Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №299/6448/25 — Виноградівський районний суд Закарпатської області

Суд: Виноградівський районний суд Закарпатської області

Інстанція: Перша

Юрисдикція: Цивільне

Категорія: за законом.

Дата: 26 лютого 2026 р.

Справа: №299/6448/25

Суддя: Леньо В. В.

Виноградівський районний суд Закарпатської області

_______________________________________________________________________________________________ Справа № 299/6448/25

Номер провадження 2/299/2496/25

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27.02.2026 року м.Виноградів

Виноградівський районний суд Закарпатської області у складі - головуючий – суддя Леньо В.В., секретар судового засідання – Казимірська Н.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду у місті Виноградів цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про визнання права власності,

В С Т А Н О В И В :

31.12.2025 позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Просить суд визнати за ним право власності, набуте в порядку спадкування, на житлову квартиру у одній третій частці, та визнати за ним право власності у зв`язку із втратою правовстановлюючого документу на цю ж житлову квартиру у одній третій частці, визначивши частку у праві спільної сумісної власності.

Позов обґрунтовано тим, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_4 . Заповіту не залишала, відкрилася спадщина за законом. До складу спадщини ввійшло нерухоме майно, правовстановлюючий документ на яке втрачено. Позивач стверджує, що прийняв спадщину і успадкував спадкове майно в цілому. Проте, його право не визнається, тому він звертається до суду на підставі ст.392 ЦК України. Так, до складу спадщини ввійшло право спільної сумісної власності спадкодавиці на житлову квартиру із трьох кімнат за адресою АДРЕСА_1 . Ця квартира належала спадкодавиці на праві спільної сумісної власності на підставі Свідоцтва про право власності на житло, видане міським фондом комунального майна згідно розпорядження від 25.07.1994 №15. Крім спадкодавиці, є ще двоє співвласників: позивач та його дочка, відповідачка ОСОБА_5 .

Позивач стверджує, що втратив оригінал Свідоцтва, та не знайшов такого і в документах матері. Свідоцтво як правовстановлюючий документ зареєстровано в КП РБТІ, про що видано довідку.

Втрата оригіналу правовстановлюючого документу є перешкодою у нотаріальному оформленні спадщини.

Оскільки квартира належить трьом співвласникам на праві спільної сумісної власності, а один із співвласників помер, то до складу спадщини входить частка, яка б належала спадкодавиці у разі виділу частки. Частки згідно положень ЦК України є рівними. Тому до складу спадщини входить одна третя частка у праві власності на квартиру.

Позивач стверджує, що прийняв спадщину в силу ст.1268 ЦК України. Інші спадкоємці першої черги за законом – відсутні. Відповідно до довідки, виданої Виноградівською міською радою від 01.04.2025 №02.1-22/1255, ОСОБА_4 на день смерті була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 , а разом із нею на день смерті значилися зареєстрованими ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Крім того, у зв`язку із тим, що оригінал Свідоцтва про право власності на житло є втраченим – то не визнається і особисте право спільної сумісної власності позивача на вказану квартиру, яке позивач мав намір зареєструвати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У зв`язку із смертю одного із співвласників є виділеною її рівна частка у праві спільної сумісної трьох співвласників, а саме одна третя.

Інші дві треті частки– залишаються у спільній сумісній власності ОСОБА_1 , позивача, та ОСОБА_7 , відповідачки.

Оскільки згідно із законом позивач має право на виділ частки із спільної сумісної власності, де частки співвласників є рівними, то позивач звернувся до суду за визнанням права власності на одну третю частку в порядку визначення частки у праві спільної сумісної власності на спірну квартиру.

Квартиру проінвентаризовано, виготовлено технічний паспорт, перевірено та видано інформаційну довідку про об`єкт нерухомого майна та зареєстровані у БТІ відомості про власників та правовстановлюючі документи.

Суд Ухвалою від 29.01.2026 відкрив провадження у справі.

Відповідачі відзив не подали.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, будучи належно і своєчасно сповіщеними про дату, час та місце його проведення.

Позивач у позовній заяві клопотав про розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_8 подала до суду письмову заяву, у якій просила розглядати справу без її участі. Заявила, що не заперечує проти заявлених позовних вимог ОСОБА_1 .

Відповідач ОСОБА_3 подав до суду письмову заяву, справжність підпису на якій нотаріально посвідчено, у якій просить суд розглядати справу без його участі, заявляє, що не заперечує проти задоволення вимог позову.

Судовий розгляд справи проведено без участі учасників справи на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч.3, ч.4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу.

Відповідно до ч.4 ст.206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Відповідачі визнали позов. Суд, вивчивши доводи позовної заяви та дослідивши подані на їх підтвердження письмові докази, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дійшов висновку, що визнання відповідачами позову не суперечить закону та не порушує прав, свобод чи інтересів інших осіб, тому є законні підстави для ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.

