Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №452/482/26 — Самбірський міськрайонний суд Львівської області

Справа №452/482/26

Провадження №3/452/317/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2026 року м.Самбір

Суддя Самбірського міськрайонного суду Львівської області Кущ Т.М., розглянувши матеріали, які надійшли від Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області та Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області, про притягнення до адміністративної відповідальності:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Хирів Старосамбірського району Львівської області, громадянина України, українця, що має вищу освіту, одруженого, маючого на утриманні одну неповнолітню дитину, не працюючого, інваліда I-Б групи, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,

за ч.5 ст.126 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КУпАП), -

В С Т А Н О В И В :

Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення та матеріалів справи судом встановлено наступне.

Постановою судді Рівненського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2022 року ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 17000 грн. 00 коп., на користь держави, з позбавленням права керування усіма видами транспортних засобів строком на 1 рік.

Крім того, постановою відділення поліції №1 (м. Старий Самбір) Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області серії ЕНА №6274849 від 04 грудня 2025 року ОСОБА_1 за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2ст.126 КУпАП, було піддано адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі 3400 грн. 00 коп., на користь держави.

Разом з тим, 04 лютого 2026 року о 15 год. 13 хв. ОСОБА_1 по вул. Водна у м. Самборі Львівської області, не маючи права керування транспортним засобом відповідної категорії, керував транспортним засобом – автомобілем марки «BMW X5», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , що належить ОСОБА_2 , чим порушив п.2.1 (а) Правил дорожнього руху України (далі - ПДР України).

Розгляд справи було призначено на 26 лютого 2026 року о 09 год. 30 хв..

За протоколом про адміністративне правопорушення та матеріалами справи ОСОБА_1 , ознайомившись із протоколом про адміністративне правопорушення та підписавши його, будь яких письмових пояснень та заперечень щодо інкримінованого йому адміністративного правопорушення як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і окремо не зазначив.

Під час розгляду справи в суді ОСОБА_1 вину у вчиненому правопорушенні не визнав, категорично заперечував факт керування транспортним засобом - автомобілем марки «BMW X5», державний

реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , у зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення місці, дату та час. Вказав, що таким транспортним засобом керував його побратим, анкетні дані якого він суду не надав, а він перебував на пасажирському сидінні позаду водія. Разом з тим, наполягав на тому, що коли працівники поліції підійшли до автомобіля його побратим вийшов з автомобіля, а він із заднього сидіння пересів на водійське місце та просто слухав музику.

Суд, заслухавши усні пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності всі докази, дійшов наступного висновку.

Статтею 9 КУпАП встановлено, що адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно зі ст.245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

З п.1 ч.1 ст.247 КУпАП випливає, що обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події та складу адміністративного правопорушення. Наявність події та складу адміністративного правопорушення доводиться шляхом подання доказів.

Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Відповідно до вимог ст.280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, а також з`ясувати інші обставини, що мають істотне значення для правильного вирішення справи.

Згідно роз`яснень, наданих у п.24 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» №14 від 23 грудня 2005 року (далі – Постанова), при розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та призначення експертиз, тощо.

Відповідно до роз`яснень, що містяться у абз.3 п.27 Постанови, під керуванням транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора-водія під час навчання

учнів-водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Верховний Суд України у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду, розглядаючи справу №524/5741/16-а зауважив, що притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за наявності факту правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.

При цьому, з урахуванням вимог ст.252 КУпАП, докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.

Згідно ч.1 ст.256 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення є процесуальним документом, який засвідчує факт неправомірних дій, складається за встановленою формою і повинен містити дані про місце, час вчинення, суть правопорушення, нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення.

