Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №466/9224/25 — Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9224/25

Провадження № 2/466/699/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

27 лютого 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючого – судді Ковальчука О.І.

з участю секретаря Пилипців О.-І.І.

представника позивача ОСОБА_1

справа №466/9224/25

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом Органу опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради в інтересах дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» ЛМР про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів

в с т а н о в и в:

03.10.2025 року Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради звернувся до суду з позовом в інтересах дитини ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» ЛМР про відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав та стягнення аліментів, в якому просить суд ухвалити рішення, яким відібрати малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері – ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав; стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунальної установи «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради, код ЄДРПОУ 43893150, місцезнаходження: м. Львів, вул. Зелена, 204-Б, прим. 137, в розмірі 1/4 заробітку /доходу/ платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, що підлягає індексації згідно закону, та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу звернення до суду i до досягнення дитиною повноліття. В разі зміни місця перебування дитини у фізичної чи юридичної особи - таке стягнення продовжити проводити на користь фізичної або юридичної особи за місцем її перебування.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідно до свідоцтва про народження серія НОМЕР_2 , виданого 23.04.2021 Шевченківським районним у місті Львові відділом державної реєстрації актів цивільного стану Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Львів), актовий запис 440, батьками малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є ОСОБА_4 та ОСОБА_3 . Державна реєстрація народження дитини проведена відповідно до ч. 1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

18.06.2025 з відділу поліції на адресу Відділу «Служба у справах дітей» Шевченківського району надійшло повідомлення з якого слідує, що на гарячу лінію 102 поступив дзвінок (звичайної перехожої), що за адресою: АДРЕСА_1 , через відкрите вікно чути крики дитини та жінки, які кличуть на допомогу. Прибувши за вказаною адресою встановлено, що матір дитини ОСОБА_3 перебувала в стані алкогольного сп`яніння та поводила себе агресивно. Оскільки під час перебування патрульної поліції підтвердився факт домашнього насильства, малолітню ОСОБА_2 супроводжено для огляду у лікарню Святого Миколая, після чого дитину поміщено у КУ «Рідні» Львівської міської ради, що підтверджується актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 17.06.2025. На ОСОБА_3 складено адміністративні матеріали за ч. 2 ст. 184 КУпАП.

19.06.2025 Відділом «Служба у справах дітей» Шевченківського району спільно з фахівцем Шевченківського відділення соціальної роботи Філії соціальної роботи та психологічної підтримки КУЗТ ЛМЦСПР «Джерело» здійснено візит за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 10/1. З актів обстеження умов проживання та оцінки потреб сім`ї/особи вбачається, що за вказаною адресою умови проживання незадовільні, не відповідають санітарним нормам проживання. За результатами оцінювання потреб з`ясовано, що у сім`ї наявні складні життєві обставини у зв`язку із ухиленням матір`ю від виконання батьківських обов`язків.

Враховуючи вказані акти, наказом Управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради від 23.06.2025 малолітню ОСОБА_2 взято у Відділ «Служба у справах дітей» Шевченківського району на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв`язку з ухиленням матір`ю від виконання батьківських обов`язків з виховання дитини.

На засіданні міждисциплінарної команди для організації соціального захисту малолітньої ОСОБА_2 , яке відбулося 20.06.2025 та 25.06.2025 ОСОБА_3 надано рекомендації щодо подолання складних життєвих обставин для повернення дитини на виховання. З пропозиціями до індивідуального плану соціального захисту ОСОБА_3 ознайомлена під підпис.

З листа Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради від 15.09.2025 слідує, що ОСОБА_3 скерована Відділом «Служба у справах дітей» Шевченківського району для відвідування консультацій практичного психолога та фахівця соціальної роботи (з узалежнення). За час перебування на послугах клієнтка відвідала 2 індивідуальні консультації практичного психолога та 1 консультацію фахівця соціальної роботи. Клієнтка часто не виходить на зв`язок та не приходить на заплановані зустрічі. ОСОБА_3 не визнає факту алкогольної та наркотичної залежності і його впливу на її життя. У поведінці відзначається непослідовність: спостерігається плутанина у визначенні днів, епізодичні прояви істеричності, зміна настрою від дружелюбності до збудженості. Під час зустрічей з дитиною матір займає позицію подруги дитини, а не стабільного та надійного дорослого.

