Постанова від 25 лютого 2026 р. у справі №335/193/26 — Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя

1Справа № 335/193/26 3/335/267/2026

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 лютого 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Сиротенко В.К., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції Національної поліції України, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП,-

ВСТАНОВИВ:

06.01.2026 року до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя з Управління патрульної поліції в Запорізькій області Департаменту патрульної поліції надійшов протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №549149 від 24.12.2025 року, про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, зі змісту якого вбачається, що 24.12.2025 року, о 01 год. 16 хв., у м. Запоріжжя, вул. Алюмінієва, буд. 15-А,водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керуючи транспортним засобом Кіа Sorento, державний номерний знак НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, виражене тремтіння пальців рук. Від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою Alcotest Drager 6820 та в медичному закладі у лікаря нарколога відмовився на місці зупинки транспортного засобу. Від керування транспортного засобу відсторонений шляхом паркування без порушень ПДР, про повторність попереджений.

ОСОБА_1 ставиться в провину порушення вимоги п. 2.5 Правил дорожнього руху та вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

20.01.2026 на адресу суду надійшло клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Щасливого О.Р. про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи, судом задоволено клопотання відкладено розгляд.

06.02.2026 надійшли письмові заперечення захисника-адвоката Щасливого О.Р. на протокол серії ЕПР1№549149. В обґрунтування зазначено, що поліцейськими недотримано процедуру огляду на стан алкогольного сп`яніння. На відеозаписі, який долучений до справи в якості доказу відсутні докази про те, що ОСОБА_1 було озвучено про виявлення конкретних ознак алкогольного сп`яніння. Фактично і самі поліцейські у спілкуванні між собою після оформлення протоколу, слідуючи у службовому авто, обговорювали відсутність будь-яких ознак сп`яніння у ОСОБА_1 , що підтверджується відеозаписом до протоколу, а саме з 01:56:37 години 24.12.2025 (0040:10 хв за хронометражем відео) відбулась бесіда між поліцейськими щодо відсутності ознак. Крім того,наявний в матеріалах справи Акт огляду на стан сп`яніння з використання спеціальних технічних засобів не відповідає вимогам п. 10р. ІІ Інструкції та затверджений спільним наказом МВС та Міністерства охорони здоров`я України від 09.11.2015 №1452/735 й зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 року за №1413/27858 формі Акту огляду. Так в графі акту огляду «За допомогою» ( назва, номер спеціального технічного засобу), вказано лише марку і модель спеціального технічного засобу , за допомогою якого, нібито пропонувалось пройти огляд на стан сп`яніння у даному випадку , що позбавляє змоги встановити чи був такий засіб у наявності у поліцейського, чи чинні документи на такий засіб повірки, тощо. Звертає увагу суду, що ст. 266 КУпАП не передбачає можливості фіксації відмови від проходження огляду на стан сп`яніння відеозаписом за відсутності свідків, оскільки визначений у вказаній статті порядок застосовується лише при проходженні огляду на стан сп`яніння, а не при відмові від проходження огляду.. до матеріалів справи також додано рапорт працівника поліції. Однак Верховним Судом у своїй постанові від 20.05.2022 у справі №524/5741/16-а, зокрема в п.53 постанови, вказано, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень. Враховуючи вищевикладене просить провадження у даній справі про адміністративне правопорушення закрити на підставі п.1 ч. 1 ст.247 КУпАП, у зв`язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

ОСОБА_1 у судове засідання, призначене на 09.02.2026, не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялась належним чином в установленому законом порядку, причини неявки не повідомила.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Щасливий О.Р. у судовому засіданні просив закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 , у зв`язку із відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, з підстав викладених у його письмових пояснення.

Суддя, заслухавши пояснення представника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Згідно з п. 1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Згідно з положеннями ч. 1 ст. 256 КУпАП, у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Статтею 245 КУпАП передбачено, зокрема, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, повне і об`єктивне з`ясування всіх обставин справи, вирішення її у точній відповідності із законом.

