Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №450/3429/25 — Пустомитівський районний суд Львівської області

Суд: Пустомитівський районний суд Львівської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: Заява про ухвалення додаткового рішення

Дата: 26 лютого 2026 р.

Справа: №450/3429/25

Суддя: Мельничук І. І.

Справа № 450/3429/25 Провадження № 2-др/450/5/26

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2026 р. Пустомитівський районний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді Мельничук І. І.

при секретарі Дикій О. Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Пустомити заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» – адвоката Андрущенко Михайло Валерійович про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 450/3429/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», в інтересах якого діє представник Андрущенко Михайло Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

24.10.2025 року Пустомитівським районним судом Львівської області ухвалено рішення у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», в інтересах якого діє представник Андрущенко Михайло Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким вирішено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», в інтересах якого діє представник Андрущенко Михайло Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задоволити частково; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», заборгованість за Договором позики 7125130225 від 17.02.2025 року у розмірі 24 900,00 гривень; в задоволенні решти позовних вимог – відмовити; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 284,91 (дві тисячі двісті вісімдесят чотири гривні 91 копійка) гривень.

09.01.2026 року на адресу Пустомитівського районного суду Львівської області представником позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» - Андрущенко М. В. скеровано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі, в якій він просить ухвалити додаткове рішення у справі № 450/3429/25; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» витрати на правничу допомогу в сумі 5 000,00 грн, яку він мотивує тим, що 24.10.2025 року у справі № 450/3429/25 Пустомитівський районний суд Львівської області задовольнив позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» про стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Іннова НОВА» заборгованість за Договором позики 7125130225 від 17.02.2025 року у розмірі 24 900,00 гривень та судовий збір у розмірі 2 284,91 гривень. Через відсутність світла та перебої в роботі електронного суду позивач отримав рішення суду 02.01.2026 року. Також зазначає, що на підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю з «ІННОВА ФІНАНС» на «ІННОВА-НОВА», у зв`язку із чим 08.09.2025 р. внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача.

Відповідно до частин другої, третьої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Відповідно до частини першої статті 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; судом не вирішено питання про судові витрати; суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Представник позивача – адвокат Андрущенко М. В. у судове засідання не з`явився, однак у заяві

про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 450/3429/25 просив розгляд заяви проводити без участі представника ТОВ «ІННОВА НОВА».

Відповідач у судове засідання з`явилась, заяву представника позивача про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 450/3429/25 визнала частково на суму 2500 грн.

Суд, дослідивши матеріали цивільної справи та заяви про ухвалення додаткового рішення, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, приходить до наступного висновку:

Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 24.10.2025 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», в інтересах якого діє представник Андрущенко Михайло Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, вирішено позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», в інтересах якого діє представник Андрущенко Михайло Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, - задоволити частково; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», заборгованість за Договором позики 7125130225 від 17.02.2025 року у розмірі 24 900,00 гривень; в задоволенні решти позовних вимог – відмовити; стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 284,91 гривень.

Згідно ч. 5 ст. 265 ЦПК України у резолютивній частині рішення зазначається розподіл судових витрат.

Стороною позивача доведено той факт, що рішення у справі прийнято 24.10.2025 року, однак позивач отримав таке 29.12.202 року о 18:00 год., шляхом доставлення такого до електронного кабінету представника позивача адвоката Андрущенко М. В. у підсистемі ЄСІТС «Електронний суд», що підтверджується довідкою про доставку електронного документу. Таким чином, представником позивача надано докази на підтвердження розміру судових витрат у встановлений ст. 124 ЦПК строк.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.3 ст.270ЦПК України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно ст.246 ЦПК України, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 270 цього Кодексу.

Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі статтею 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Безоплатна правнича допомога надається в порядку, встановленому законом, що регулює надання безоплатної правничої допомоги.

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 ЦПК України).

Відповідно до ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої-другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 27 червня 2018 року у справі N 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: "На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат".