За підсумком оцінки доказів, суд констатує, що усі повідомлені позивачем обставини підтверджені письмовими доказами, які є належними, допустимими, а у своїй сукупності – достатніми для підтвердження існування обставин, на які позивач посилається як на обґрунтування вимог позову. У суду не виникло сумнівів у достовірності цих доказів.

Суд встановив, що ОСОБА_4 є матір`ю позивача, що підтверджується Свідоцтвом про народження НОМЕР_1 (а.с.8).

ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується Свідоцтвом про смерть НОМЕР_2 від 27.11.2023 (а.с.24). Заповіту не залишала. Відкрилася спадщина за законом.

За заявою позивача приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Богаш Н.Я. завела Спадкову справу №07/2026, №75122775. Видала письмовий лист про неможливість оформлення спадщини на житлову квартиру в АДРЕСА_1 , бо у спадкодавця відсутні правовстановлюючі документи на квартиру.

За змістом Довідки, виданої Виноградівською міською радою Закарпатської області, за відомостями реєстру ТГ Виноградівської міської ради ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , на день смерті була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 . Станом на 24.11.2023, на день її смерті, за цією адресою значилися зареєстрованими: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 .

Суд встановив, що ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є дружиною позивача (Свідоцтво про укладення шлюбу НОМЕР_3 від 06.09.1986 (а.с.9). ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відповідач, є сином позивача (а.с.16-20).

Батько позивача - ОСОБА_9 - помер раніше – ІНФОРМАЦІЯ_6 , Свідоцтво про смерть НОМЕР_4 від 14.10.2025, видане повторно (а.с.23).

Згідно ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). В ст.1217 ЦК України, зазначено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Відповідно до ч.1 ст.1221 ЦК України, місцем відкриття спадщини є останнє місце проживання спадкодавця.

Відповідно ч.1 ст.1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені після відкриття спадщини.

Відповідно до ч.2 ст.1223 ЦК України, у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Статтею 1258 ЦК України передбачено, що спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття.

За ч.3 ст.1268 ЦК України, спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Отже, місцем відкриття спадщини є м.Виноградів Берегівського району Закарпатської області. А позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом, який постійно проживав разом зі спадкодавицею на день відкриття спадщини. Позивач звернувся 19.01.2026 до приватного нотаріуса Богаш Н.Я. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, заведено Спадкову справу, а отже до 19.01.2026 Спадкова справа не була заведена, до того часу ніхто інший не звертався до органів нотаріату з приводу оформлення спадщини, що відкрилася на день смерті ОСОБА_4 .

Суд дійшов висновку, що Позивач ОСОБА_1 прийняв спадщину, що відкрилася на день смерті його матері ОСОБА_4 , і є єдиним спадкоємцем за законом першої черги, що прийняв спадщину. Отже, з часу відкриття спадщини позивачу належать усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Суд встановив, що існує трьохкімнатна житлова квартира в АДРЕСА_1 , що підтверджено Довідкою №322 від 25.03.2025 (а.с.22), виданою КП «Виноградівське РБТІ» позивачу ОСОБА_1 . Квартира інвентаризована, 07.03.2025 виготовлено технічний паспорт Виноградівським РБТІ (а.с.25-28)

За змістом офіційної інформаційної Довідки Виноградівського РБТІ, ця квартира будівництвом завершена, зареєстрована у БТІ на підставі Свідоцтва про право власності на житло, видане міським фондом комунального майна згідно розпорядження від 25.07.1994 №15 за трьома співвласниками: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 . У розпорядженні позивача є копія Свідоцтва про право власності на житло від 25.07.1994, виданого міським фондом комунального майна, за змістом якої ця квартира дійсно належить на праві приватної власності, сумісної, без визначення часток, трьом особам: ОСОБА_1 , його матері ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , його дочці.

Відповідно до ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Майно може належати особам на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності.

Відповідно до ст. 368 ЦК України, спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.

У зв`язку зі смертю одного із співвласників постала необхідність визначення його частки у спільній сумісній власності.

Відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. 3. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Оскільки первинно квартира належала трьом співвласникам на праві спільної сумісної власності, а частки кожного із співвласників у разі виділу частки із спільного майна або поділу спільного майна є рівними, то до складу спадщини, що відкрилася на день смерті ОСОБА_4 ввійшла одна третя частка у праві спільної власності на вказану квартиру.

Отже, позивач успадкував одну третю частку у праві спільної власності на вказану квартиру у спадщині, що відкрилася на день смерті ОСОБА_4 .

Суд пересвідчився, що відсутня можливість оформити спадщину нотаріально, бо до складу спадщини ввійшло нерухоме майно, правовстановлюючий документ на яке втрачено.

