Рішення від 26 лютого 2026 р. у справі №717/2927/25 — Хотинський районний суд Чернівецької області

Справа № 717/2927/25

Провадження № 2-а/724/10/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2026р. м. Хотин

Хотинський районний суд Чернівецької області в складі:

головуючого судді: Гураль Л.Л.

за участю секретаря судового засідання: Шуть Х.В.

представника позивача: Марчук Д.П.

розглянувши в судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення

І. Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

Позивач в обґрунтування заявлених вимог посилається на те, що 10.11.2025р. через систему «Резер+», ОСОБА_1 дізнався, що перебуває у розшуку та одразу звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_2 для з`ясування обставин внесення його у розшук, оскільки жодних повісток про виклик до ТЦК йому не вручали, жодних телефонних дзвінків та/або повідомлень від оператора поштового зв`язку про виклик йому не надходило.

Того ж дня при з`ясуванні всіх обставин та уточнення всіх персональних даних працівники ІНФОРМАЦІЯ_2 надали позивачу направлення на проходження військово-лікарської комісії з метою визначення придатності до військової служби під час мобілізації.

Пройшовши ВЛК, 12.11.2025р. позивач знову з`явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де йому повідомили, що відносно нього складено протокол про адміністративне правопорушення, а також повідомили, що протокол та постанова про адміністративне правопорушення будуть йому надіслані засобами поштового зв`язку. За його зареєстрованою адресою.

06.12.2025р. позивач отримав постанову №4074 від 14.11.2025р. і саме тоді дізнався, що його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та накладено штраф у розмірі 17000,00 грн.

Зі змісту постанови вбачається, що позивач відповідно до п.41 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації в особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024р. №560 був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак на вказаний у повістці час та дату не з`явився та про поважність причин неявки не повідомив.

Своїми протиправними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз.3 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.ч. 1, 2 ст. 17 Закону України «Про оборону України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КупАП.

Позивач вважає спірну постанову протиправною та такою, що підлягає скасуванню з наступних підстав:

- позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , своєчасно оновив свої облікові дані, а саме 12.11.2025р. та цього ж дня пройшов ВЛК, про що свідчить роздруківка з «Резерв+», а тому в його діях відсутні ознаки умисного порушення правил військового обліку;

- позивач, не отримуючи жодного належного повідомлення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , добровільно з`явився з метою врегулювання питання перебування його у розшуку, що свідчить про його добросовісність та відсутність наміру ухилятися від виконання обов`язків.

- оскаржувана постанова не містить чітких положень щодо порядку належного повідомлення громадян про виклик до ТЦК та СП, зокрема у випадку направлення повістки поштовим зв`язком, законодавчі акти не визначають з якого моменту особа вважається належно повідомленою про виклик, а тому притягнення її до адміністративної відповідальності лише на підставі факту відправлення повістки пошто є безпідставним.

Позивач в судове засідання не з`явився, однак його представник – адвокат Марчук Д.П. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала з підстав заявлених в позові, при цьому повідомила суд, що ані вона, ані позивач не отримували відзив на позов від відповідача. Крім того, з приводу розподілу судових витрат повідомила суд, що помилково не зазначила в позовній заяві орієнтовний розмір витрат на правову допомогу і надасть відповідне клопотання до суду протягом п`яти днів з моменту оголошення рішення суду. В подальшому під час розгляд справи повідомила, що витрати на правову допомогу становлять 12112,00 грн., що підтверджено доказами, доданими до позову, а тому просила стягнути саме такий розмір витрат на правову допомогу.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про розгляд справи, надіслав на адресу суду відзив на позов та витребувані судом документи. Разом з цим до відзиву на позов не було додано доказів на підтвердження повноважень представника відповідача, який підписав цей відзив, а також доказів надіслання цього відзиву позивачу, а тому розцінюється судом як таки, що поданий з порушенням вимог КАС України і до розгляду судом не приймається.

ІІ. Процесуальні дії у справі.

15.12.2025р. до Кельменецького районного суду Чернівецької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно розпорядження голови Кельменецького районного суду Чернівецької області від 25.12.2025р. вищезазначену справу передано на розгляд до Хотинського районного суду Чернівецької області , оскільки після задоволення відводів (самовідводів) неможливо утворити новий склад суду для розгляду справи.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу справи від 15.01.2026р. вищезазначену справу передано на розгляд судді Гураль Л.Л.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 16.01.2026р. відмовлено в задоволенні заяви про забезпечення позову.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 16.01.2026р. позовну заяву залишено без руху та надано позивач строк для усунення недоліків.