Відповідно до ч.ч.3, 4 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.137 ЦПК України у разі недотримання вимог ч.4 ст.137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в ч.2 ст.141 ЦПК України. Разом із тим, у частині 3 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до ч.3 ст.141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям, суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого ч.2 ст.141 ЦПК України, визначені також положеннями частин 4, 5, 9 ст.141 ЦПК України.

При визначенні суми відшкодування вказаних витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Дана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 02.07.2020 року в справі N362/3912/18 (провадження N61-15005св19), у додатковій постанові Верховного Суду від 30.09.2020 року в справі N201/14495/16-ц (провадження N61-22962св19).

06.05.2025 року адвокат Андрущенко Михайло Валерійович (виконавець), що діє на підставі виписки з ЄДР та свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю № 6216 від 07.07 2022 року, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (замовник), в особі директора Дмитрієва Володимира Юрійовича, який діє на підставі статуту, з іншої сторони, в подальшому сторони, керуючись Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», уклали Договір № 06/05/2025 про надання правничої допомоги, предметом якого є зобов`язання виконавця надавати на користь замовника послуг правничого та консультаційного характерів, а замовник приймати та в порядку, визначеному цим Договором сплачувати такі надані Послуги.

Відповідно до пункту 1. 1. Договору, до переліку Послуг за Договором в т.ч. але не виключно відноситься: надання правових консультацій з питань, пов?язаних із правовідносинами замовника з третіми особами в контексті матеріального та процесуального законодавства (права) України, формування правової позиції Замовника по спорах з клієнтами (споживачами) в т.ч складання базового пакету документів для проведення первинних комунікацій з клієнтами (споживачами): складання правової документації, в т.ч. процесуального характеру, заяви, позовні заяви, відповіді на відзиви, клопотання, заперечення, тощо; супровід процесу розгляду справ в судах, досудових розслідуваннях, слідчих діях та інших заходах чи процесах, пов?язаних із правами та інтересами замовника, в будь-якому форматі судочинства, в т.ч. але не виключно із використанням ресурсу «Електронний суд»; представництво інтересів Замовника перед органами державної влади та місцевого самоврядування, підприємствами, установами та організаціями будь-якої форми власності та типу підпорядкування, з будь-яких питань, що можуть виникати у замовника за відповідним письмовим та/або усним запитом останнього, в т.ч. якщо такий запит надходить від уповноважених замовником третіх осіб - у разі, якщо направлення відповідного запиту замовником унеможливлене з підстав, що не залежать від волевиявлення замовника

Пунктом 1.3. визначено, що зазначений в п. 1.2. Договору перелік послуг не є вичерпним, характеризує певні групи послуг, деталізації кожної з яких зазначаються сторонами у відповідних додатках до цього Договору. Додатками до Договору вважаються: додатки, додаткові угоди, акти приймання-передачі наданих послуг. рахунки, специфікації, заявки. Додатки - є невід?ємною частиною Договору. При цьому такі частини Договору не є обов?язковими для надання третім особам інакше як за мотивованим рішенням суду про це та/або рішенням сторін про це, адже містять конфіденційну інформацію про деталі та умови співпраці сторін за Договором та інші чутливі позиції, розкриття яких в т.ч. може завдати шкоди інтересам замовника.

Відповідно до долученої копії заявки № 3435006245 про надання послуг від 02.07.2025 року адвокат Андрущенко Михайло Валерійович (виконавець), що діє на підставі виписки з ЄДР та свідоцтва на право заняття адвокатською діяльністю № 6216 від 07.07 2022 року, з однієї сторони, та Товариство з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС» (замовник), в особі директора Дмитрієва Володимира Юрійовича, який діє на підставі статуту, з іншої сторони, в подальшому сторони, відповідно до пункту 1 Заявки, на виконання п. п. 1.1 Договору замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов`язання надати наступні послуги за Договором: 1) написання позовної заяви до Сєдова В.Р., заява про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду та клопотання про залишення клопотання без розгляду, написання відповіді на відзив, на суму 5000,00 грн., на підтвердження вищевикладеного представником позивача долучено також акт № 3435006245 приймання-передачі наданих послуг до Договору № 06-05/2025 про надання правничої допомоги від 06.05.2025 року та платіжну інструкцію № 5 від 06.01.2026 року на суму 5000,00 грн., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ДН № 6216 .