На підтвердження вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП України, до протоколу додано наступні докази: довідка із підсистеми «Адмінпрактика», відповідно до якого у ОСОБА_1 наявне посвідчення водія та відсутня повторність за ст. 130 КУпАП; акт огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд не проводився у зв`язку з відмовою ОСОБА_1 від проходження; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 24.12.2025 року до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР на ім`я ОСОБА_1 у якому зазначено, що огляд на стан алкогольного сп`яніння не проводився у зв`язку із відмовою ОСОБА_1 ; рапорт співробітника поліції; відеозапис з нагрудних камер поліцейських з місця події.

Аналізуючи наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов до переконання, що наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не підтверджуються зібраними по справі доказами.

Згідно до вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинене правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують чи обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами - є будь-які фактичні данні, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення та винність даної особи в його вчиненні та інші обставини що мають значення для вирішення справи. І ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими доказами, свідченнями та документами, які також повинні бути відносними і допустимими.

Диспозиція ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Згідно п. 2.5. Правил дорожнього руху України, який ставиться в провину ОСОБА_1 водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин.

Отже, об`єктивна сторона зазначеного правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_1 , полягає у відмові водія на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, а суб`єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП передбачає умисну форму вини.

Так, у п. 1 розділу ІХ Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України № 1395 від 07.11.2015 року передбачено, що водії, стосовно яких у поліцейських є достатні підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами та огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції (частина перша статті 266 КУпАП).

Процедура та порядок огляду на стан сп`яніння регламентуються ст. 266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння; або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції затвердженої спільним Наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 року за № 1452/735, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103.

Відповідно до п. 2-4 вищевказаної Інструкції огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану. Так, ознаками алкогольного сп`яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці.

Отже, передумовою для проходження водієм огляду на стан сп`яніння має бути виявлення (встановлення) поліцейським ознак сп`яніння, які передбачені пунктом 3, 4 розділу І Інструкції. Вимога поліцейського щодо проходження водієм огляду на стан сп`яніння без фактичного встановлення цих ознак або взагалі за їх відсутності вважається необґрунтованою та безпідставною, а тому не породжує у водія обов`язку проходити огляд на стан сп`яніння. Разом з тим, поліцейським до матеріалів справи не додано будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження виконання вимог Інструкції щодо виявлення ознак алкогольного сп`яніння у ОСОБА_1 .

При цьому, слід зазначити, що лише чітке дотримання вказаної вище процедури, зокрема проведення огляду водіїв транспортних засобів на стан алкогольного сп`яніння, свідчить про законні вимоги працівників поліції та обґрунтовані підстави проведення вказаного огляду.

Враховуючи викладене, для визнання особи винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме за відмову особи, яка керує транспортним засобом (водія), від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння, обов`язковими для доведення у своєму взаємозв`язку та сукупності підлягають наступні обставини: законність вимоги щодо проходження огляду на стан сп`яніння; дотримання процедурного (процесуального) порядку пропозиції проходження огляду на стан сп`яніння; факт відмови особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, від проходження такого огляду; а також факт керування особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, транспортним засобом.

В разі недоведеності будь-якої з вищевказаних обставин в діях особи не може бути встановлено склад правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З відеозапису, наданого працівниками поліції з нагрудних камер від 24.12.2025 року, суду неможливо пересвідчитись, яким чином співробітник патрульної поліції встановив наявність вказаних ознак алкогольного сп`яніння у водія ОСОБА_1 .

Це в свою чергу свідчить про те, що вищезазначені вимоги порядку проходження огляду на стан сп`яніння щодо ОСОБА_1 працівниками поліції були порушені, тобто порушено процедуру зазначених в законі дій працівниками поліції, що відповідно до усталеної практики ЄСПЛ є порушенням права на захист. Достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп`яніння у поліцейських не було, оскільки у акті огляду на стан алкогольного сп`яніння з використанням спеціальних технічних засобів та направленні на проходження медичного огляду вписані ознаки, які не підтверджуються жодними доказами.

З наданого відеозапису взагалі не можливо встановити, що у ОСОБА_1 були виявлені ознаки алкогольного сп`яніння, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому не зафіксовано жодних ознак алкогольного сп`яніння, координація рухів та мова не порушена, а поведінка ОСОБА_1 була адекватною, для подій зафіксованих в протоколі. Це в свою чергу свідчить про те, що на відеозаписі не зафіксовано, які саме у ОСОБА_1 наявні ознаки алкогольного сп`яніння, а також, які саме дії вчинював поліцейський, направлені на виявлення ознак сп`яніння, зазначених в протоколі.