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 28.01.2026року поновлено позивачу строк звернення до суду, відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи на 04.02.2026. Запропоновано відповідачу з урахуванням особливостей розгляду справ даної категорії, визначених ст. 286 КАС України, подати до 04.02.2026р. відзив на адміністративний позов разом з усіма доказами, що обґрунтовують доводи, які в ньому наведені, а також витребувано матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1

04.02.2026р. клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи задоволено, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 19.02.2026р.

19.02.2026р. представник позивача подала клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи, яке було судом задоволено, у зв`язку з чим розгляд справи відкладено на 27.02.2026р.

ІІІ. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Згідно повістки ІНФОРМАЦІЯ_2 №4694495 без дати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ,) викликався 01.09.2025р. о 10:00 год. для уточнення даних при ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Вищезазначена повістка не містить в собі дати та підпису особи, яка видала повістку.

Крім того, будь-яких відомостей щодо надіслання вищевказаної повістки на адресу позивача матеріали справи не містять.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення №4074 від 11.11.2025р. встановлено, що 09.09.2025р. ОСОБА_1 було надіслано повістку засобами поштового зв`язку про виклик з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З проставленої оператором Укрпошти, відмітки про відсутність ОСОБА_1 за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання вбачається, що даний громадянин відповідно до п. 41 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024р. №560, був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак на вказаний у повістці час та дату не з`явився та про поважність причин неявки не повідомив. Своїми протиправними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз.3 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.ч. 1, 2 ст. 17 закону України «Про оборону України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Вказаний протокол містить в собі інформацію про те, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться о 10:00 год. 14 листопада 2025 р., та містить підпис ОСОБА_1 .

Постановою ІНФОРМАЦІЯ_4 №4074 від 14.11.2025р. за справою про адміністративне правопорушення на ОСОБА_1 накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 17000,00 грн. за вчинене правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

Зі змісту постанови вбачається, що 11.11.2025р. встановлено, що ОСОБА_1 було надіслано повістку засобами поштового зв`язку про виклик з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 . З проставленої оператором Укрпошти, відмітки про відсутність ОСОБА_1 за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання вбачається, що даний громадянин відповідно до п. 41 Порядку проведення призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, затвердженого Постановою КМУ від 16.05.2024р. №560, був належним чином оповіщений про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак на вказаний у повістці час та дату не з`явився та про поважність причин неявки не повідомив. Своїми протиправними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абз.3 ч.10 ст. 1 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу», ч.3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», ч.ч. 1, 2 ст. 17 закону України «Про оборону України», що призвело до порушення ним законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП.

ОСОБА_1 на розгляд даної справи не з`явився, хоча згідно даних протоколу був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, про поважні причини неявки не повідомляв.

Будь-яких відміток про отримання ОСОБА_1 постанови №4074 від 14.11.2025р. зазначена постанова не містить.

Вищезазначену постанову супровідним листом від 24.11.2025р. було надіслано на адресу відповідача засобами поштового зв`язку 27.11.2025р., про що свідчить копія поштового конверту, яку він отримав 06.12.2025р., що підтверджується даними трекінгу Укрпошти.

З наявного в матеріалах справи Витягу з Резерв + вбачається, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 , військовозобов`язаний, має відстрочку до 02.02.2026р. на підставі п.14 ч.1 ст. 23, дата уточнення даних 12.11.2025р. (дані уточнено вчасно), із зазначенням адреси проживання, номеру телефону, дата ВЛК (придатний) ІНФОРМАЦІЯ_6 .

ІV. Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Відповідно до ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно зі ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію (у т.ч. передбачені ст.ст. 210, 210-1 КУпАП).

Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.

Як встановлено статтею 278 КУпАП, орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання: 1) чи належить до його компетенції розгляд даної справи; 2) чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення; 3) чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду; 4) чи витребувано необхідні додаткові матеріали; 5) чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.

Відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про оборону України», особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

Отже, починаючи з 24 лютого 2022 року і на даний час в Україні діє особливий період.

Так, положеннями частини 3 статті 210-1 КУпАП визначена відповідальність за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період, а саме - за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію.

Правила поведінки та обов`язки громадянина під час оголошення мобілізації визначені статтею 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію".

Так, згідно з абз. 8 ч. 3 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у разі отримання повістки про виклик до територіального центру комплектування та соціальної підтримки громадянин зобов`язаний з`явитися у зазначені у ній місце та строк.

