Рішення від 10 лютого 2026 р. у справі №308/13613/25 — Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/13613/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 лютого 2026 року місто Ужгород

Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області в особі:

головуючого судді Деметрадзе Т.Р.,

секретаря судового засідання Дударева Е.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області перебуває справа за позовною заявою ОСОБА_1 до Управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення.

Позивач вважає постанову про притягнення його до адміністративної відповідальності необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, оскільки жодного порушення вимог ПДР ним вчинено не було, він зупинився виключно для вигризки товару у даному місці.

Враховуючи зазначене, просить скасувати постанову серії UZ №2523221 від 08.09.2025 року та вирішити розподіл судових витрат.

Не погоджуючись із позовними вимогами, представником відповідача подано відзив на позов, зміст якого зводиться до наступного.

Вказує, що 08.09.2025 року о 13:59 інспектором з паркування управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради було зафіксовано, що особа, яка керувала автомобілем BMW 116 D, номерний знак НОМЕР_1 , порушила правила зупинки, а саме здійснила зупинку транспортного засобу в зоні дії знаку 3.34 «Зупинку заборонено»/дорожньої розмітки 1.4. «лінія розмітки жовтого кольору», за адресою м. Ужгород, вул. Швабська, 3, чим порушила п. 8.4 «в»/8.5.1., п. 1 розділу 33/34 ПДР України та ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Оскільки водій вищевказаного транспортного засобу був відсутній на місці вчинення правопорушення в момент виявлення такого інспектором, таке порушення було зафіксовано у режимі фотозйомки, повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серія UZ № 2523221 від 08.09.2025, яке було залишено на лобовому склі цього автомобіля у відповідності до вищенаведених вимог КУпАП.

Згідно з інформації Національної автоматизованої інформаційної системи Єдиного державного реєстру транспортних засобів щодо транспортних засобів та їх власників, Інспектором було встановлено, що власником вищевказаного транспортного засобу є Опшитник Галина Олександрівна, , у зв`язку з чим на неї було винесено постанову по справі про адміністративне правопорушення UZ № 2523221 від 08.09.2025 року.

Наголошує, що оскаржувана постанова винесена саме відносно ОСОБА_2 , а не позивача ОСОБА_1 , тобто він не є суб`єктом, щодо якого винесено оскаржувану постанову та є неналежним позивачем.

На підставі наведеного, просить відмовити у задоволенні позову.

Позивач не скористався правом на участь у судовому засіданні та подав заяву, згідно якої просить провести розгляд справи без його участі та задоволити позов.

Представник відповідача у судове засідання не з`явився, згідно поданого відзиву у задоволені позову просить відмовити.

Як вбачається із змісту позовної заяви, позивач звернувся до суду з позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії UZ №2523221 від 08.09.2025 року.

Судом встановлено, що інспектором з паркування виконавчого органу Ужгородської міської ради винесено постанову про накладення адміністративного стягнення за порушення правил зупинки та стоянки транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Вказану постанову винесено відповідно до статті 14-2 КУпАП згідно з якою адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), несе відповідальна особа – фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а у разі внесення відповідних відомостей до Єдиного державного реєстру транспортних засобів – належний користувач транспортного засобу.

Із матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб, щодо якого винесено оскаржувану постанову, зареєстрований за ОСОБА_2 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_2 .

Разом з тим, із позовною заявою до суду звернувся ОСОБА_1 , тобто особа, яка не є власником зазначеного транспортного засобу. Відомості про позивача як належного користувача транспортного засобу у встановленому законом порядку відсутні, а доказів внесення відповідних даних до Єдиного державного реєстру транспортних засобів позивачем суду не надано.

Також позивачем не подано належних та допустимих доказів на підтвердження повноважень діяти від імені власника транспортного засобу.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Отже, необхідною умовою реалізації права на судовий захист є наявність у особи порушеного права або охоронюваного законом інтересу. Оскільки оскаржувана постанова винесена щодо відповідальної особи у розумінні статті 14-2 КУпАП, саме така особа є належним суб`єктом її оскарження.

Суд зазначає, що притягнення до адміністративної відповідальності власника транспортного засобу саме по собі не створює правових наслідків для інших осіб, які не визначені законом як відповідальні особи. Сам по собі факт можливого користування транспортним засобом або керування ним у момент вчинення правопорушення не породжує у такої особи права на оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності, якщо така особа не визначена відповідальною особою або представником відповідальної особи.

Таким чином, суд приходить до висновку, що оскаржуваною постановою права, свободи чи законні інтереси позивача не порушені.

При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на те, що обставини звернення до суду неналежної особи не є підставою для залишення позову без розгляду, оскільки позов подано позивачем від власного імені, а питання належності позивача як суб`єкта оскарження підлягає вирішенню під час розгляду справи по суті, натомість встановлення факту відсутності порушеного права є підставою для відмови у задоволенні позову.

На підставі ст.ст. 14-2, 122, 247, 251, 258, 280, 288 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст.ст. 5, 9, 25, 26, 42, 46, 48, 77, 243, 286, 294-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Управління контролю за благоустроєм та дотриманням ПДР у частині стоянки та зупинки Ужгородської міської ради про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення – залишити без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено до безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду в 10-денний строк з дня його проголошення (складання). Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Т.Р. Деметрадзе