Відповідно до ч.1 ст.40 Закону України «Про Національну поліцію» поліція для забезпечення публічної безпеки і порядку може закріплювати на форменому одязі, службових транспортних засобах, монтувати/розміщувати по зовнішньому периметру доріг і будівель автоматичну фото- і відеотехніку, а також використовувати інформацію, отриману із автоматичної фото- і відеотехніки, що знаходиться в чужому володінні, з метою: попередження, виявлення або фіксування правопорушення, охорони громадської безпеки та власності, забезпечення безпеки осіб; забезпечення дотримання правил дорожнього руху.

Згідно з вимогами стст.31,40 Закону України «Про Національну поліцію», Наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України від 03 лютого 2016 року №100, яким затверджено «Інструкцію про порядок зберігання, видачі, приймання, використання нагрудних відеокамер (відеореєстраторів) працівниками патрульної поліції та доступ відеозаписів з них» та Наказу Департаменту патрульної поліції Національної поліції України «Про порядок зберігання, використання відеозапису та відеореєстраторів патрульних» від 24 листопада 2015 року №14/1, кожному патрульному поліцейському видається нагрудна відеокамера, вказаними актами передбачено також порядок її використання.

Враховуючи те, що відеозаписи, долучені до матеріалів справи, є безперервними та продовжуються тривалий час, відображаючи як об`єктивну сторону правопорушення, а саме керування транспортним засобом особою, що не має права керування таким транспортним засобом, так і процесуальну послідовність складання протоколу про адміністративне правопорушення, суд вважає, що доданий до протоколу про адміністративне правопорушення DVD-диск із відеозаписом зі службової нагрудної камери та реєстратора зі службового автомобіля є належним доказом у справі.

Крім того, відеозапис здійснено працівниками поліції на підставі п.1 ст.40 Закону України «Про національну поліцію» з метою фіксування правопорушення. На переконання суду, вказаний відеозапис має високу інформативність, безсторонній характер, позбавлений упередження та суб`єктивного ставлення, надає можливість повно та об`єктивно дослідити обставини правопорушення, детально відновити послідовність подій та конкретизувати поведінку осіб, які приймали участь у складанні протоколу про адміністративне правопорушення, отриманий у встановленому законом порядку і здійснений працівником поліції за допомогою наявних в нього технічних засобів, тому є належним та допустимим доказом вчинення адміністративного правопорушення і береться судом до уваги, оскільки, виходячи із положень ст. 251 КУпАП, є джерелом доказів у справі про адміністративне правопорушення.

Розгляд справи про адміністративне правопорушення проводиться щодо особи правопорушника, в даному конкретному випадку щодо ОСОБА_1 , і в межах, встановлених протоколом про адміністративне правопорушення.

В протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №582925 від 04 лютого 2026 року зафіксовано день, час та місце вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень, передбачених ч.5 ст.126 КУпАП у зв`язку із порушенням останнім п.2.1 (а) ПДР України. Вказаний протокол складений уповноваженою посадовою особою у встановленому законом порядку та містять певну інформацію відповідно до вимог ст.256 КУпАП.

Пунктом 2.1 (а) ПДР України передбачено, що водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Диспозиція ч.5 ст.126 КУпАП передбачає відповідальність за цією частиною, у разі повторного протягом року вчинення порушень, передбачених другою-четвертою цієї статті, тобто за керування транспортним засобом особою, зокрема, яка не має права керування таким транспортним засобом, або особою, позбавленою права керування транспортним засобом, вчинене повторно протягом року.

На переконання суду, протокол про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_3 складений уповноваженою особою з дотриманням вимог стст.254-256 КУпАП та містить всі необхідні для розгляду справи відомості, будь-яких істотних недоліків при його складанні, які б тягли за собою визнання цього протоколу недопустимим доказом, не вбачається. Достовірність відомостей, зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, сумнівів не викликає, оскільки ці відомості узгоджуються з іншими доказами, доданими до нього. У протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_3 роз`яснені його процесуальні права та обов`язки.

