх права на оскарження вироку згідно з положеннями ст. ст. 394 та 424 КПК України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що угода про визнання винуватості підлягає затвердженню, оскільки обвинувачений раніше не судимий, повністю визнав свою винуватість у вчиненому кримінальному правопорушенні, щиро розкаявся.

Обставинами, що пом`якшують покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 66 КК України, є щире каяття.

Обставин, що обтяжує покарання ОСОБА_4 відповідно до ст. 67 КК України – не встановлено.

Враховуючи особу обвинуваченого ОСОБА_4 , а саме те, що в силу ст. 89 КК України не судимий, на обліку нарколога не перебуває, наявність обставини, що пом`якшує покарання, а саме щире каяття, відповідно характеристики скарг та заяв від односельчан не надходило, його поведінку як до, так і після вчинення злочинних дій, тобто обставин, які істотно знижують ступінь тяжкості вчинення кримінального правопорушення та те, що відповідно до ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, але й виправлення засудженого, не має за мету спричинити фізичні страждання або принизити людську гідність, суд вважає за можливе призначити їй покарання за ч. 2 ст. 309 КК України у виді позбавлення волі строком 1 рік, а також на підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного основного покарання з випробуванням із встановленням іспитового строку тривалістю 1 (один) рік, із покладенням обов`язків передбачених ст. 76 КК України.

Викривачі у даному кримінальному провадженні відсутні.

Кримінальним правопорушенням не завдано збитки.

Цивільний позов не заявлявся.

Витрати на залучення експертів для проведення експертиз склали 7 163,10 грн.

Заходи забезпечення кримінального провадження підлягають скасуванню.

Питання щодо речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.

Запобіжний захід не обирається.

Керуючись п.1 ч. 3 ст. 314, ст. 370-372, 474, 615 КПК України, -

У Х В А Л И В:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену 13.02.2025 року між обвинуваченим у кримінальному провадженні № 12025167250000017 від 27.01.2025 року ОСОБА_4 та прокурором Біляївської окружної прокуратури ОСОБА_3 .

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушенняпередбаченого ч. 2 ст. 309 КК України та призначити узгоджене сторонами основне покарання у виді позбавлення волі, строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 1, 2 ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробувальним строком на 1 (один) рік.

Покласти на ОСОБА_4 обов`язки, передбачені п. п. 1, 2, ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України, а саме:

1) періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

2) повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

3) не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати, пов`язані із залученням експертів, а саме на проведення судової експертизи у сумі 7 163,10 грн. (сім тисяч сто шістдесят три гривні десять копійок).

Скасувати арешт накладений ухвалою слідчого судді Біляївського районного суду Одеської області від 14.02.2025 року, справа № 496/916/25, провадження № 1-кс/496/306/25.

Речові докази: полімерний пакетик з речовиною білого кольору, два пластикових предмети, один зеленого кольору, другий коричневого кольору, пластикову коробочку з речовиною білого кольору – знищити.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Одеського апеляційного суду через Біляївський районний суд Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, визначених ст. 394 КПК України, а саме: 1) обвинуваченим, його захисником, законним представником виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі нероз`яснення йому наслідків укладення угоди; 2) прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення.

Суддя ОСОБА_1