З листа КУЗТ «ЛМЦСПР «Джерело» від 02.09.2025 вбачається, що ОСОБА_3 не зверталася у Шевченківське відділення соціальної роботи щодо отримання соціальних послуг.

З наведеного слід зробити висновок, що ОСОБА_3 не дотримується рекомендацій міждисциплінарної команди та не вживає жодних заходів щодо підвищення батьківського потенціалу, що могло б слугувати поверненню дитини матері на виховання.

Поряд з тим, неналежне виконання батьківських обов`язків з сторони ОСОБА_3 підтверджується постановами суду у справах № 753/1477/25 та № 466/5948/25 якими ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП (ухилення від виконання батьківських обов`язків).

Враховуючи ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських обов`язків, 16.09.2025 Відділом «Служба у справах дітей» Шевченківського району направлено подання голові комісії з питань захисту прав дитини Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про доцільність звернення органу опіки та піклування до суду про відібрання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері – ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав.

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради Кунинець К.Я. повідомила, що перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння між нею та вітчимом відбувся конфлікт. Невідома їй особа викликала поліцію, яка і забрала від неї дитину та помістила у заклад. Зазначила, що не має зареєстрованого місця проживання. Тиждень до відібрання від неї дитини приїхала з Києва де проживала два роки з співмешканцем. Станом на зараз проживає в подобових помешканнях, має намір забрати дитину до себе на виховання та переїхати на проживання в м. Київ.

Як встановлено комісією з питань захисту прав дитини станом на зараз малолітня ОСОБА_2 перебуває на обліку, як дитина яка опинилася у складних життєвих обставинах у зв`язку із ухиленням матір`ю від виконання батьківських обов`язків, а дії відповідачки не дають підстав вважати про наявність об`єктивних причин, які унеможливили б дбати доньку, належно виховувати, забезпечувати фізичний та розумовий розвиток дитини.

Проаналізувавши докази у справі в їх сукупності, комісія з питань захисту прав дитини прийшла до висновку, що ОСОБА_3 дійсно ухиляється від виконання обов`язків по вихованню дитини, а тому є законні підстави для відібрання дитини від матері без позбавлення її батьківських прав.

Враховуючи фактичне ухилення від виконання батьківських обов`язків покладених на батьків чинним законодавством України, з метою захисту прав та інтересів дитини, Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради, як органом опіки та піклування надано висновок від 26.09.2025 про доцільність звернення до суду з позовною заявою про відібрання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері – ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав.

Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради виходить із інтересів дитини, а відтак ставить питання про відібрання від відповідачки дитини без позбавлення її батьківських прав. Оскільки обставини виконання батьківських обов`язків з боку відповідачки щодо дитини мають протиправний характер, але можуть бути змінені нею в розумний термін. Відповідачка має можливість скористатись допомогою відділу соціальної роботи з метою виходу із кризової ситуації та попередити можливі правові наслідки, які передбачені за неналежне виконання батьківських обов`язків, як позбавлення батьківських прав.

Відповідно до ч.3 ст. 170 Сімейного кодексу України, якщо відпадуть причини, які перешкоджали належному вихованню дитини її батьками, суд, за заявою батьків може постановити рішення про повернення їм дитини.

Письмові докази, які додані до матеріалів справи, як на підтвердження обставин, на які посилається Шевченківська районна адміністрація Львівської міської ради доводять про максимальне вжиття заходів з боку відповідних служб району з метою допомоги відповідачці та виходу із кризової ситуації через її неналежне виконання батьківських обов`язків, щодо виховання та утримання дитини. Жодна інформація не спотворена та відображає об`єктивний стан неналежного виконання матір`ю своїх батьківських обов`язків.

Як досудове врегулювання спору проводилась відповідна профілактична робота з боку відділу «Служба у справах дітей» Шевченківського району, фахівців Шевченківського відділення соціальної роботи та психологічної підтримки КУЗТ ЛМЦСПР «Джерело» та сектором ювенальної превенції ВП № 1.