Судом встановлено, що на ім`я позивача було сформовано повістку № 4694495, в якій вказано про необхідність з`явитися 01.09.2025р. о 10:00 год. для уточнення даних до ІНФОРМАЦІЯ_2 . Вищезазначена повістка не містить в собі дати та підпису особи, яка видала повістку.

Крім того, будь-яких відомостей щодо надіслання вищевказаної повістки на адресу позивача матеріали справи не містять.

Приписами п. 2 п. 41 Постанови КМУ від 16.05.2024 р. №560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" визначено, що належним підтвердженням оповіщення резервіста або військовозобов`язаного про виклик до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або його відділу чи відповідного підрозділу розвідувальних органів, Центрального управління або регіональних органів СБУ є: у разі надсилання повістки засобами поштового зв`язку: день отримання такого поштового відправлення особою, що підтверджується інформацією та/або документами від поштового оператора; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати поштове відправлення чи день проставлення відмітки про відсутність особи за адресою місця проживання особи, повідомленою цією особою територіальному центру комплектування та соціальної підтримки під час уточнення своїх облікових даних.

Постановою КМУ №1147 від 08.10.2024 року Про внесення змін до Правил надання послуг поштового зв`язку внесено зміни до Правил надання послуг поштового зв`язку.

Згідно з п. 82 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 15 березня 2009 року, передбачено, зокрема, що Рекомендовані листи з позначкою Повістка ТЦК під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу). У разі відсутності адресата (одержувача) за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Повістка ТЦК.

Якщо протягом трьох робочих днів після інформування відділенням поштового зв`язку адресат (одержувач) не з`явився для одержання рекомендованого листа з позначкою "Повістка ТЦК", працівник об`єкта поштового зв`язку робить позначку "адресат відсутній за зазначеною адресою", яка засвідчується його підписом з проставленням відбитка поштового пристрою, порядок використання якого встановлюється призначеним оператором поштового зв`язку, і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає такий лист до відправника.

Відповідно до п.6.12.4 Регламенту внутрішньої письмової кореспонденції, затвердженої Наказом АТ «Укрпошта» від 28.12.2023р. №6668 у разі відсутності адресата (одержувача), за зазначеною на рекомендованому листі з позначкою «Повістка ТЦК» адресою, працівник ОПЗ інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою «Повістка ТЦК» ф.22а, де додатково проставляє позначку «Повістка ТЦК», як вказано на рис.16. В аркуші ф. 8 проставляє відмітку про причину невручення, на зворотному боці відправлення зазначає дату вкладання повідомлення ф.22а до абонентської поштової скриньки.

Суд позбавлений можливості встановити, чи була вищезазначена повістка надіслана позивачу засобами поштового зв`язку, оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які відомості, а відповідач такі не надав, а тому виникають обґрунтовані сумніви щодо направлення позивачу повістки засобами поштового зв`язку.

Крім того, протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що 09.09.2025р. встановлено, що позивачу було надіслано засобами поштового зв`язку повістку про виклик, однак він не з`явився. В оскаржуваній постанові зазначеного, що 11.11.2025р. встановлено, що ОСОБА_1 було надіслано повістку засобами поштового зв`язку про виклик з вимогою прибути до ІНФОРМАЦІЯ_2 , однак останній не прибув без поважних причин.

При цьому, ані протокол про адміністративне правопорушення, ані оскаржувана постанова не містять в собі даних як щодо дати повістки та дати виклику, так щодо дати отримання цієї повістки, оскільки в повістці дата явки зазначена 01.09.2025р.

Також, варто зауважити що позивач перебуває на військовому обліку в ІНФОРМАЦІЯ_3 та користується правом на відстрочку на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

Суд констатує, що невиконання відповідачем перевірки належного оповіщення військовозобов`язаного про необхідність з`явитись до ІНФОРМАЦІЯ_2 , не може покладати на позивача, в діях якого відсутні ознаки протиправності, негативних наслідків.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.

Відповідно до ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідно до ч. 3 ст.286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб`єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб`єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

Враховуючи викладене, суд вважає, що відповідач не перевірив обставини щодо належного сповіщення ОСОБА_1 про надходження повістки, маючи при цьому реальну можливість, що тягне за собою скасування оскаржуваної постанови і закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Дослідивши докази, наявні в матеріалах справи враховуючи викладене вище, суд вважає, що слід скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення №4074 від 14 листопада 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.210-1 КУпАП і закрити справу про адміністративне правопорушення.

