Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №301/300/26 — Іршавський районний суд Закарпатської області

Справа № 301/300/26

2/301/422/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"27" лютого 2026 р. м. Іршава

Іршавський районний суд Закарпатської області в складі:

Головуючої судді: Даруди І.А.,

секретаря судових засідань: Сатін Н.М.

за участі

позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Іршава цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернулася до Іршавського районного суду Закарпатської області з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, посилаючись на те, що 01 лютого 2022 року між нею, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Іршавським відділом реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області, актовий запис № 32.

Під час шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сторін народився син ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 виданим 16.08.2022 року Іршавським відділом реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області .

З грудня 2025 року відповідач ОСОБА_2 не проживає разом із сім`єю, участі у вихованні сина ОСОБА_3 не бере та матеріальної допомоги на його утримання не надає. Дитина проживає разом зі позивачем та знаходиться повністю на її утриманні.

За таких умов позивач не вбачає можливості й потреби підтримувати подальші сімейні відносини.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні, позовну вимогу в частині розірвання шлюбу підтримала та просила суд таку задовольнити, оскільки примирення з відповідачем на її думку є неможливим, натомість вимогу про визначення місця проживання дитини просила залишити без розгляду.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні просив суд позов задовольнити, оскільки подальше збереження шлюбу є неможливим, просив суд строк для примирення не надавати.

Заслухавши учасників справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав:

В судовому засіданні належними доказами встановлено, що 01 лютого 2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було укладено шлюб, який зареєстрований Іршавським відділом реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області, актовий запис № 32. (а.с. 4)

Після реєстрації шлюбу відповідач змінила прізвище з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .

Під час шлюбу, ІНФОРМАЦІЯ_1 , у сторін народився син ОСОБА_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 виданим 16.08.2022 року Іршавським відділом реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області .(а.с.8)

Як було з`ясовано судом, сімейне життя між позивачем та відповідачем не склалося. На даний час шлюб між позивачем та відповідачем остаточно втратив сенс, носить формальний характер та суперечить інтересам обох. Спільного побуту подружжя не веде, строк для примирення просить не надавати, оскільки збереження шлюбу на думку сторін є неможливим.

Шлюб позивач та відповідач розривають вперше.

Спір щодо поділу майна між сторонами відсутній.

На підставі чого, суд погоджується з твердженнями позивача, про те, що подальше збереження шлюбу між ними неможливе, тому вона бажає його розірвати. Також, суд акцентує увагу на тому, в Україні регулювання шлюбно-сімейних правовідносин здійснюється на принципах добровільності, взаємоповаги, взаєморозуміння. Встановивши право одного з подружжя на пред`явлення позову про розірвання шлюбу, держава забезпечує принцип свободи шлюбу та принцип свободи розірвання шлюбу.

Відповідно до ч. 3ст. 109 СК України, суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що заява про розірвання шлюбу відповідає дійсній волі дружини та чоловіка і що після розірвання шлюбу не будуть порушені їхні особисті та майнові права, а також права їхніх дітей.

При таких обставинах справи, суд приходить до висновку, що причини, які спонукали позивача настоювати на розірванні шлюбу є вагомими підставами для розірвання шлюбу, подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечитиме їхнім інтересам.

Відповідно до ст. 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред`явлений одним із подружжя.

Відповідно до ч. 2ст. 112 СК України суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне проживання подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам дітей, що мають істотне значення.

Згідно з ч. 3 ст. 115 СК України, документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу судом, є рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили.

Вимогу про визначення місця проживання дитини, у відповідності до ст.257 ЦПК України слід залишити без розгляду.

Керуючись ст.ст.4,12,19,83,175,177,184,259,263,265,268 ЦПК України, ст. ст.105,110,112 СК України суд,

Р І Ш И В :

Позовну заяву задовольнити .

Шлюб, укладений 01 лютого 2022 року між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований Іршавським відділом реєстрації актів цивільного стану у Хустському районі Закарпатської області Південно-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис № 32 - розірвати.

Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , судовий збір в розмірі 1331,20 грн. (одну тисячу триста тридцять одну гривню, двадцять копійок).

Позовну вимогу ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини - залишити без розгляду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Закарпатського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: І.А. Даруда