Постанова від 26 лютого 2026 р. у справі №461/1186/26 — Галицький районний суд м. Львова

Справа №461/1186/26

Провадження №3/461/626/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026 року м. Львів

Суддя Галицького районного суду м. Львова Мисько Х.М., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 ,РНОКПП:невідомий,

за ст.173 КУпАП,-

В С Т А Н О В И В :

07.02.2026 року о 02 год. 27 хв., ОСОБА_1 , перебуваючи на вул. Дорошенка, 1, поводився агресивно, приймав участь у бійці, чим порушив громадський порядок та спокій громадян, за що відповідальність передбачена ст.173 КУпАП.

ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про час та місце судового розгляду повідомлявся належним чином.

Постанова Галицького районного суду м. Львова від 26.02.2026 року про привід ОСОБА_1 у судове засідання залишена органом поліції без виконання.

В ст.277 КУпАП визначені строки розгляду справ про адміністративні правопорушення.

Згідно з одним із принципів судочинства визнано пріоритет публічного інтересу над приватним. Безпідставне умисне затягування розгляду справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона прав і свобод громадян, зміцнення законності та виховання громадян.

Крім того, недотримання строків розгляду справ про адміністративні правопорушення порушує конституційне право на судовий захист і негативно впливає на ефективність та авторитет судової влади.

Відтак, суд відповідно до вимог ч.1 ст.268 КУпАП вважає за можливе провести розгляд справ за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.ст.1, 245 КУпАП, та розгляду справ в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП.

Перевіривши матеріали справи, вважаю, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст.173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Згідно зі ст. 1 КУпАП, завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством.

Згідно з ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до норм ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Відповідно до вимог ст.245,280 КУпАП, завданням провадження в справі про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин, вирішення її в точній відповідності з законом. При розгляді справи про адміністративне правопорушення в обов`язковому порядку має бути з`ясовано: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують її відповідальність, тощо.

Відповідно до ст. 173 КУпАП, дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян, - тягне за собою накладення штрафу від трьох до семи неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадські роботи на строк від сорока до шістдесяти годин, або виправні роботи на строк від одного до двох місяців з відрахуванням двадцяти процентів заробітку, або адміністративний арешт на строк до п`ятнадцяти діб.

Відповідно до ст.280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Як зазначено вст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.

Дослідивши матеріали справи, вважаю, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень передбачених ст. 173 КУпАП України стверджується зібраними по справі доказами, зокрема:

- протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 990012 від 07.02.2026 року;

- відомостями ЄО №5053 від 07.02.2026 року;

- письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 07.02.2026 року.

Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Під час призначення стягнення згідно з ч.2 ст.33КУпАП суддя враховує характер, тяжкість та фактичні обставини вчинення правопорушення, особу правопорушника та його майновий стан.

Враховуючи викладене у сукупності, вважаю, що для запобігання вчиненню нових правопорушень та виховання ОСОБА_1 в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття необхідно накласти на нього адміністративне стягнення в межах санкції статті 173-2 ч. 1 КУпАП у виді штрафу в мінімальному розмірі.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ст.40-1КУпАП України, з порушника в дохід держави слід стягнути 665 грн. 60 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, Законом України «Про судовий збір», суд,-

П О С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення за ст.173 КУпАП та накласти стягнення - 51.00 грн. штрафу в дохід держави.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Державної судової адміністрації України 665,60 грн. судового збору.

В разі несплати штрафу у строк, встановлений ст. 307 КУпАП, штраф підлягає стягненню із правопорушника у примусовому порядку у подвійному розмірі, відповідно до ст. 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Галицький районний суд м.Львова протягом десяти днів з дня її винесення і набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги.

Суддя Х.М.Мисько