V. Розподіл судових витрат між сторонами.

За приписами ч.1 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті, відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За таких обставин, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню 605,60 грн. судового збору, сплаченого за подання адміністративного позову.

Щодо вимог про відшкодування позивачу витрат на надання професійної правничої допомоги, колегія суддів зазначає наступне.

Пунктом 1 частини 3 статті 132 КАС України визначено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 134 КАС України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката, виходячи із положень частини 5 статті 134 КАС України, має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду вказала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц).

Як встановлено з матеріалів справи, на підтвердження витрат, понесених на правничу допомогу, представником позивача надано копію договору від 08 грудня 2025 про надання правової допомоги №08/12-01, укладеного між адвокатом Марчук Дариною Петрівною та ОСОБА_1 , згідно з п. 1.1 якого адвокат зобов`язується надати правову допомогу, в тому числі, за окремими дорученнями клієнта, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар в обсягах визначених умовами договору чи додатковими угодами до нього.

Відповідно до додаткової угоди №1 до договору про надання правової допомоги №08/12-01 від 08.12.2025 року (а.с.18) гонорар адвоката становить 1514,00 грн. за одну годину роботи адвоката:

- Консультація Клієнта, узгодження правової позиції (одна година) – 1514,00 грн.,

- зібрання доказів, вивчення судової практики (одна година) – 1514,00 грн.,

- підготовка заяви про забезпечення позову з додатками (дві години) – 3028,00 грн.,

- підготовка позовної заяви з додатками (дві години) – 3028,00 грн.,

- складання інших процесуальних документів при розгляді справи (відзив, відповідь на відзив, заперечення, письмові пояснення, заяви (клопотання), тощо) (дві години) – 3028,00 грн.

За роботу (послуги) Клієнтом сплачено 12112,00 грн. в день підписання додаткової угоди №1 від 08.12.2025р.

Відповідно до квитанції №1 від 08.12.2025р., підписаної адвокатом Марчук Д.П., про те, що вона отримала на підставі договору про надання правової допомоги №08/12-01 від 08.12.2025р. від ОСОБА_1 гонорар в сумі 12 112,00 грн.

Отже, понесені витрати позивачем на правничу допомогу в розмірі 12112,00 грн. підтверджуються матеріалами справи.

Проте, суд оцінює співмірність заявленої до стягнення позивачем суми коштів із критеріями, встановленими частиною 5 статті 134 КАС України, з урахуванням обсягу необхідної правової допомоги, складністю справи, ціною позову, значенням даної справи для сторін, виходячи з обсягу та характеру доказів у справі (відсутності експертиз, відсутності виклику свідків, тощо), кількості сторін та відсутності інших учасників у справі, виходячи з фактично витраченого представником позивача часу та наданих послуг, а також кількості підготовлених документів.

Дослідивши зміст поданих позивачем документів, оцінивши усі необхідні аспекти цієї справи, а саме, що зазначена справа віднесена до справ незначної складності, з огляду на зміст та обсяг робіт, проведених адвокатом, суд вважає, що заявлена до відшкодування сума витрат на правничу допомогу в загальному розмірі 12112,00 грн. є завищеною та неспівмірною із складністю цієї справи та обсягом наданих адвокатом послуг, оскільки підготовка до вказаної справи не вимагала великого обсягу юридичної та технічної роботи, не потребувала затрат значного часу та коштів, які заявлені позивачем як витрати на правову допомогу.

Беручи до уваги, що факт надання правничої допомоги підтверджено документально, а також враховуючи принцип співмірності, критерії реальності адвокатських витрат, розумності та обґрунтованості їх розміру, суд приходить до висновку про необхідність зменшення витрат на професійну правничу допомогу та стягнення на користь позивача витрат на правничу допомогу при розгляді справи у розмірі 4000 (чотири тисячі) гривень.

Керуючись ст.ст.5, 20, 72, 77, 79, 134, 139, 159, 162, 165, 194, 229, 241-246, 250, 251, 255, 268, 269, 286, 293 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Постанову ІНФОРМАЦІЯ_4 №4074 від 14.11.2025р. про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.210-1 КУпАП у виді штрафу в сумі 17000,00 грн. - скасувати.

Справу про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 закрити - за відсутністю події та складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень ІНФОРМАЦІЯ_7 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 (адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ) судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п`ять гривень 60 коп.) та витрати на правову допомогу в розмірі 4000,00 грн. (чотири тисячі гривень).

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 27 лютого 2026р.

Суддя: Лілія ГУРАЛЬ