Відповідно до ч. 2 ст. 170 Сімейного кодексу України при задоволенні судом позову про відібрання дитини від матері, батька без позбавлення їх батьківських прав суд вирішує питання про стягнення з них аліментів на дитину.

Розмір аліментів на дітей має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дітей, оскілки позивачу невідомо про офіційне працевлаштування відповідачки, тому вважаємо за необхідне стягувати з ОСОБА_3 аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 у розмірі 1/4 заробітку /доходу/ платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, що підлягає індексації згідно закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу звернення до суду i до досягнення дитиною повноліття.

Враховуючи вищенаведене, просить позов задовольнити.

Представник позивача ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю, давши пояснення аналогічні тим, що викладені в позовній заяві. Просить позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно з невідомих суду причин, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, що стверджується відмітками у журналі реєстрації вихідної кореспонденції, наявним в матеріалах справи рекомендованим повідомленням про вручення, відзив відповідачем до суду подано не було, а тому оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для розгляду справи без її участі, представник позивача не заперечував проти заочного розгляду справи, суд у відповідності до вимог статтей 280-283 ЦПК України вважає за можливе провести заочний розгляд справи на підставі наявних доказів.

Представник третьої особи КУ «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» ЛМР в судове засідання не з`явився, однак подав до суду письмові пояснення та заяву, в якій позов підтримує повністю та просить суд розглядати справу у його відсутності.

Заслухавши пояснення представника позивача, з`ясувавши дійсні обставини справи, права та обов`язки сторін, перевіривши зібрані по справі матеріали, суд приходить до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Згідно з положеннями ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

В судовому засіданні встановлено, що відповідач ОСОБА_3 є матір`ю дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджено копією свідоцтва про народження дитини серії НОМЕР_3 (а.с.9).

Згідно інформації Шевченківського відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м. Львів) від 16.09.2025, державна реєстрація народження дитини ОСОБА_2 проведена відповідно до ст. 135 СК України (за вказівкою матері) (а.с.10).

18.06.2025 з відділу поліції на адресу Відділу «Служба у справах дітей» Шевченківського району надійшло повідомлення з якого слідує, що на гарячу лінію 102 поступив дзвінок (звичайної перехожої), що за адресою: АДРЕСА_1 , через відкрите вікно чути крики дитини та жінки, які кличуть на допомогу. Прибувши за вказаною адресою встановлено, що матір дитини ОСОБА_3 перебувала в стані алкогольного сп`яніння та поводила себе агресивно. Оскільки під час перебування патрульної поліції підтвердився факт домашнього насильства, малолітню ОСОБА_2 супроводжено для огляду у лікарню Святого Миколая, після чого дитину поміщено у КУ «Рідні» Львівської міської ради, що підтверджується актом органу внутрішніх справ України та закладу охорони здоров`я про підкинуту чи знайдену дитину та її доставку від 17.06.2025 (а.с.14).

Так, на ОСОБА_3 складено адміністративні матеріали за ч. 2 ст. 184 КУпАП як неналежне виконання батьківських обов`язків, що підтверджується постановами суду від 31.01.2025 та 09.08.2025 (а.с.15, 34-36).

19.06.2025 Відділом «Служба у справах дітей» Шевченківського району спільно з фахівцем Шевченківського відділення соціальної роботи Філії соціальної роботи та психологічної підтримки КУЗТ ЛМЦСПР «Джерело» здійснено візит за адресою: м. Львів, вул. Клепарівська, 10/1. З актів обстеження умов проживання та оцінки потреб сім`ї/особи вбачається, що за вказаною адресою умови проживання незадовільні, не відповідають санітарним нормам проживання. За результатами оцінювання потреб з`ясовано, що у сім`ї наявні складні життєві обставини у зв`язку із ухиленням матір`ю від виконання батьківських обов`язків (а.с.20-23).

Враховуючи вказані акти, наказом Управління «Служба у справах дітей» департаменту гуманітарної політики Львівської міської ради №291 від 23.06.2025, малолітню ОСОБА_2 взято у Відділ «Служба у справах дітей» Шевченківського району на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах у зв`язку з ухиленням матір`ю від виконання батьківських обов`язків з виховання дитини (а.с.12).