Разом з тим, судом встановлено, що на підставі рішення загальних зборів учасників змінено найменування юридичної особи: Товариство з обмеженою відповідальністю з «ІННОВА ФІНАНС» на «ІННОВА-НОВА», у зв`язку із чим 08.09.2025 р. внесені відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо позивача – Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», що знаходить своє підтвердження також відповідно до долученої копії Виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських об`єднань.

Надання доказів про факт та розмір витрат на професійну правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У постанові Верховного Суду від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 визначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (п. 61 постанови).

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» на суд покладено обов`язок під час розгляду справ застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України (далі - Конвенція), та практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) як джерело права.

Суд враховує критерії, які застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, в цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Велика Палата Верховного Суду від 07 липня 2021 року в справі №910/12876/19.

Стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу. Аналогічні висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 04.10.2021 № 640/8316/20, від 21.10.2021 у справі №420/4820/19, від 17.01.2024 у cправі №910/2158/23.

Враховуючи особливості предмета спору про стягнення заборгованості за кредитним договором, характер спірних правовідносин, складність справи, яка є незначної складності, у якій відсутні складні фактичні обставини чи необхідність застосування спеціальних знань, а також наявність усталеної та узгодженої судової практики у справах цієї категорії, яка розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін, суд бере до уваги, що представником позивача на підтвердження витрат подано договір про надання правничої допомоги, заявку про надання послуг та акт приймання-передачі наданих послуг, квитанцію, однак не надано детального опису виконаних робіт (наданих послуг), з якого можливо було б встановити конкретний обсяг здійснених процесуальних дій, кількість підготовлених документів, час, витрачений адвокатом на підготовку та участь у розгляді справи, що унеможливлює повну перевірку співмірності заявленої суми зі складністю справи та фактичним обсягом наданої правничої допомоги, а також те, що у найменуванні послуг вказано «написання відповіді на відзив», однак в матеріалах справи така відсутня, як і сам відзив, з огляду на критерії реальності, необхідності, розумності та співмірності витрат із предметом спору та результатом його розгляду, а також враховуючи часткове задоволення позову, суд доходить висновку, що заявлена до стягнення сума 5 000 грн є завищеною та належним чином не обґрунтованою, у зв`язку з чим заява представника позивача підлягає частковому задоволенню, а тому з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА НОВА» підлягають стягненню витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 3000,00 грн., що відповідатиме принципам виправданості, розумності та справедливості, разом з тим, врахувавши розмір пропорційно задоволених позовних вимог, а саме у розмірі 94,32 відсотків від заявленої ціни позову, суд вважає, що доцільно відшкодувати позивачу витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку із розглядом досліджуваного цивільного провадження за рахунок відповідача у розмірі 2 829,54 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 133-141, 259, 268, 270 ЦПК України, суд,-

п о с т а н о в и в :

заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» – адвоката Андрущенко Михайло Валерійович про ухвалення додаткового рішення про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 450/3429/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА ФІНАНС», в інтересах якого діє представник Андрущенко Михайло Валерійович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА НОВА» (ЄДРПОУ: 44127243, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, 10), понесені витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 2 829 (дві тисячі вісімсот двадцять дев`ять) гривень 54 копійки.

В задоволенні решти вимог заяви відмовити.

Додаткове рішення може бути повністю або частково оскаржено в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повний текст судового рішення складено 27.02.2026 року.

СуддяІ. І. Мельничук

Оригінал: reyestr.court.gov.ua