Із дослідженних матеріалів справи, в тому числі при перегляді відеозаписів, встановлено та є цілком зрозумілим, що події відносяться саме до цієї справи та відбулися саме в той день, час та за тих обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

Як вбачається із переглянутих судом технічних відеозаписів із реєстратора зі службового автомобіля та з нагрудної камери працівників поліції, на них зафіксована зупинка транспортного засобу під керуванням саме водія ОСОБА_1 , виходячи з наступного.

Відповідно до п.12 Розділу II Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затверджених Наказом Міністерства внутрішніх справ України №1376 від 06 листопада 2015 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 року за №1496/27941, особа, яка притягається до адміністративної відповідальності, має право подати пояснення і зауваження щодо змісту протоколу про адміністративне правопорушення та пояснення по суті адміністративного правопорушення, які додаються до протоколу, а також викласти мотиви своєї відмови підписати його.

Як зазначалося вище, ОСОБА_3 ознайомився зі змістом протоколу про адміністративне правопорушення, проте про наявність будь-яких зауважень та заперечень щодо його змісту чи обґрунтованих пояснень по суті адміністративного правопорушення як у протоколі про адміністративне правопорушення, так і окремо не зазначив.

Посилання ОСОБА_3 про те, що він не керував транспортним засобом спростовується наявними у справі та дослідженими в присутності ОСОБА_3 доказами, а саме безперервними відеозаписами із реєстратора зі службового автомобіля та з нагрудної камери працівників поліції, на яких зафіксовано рух транспортного засобумарки «BMW X5», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , його зупинка на одній з вулиць м. Самбора Львівської області, а також перебування ОСОБА_3 на водійському сидінні. При цьому, судом враховано, що з моменту зупинки транспортного засобу та до початку спілкування працівника поліції через відкрите вікно з водієм ОСОБА_3 минуло не більше 30 секунд, жодних інших осіб, які б виходили з автомобіля після його повної зупинки, не зафіксовано, що підтверджується відеофайлом «Video 2026-02-11 at 08.17.22», а тому суд доходить поза розумним сумнівом висновку, що саме

ОСОБА_3 керував транспортним засобоммарки «BMW X5», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , за обставин, які зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.

При цьому, повідомлення ОСОБА_3 про те, що транспортним засобоммарки «BMW X5», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , керував його побратим, а він швидко пересів із заднього пасажирського сидіння на водійське місце, суд розцінює як намагання уникнути відповідальності за вчинене правопорушення, оскільки анкетних даних ймовірного побратима, котрий керував автомобілем, ні працівникам поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення, ні під час розгляду справи в суді ОСОБА_3 не повідомляв.

До того ж, судом враховано, що на дослідженому відеофайлі «export-e9a4q» (період часу з 15:19:15 по 15:19:21) зафіксована розмова працівника поліції з ОСОБА_4 , де останній на питання працівника поліції «А як ви сіли в машину?» відповідає «Нормально, хлопці так як ви помогли, хлопці військові помогли…», що, на переконання суду, свідчить про визнання ОСОБА_3 керування ним транспортним засобом у зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення місці, дату та час.

Відтак, суд ставиться критично до пояснень ОСОБА_3 , наданих ним в суді, та не бере їх до уваги, оскільки вони не відповідають фактичним обставинам справи та спростовуються наявними у справі доказами.

Отже, суд зазначає, що обставини, які мали місце і стали підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_3 , є достатніми для повного розуміння суті правопорушення.

Особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі (Рішенні Європейського суду з прав людини по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» («O'Halloran and Francis v. the United Kingdom») від 29 червня 2007 року).

ОСОБА_1 реалізував своє право володіти транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно з встановленими нормами чинного законодавства.

Будь-яких переконливих доказів, які б спростовували винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованих дій та/або могли б бути підставами для закриття провадження в справі за відсутністю в діях вказаної особи складу адміністративного правопорушення, при розгляді даної справи судом не встановлено.