На засіданні міждисциплінарної команди для організації соціального захисту малолітньої ОСОБА_2 , яке відбулося 20.06.2025 та 25.06.2025, ОСОБА_3 надано рекомендації щодо подолання складних життєвих обставин для повернення дитини на виховання. З пропозиціями до індивідуального плану соціального захисту ОСОБА_3 ознайомлена під підпис (а.с.26-30).

Крім того, з листа Центру соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради від 15.09.2025 вбачається, що ОСОБА_3 скерована Відділом «Служба у справах дітей» Шевченківського району для відвідування консультацій практичного психолога та фахівця соціальної роботи (з узалежнення). За час перебування на послугах клієнтка відвідала 2 індивідуальні консультації практичного психолога та 1 консультацію фахівця соціальної роботи. Клієнтка часто не виходить на зв`язок та не приходить на заплановані зустрічі. ОСОБА_3 не визнає факту алкогольної та наркотичної залежності і його впливу на її життя. У поведінці відзначається непослідовність: спостерігається плутанина у визначенні днів, епізодичні прояви істеричності, зміна настрою від дружелюбності до збудженості. За час перебування дитини ОСОБА_5 відбулося 15 зустрічей дитини з матір`ю. Під час зустрічей з дитиною матір займає позицію подруги дитини, а не стабільного та надійного дорослого (а.с.32).

Згідно листа КУЗТ «ЛМЦСПР «Джерело» від 02.09.2025, ОСОБА_3 не зверталася у Шевченківське відділення соціальної роботи щодо отримання соціальних послуг (а.с.33).

Відповідно до вищенаведеного, судом встановлено, що ОСОБА_3 не дотримується рекомендацій міждисциплінарної команди та не вживає жодних заходів щодо підвищення батьківського потенціалу, що могло б слугувати поверненню дитини матері на виховання.

Окрім того, неналежне виконання батьківських обов`язків з сторони ОСОБА_3 підтверджується також постановами суду у справах № 753/1477/25 та № 466/5948/25, якими ОСОБА_3 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 184 КУпАП (ухилення від виконання батьківських обов`язків).

Враховуючи ухилення ОСОБА_3 від виконання батьківських обов`язків, 16.09.2025 Відділом «Служба у справах дітей» Шевченківського району направлено подання голові комісії з питань захисту прав дитини Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради про доцільність звернення органу опіки та піклування до суду про відібрання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері – ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав (а.с.37).

На засіданні комісії з питань захисту прав дитини Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради Кунинець К.Я. повідомила, що перебуваючи в стані алкогольного сп`яніння між нею та вітчимом відбувся конфлікт. Невідома їй особа викликала поліцію, яка і забрала від неї дитину та помістила у заклад. Зазначила, що не має зареєстрованого місця проживання. Тиждень до відібрання від неї дитини приїхала з Києва де проживала два роки з співмешканцем. Станом на зараз проживає в подобових помешканнях, має намір забрати дитину до себе на виховання та переїхати на проживання в м. Київ.

Згідно Висновку Шевченківської районної адміністрації як органу опіки піклування №260001-вих-138995 від 26.09.2025 року, з метою захисту прав та інтересів дитини, Шевченківською районною адміністрацією Львівської міської ради, як органом опіки та піклування визнано про доцільність відібрання малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері – ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав (а.с.38-39).

Так, судом встановлено, що на даний час малолітня ОСОБА_2 перебуває на обліку, як дитина яка опинилася у складних життєвих обставинах у зв`язку із ухиленням матір`ю від виконання батьківських обов`язків, а дії відповідачки ОСОБА_3 не дають підстав вважати про наявність об`єктивних причин, які унеможливили б дбати про доньку, належно виховувати, забезпечувати фізичний та розумовий розвиток дитини.

У зв`язку із неналежним виконанням матір`ю своїх обов`язків щодо виховання та утримання дитини, між сторонами виникли спірні правовідносини щодо особистих немайнових прав і обов`язків батьків відносно дітей, що регулюється статтею 150, 164, 170 Сімейного кодексу України.