Приватний нотаріус Берегівського районного нотаріального округу Богаш Н.Я. 19.01.2026 дала офіційний письмовий лист про те, що у зв`язку із відсутністю у спадкоємця ОСОБА_1 правовстановлюючого документу на спадкове нерухоме майно, то для оформлення спадщини йому необхідно звернутися до суду. (а.с.39).

Позивач надав суду копію сторінки газети «Регіональні новини» від 07.02.2026, де на сторінці 8 розміщено Оголошення про втрату Свідоцтва про право власності на житло. Видавник Виноградівський міський фонд комунального майна. Підстава Розпорядження міського фонду від 25.07.1994 №15. Дата видачі 25.07.1994. Заявник ОСОБА_1 .

Суд пересвідчився, що відповідачі, онуки спадкодавця, знають про відкриття спадщини, їм відомо про її склад, їм відомо, що позивач є єдиним спадкоємцем першої черги за законом. Вони не заперечують проти оформлення спадщини позивачем.

За змістом листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.03.2013 № 24-753/0/4-13 "Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування", визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Крім того, позивач на підставі ст.392 ЦК України просив суд визнати його право власності на у зв`язку із втратою правовстановлюючого документу.

Як було вже встановлено, існує трьохкімнатна житлова квартира в АДРЕСА_1 , що підтверджено Довідкою №322 від 25.03.2025 (а.с.22), виданою КП «Виноградівське РБТІ» позивачу ОСОБА_1 . Квартира інвентаризована, 07.03.2025 виготовлено технічний паспорт Виноградівським РБТІ (а.с.25-28).

За змістом офіційної інформаційної Довідки Виноградівського РБТІ, ця квартира будівництвом завершена, зареєстрована у БТІ на підставі Свідоцтва про право власності на житло, видане міським фондом комунального майна згідно розпорядження від 25.07.1994 №15 за трьома співвласниками: ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_10 . У розпорядженні позивача є копія Свідоцтва про право власності на житло від 25.07.1994, виданого міським фондом комунального майна, за змістом якої ця квартира дійсно належить на праві приватної власності, сумісної, без визначення часток, трьом особам: ОСОБА_1 , його матері ОСОБА_4 , ОСОБА_10 , його дочці.

Отже, позивач є одним із трьох співвласників квартири.

Позивач стверджує, що оригінал Свідоцтва втрачено. Надав суду копію сторінки газети «Регіональні новини» від 07.02.2026, де на сторінці 8 розміщено Оголошення про втрату Свідоцтва про право власності на житло. Видавник Виноградівський міський фонд комунального майна. Підстава Розпорядження міського фонду від 25.07.1994 №15. Дата видачі 25.07.1994. Заявник ОСОБА_1 . Свідоцтво у зв`язку із втратою та оголошенням про втрату вважається недійсним.

Відповідно до ст.392 ЦК України, власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Отже, є правові підстави для застосування ст.392 ЦК України та визнання за позивачем права спільної власності на нерухоме майно.

Позивач просить визначити його частку у спільній власності.

Законом встановлено презумпцію рівності часток у праві спільної власності, у тому числі у праві спільної сумісної власності у разі поділу чи виділу частки співвласника. Так, відповідно до ч.2 ст.370 ЦК України, у разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. 3. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.

Тому, оскільки первинно квартира належала трьом співвласникам на праві спільної сумісної власності, а частки кожного із співвласників у разі виділу частки із спільного майна або поділу спільного майна є рівними, то визначена частка у спільній сумісній власності позивача становить одну третю.

Відповідно до п.37 постанови № 5 від 07.02.2014 року пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» з урахуванням положень частини першої статті 15 статті 392 ЦК власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним Документа, який засвідчує його право власності. Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів є, зокрема, визнання права (п. 1 ч. 2 ст. 16 ЦК).

За встановлених судом обставин, суд, розглядаючи вказану справу в межах заявлених позивачем вимог та на підставі наданих доказів, які оцінені судом як належні, допустимі, достовірність яких не викликала у суду сумнівів, та сукупність яких є достатньою, - вирішив, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Позивач при поданні позовної заяви сплатив судовий збір у розмірі 1211,60 грн, про інші судові витрати не заявив, та просив суд покласти на нього усі понесені ним судові витрати. Відповідачі не заявили про понесення судових витрат.

Керуючись ст.ст. 4, 5, 263, 264, 265 ЦПК України, суд –

У Х В А Л И В :

Позов задоволити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , набуте в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_4 право власності у одній третій частці на житлову квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_5 , право власності у одній третій частці на житлову квартиру за адресою АДРЕСА_1 , внаслідок визначення частки у спільній сумісній власності, та у зв`язку із втратою оригіналу Свідоцтва про право власності на житло, видане міським фондом комунального майна згідно розпорядження від 25.07.1994 №15.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Закарпатського апеляційного суду. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

ГоловуючийЛеньо В. В.

Оригінал: reyestr.court.gov.ua