При цьому, як вбачається із даного відеозапису події, працівники патрульної поліції не оголошували про наявність ознак алкогольного сп`яніння, а лише констатували що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду.

Таким чином, з долученого до справи поліцейським відеозапису вбачається, що у порушення вимог п. 2-4 Інструкції ознаки алкогольного сп`яніння поліцейським фактично не встановлювалися і ОСОБА_1 не повідомлялися, без жодних мотивувань та обґрунтувань їй було запропоновано пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння.

Ці обставини вказують на незаконність вимоги поліцейського щодо проходження ОСОБА_1 огляду на стан сп`яніння, оскільки лише при наявності у особи, яка керувала транспортним засобом ознак сп`яніння, останній повин на вимогу останнього пройти відповідний огляд.

З огляду на вищевикладене, суддя приходить до висновку, що при оформленні матеріалів даної справи відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 130 КУпАП, інспектором поліції допущено грубе порушення вимог чинного законодавства, в яких закріплено порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, при дослідженні відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 не було роз`яснено наслідків відмови від проходження огляду. У разі відмови від проходження огляду працівники поліції повинні роз`яснити, що така відмова може бути розцінена, як порушення законодавства з відповідними правовими наслідками.

Щодо посилання захисника щодо рапорта поліцейського, який наявний в матеріалах справ. Суд зазначає наступне.

Рапорт працівника поліції наявний в матеріалах справи суд не бере до уваги, оскільки поліцейські є зацікавленими особами, а тому їх рапорти не можуть бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, такий висновок суду узгоджується з правовою позицією Верховного Суду висловленою в постанові від 20 травня 2020 року по справі № 524/5741/16-а (провадження № К/9901/33786/18), де Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в п. 53 вказаної постанови зазначив, що рапорт працівника поліції не може слугувати однозначним доказом винуватості особи у вчиненні адміністративних правопорушень.

Наданий як доказ рапорт поліцейського, суддя не може вважати належним доказом, оскільки рапорт - це письмове офіційне повідомлення про що-небудь вищій інстанції, керівництву, в якому стисло, але докладно викладена суть якої-небудь справи, тобто є внутрішнім службовим документом в спілкуванні між працівниками поліції. Рапорт не містить фактичних даних на основі яких може бути встановлено наявність чи відсутність адмінправопорушення, винність особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи і тому, в контексті положень ст. 251 КУпАП не можуть бути доказом у даній справі про адміністративне правопорушення.

Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22 грудня 2010 року № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинності.

Згідно з частиною другою статті 62 Конституції України обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Європейський суд з прав людини поширює стандарти, які встановлює Конвенція для кримінального провадження, на провадження у справах про адміністративні правопорушення. Наприклад, у справах «Лучанінова проти України» (рішення від 09 червня 2011 року, заява № 16347/02, «Малофєєва проти Росії» («Malofeyeva v. Russia», заява № 36673/04, «Карелін проти Росії» («Karelin v. Russia», заява № 926/08, рішення від 20 вересня 2016 року). При цьому Європейський суд робить висновок, що суд не має права самостійно редагувати фабулу правопорушення, відображену в протоколі, або відшукувати докази на користь обвинувачення, яка, по суті, становить виклад обвинувачення у вчиненні певного правопорушення, винуватість у скоєнні якого певною особою має доводитися в суді; суд також не має права самостійно відшукувати докази винуватості особи у вчиненні правопорушення. Адже діючи таким чином, суд неминуче перебиратиме на себе функції обвинувача, позбавляючись статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Відповідно до ст. ст. 9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях події та складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений суддею тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.

Частиною першою статті 7 КУпАП передбачено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Згідно з пунктом першим статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

За таких обставин та враховуючи зазначені норми Закону, а також те, що в силу принципу презумпції невинуватості всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, а недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, суддя приходить до висновку, що провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП слід закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого даною статтею.

На підставі наведеного, керуючись ст. 9, ч. 1 ст. 130, ст. ст. 245, 251, 254, 256, 268, ст. 247, ст. ст. 280, 283-285 КУпАП України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Провадження по адміністративній справі відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - закрити, у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.

Суддя В.К. Сиротенко