Відповідно до ст. 150 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані піклуватись про здоров`я дітей, їх фізичний, духовний та моральний розвиток; поважати дитину; забезпечувати здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 цього ж Кодексу, мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Відповідно до ст.170 СК України суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, якщо вони ухиляються від виконання обов`язків по вихованню дитини, є хронічними алкоголіками, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Як зазначено в ст. 11 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків.

В статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» закріплено, що виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї.

Відповідно до ст. 3 Конвенції про права дитини від 20 листопада1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція), визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно ч. 1 ст.170 Сімейного кодексу України, закріплено загальні положення про відібрання дітей від батьків без позбавлення їх батьківських прав. Так, суд може постановити рішення про відібрання дитини від батьків або одного з них, не позбавляючи їх батьківських прав, у випадках, передбачених пунктами 2-6 частини першої статті 164 цього Кодексу, а також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання. У цьому разі дитина передається другому з батьків, бабі, дідові, іншим родичам - за їх бажанням або органові опіки та піклування.

У відповідності до вказаного положення відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав можливе лише за наявності підстав, передбачених пунктами 2-6 частини першої статті 164 СК України. А саме: батьки ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини. А також в інших випадках, якщо залишення дитини у них є небезпечним для її життя, здоров`я і морального виховання.

Відповідно до п. 8 постанови Кабінету Міністрів України від 24.09.2008 р. № 866 «Про питання діяльності органів опіки та піклування, пов`язаної із захистом прав дитини» визначено, що у разі, якщо виникла безпосередня загроза життю або здоров`ю дитини, орган опіки та піклування, якому стало відомо про це, приймає рішення про негайне відібрання дитини у батьків або осіб, які їх замінюють.

У відповідності до роз`яснень, наданих в п.п. 16 і 18 постанови Пленуму Верховного Суду України № 3 від 30 березня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і позбавлення батьківських прав та поновлення батьківських прав» ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу. Суд має право вирішити питання про відібрання дитини від батьків без позбавлення їх батьківських прав та передати органу опіки та піклування (якщо цього потребують інтереси дитини), без визначення при цьому конкретного закладу.

Європейський суд з прав людини у справі «Савіни проти України» (заява від 18 грудня 2008 року № 39948/06) вказує, що право батьків і дітей бути поряд один з одним становить основоположну складову сімейного життя і що заходи національних органів, спрямовані перешкодити цьому, є втручанням у права, гарантовані ст. 8 Конвенції.

У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» (заява № 31111/04) суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Європейський суд у своєму рішенні у справі «Гаазе проти Німеччини» (заява від 08 квітня 2004 року № 11057/02) зазначив, що згідно з усталеною прецедентною практикою суду, взаємне почуття втіхи батьків і дитини від того, що вони постійно перебувають разом, становить важливий елемент сімейного життя, тому національні заходи, що перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке перешкоджають реалізації такого почуття, дорівнюють втручанню у право, яке захищається статтею 8 Конвенції.

Частиною 1 та 2 статті 27 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

В преамбулі до Конвенції про права дитини, зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні.

Згідно зі статтею 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що матір ОСОБА_3 неналежним чином виконує свої обов`язки відносно своєї дитини, не усвідомлює своєї материнської ролі у житті доньки, порушує права дитини на проживання у сім`ї, тобто по своїй вині ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини, покладених на неї чинним законодавством України, а тому з метою захисту прав та інтересів дитини, суд вважає за доцільне відібрати малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від матері – ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав.

Щодо вирішення питання про стягнення аліментів у зв`язку із прийняттям позитивного рішення про відібрання дітей без позбавлення батьківських прав, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дітей, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.

Відповідно до ч. 4 ст. 170 сімейного кодексу України при задоволенні позову про відібрання дитини, без позбавлення батьківських прав, суд вирішує питання про стягнення з неї аліментів на дитину.

Тобто, законодавцем прописано пряму імперативну норму права щодо одночасного вирішення питання про стягнення аліментів при задоволенні позову про відібрання дитини без позбавлення батьківських прав.

У відповідності до ст.180 Сімейного кодексу України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Цей обов`язок є рівною мірою обов`язком як матері, так і батька.

Згідно ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Статтями 183 та 184 СК України передбачено способи стягнення аліментів: у частці від заробітку або у твердій грошовій сумі та підстави стягнення аліментів одним із таких способів.