Відтак, суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що винуватість ОСОБА_3 підтверджується складеним відносно нього протоколом про адміністративне правопорушення, постановою судді Рівненського районного суду Рівненської області від 10 листопада 2022 року, відповідно до якої ОСОБА_3 піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, постановою відділення поліції №1 (м. Старий Самбір) Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області серії ЕНА №6274849 від 04 грудня 2025 року, відповідно до якої ОСОБА_3 піддано адміністративному стягненню за вчинення правопорушення, передбаченого ч.2ст.126 КУпАП, а також відеозаписами, відтвореними в суді під час розгляду справи, на яких зафіксовано зупинку транспортного засобу саме під керуванням водія ОСОБА_3 ..

За таких обставин, суд дійшов висновку про те, що дії ОСОБА_3 правильно кваліфіковані за ознаками правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП.

При накладенні адміністративного стягнення суд враховує характер правопорушення, вчиненого ОСОБА_3 , його особу та ступінь вини, сімейний та майновий стан, є інвалідом I-Б групи, а також те, що він раніше протягом року піддавався адміністративному стягненню за вчинення аналогічного правопорушення.

Обставин, що пом`якшують та обтяжують відповідальність ОСОБА_3 за адміністративні правопорушення, суд не вбачає.

При цьому, повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке ОСОБА_3 вже було піддано адміністративному стягненню, на думку суду, не є обставиною, що обтяжує відповідальність цієї особи за вчинення адміністративного правопорушення, оскільки така обставина є кваліфікуючою ознакою складу адміністративного правопорушення.

За такої сукупності обставин у справі суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_3 адміністративному стягненню у виді та розмірі, визначеному санкцією ч.5 ст.126 КУпАП.

Разом з тим, санкція ч.5 ст.126 КУпАП разом із накладенням штрафу у відповідному розмірі також передбачає позбавлення права керування транспортним засобом з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

З протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №582925 від 04 лютого 2026 року відомо, що транспортний засіб марки «BMW X5», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , належить ОСОБА_2 ..

За такої сукупності обставин у справі суд вважає за необхідне піддати ОСОБА_1 адміністративному стягненню у виді штрафу у розмірі, передбаченому санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк, передбачений санкцією ч.5 ст.126 КУпАП, без оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки транспортний засіб марки «BMW X5», державний реєстраційний номерний знак НОМЕР_1 , не належить останньому, відомостей про належність ОСОБА_1 інших транспортних засобів матеріали справи не містять, а згідно вимог ст.28 КУпАП оплатне вилучення предмету як стягнення може застосовуватися лише до власника предметів.

Крім того, згідно ст.40 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку його накладено у розмірі визначеному ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року (зі змінами і доповненнями) (далі – Закон).

Разом з тим, відповідно до п.9 ст.5 Закону, від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Отже, враховуючи те, що ОСОБА_1 , згідно копії посвідчення серії НОМЕР_2 , виданого 24 червня 2025 року, є особою з інвалідністю I-Б групи терміном до 01 липня 2030 року, суд вважає за можливе звільнити його від сплати судового збору.

На підставі викладеного, керуючись стст.28,40-1,ч.5 ст.126,ст.ст.283,284 КУпАП, суддя, -

П О С Т А Н О В И В :

Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого ч.5 ст.126 КУпАП, адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 40800 (сорок

тисяч вісімсот) гривень 00 копійок, на користь держави, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років та без оплатного вилучення транспортного засобу.

Звільнити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на підставі п.9 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від 08 липня 2011 року (зі змінами і доповненнями) від сплати судового збору.

Роз`яснити ОСОБА_1 , що згідно ст.307 КУпАП штраф ним має бути сплачений не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови – не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст.308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.

Постанова може бути оскаржена прокурором у випадках, передбачених частиною п`ятою статті 7 Кодексу України про адміністративні правопорушення, особою, щодо якої її винесено, а також потерпілим протягом десяти днів з дня винесення постанови до Львівського апеляційного суду через суд першої інстанції – Самбірський міськрайонний суд Львівської області.

Суддя: Т.М. Кущ