Вирок від 24 лютого 2026 р. у справі №463/72/26 — Личаківський районний суд м. Львова

Справа №463/72/26

Провадження №1-кп/463/300/26

В И Р О К

іменем України

25 лютого 2026 року Личаківський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді ОСОБА_1

з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2

прокурора ОСОБА_3

обвинуваченого ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12025142360001022 від 09.12.2025 року про обвинувачення:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м.Львова, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 , раніше судимого 18.06.2025 вироком Сихівського районного суду м.Львова за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді трьох років пробаційного нагляду.

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України,-

встановив:

ОСОБА_4 будучи засудженим 18.06.2025 вироком Сихівського районного суду м.Львова за ч.1 ст.309 КК України, маючи умисел на незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, в порушення вимог Закону України «Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин їх аналогів та прекурсорів» від 15 лютого 1995 року та Закону України «Про заходи протидії незаконному обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів та зловживання ними» від 15 лютого 1995 року, у невстановлений досудовим слідством час та у невстановленому досудовим слідством місці, але не пізніше 21-40год. 08.12.2025, діючи умисно, незаконно придбав 1 (один) полімерний пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору та усвідомлюючи, що дана речовина є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено – «PVP», зберігав таку при собі для власного вживання, без мети збуту. В подальшому 08.12.2025 в період часу з 22-34год. до 22-54год. по вул.Погулянка, 26 у м.Львові в ОСОБА_4 працівниками поліції виявлено та вилучено полімерний пакет із вмістом порошкоподібної речовини білого кольору, яка згідно з висновком експерта, є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено – «PVP», загальною масою 0,7258 грам.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні даного кримінального правопорушення визнав повністю. У вчиненому обвинувачений розкаявся та просив суворо його не карати.

Оскільки учасники судового провадження визнали недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорювалися, і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності їх позиції, судовий розгляд кримінального провадження проведено у відповідності до вимог ч.3 ст.349 КПК України. При цьому, судом їм було роз`яснено, що в цьому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Враховуючи викладене вище, суд, дослідивши матеріали, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 , у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 за ч.2 ст.309 КК України – незаконне придбання та зберігання психотропних речовин без мети збуту, вчиненому протягом року після засудження за цією статтею - кваліфіковано правильно.

При призначенні покарання суд керується наступним.

Згідно з п.3 ч.1 ст.65 КК України, суд призначаючи покарання враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Відповідно до п.1 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24.10.2004р. «Про практику призначення судами кримінального покарання» при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержуватися вимог ст.65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов`язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом`якшують і обтяжують покарання. Таке покарання має бути необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження нових злочинів.

Згідно з п.3 вищезазначеної Постанови, визначаючи ступінь тяжкості вчиненого злочину, суди повинні виходити з класифікації злочинів (ст. 12 КК України), а також із особливостей конкретного злочину й обставин його вчинення (форма вини, мотив і мета, спосіб, стадія вчинення, кількість епізодів злочинної діяльності, роль кожного зі співучасників, якщо злочин вчинено групою осіб, характер і ступінь тяжкості наслідків, що настали, тощо).

Тому, виходячи з принципу індивідуалізації покарання суд враховує обставини вчинення кримінального правопорушення, тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, яке згідно з ст.12 КК України відноситься до нетяжких злочинів.

Особи обвинуваченого ОСОБА_4 , який раніше судимий, має постійне місце проживання та реєстрації, обставини, що пом`якшують покарання – щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочинів, відсутність обставин, що обтяжують покарання, та вважає за необхідне призначити покарання в межах санкції ч.2 ст.309 КК України з визначенням остаточного покарання на підставі ст.71, 72 КК України.

Разом з тим, беручи до уваги дані про особу обвинуваченого, з врахуванням всіх обставин вчинення кримінальних правопорушень в їх сукупності, суд дійшов до висновку, що також при призначенні покарання має бути застосований принцип гуманізації відповідальності з врахуванням засад закріплених у Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка підлягає застосуванню згідно зі ст.9 Конституції України та ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», а тому суд, з врахуванням думки прокурора, прийшов до переконання, що виправлення обвинуваченого можливе в умовах без ізоляції від суспільства та відбування призначеного покарання і його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.

Процесуальні витрати стягнути з обвинуваченого.

Керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд, –

ухвалив:

ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.309 КК України і призначити йому покарання у виді 2 років позбавлення волі.

На підставі ст.71 КК України до даного покарання, частково приєднати не відбутий строк покарання за вироком Сихівського районного суду м.Львова від 18.06.2025 і остаточно призначити покарання у виді 2 (двох) років 6 (шести) місяців позбавлення волі.

На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з випробуванням, якщо він протягом іспитового строку 2 (два) роки не вчинить нового кримінального правопорушення і виконає покладені на нього обов`язки.

На підставі ст.76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- пріодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати за проведення експертизи в розмірі 3119 грн. 90 коп.

Речові докази:

CD+RW диск із відеозаписами з нагрудних камер військовослужбовців НГУ – залишити в матеріалах кримінального провадження.

спец пакет з надписом МВС Експертна служба №6619155 в якому міститься порошкоподібна речовина білого кольору масою 0, 7258гр., який згідно з квитанцією №001385 знаходиться в камері зберігання речових доказів ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області – знищити.

Мобільний телефон марки «Redmi 9T» чорного кольору ІМЕІ 1: НОМЕР_2 , який поміщено у спецпакет NPU 5041030 та знаходиться в камері зберігання речових доказів ЛРУП №1 ГУНП у Львівській області – повернути ОСОБА_4

На вирок суду може бути подана апеляційна скарга через суд першої інстанції до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку негайно вручити прокурору і обвинуваченому.

Суддя ОСОБА_1