Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №465/8644/25 — Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/8644/25

Провадження 2/465/1111/26

РІШЕННЯ

іменем України

27.02.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої судді Мигаль Г.П.,

при секретарі судового засідання Білінській С.Б.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

встановив:

12 серпня 2008 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 виконавчим комітетом Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області зареєстровано шлюб, про що зроблено відповідний актовий запис № 2.

У сторін під час шлюбу народилася дитина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Позивачка позов мотивує тим, що вже з перших років подружнього життя їх сімейні стосунки не склалися. Сторони не могли дійти спільної згоди у багатьох питаннях подружнього життя. У сторін були різні погляди щодо ведення домашнього господарства, використання спільних коштів, виховання нашого сина та інших питань. Відповідач володіє неврівноваженим характером, легко збуджується та не контролює свої дії. Він систематично влаштовував сварки та скандали. Неодноразово ображав її, вживаючи нецензурну лексику в присутності родичів та знайомих. Впродовж тривалого часу, вчиняв відносно неї насильницькі дії, які полягають в застосуванні фізичного насильства, погроз та постійних образ. Такі його дії принижували її людську гідність та завдавали шкоди її фізичному та психічному здоров`ю. Поведінка відповідача продовжувалася протягом тривалого часу, вона стала нестерпна для позивачки, приносила позивачці та дитині негативні емоції та душевні страждання. Позивачка завжди намагалася шукати примирення та йти на компроміси для збереження сім`ї. Проте відповідач не бажав змінювати свою поведінку та підтримувати нормальні сімейні відносини, які побудовані на взаємній повазі та любові. Вищевикладені обставини призвели до повного припинення між сторонами сімейних стосунків ще з 2012 року. З цього часу сторони проживають окремо, не підтримують подружніх відносин та не ведуть спільного господарства. За таких обставин сім`я розпалась і ніякого примирення між сторонами не було і вже бути не може. Шлюб між сторонами понад 13 років носить тільки формальний характер. Щоб утримати себе з сином позивачка з 2016 року почала їздити працювати у Польщу, залишаючи сина зі своєю мамою. А у 2019 році вона з сином переїхали у Польщу на постійне місце проживання. Відтоді позивачка впродовж 6 років не була в Україні. Син раз у 1-2 роки їздить в Україну відвідати бабусю, дідуся та батька (Відповідача).

Ухвалою суду від 29 грудня 2025 року відкрито провадження у справі.

Позивачка подала до суду заяву про підтримання позовних вимог, часу на примирення не потребує. Просить задоволити позов та здійснювати розгляд справи за її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, про місце та час розгляду справи повідомлений, відповідно до вимог ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, дійшов висновку про задоволення позову, з огляду на таке.

Статтею 51 Конституції України передбачено, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен із подружжя має рівні права і обов`язки у шлюбі та сім`ї.

Відповідно до ч. 1 ст. 24 СК України, шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Дружина та чоловік зобов`язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та іншими членами сім`ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби. Чоловік зобов`язаний утверджувати в сім`ї повагу до матері. Дружина зобов`язана утверджувати в сім`ї повагу до батька. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім`ї за свою поведінку в ній (ст. 55 СК України).

Кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування їх збереження, в тому числі примушування до статевого зв`язку за допомогою фізичного або психічного насильства, є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом (ч. ч. 3, 4 ст. 56 СК України).

Частиною 3 ст. 105 СК України передбачено, що шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до ст. 110 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Сторони перебувають в зареєстрованому шлюбі з 12.08.2008 року, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_1 , виданим повторно Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) 15.08.2025р. (актовий запис №2), прізвище після реєстрації шлюбу дружини: ОСОБА_5 , чоловіка: ОСОБА_5 .

Згідно зі свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 30.05.2018 року, виданим повторно Франківським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Львові Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції (м.Львів) у сторін під час шлюбу народився син: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Відповідно до ч. 2 ст. 112 Сімейного Кодексу України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що має істотне значення.

Судом встановлено, що сторони не ведуть спільного господарства, не підтримують подружніх відносин, примирення між ними неможливе та суперечить інтересам подружжя.

У ході судового провадження примирення між сторонами не відбулось.

Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи те, що шлюб ґрунтується на засадах добровільності, позивачка наполягає на розірванні шлюбу, оскільки примирення між сторонами є неможливим, сімейний розлад носить тривалий та постійний характер, сім`ю поновити неможливо, суд дійшов висновків про наявність достатніх підстав для задоволення позову.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються:1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Керуючись ст.ст. 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд -

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу задовольнити.

Розірвати шлюб між ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований 12 серпня 2008 року виконавчим комітетом Поповицької сільської ради Мостиського району Львівської області (актовий запис №2).

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору у розмірі 1211,20 грн.

Рішення може бути оскаржено до Львівського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП: НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_2 .

Повне рішення складено 27.02.2026 року.

Головуючий суддя Мигаль Г.П.