Так, згідно ст. 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Згідно ст. 7 ЗУ « Про Державний бюджет України за 2026 рік», встановлено з 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3209 гривень, а для основних соціальних і демографічних груп населення: дітей віком до 6 років - 2817 гривень; дітей віком від 6 до 18 років - 3512 гривень.

Відповідно до ст. 18 Конвенції про захист прав дитини, суд повинен докласти усіх можливих зусиль для того, щоб забезпечити визнання принципу змагальності та однакової відповідальності обох батьків за виховання умов життя, необхідних для розвитку дитини.

У відповідності до ч.1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо: заявлено вимогу про стягнення аліментів у розмірі на одну дитину - однієї чверті, на двох дітей - однієї третини, на трьох і більше дітей - половини заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку на кожну дитину, якщо ця вимога не пов`язана із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства) та необхідністю залучення інших заінтересованих осіб.

Згідно з п. 17 Постанови Пленуму Верховного Суду України №3 від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров`я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

В судовому засіданні встановлено, що дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає у Комунальній установі «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради. Відповідач ухиляється від виконання даного обов`язку, матеріальну допомогу на утримання дитини не надає.

При визначенні розміру аліментів, суд враховує стан здоров`я дитини, матеріальне становище та стан здоров`я платника аліментів, а також інші обставини, які мають істотне значення для справи, а тому приходить до висновку про необхідність присудження аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 заробітку /доходу/ платника аліментів, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, що підлягає індексації згідно закону, та не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з часу звернення до суду i до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з вимогами ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Приписами п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов`язків … має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Зокрема, у п.33 рішення ЄСПЛ від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» суд зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване ч.1 ст.6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав.

У п.26 рішення ЄСПЛ у справі «Надточій проти України» та п.23 рішення ЄСПЛ у справі «Гурепка проти України» наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Міра, до якої суд має виконати обв`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Справа "Серявін та інші проти України" № 4909/04 §58 ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Таким чином, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з`ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог, оцінивши належним чином зібрані по справі докази кожен окремо на їх достовірність та допустимість, а також їх достатність та взаємний зв`язок у сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення.

Згідно п. 1, 5 ч.1 ст.430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про: стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць та відібрання дитини і повернення її тому, з ким вона проживала.

Відповідно до ч. 2 ст. 141 ЦПК України з відповідача в дохід держави підлягає стягненню судовий збір. Оскільки позивач при подачі позову звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», а тому із відповідача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20 грн.

Керуючись ст.ст.13,76,81,82,83,89,95,141,263,265,267, 268, 273, 280-282, 354 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

позов задовольнити повністю.

Відібрати малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від матері – ОСОБА_3 без позбавлення її батьківських прав.

Стягувати з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП- НОМЕР_1 , аліменти на утримання дитини ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Комунальної установи «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради, код ЄДРПОУ 43893150, місцезнаходження: м. Львів, вул. Зелена, 204-Б, прим. 137, в розмірі 1/4 частки з усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не більше десяти прожиткових мінімумів на дитину відповідного віку, що підлягає індексації згідно закону, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня подачі позову – з 03 жовтня 2025 року, до досягнення дитиною повноліття.

В разі зміни місця перебування дитини у фізичної чи юридичної особи - таке стягнення продовжити проводити на користь фізичної або юридичної особи за місцем її перебування.

Допустити негайне виконання рішення в частині відібрання дитини та стягнення аліментів за один місяць.

Стягнути з ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП- НОМЕР_1 в доход держави судовий збір в розмірі 1211,20 грн.(одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Позивач: Орган опіки та піклування Шевченківської районної адміністрації Львівської міської ради, код ЄДРПОУ - 04056115, м. Львів, вул. Липинського, 11.

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .

Третя особа: Комунальна установа «Центр соціальної підтримки дітей та сімей «Рідні» Львівської міської ради, код ЄДРПОУ 43893150, місцезнаходження: м. Львів, вул. Зелена, 204-Б, прим. 137.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова з дня його проголошення.

Текст судового рішення виготовлено 27 лютого 2026 року.

Суддя О. І. Ковальчук